Рішення

від 12.04.2010 по справі 51/433

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/433 12.04.10

За первісним позовом Відкритого акціонерного товариства «Київський ремонтно -механічний завод»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 - Центр»

про стягнення 284 694 грн. 22 коп.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 - Центр»

до Відкритого акціонерного товариства «Київський ремонтно -механічний завод»

про визнання недійсною додаткової угоди від 11.01.08р. до договору оренди № 39-А від 01.03.01 р. та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від Відкритого акціонерного товариства «Київський ремонтно -механічний завод»: ОСОБА_2, ОСОБА_1

від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 - Центр»: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Київський ремонтно -механічний завод»звернулося до Господарського суду міста Києва з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 - Центр»284 694, 22 грн., з яких: 250 273, 48 грн. сума основного боргу, 15 975, 38 грн. -пені, 10 128, 83 грн. -інфляційних нарахувань та 2 216, 35 грн. - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів та комунальних витрат відповідно до умов договору оренди № 39/А від 01.03.01 р. та додаткової угоди від 11.01.08 р. до договору оренди № 39-А від 01.03.01 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.08.09 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У відзиві на позов ТОВ «ОСОБА_1 -Центр»просить суд відмовити ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод»в задоволенні позовних вимог з наступних підстав. По -перше, відповідач звернув увагу суду на те, що останнім документом, що фіксує факт надання об'єкта оренди в користування є акт здачі -приймання робіт (надання послуг) № КР-0000261 за грудень 2008 року. По -друге, відповідач вважає, що у зв'язку з відсутністю підписаних актів здачі -приймання робіт (надання послуг), починаючи з січня до вересня 2009 року між сторонами відсутні орендні правовідносини.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 -Центр»була подана зустрічна позовна заява, відповідно до якої воно просить суд визнати недійсною додаткову угоду від 11.01.08 р. до договору оренди № 39-А від 01.03.01 р., укладену між ним та Відкритим акціонерним товариством «Київський ремонтно-механічний завод», а також зобов'язати відповідача за зустрічним позовом здійснити перерахунок вартості орендної плати за вказаним договором оренди за період з 01.01.08 р. до серпня 2009 року. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відкрите акціонерне товариство «Київський ремонтно-механічний завод», укладаючи додаткову угоду від 11.01.08 р. не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності, яка необхідна для вчинення вказаного правочину.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.09 р. зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

В запереченнях проти заявлених зустрічних позовних вимог, ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод»послалося на те, що відповідно до протоколу засідання наглядової ради ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод»№ 15/05-01 від 09.01.08р. голові правління ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод»ОСОБА_1 надано дозвіл наглядової ради ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод»на укладення додаткової угоди від 11.01.08р. до оспорюваного договору оренди. ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод»зауважило на тому, що, по -перше, зміни в розмірі комунальних платежів в сторону збільшення почалися не в січні 2009 року, коли ТОВ «ОСОБА_1 -Центр»припинив сплату орендних платежів, а в жовтні 2008 року, а по -друге, збільшення розміру орендної плати відбулося як за рахунок збільшення вартості послуг охоронної фірми за організацію охорони і контрольно -пропускного режиму, так і за рахунок підвищення тарифів на комунальні послуги, які входять в склад орендної плати.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 -Центр»надійшли уточнення зустрічних позовних вимог, у яких воно просить визнати недійсною додаткову угоду від 11.01.2008 р. до договору оренди № 39-А, укладену між Відкритим акціонерним товариством «Київський ремонтно-механічний завод»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 -Центр»від 01.03.2001 р. та зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Київський ремонтно-механічний завод» здійснити перерахунок вартості орендної плати за договором оренди № 39-А від 01.03.2001 р. за період з 17.03.2006 р. до листопада 2009 року (останній виставлений відповідачем за зустрічним позовом рахунок-фактура - № КР-0000313 від 16.11.2009 р. на суму 39 524, 88 грн.). Суд прийняв вищезазначену заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 -Центр»до розгляду.

Заперечуючи проти викладених Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 -Центр»обставин в заяві про уточнення зустрічних позовних вимог, Відкрите акціонерне товариство «Київський ремонтно -механічний завод»послалося на те, що починаючи з 01.07.09р. ним, як власником електромереж, було повністю припинено постачання електроенергії ТОВ «ОСОБА_1 -Центр». Представник Відкрите акціонерне товариство «Київський ремонтно -механічний завод»зауважив на тому, що розмір компенсаційних витрат за спожиті ТОВ «ОСОБА_1 -Центр»комунальні послуги були ним розраховані згідно з розпорядженням голови КМДА від 31.01.07р. № 86 «Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої та холодної води для відпуску бюджетними установами і організаціями та іншими споживачами».

Розгляд справи неодноразово переносився через неналежне виконання сторонами вимог суду, необхідністю витребування нових доказів у справі та у зв'язку з перебуванням судді Пригунової А.Б. на лікарняному.

В процесі розгляду справи Відкрите акціонерне товариство «Київський ремонтно -механічний завод»неодноразово збільшувало розмір заявлених первісних позовних вимог. Відповідно до останньої заяви, яка прийнята судом до розгляду, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом на свою користь 590 981 грн. 86 коп., з яких: 320 089 грн. 46 коп. заборгованість по орендній платі, 61 947 грн. 62 коп. -компенсація вартості охорони, 61 947 грн. 62 коп. -компенсація вартості земельного податку, 43 438 грн. 06 коп. -компенсація вартості комунальних послуг, 49 565 грн. 34 коп. -пені, 40 062 грн. 88 коп. -інфляційні нарахування, 7830 грн. 88 коп. - 3% річних. Також позивач за первісним позовом просить суд покласти на відповідача за первісним позовом понесені ним витрат на правову допомогу у розмірі 6 100 грн. 00 коп. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 29.03.10р. судом, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, оголошено перерву у судовому засіданні до 12.04.10р.

У даному судовому засіданні 12.04.10р. представник Відкритого акціонерного товариства «Київський ремонтно -механічний завод»підтримав свою правову позицію.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 -Центр»у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення ТОВ «ОСОБА_1 - Центр»про час та місце судового засідання, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

01.03.01 року між сторонами було укладено договір оренди, за умовами якого Відкрите акціонерне товариство «Київський ремонтно -механічний завод»зобов'язалося передати, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 -Центр»- прийняти в орендне користування приміщення, які знаходяться на території заводу за адресою: м. Київ - 180, вул. Гарматна, 6, а саме: це по ремонту автокранів загальною площею 900 кв.м. -для виробництва, який розташовано в цеху ремонту автокранів, та кімнату загальною площею - 60 кв.м. -для офісу, яка розташована на другому поверсі прибудови адміністративного корпусу. Сторонами було узгоджено, що разом з цехом передається в оренду мостовий кран вантажною підйомністю - 10 т.

Відкрите акціонерне товариство «Київський ремонтно -механічний завод»виконав належним чином покладені на нього зобов'язання, що підтверджується актом передачі-прийому приміщень від 01.03.01р. (копія -в матеріалах справи).

Пунктом 6.1. договору передбачено, що він вступає в силу з 01.03.01р. до 31.01.10р.

Пунктом 3 додаткової угоди до договору оренди № 39-А від 01.03.01р. передбачено, що Відкрите акціонерне товариство «Київський ремонтно -механічний завод», у зв'язку зі зміною площі об'єкту оренди, вносить зміни у щомісячні розрахунки орендної плати.

Розмір та умови оплати врегульовано розділом 3 договору оренди від 01.03.01р. Так, відповідно до п. 3.1 договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 -Центр»зобов'язувалося вносити щомісячно на розрахунковий рахунок Відкритого акціонерного товариства «Київський ремонтно -механічний завод»плату за оренду приміщень та комунальні платежі на підставі відповідних рахунків -фактур. Термін внесення орендної плати не може перебільшувати 10 днів з дати отримання відповідних рахунків -фактур. На дату підписання цього договору ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод»були встановлені наступні розцінки за оренду приміщень: 5,8 грн. за 1 кв.м виробничої площі на місяць; 28 грн. за 1 кв.м. офісної площі на місць; 150 грн. на місяць за оренду мотового крану.

Згідно з п. 3.2 договору оренди № 39-А від 01.03.01р. розрахунки за комунальні послуги проводяться по ціні комунальних послуг в поточному місяці згідно з розрахунком постачальників, плюс затрати Відкритого акціонерного товариства «Київський ремонтно -механічний завод» по їх наданню.

Пунктом 3.4 договору оренди № 39-А від 01.03.01р. сторони узгодили, що розмір платежів, що входять в розрахунок вартості комунальних платежів може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін, тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України. В цьому разі ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод»надає ТОВ «ОСОБА_1 -Центр»скоригований розрахунок комунальних платежів не пізніше 5 числа поточного місяця по якому повинно бути здійснено скоригований платіж. Неоплачені суми за попередній період у зв'язку із зміною цін включаються у вартість плати за наступний період.

Відповідно до п. 3.5 договору оренди № 39-А від 01.03.01р., в розрахунок вартості комунальних платежів також включається: сума земельного податку, яка залежить від орендованої площі та встановлених державою податку та коефіцієнтів; вартість організації охорони та контрольно -пропускного режиму на КПП -пропорційно площі, що орендується.

Пунктом 3.6 договору оренди № 39-А від 01.03.01р. передбачено, що ТОВ «ОСОБА_1 -Центр»оплачує податок на додану вартість на всі види послуг, згідно з Законом України.

28.09.01р. між сторонами було підписано додаткову угоду до договору оренди № 39-А від 01.03.01р., за умовами якої Відкрите акціонерне товариство «Київський ремонтно -механічний завод»передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 -Центр»прийняло в тимчасове орендне користування площу 91 кв.м., вартістю 1 кв.м. - 4 грн. без ПДВ.

Вказані обставини підтверджуються актом передачі в оренду приміщень від 28.09.01р. (копія -в матеріалах справи).

Додатковою угодою від 11.01.08р., на підставі п. 3.2 та додатку № 1 до договору оренди № 39-А від 07.03.01р. починаючи з 1 січня 2008 року сторонами встановлені наступні розцінки за 1 кв.м. оренди на місяць: 11,00 грн. за виробничі приміщення; 53,75 грн. за офісні приміщення (60 кв.м.), 91,05 грн. за додаткові офісні приміщення (32 кв.м.); 45,45 грн. за додаткові офісні приміщення (31 кв.м), 54,40 кв.м. за додаткові офісні приміщення (коридор 19 кв.м.); 8,75 грн. -за відкритий майданчик.

Спір по справі виник внаслідок неналежного виконання ТОВ «Арсенал-Центр»за період з 01.01.09р. до 31.12.09р. своїх грошових зобов'язань за договором оренди № 39-А від 01.03.01р., в результаті чого позивач за первісним позовом просить суд стягнути боржника на свою користь 320 089 грн. 46 коп. заборгованості по орендній платі, 61 947 грн. 62 коп. -компенсації вартості охорони, 61 947 грн. 62 коп. -компенсації вартості земельного податку та 43 438 грн. 06 коп. -компенсація вартості комунальних послуг.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають частковому задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що за період з 01.01.09р. до 31.12.09р. ТОВ «ОСОБА_1 -Центр»були виставлені наступні рахунки -фактур, а саме № КР-0000010 від 13.01.09р. на суму 59 331 грн. 44 коп., № КР-0000041 від 05.02.09р. на суму 59147 грн. 59 коп., № КР-0000059 від 04.03.09р. на суму 58 981 грн. 57 коп., № КР-0000103 від 08.04.09р. на суму 39 524 грн. 88 коп., № КР-0000122 від 06.05.09р. на суму 39 524 грн. 88 коп., № КР-0000147 від 09.06.09р. на суму 39 524 грн. 88 коп., № КР-0000176 від 03.07.09р. на суму 39 524 грн. 88 коп., № КР-0000196 від 03.08.09р. на суму 39 524 грн. 88 коп., № КР-0000228 від 07.09.09р. на суму 39 524 грн. 88 коп., № КР-0000251 від 05.10.09р. на суму 39 524 грн. 88 коп., № КР-0000313 від 16.11.09р. на суму 39 524 грн. 88 коп., № КР-0000353 від 21.12.09р. на суму 39 524 грн. 88 коп. Факт отримання вказаних рахунків підтверджується підписами уповноважених представників ТОВ «ОСОБА_1 -Центр»та відтисками печаток на вказаних рахунках.

Приймаючи до уваги те, що ТОВ «ОСОБА_1 -Центр»не виконувало в строк покладених на нього грошових зобов'язань за вказаним договором та оплачувало в строк отримані рахунки, 12.02.09р. Відкрите акціонерне товариство «Київський ремонтно -механічний завод»звернулося до відповідача за первісним позовом з претензією № 19/Оф, відповідно до якої вимагало в строк до 16.02.09р. перерахувати на його рахунок грошові кошти в сумі 118 479 грн. 03 коп.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за первісним позовом 26.02.09р. перерахував Відкритому акціонерному товариству «Київський ремонтно -механічний завод»грошові кошти у сумі 45 761 грн. 76 коп., а саме 22 880 грн. 88 коп. за оренду приміщення у січні 2009 року та 22 880 грн. 88 коп. за оренду приміщення у лютому 2009 року згідно отримано претензії № 19/Оф від 26.02.09р.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок суми боргу, та приймаючи до уваги часткове виконання відповідачем за первісним позовом своїх грошових зобов'язань за оренди № 39-А від 01.03.01р., суд дійшов висновку, що непогашеною залишилась заборгованість по орендним платежам у розмірі 299 725 грн. 92 коп.

Відповідно до положень Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері, зокрема, ст. 284 ГК України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приймаючи до уваги те, що позивачем за первісним позовом не обґрунтовано суду правових підстав звернення до суду з матеріально -правовою вимогою про стягнення з відповідача за первісним позовом за період з січня до грудня 2009 року заборгованості по орендним платежам в сумі 320 089 грн. 46 коп., суд дійшов висновку, що вимога позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості по орендній платі за період з січня 2009 року до грудня 2009 року підлягає частковому задоволенню у сумі 299 725 грн. 92 коп.

Посилання відповідача за первісним позовом на відсутність підписаних між сторонами актів здачі -приймання робіт (послуг) за період з 01.01.09р. до 31.12.09р., на думку суду, не дає підстав вважати, що вказані послуги оренди позивачем не були надані, оскільки вони не мають обов'язкового характеру для відносин сторін в сфері оренди.

Щодо вимог позивача за первісним позовом про стягнення заборгованості по компенсації комунальних платежів у розмірі 43 438 грн. 06 коп.., 61 947 грн. 62 коп. -компенсації вартості охорони та 61 947 грн. 62 коп. -компенсація вартості земельного податку, то суд відзначає наступне.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки регулюються Законом України «Про житлово -комунальні послуги».

Зі змісту ст. 1 вказаного вище закону України вбачається, що комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю", плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

За змістом ст. 14 вказаного Закону України, юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

Статтею 15 Закону України "Про плату за землю", встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача за первісним позовом, по -перше, на те, що в силу положень Закону України «Про житлово -комунальні послуги»до комунальних послуг законодавець не відноситься ані земельного податку, ані вартість організації охорони та контрольно -пропускного режиму на КПП, включених сторонами до загальної вартості комунальних платежів, які відповідач за первісним позовом мав щомісячно вносити на рахунок Відкритого акціонерного товариства «Київський ремонтно -механічний завод», а по -друге, Закон України "Про плату за землю" чітко окреслює коло суб'єктів, які сплачують земельний податок, який за своєю правовою природою також не відноситься до комунальних платежів.

За таких обставин вимогу Відкритого акціонерного товариства «Київський ремонтно -механічний завод»щодо стягнення з первісного відповідача 61 947 грн. 62 коп. компенсації вартості охорони та 61 947 грн. 62 коп. компенсація вартості земельного податку суд визнає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що обґрунтовуючи заявлені первісні позовні вимоги, Відкрите акціонерне товариство «Київський ремонтно -механічний завод»посилається на фактичне існування між сторонами відносин з приводу споживання відповідачем за первісним позовом за період з січня до грудня 2009 року комунальних послуг (водопостачання та водовідведення, вивіз сміття, енергоспоживання, відшкодування на утримання елетро та водо забезпечення мереж, тепло споживання).

У підтвердження заявлених вимог, позивач за первісним позовом представив суду договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 10 від 12.01.06.р, укладений між ДП ВО «Київприлад»та ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод», а також додаткову угоду від 02.11.09р. до вказаного договору, договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06/38/5-09 від 01.12.05р., укладений між ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод»та ВАТ «Акціонерна компанія «Київенерго», акт розмежування балансової належності зовнішніх водопровідних мереж та експлуатаційної відповідальності між ВАТ «АК»Київводоканал»та ВАТ «Акціонерна компанія «Київенерго», договір про постачання електричної енергії № 10276 від 17.03.06р., укладений між ВАТ «Акціонерна компанія «Київенерго»та ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод»з відповідними додатками до нього, документальне підтвердження понесення позивачем за первісним позовом за період з січня до грудня 2009 року витрат за спожиту теплову енергію, витрат по сплаті водопостачання та водовідведення, витрат по сплаті за електроенергію (банківські виписки про операції, платіжні вимоги, акти виконаних робіт, акти приймання -передачі послуг та рахунки -фактури) -копії в матеріалах справи.

У відповідності до розрахунку позивача за первісним позовом, враховуючи уточнення розміру позовних вимог, заборгованість ТОВ «ОСОБА_1 -Центр» по комунальним платежам за період з січня до грудня 2009 року становить 43 438 грн. 06 коп.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Таким чином, факт порушення відповідачем за первісним позовом договірних зобов'язань судом встановлений.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем за первісним позовом було порушено умови договору оренди № 39-А від 01.03.2001р. щодо сплати комунальних платежів, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

За таких обставин, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з ТОВ «ОСОБА_1 -Центр» компенсації вартості спожитих останнім комунальних послуг за період з січня до грудня 2009 року у сумі 43 438 грн. 06 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом на свою користь пеню у розмірі 49 565 грн. 34 коп. за період заборгованості наведений у розрахунку.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.3. договору оренди № 39-А від 01.03.10р. сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендної плати і оплати послуг нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоїмки за кожен день прострочення.

Оскільки судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем за первісним позовом свого грошового зобов'язання, то вимога ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод»про стягнення з нього пені визнається правомірною.

Проте, оскільки позивачем за первісним позовом неправомірно включено до виставлених відповідачу за первісним позовом рахунків, по яким виникла заборгованість, вартість земельного податку та послуг охорони, а також, зважаючи на те, що ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод»невірно обчислено пеню з урахуванням часткового виконання ТОВ «ОСОБА_1 -Центр» своїх грошових зобов'язань, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню згідно розрахунку суду в сумі 36 357 грн. 05 коп.

Також, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з ТОВ «ОСОБА_1 -Центр»на свою користь інфляційні нарахування у сумі 40 062 грн. 88 коп. грн. 65 коп. та 7 830 грн. 88 коп. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність розрахунку інфляційних нарахувань та 3% річних, суд дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом допущено помилку в методиці їх розрахунку, а також, як вже встановлено судом, ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод»неправомірно включено до виставлених відповідачу за первісним позовом рахунків, по яким виникла заборгованість, вартість земельного податку та послуг охорони.

За розрахунком, який здійснений судом, з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України та рекомендацій Верховного Суду України, викладених листом №62-97-р від 03.04.97р., сума є 3% річних більшою, ніж за розрахунком позивача за первісним позовом, а сума інфляційних нарахувань -меншою.

Беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 п. 2 ст. 83 ПК України, суд не може виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача за первісним позовом, то з ТОВ «ОСОБА_1 -Центр»на користь ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод»стягненню підлягає 3% річних в розмірі 7 830 грн. 88 коп.

Згідно розрахунку суду інфляційних нарахувань, які підлягають стягненню відповідача за первісним позовом, складає 33 144 грн. 02 коп.

Крім того, ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод», у зв'язку зі зверненням за кваліфікованою юридичною допомогою, просить суд стягнути з ТОВ «ОСОБА_1 -Центр»витрати, понесені ним на оплату правової допомоги в сумі 6100 грн.00 коп., які, на думку позивача за первісним позовом, є збитками в розумінні ст. 623 ЦК України.

На підтвердження понесених витрат, позивач за первісним позовом надав до матеріалів справи наступні документи:

- належним чином завірену копію договору про надання юридичних послуг № 12/06-9 від 12.06.09р., укладеного між ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод»та ТОВ «Український правовий альянс»; додаткову угоду № 1 до вказаного договору, укладену між ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод»та ТОВ «Юридичні та економічні консультації», що є правонаступником ТОВ «Український правовий альянс»;

- рахунок -фактуру № СФ-0000024 від 15.06.09р. на суму 4270 грн. 00 коп., яка підтверджує надання юридичних послуг.

Проте, суд вважає, що вказана вимога позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Чинне законодавство України, що регулює питання відшкодування збитків відрізняє обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (ст. 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

За статтею 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Згідно статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст.ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків. Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як вбачається з приписів ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками.

При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у певних витратах.

Витрати позивача за первісним позовом на правову допомогу із здійснення представництва не є об'єктивним зменшенням його майнових благ та не може відноситись до збитків, які настають внаслідок порушення відповідачем за первісним позовом зобов'язань в розумінні ст. 623 ЦК України. Дані витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з невиконанням відповідачем за первісним позовом своїх договірних зобов'язань.

Віднесення позивачем за первісним позовом вказаних витрат в сумі 6100 грн. 00 коп. до збитків суперечить закону, зокрема ст. 623 ЦК України, оскільки ці витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката , витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про адвокатуру»адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Приписами ст. 28 ГПК України передбачено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Судом встановлено, що підписання первісної позовної заяви від імені позивача за первісним позовом, а також представництво інтересів ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод»в суді під час розгляду справи № 51/433 було здійснено представником позивача за первісним позовом ОСОБА_2, повноваження якого підтверджені довіреністю від 15.06.09р., який не є адвокатом.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, зважаючи на те, що ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод» не представлено суду свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого його представникові, беручи до уваги те, що позивачем за первісним позовом не надано доказів на підтвердження того, що ТОВ «Український правовий альянс» чи ТОВ «Юридичні та економічні консультації» є адвокатськими бюро, колегіями, фірмами, конторами або іншим адвокатськими об'єднаннями з надання правової допомоги, враховуючи те, що що згідно з рахунком -фактурою № СФ-0000024 від 15.06.09 р. грошові кошти у сумі 4270 грн. 00 коп., перераховані позивачем за первісним позовом за надання юридичних послуг та позивачем за первісним позовом не надано доказів оплати їх вартості у заявленій до стягнення сумі 6100 грн. 00 коп., суд дійшов висновку відмовити ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод» у стягненні з ТОВ «ОСОБА_1 -Центр» 6100 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу, оскільки позивачем за первісним позовом понесені витрати по оплаті юридичних послуг ТОВ «Український правовий альянс», які ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод» помилково ототожнені з витратами на послуги адвоката в розумінні ст. 44 ГПК України.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем за первісним позовом понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди від 11.01.08р. до договору оренди № 39-А, укладену між Відкритим акціонерним товариством «Київський ремонтно-механічний завод»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 -Центр»від 01.03.2001 р. та зобов'язання ВАТ «Київський ремонтно-механічний завод»здійснити перерахунок вартості орендної плати за договором оренди № 39-А від 01.03.2001 р. за період з 17.03.2006 р. до листопада 2009 року (останній виставлений відповідачем за зустрічним позовом рахунок-фактура - № КР-0000313 від 16.11.2009 р. на суму 39 524, 88 грн.), суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Стаття 203 ЦК України встановлює умови чинності правочинів, зокрема: законність змісту правочину, наявність у сторін необхідного обсягу цивільної дієздатності, наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину, його відповідність внутрішній волі, відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону, спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників (ч.ч. 1, 2 ст. 92 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (ч. ч. 1 - 3 ст. 92 ЦК України).

Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і є також загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема, відповідно до Першої директиви Ради Європейських Співтовариств від 9 березня 1968 р. (68/151/ЄЕС) (Лист Верховного Суду України від 01.08.2007 р. "Практика розгляду судами корпоративних спорів").

Як вже встановлено судом, оспорюваною додатковою угодою від 11.01.08р. до договору оренди № 39-А від 01.03.01р., сторонами з січня 2008 року змінено розцінки за 1 кв.м. об'єкту оренди на місяць, а саме: 11,00 грн. за виробничі приміщення; 53,75 грн. за офісні приміщення (60 кв.м.), 91,05 грн. за додаткові офісні приміщення (32 кв.м.); 45,45 грн. за додаткові офісні приміщення (31 кв.м), 54,40 кв.м. за додаткові офісні приміщення (коридор 19 кв.м.); 8,75 грн. -за відкритий майданчик.

З матеріалів справи вбачається, що зазначену додаткову угоду від Відкритого акціонерного товариства «Київський ремонтно-механічний завод»підписано Головою Правління ОСОБА_1

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 -Центр»посилається на те, що на момент укладання оспорюваної додаткової угоди до договору оренди № 39-А від 01.03.01р., відповідач за зустрічним позовом не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження того, що Наглядовою радою Відкритого акціонерного товариства «Київський ремонтно-механічний завод»погоджено дії Голови Правління ОСОБА_1 на укладання додаткової угоди від 11.01.08р. до договору оренди № 39-А від 01.03.01р.

Відповідно до п. 7.16 Статуту ВАТ «Київський ремонтно-механічний завод», Наглядова рада є органом товариства, який здійснює контроль за діяльністю правління та захист прав акціонерів товариства.

Пунктом 7.20 Статуту ВАТ «Київський ремонтно-механічний завод»передбачено, що до виключної компетенції наглядовою ради належить, зокрема, попереднє погодження дій щодо укладення договорів (угод, контрактів) з придбання або відчуження нерухомого майна товариства, корпоративних прав незалежно від їх вартості, а також питань про укладення договорів (угод), сума яких перевищує 500 000 грн. 00 коп. та/або термін дії яких перевищує 1 рік.

Згідно з п. 7.28 Статуту ВАТ «Київський ремонтно-механічний завод», роботою правління керує голова правління, який, зокрема, має право приймати рішення про укладення договорів (угод), на суму, що не перевищує 500 000 грн. 00 коп. за погодженням з Правління, без погодження з Наглядововю радою.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу засідання Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Київський ремонтно-механічний завод»№ 15/05-01 від 15.05.07р. (копія -в матеріалах справи), Голові правління ОСОБА_1 надано дозвіл Наглядової ради ВАТ «Київський ремонтно-механічний завод»на укладання нових договорів оренди майна (приміщень), сума яких перевищує 500 000 грн. терміном дії не більше одного року, а також дозвіл на укладання додаткових угод до існуючих довгострокових договорів оренди майна, термін дії яких перевищує 1 рік, на термін, що не перевищує терміну дії основних договорів оренди майна (приміщень).

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що Голова правління ОСОБА_1, при укладанні додаткової угоди від 11.01.08р. до договору оренди № 39-А від 01.03.01р. діяв в межах покладених своїх повноважень.

Оскільки матеріалами справи не підтверджується та позивачем за зустрічним позовом не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що на момент укладення оспорюваної додаткової угоди до договору оренди № 39-А від 01.03.01р. відповідач за зустрічним позовом не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, суд дійшов висновку відмовити Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 -Центр»частині зустрічних позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди від 11.01.08р. до договору оренди № 39-А, укладену між Відкритим акціонерним товариством «Київський ремонтно-механічний завод»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 -Центр»від 01.03.2001 р., у зв'язку з недоведеністю та необгрнутованістю.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог про зобов'язання ВАТ «Київський ремонтно-механічний завод»здійснити перерахунок вартості орендної плати за договором оренди № 39-А від 01.03.2001 р. за період з 17.03.2006 р. до листопада 2009 року (останній виставлений відповідачем за зустрічним позовом рахунок-фактура - № КР-0000313 від 16.11.2009 р. на суму 39 524, 88 грн.), позивач за зустрічним позовом посилається, зокрема, на те, що орендовані ним приміщення, всупереч положень п. 7.5 Правил користування електричною енергією, були неправомірно відключені позивачем за первісним позовом від мережі електропостачання, оскільки ТОВ «ОСОБА_1 -Центр» є субспоживачем електричної енергії.

Проте, суд не погоджується із вказаною позицією позивача за зустрічним позовом з огляду на наступне.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 затверджені Правила користування електричною енергією, які регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

В силу положень вказаних правил, договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Вказаними Правилами передбачено, що передача електричної енергії за допомогою мереж здійснюється на підставі договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.06р. між АЕК «Київенерго»та Відкрите акціонерне товариство «Київський ремонтно -механічний завод»було укладено договір про постачання електричної енергії № 10276, за умовами якого АЕК «Київенерго», як постачальник електричної енергії, зобов'язався постачати позивачу за первісним позовом електричну енергію, а останній, як споживач, зобов'язався оплатити постачальнику електричної енергії її вартість та здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до Правил користування електричною енергією, споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору, а субспоживачем - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.

Таким чином, враховуючи положення зазначених правил, суд вважає безпідставним послання позивача за зустрічним позовом на те, що в контексті вказаних Правил він є субспоживачем електричної енергії, оскільки, укладений між АЕК «Київенерго»та позивачем за первісним позовом договір про постачання електричної енергії № 10276 від 17.03.06р. не несе правових наслідків для ТОВ «ОСОБА_1 -Центр», оскільки, слугує належною правовою підставою виникнення, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків лише для сторін, між якими цей договір був укладений. При цьому суд відзначає, що вказаний договір визначає споживачем лише Відкрите акціонерне товариство «Київський ремонтно -механічний завод», серед переліку об'єктів субспоживачів, підключених до мереж останнього, ТОВ «ОСОБА_1 -Центр»не значиться.

А по -друге, позивачем за зустрічним позовом не надано суду документального підтвердження того, що його електроустановки приєднані до технологічних електричних мереж Відкритого акціонерного товариства «Київський ремонтно -механічний завод», що в свою чергу надало б змогу суду дійти висновку, що він є субспоживачем електричної енергії.

Пункт 7.5 Правил користування електричною енергією, на який посилається відповідач за первісним позовом, в обґрунтування своєї правової позиції, визначає основні випадки, коли постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади.

Зважаючи на те, що зазначений пункт Правил регулює відносини між постачальником електричної енергії та споживачем, тобто між АЕК «Київенерго»та ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод», зокрема, в контексті вказаних правовідносин, суд вважає безпідставним посилання ТОВ «ОСОБА_1 -Центр»на те, що його, як споживача електричної енергії повинні були попередити про припинення електропостачання, яке було здійснено працівниками ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод»01.07.09р., у зв'язку з великою заборгованістю за спожиті комунальні послуги.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки договором оренди № 39-А від 01.03.01р. ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод»не надано повноважень ТОВ «ОСОБА_1 -Центр»щодо укладення прямого договору про постачання електричної енергії з енергопостачальною організацією, плата за використану відповідачем за первісним позовом електричну енергію здійснюється на підставі відповідного договору оренди та нормативно -правових актів у сфері регулювання відносин з приводу орендних відносин.

Посилання ТОВ «ОСОБА_1 -Центр»на те, що відключення ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод»орендованих ним приміщень від електропостачання звільняє його від сплати орендної плати, у зв'язку з неможливістю використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням, суд також вважає безпідставним з огляду на наступне.

По -перше, як вбачається з листа Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії і теплової енергії № 3311 від 03.08.09р., відключення електроживлення струмоприймачів в орендованих ТОВ «ОСОБА_1 -Центр»приміщеннях було здійснено 01.07.09р. працівниками ВАТ «Київський ремонтно -механічний завод»як вимушений захід за відсутності оплати за використану ТОВ «ОСОБА_1 -Центр»електричну енергію .

А по -друге, ТОВ «ОСОБА_1 -Центр»не може бути звільнений від оплати орендної плати за договором оренди № 39-А від 01.03.01р. за весь час, протягом якого майно не могло ним бути використане через обставини, за які він особисто відповідає.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача за зустрічним позовом на наступне.

В силу вимог ст. 1 ГПК України, підприємства та організації мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги приписи вищенаведеної норми права, суд дійшов висновку, що обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту щодо зобов'язання ВАТ «Київський ремонтно-механічний завод»здійснити перерахунок вартості орендної плати за договором оренди № 39-А від 01.03.2001р. за період з 17.03.2006 р. до листопада 2009 року (останній виставлений відповідачем за зустрічним позовом рахунок-фактура - № КР-0000313 від 16.11.2009 р. на суму 39 524, 88 грн.) не призводить до відновлення становища, яке існувало до порушення прав ТОВ «ОСОБА_1 -Центр».

Таким чином, беручи до уваги вищенаведені обставини, суд дійшов висновку відмовити позивачу за зустрічним позовом в задоволенні зустрічних позовних вимог про зобов'язання ВАТ «Київський ремонтно-механічний завод»здійснити перерахунок вартості орендної плати за договором оренди № 39-А від 01.03.2001 р. за період з 17.03.2006 р. до листопада 2009 року (останній виставлений відповідачем за зустрічним позовом рахунок-фактура - № КР-0000313 від 16.11.2009 р. на суму 39 524, 88 грн.), оскільки ТОВ «ОСОБА_1 -Центр»особисто відповідає за обставини у зв'язку з якими було відключено електроживлення струмоприймачів в орендованих ТОВ «ОСОБА_1 -Центр»приміщеннях.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 господарського процесуального кодексу України при відмові у задоволенні позову, покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 - Центр»(03067, м. Київ, пров. Чугуївський, 21, код ЄДРПОУ 31202310) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Київський ремонтно -механічний завод»(03067, м. Київ, вул. Гарматна, 6, код 01412710) 299 725 (двісті дев'яності дев'ять тисяч сімсот двадцять п'ять) грн. 92 коп. заборгованості по орендній платі, 43 438 (сорок три тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 06 коп. заборгованість по комунальним послугам, 36 357 грн. (тридцять шість тисяч триста п'ятдесят сім) 05 коп. пені, 7830 (сім тисяч вісімсот тридцять) грн. 88 коп. 3% річних, 33144 (тридцять три тисячі сто сорок чотири) грн. 02 коп. інфляційних витрат, 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп. державного мита та 167 (сто шістдесят сім) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3. В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.

4. В задоволені зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені чинним законодавством України.

Суддя Пригунова А.Б.