Рішення

від 22.07.2015 по справі 906/886/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" липня 2015 р. Справа № 906/886/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Карпінський П.Д. - сільський голова, посвідчення №19;

від відповідача: не з'явився;

прокурор: Кузьменко Н.О. - посвідчення №033617 від 26.05.2015 року.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Романівського району в інтересах держави в особі Садківської сільської ради Романівського району Житомирської області

до Сільськогосподарського фермерського господарства "Колос"

про повернення тимчасово зайнятої земельної ділянки загальною площею 6,0 га

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача повернути в державну власність тимчасово зайняту земельну ділянку, загальною площею 6,0 га, вартістю 102904,92 грн., яка розташована на території Садківської сільської ради Романівського району Житомирської області.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить копія реєстру на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 10.07.2015.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Сільськогосподарським фермерським господарством "Колос" (орендар) та Садківською сільською радою (орендодавець) 20.05.1997 укладено договір оренди земельної ділянки, який 06.05.1999 зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею за №1 Садківською радою народних депутатів Дзержинського району Житомирської області.

Відповідно до п. 1 договору Садківська сільська рада, на підставі рішення сесії №5 від 23.05.1997 надає, а Сільськогосподарське фермерське господарство "Колос" приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 6,0 га, у тому числі рілля 6,0 га, згідно з планом землекористування, що додається до договору. Власник землі сільська рада передає Сільськогосподарське фермерське господарство "Колос" землю в належному стані і придатну для вирощування на ній сільськогосподарських культур з зазначенням меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) та з врученням плану тимчасового землекористування, виданого землевпорядними організаціями Дзержинського району.

Пунктом 1.2. договору визначено, що земельна ділянка надається строком на 5 років для сільськогосподарського використання.

Згідно п.п. 5.6. договору після закінчення дії договору, орендар має переважне право на його продовження. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору, після закінчення його строку протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Орендодавець зобов'язаний прийняти від орендаря по акту прийому-передачі земельну ділянку після закінчення строку дії договору (п.п. 3.2.3. договору).

Також п.п. 5.5. договору передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який було надано земельну ділянку в оренду, якщо за три місяці до його закінчення орендодавець повідомить орендаря про не продовження дії договору.

Строк дії вищенаведеного договору оренди земельної ділянки, укладений між Садківською сільською радою та Сільськогосподарським фермерським господарством "Колос" закінчився 06.05.2004.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" та ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 116, ст. 124 Земельного кодексу України (чинними на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" (чинною на момент виникнення правовідносин) визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (чинної на момент виникнення правовідносин) істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції чинній на момент виникнення спору) питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

На момент виникнення у СФГ "Колос" переважного права на поновлення спірного договору оренди землі, тобто станом на 06.05 2004, умовами договору та чинним, на той час, законодавством не передбачалось автоматичного поновлення договорів оренди землі державної та комунальної власності в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначалось п е р е в а ж н е п р а в о добросовісного орендаря н а п о н о в л е н н я договору. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін було можливе лише за наявності відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, яке Садківською сільською радою не приймалось.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спору) договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спору) передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

На неодноразові звернення Садківської сільської ради Сільськогосподарське фермерське господарство "Колос" земельну ділянку не повернуло, про що свідчить акт обстеження земельної ділянки від 10.03.2015(а.с. 32).

Крім того, 01.01.2002 року набув чинності новий Земельний кодекс України, згідно якого орендодавцями земельних ділянок, що знаходяться за межами населених пунктів виступали відповідні місцеві державні адміністрації, в той час, як на момент передачі земельної ділянки в оренду по даній справі, а саме, у 1997 році ці функції належали сільській раді.

Згідно пункту 3 Перехідних положень Земельного Кодексу України у випадках, коли земельні ділянки надані в оренду до введення в дію цього Кодексу органами, повноваження яких з надання земельних ділянок з прийняттям цього Кодексу змінені, продовження строку оренди зазначених земельних ділянок здійснюється органами, що мають право надання вказаних земель за цим Кодексом.

По закінченню дії вказаного договору, Сільськогосподарським фермерським господарством "Колос" договір на оренду зазначеної земельної ділянки з Романівською районної державною адміністрацією не укладено.

Відповідно до п. 2 ч. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2012 №01-06/1821/2012 "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 N01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" до спірних правовідносин має застосовуватись саме та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення, оскільки згідно зі статтею 58 Конституції України закон та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Якщо чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. За відсутності такого рішення неможливо зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти такий договір або поновити його, адже таке зобов'язання суперечитиме вимогам законодавства.

Судами вірно визначено, що на момент виникнення у позивача переважного права на поновлення спірного договору оренди землі, тобто на 06.05.2004, умовами договору та чинним, на той час, законодавством не передбачалось автоматичного поновлення договорів оренди землі державної та комунальної власності в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначалось переважне право добросовісного орендаря на поновлення договору. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін було можливе лише за наявності відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, яке в матеріалах справи відсутнє.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що спірний договір припинив дію 06.05.2004, а тому, в силу ст. 58 Конституції України, відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону від 17.02.2011.

Згідно положень ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, як самовільне зайняття земельних ділянок, порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.

Також ст. 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власнику землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Сільськогосподарському фермерському господарству "Колос" (13002. Житомирська область, смт. Романів, вул. Голуба, 19, ід. код 13577758) повернути Садківській сільській раді Житомирської області (13025, Житомирська область, Романівський район, с. Садки, 04345339) тимчасово зайняту земельну ділянку загальною площею 6,0 га та вартістю 102 904,92 грн., яка розташована на території Садківської сільської ради Романівського району Житомирської області (землі запасу).

3. Стягнути з Сільськогосподарським фермерським господарством «Колос» (13002. Житомирська область, смт. Романів, вул. Голуба, 19, ід. код 13577758)

- в дохід Державного бюджету 2058,10 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.07.15

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід.)..