Ухвала

від 20.09.2010 по справі 49/172-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"20" вересня 2010 р. Справа № 49/172-10

вх. № 7723/3-49

Суддя Кононова О.В.

без виклику представників сторін

розглянувши зустрічну позовну заяву Красноградського підприємства теплових мереж до Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії про визнання деяких пунктів договору № 08/08-63 БО-02 від 2.10.2008 року недійсними

по справі № 49/172 за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії, м. Харків

до Красноградського підприємства теплових мереж, м. Красноград

про стягнення 1094261,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий природний газ згідно договору № 08/08-63 БО-02 від 02.10.2008 року на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Згідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 1094261,50 грн., з яких 844549,51 грн. - сума основного боргу, 81455,80 грн. - пеня, 130351,10 грн. - інфляційні витрати та 37905,07 грн. - сума трьох відсотків річних. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку.

20.09.2010 року до канцелярії господарського суду надійшла зустрічна позовна заява від Красноградського підприємства теплових мереж, в який останній просить суд визнати недійсним пункт 6.1. договору № 08/08-63-БО-02 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 2.10.2008 р. у частині остаточного розрахунку, як такий, що порушує права та законні інтереси Красноградського підприємства теплових мереж та не відповідає змісту діючих нормативних актів. В зустрічному позовні позивач також просить суд звільнити його від сплати держмита згідно п. 10 ст. 4 Декрету КМУ “Про державне мито”, у зв'язку з поданням позовної заяви в інтересах колективу підприємства. Також позивач за зустрічним позовом зазначає, що у відповідності до розділу 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1258 “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах для позивачів, у встановленому порядку звільнених від сплати державного мита, відповідає нульовій ставці.

Відповідно ч. 2 ст. 60 ГПК України, подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Суд, дослідивши матеріали зустрічного позову, дійшов висновку, що до матеріалів позовної заяви не додано доказів сплати позивачем держаного мита за подання позову до суду. В позовній заяві позивач вказує, що він звільнений від сплати державного мита на підставі п. 10 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито".

Згідно п. 10 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито", від сплати державного мита звільняються державні й громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Однак, стаття 2 Господарського процесуального кодексу України не надає підприємствам, установам, організаціям права звертатися з позовами в інтересах інших підприємств чи організацій до господарського суду; отже, пункт 10 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 "Про державне мито" (з наступними змінами і доповненнями) не поширюється на позови, які подаються до господарського суду господарюючими суб'єктами, що звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Вимога юридичної особи про визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, є звичайним господарським спором, що виник між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності та підлягає вирішенню на загальних підставах, у тому числі і за умови сплати державного мита.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати державного мита, передбачених п. 10 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито". Отже, позивачем при зверненні з цим позовом до суду не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, що відповідно п. 4 ст. 63 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.

Крім того, в порушення п. 3-1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви не додано доказів сплати витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, що відповідно п. 10 ст. 63 ГПК України також є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 32, 33, 43, 57, 60, п. 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Повернути Красноградському підприємству теплових мереж зустрічну позовну заяву та додані до неї документи на 6 аркушах.

Суддя Кононова О.В.