Рішення

від 21.07.2015 по справі 911/2338/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"21" липня 2015 р. Справа № 911/2338/15

за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» ,

м. Дніпропетровськ,

до відповідача фермерського господарства «СП Сана» , с. Тростинська Новоселиця Васильківського району,

про стягнення 22 573,60 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: Горбан А.В. , уповноважений, довіреність від 15.04.2014р. №1282-О;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 12.05.2015р. до відповідача - фермерського господарства «СП Сана», с. Тростинська Новоселиця Васильківського району, в якому просить суд стягнути з відповідача 12 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 1 511,19 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 5 635,30 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 3 427,11 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем - фермерським господарством «СП Сана» своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування від 26.03.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2015р. позовну заяву публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/2338/15 та призначено справу до розгляду на 16.06.2015р.

В судове засідання 16.06.2015р. з'явився повноважний представник позивача. Відповідач у судове засідання 16.06.2015р. свого представника не направив. Ухвалою господарського суду Київської області від 16.06.2015р. розгляд справи було відкладено на 07.07.2015р.

В судове засідання 07.07.2015р. з'явились повноважні представники сторін. В судовому засіданні відповідач подав витребувані судом документи та відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк». Заперечення мотивовані тим, що жодного договору приєднання відповідач з позивачем не укладав, не подавав позивачу жодних документів на отримання кредиту, не укладав з позивачем кредитного договору. Позивач твердить, що в підписаній відповідачем заяві на відкриття поточного рахунку відсутні будь-які умови щодо отримання кредиту, а доказів того, що відповідач ознайомився та погодився саме з тими Умовами та правилами надання банківських послуг, на які посилається позивач як на підставу поданого позову, позивачем не доведено жодними доказами.

07.07.2015р. оголошено перерву в судовому засіданні до 21.07.2015р.

В судове засідання 21.07.2015р. з'явились представники позивача та відповідача. Представниками сторін подані пояснення по суті позовних вимог. Позивач позов підтримав в повному обсязі. Відповідач позовні вимоги заперечив, вважаючи надані позивачем відповідачу кошти безвідсотковою безстроковою фінансовою допомогою.

Розглянувши позов публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ (далі по тексту - ПАТ КБ «ПриватБанк», Банк) до відповідача - фермерського господарства «СП Сана», с. Тростинська Новоселиця Васильківського району (далі по тексту - ФГ «СП Сана», Клієнт), вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Майново - господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі господарських договорів (частина 1 ст. 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина ст. 628 ЦК України).

Відповідно до частини 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 ст. 639 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2012р. ФГ «СП Сана» звернулось до ПАТ КБ «ПриватБанк», підписавши заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитка печатки, якою відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розмішені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 26.03.2012р. (далі по тексту - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Так, відповідачу було відкрито поточний рахунок №26001060840594 та картковий рахунок №26051060828094 та зареєстровано в системах клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

У заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг зазначено, що клієнт підписавши цю заяву, погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по розрахунковим картам (що розміщені на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису і відбитка печатки складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку - Договорі банківського обслуговування в цілому . Підписавши дану заяву клієнт погодив підписання угод, договорів, додаткових угод, заяв, актів, платіжних та інших документів як шляхом власноручного підпису, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису , отриманого в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua або інший Інтернет-/ SMS-ресурс, зазначений банком. На час укладання договорів, а також додаткових угод до них банк і клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку і підпису особи, уповноваженої підписувати договори й угоди до них від імені банку, здійсненого за допомогою засобів копіювання.

Згідно розділу 1 Умов, розміщених на web-сайті банку http://www.privatbank.ua, Правила надання банківських послуг є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг ПриватБанку.

Відповідно до частини 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Оскільки зміст правочину між сторонами зафіксований у вищеперерахованих документах, доказів існування якихось інших "Умов та правил надання банківських послуг", крім тих, що розміщені на сайті позивача в загальному доступі, на які позивач посилається в позові, і згоду на використання яких власноручно дав відповідач, суду не подано, відповідно сторони не порушили вимог частини 1 ст. 208 ЦК України щодо письмової форми укладання правочинів між юридичними особами, та у відповідності до ст. 638 ЦК України досягли домовленості з усіх його істотних умов.

Відповідно до вищезазначених норм закону, судом встановлено, що ПАТ КБ "ПриватБанк" та ФГ «СП Сана» уклали Договір банківського обслуговування від 26.03.2012р., який за правовою природою відносин сторін є змішаним договором з елементами договору банківського рахунку та кредитного договору.

Відповідно до частини 1 ст. 1066 та частин 1, 2 ст. 1067 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Відповідно до ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. При цьому права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит , якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054, частиною 1 ст. 1055 та частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 ст. 173 та пунктом 2 частини 1 ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ФГ «СП Сана» Договір банківського обслуговування від 26.03.2012р. на наступних умовах:

- вид кредиту - «кредитний ліміт на поточний рахунок» корпоративного клієнта, який надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів в межах кредитного ліміту (12 000,00 грн.). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, яке полягає в проведенні його платежів зверх залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо (пункт 3.2.1.1. Умов);

- ліміт може бути збільшений банком на суму в межах 10% від розміру ліміту на оплату страхових платежів у випадках і в порядку, передбачених п.п. 3.21.2.6, 3.2.1.2.2.14., і на суму в межах 5% від розміру ліміту + 1 000,00 грн. - на сплату судових витрат, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.16., 3.2.1.2.3.15., 3.2.1.5.8. цього розділу «Умов та правил надання банківських послуг» (пункт 3.2.1.1.7 Умов);

- періодом безперервного користування кредитом є період часу, на протязі якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування кредитним лімітом на поточному рахунку - не більше 35 днів. (пункт 3.2.1.1.11 Умов);

- за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - «період,в який дебетове сальдо підлягає обнуління»), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (підпункт 3.2.1.4.1.1. Умов);

- у випадку необнуління дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (підпункт 3.2.1.4.1.2. Умов);

- у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня наступного за датою порушення зобов'язань (підпункт 3.2.1.4.1.3. Умов);

- клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць шляхом списання винагороди із своїх рахунків. При зміні ліміту банк може вимагати винагороди від різниці між встановленим лімітом та колишнім лімітом (пункт 3.2.1.4.4. Умов);

- при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів, строків повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 3.2.1.5.1. Умов);

- нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом (пункт 3.2.1.5.4. Умов).

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з довідки банку від 12.05.2015р. №08.7.0.0.0/150512093321 та підтверджується випискою по рахунку відповідача - ФГ «СП Сана» за період з 30.03.2012р. по 15.06.2015р., банк належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання згідно Умов, надавши відповідачу кредит (з 30.03.2012р. - 5 000,00 грн., з 05.11.2012р. - 7 500,00 грн., з 04.02.2013р. - 9 400,00 грн., з 21.06.2013р. - 12 000,00 грн., з 01.03.2014р. - 12 000,00 грн., з 02.03.2014р. - 0,00 грн.) в межах встановленого ліміту.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з виписки по рахунку ФГ «СП Сана» за період з 30.03.2012р. по 15.06.2015р., відповідач у строки, встановлені Умовами та Правилами надання банківських послуг, згідно Тарифів банку, дебетове сальдо не обнулив, в результаті чого з станом на 07.05.2015р. (за заявлений позивачем період) за відповідачем рахується прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 12 000,00 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 1 511,19 грн.

Крім того, відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як встановлено судом, Договором банківського обслуговування від 26.03.2012р. для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом встановлена диференційована процентна ставка, відповідно до якої при не обнулінні дебетового сальдо протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, процентна ставка складає 36% річних, а в разі непогашення кредиту починаючи з 91 дня після дати завершення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта вважаються порушеними. При порушенні клієнтом зобов'язань процентна ставка становить 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що станом на 07.05.2015р. (за заявлений позивачем період) за відповідачем рахується заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 5 635,30 грн., виходячи з розрахунку диференційованої процентної ставки, передбаченої Договором банківського обслуговування від 26.03.2012р.

Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень. Суд ухвалою від 05.06.2015р. витребував у відповідача докази, що підтверджують погашення ФГ «СП Сана» кредитного ліміту, комісії та процентів за користування кредитними коштами за Договором банківського обслуговування від 26.03.2012р. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором банківського обслуговування від 26.03.2012р. не представив та доводи позивача не спростував.

У зв'язку із простроченням відповідачем грошових зобов'язань за Договором банківського обслуговування від 26.03.2012р., позивач просить суд також стягнути з відповідача пеню в сумі 3 427,11 грн., передбачену пунктом 3.2.1.5.1. Умов, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Щодо зазначеної вимоги суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно до визначення частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Пунктом 3.2.1.5.1. Умов передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів, строків повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до частини 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до вказаних норм закону перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що поданий позивачем розрахунок виконано арифметично вірно та у відповідності до чинного законодавства та станом на 07.05.2015р. належна до стягнення з відповідача пеня складає 3 427,11 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу - ФГ «СП Сана» претензію від 26.04.2015р. №20329K3B0S035, в якій просив відповідача негайно погасити прострочену заборгованість в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами Договору банківського обслуговування від 26.03.2012р., про що свідчать копії фіскального чеку УДППЗ «Укрпошта» від 05.05.2015р. №5527 та опису вкладення в цінний лист від 05.05.2015р. №4994524176343. Доказів того, що відповідач надав відповідь на зазначену вище претензію або задовольнив вимоги позивача та належним чином сплатив існуючу заборгованість за Договором банківського обслуговування від 26.03.2012р. суду не подано.

Суд звертає увагу відповідача на те, що в порядку ст. 526 ЦК України відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, надання клієнту безвідсоткової безстрокової фінансової допомоги банком не передбачається; згоду на застосування Умов та правил надання банківських послуг, розміщених в загальному доступі на сайті позивача, а також згоду на обмін інформацією в електронному вигляді та використання електронного цифрового підпису та факсимільного відтворення підписів і печаток відповідач надав власноручно, підписавши заяву про відкриття поточного рахунку та картку із зразками підписів та печатки. Крім того, як вбачається з поданих виписок по рахунку, відповідач активно користувався кредитними коштами (здійснював розрахунки за відсутності на рахунку власних коштів в межах наданого банком кредитного ліміту), та до грудня 2014р. здійснював обнуління дебетового сальдо та погашав проценти, тобто фактично виконував зобов'язання, перед банком, що виникли з договірних кредитних відносин.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості та штрафних санкцій, надані позивачем, суд задовольняє позов публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» повністю та приймає рішення про стягнення з фермерського господарства «СП Сана» 22 573,60 грн. заборгованості, яка складається з: 12 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 5 635,30 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 511,19 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 3 427,11 грн., та, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 11, частиною 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, 530, частиною 1 ст. 546, ст. 547, частиною 3 ст. 549, ст. ст. 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, ст. ст. 629, 634, частиною 1 ст. 1048, ст. 1054, частиною 1 ст. 1055, частиною 1 ст. 1056 1 , частиною 1 ст. 1066, частинами 1, 2 ст. 1067, ст. 1069 Цивільного кодексу України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», частиною 6 ст. 231, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, статтями 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до фермерського господарства «СП Сана» задовольнити повністю.

2. Стягнути з фермерського господарства «СП Сана» (08674, Київська обл., Васильківський район, с. Тростинська Новоселиця, вул. Чапаєва, буд. 75-А, код ЄДРПОУ 37340395)

на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570)

12 000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень нуль копійок) заборгованості за кредитом ,

5 635,30 грн. (п'ять тисяч шістсот тридцять п'ять гривень тридцять копійок) заборгованості по процентам за користування кредитом,

1 511,19 грн. (одну тисячу п'ятсот одинадцять гривень дев'ятнадцять копійок) заборгованості по комісії,

3 427,11 грн. (три тисячі чотириста двадцять сім гривень одинадцять копійок) пені,

1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 28.07.2015р.

Суддя О.В. Конюх