Постанова

від 23.07.2015 по справі 810/1798/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1798/15 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Шурка О.І., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Метіз" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форм "Р", "В4", -

В С Т А Н О В И В:

В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову Постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Лакшері Інвест» (податковий номер 39197717) та з ТОВ «Латустрейд» (податковий номер 39150972) за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року, за результатами якої складено відповідний Акт від 03.10.2014 року №2035/22-00/36445090 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.23-52).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п.п. 198.3., 198.6. ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ним за червень 2014 року на 119798,00 грн. занижено суми податку на додану вартість; за червень 2014 року на 1538,00 грн. завищено суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19); за червень 2014 року на 1832,00 грн. завищено суми від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24).

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 31 жовтня 2014 року форми «Р» №0003822201 та форми «В4» №№0003812201, 000380220, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с.9-11), та якими збільшено на 179697,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі на 119798,00 грн. за основним платежем та на 59899,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); зменшено на 1832,00 грн. розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість; зменшено на 1538,00 грн. розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, відповідно.

Між Позивачем, як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лакшері Інвест», як Продавцем, укладено Договір про поставку товару №2606 від 26 червня 2014 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.96-97), та відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого, Продавець зобов'язується передати у власність Товар, а Покупець - сплатити за Товар грошову суму та прийняти його на умовах Договору; під Товаром в даному Договорі розуміється канатно-стропальна продукція.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано: Видаткову накладну №2606/114 від 26 червня 2014 року; Податкову накладну №150 від 26.06.2014 року; Платіжні доручення №4848 від 14 липня 2014 року, №4890 від 24 липня 2014 року, Подорожний лист вантажного автомобіля №0587223 від 26 червня 2014 року; Оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за січень 2013 р. - квітень 2015 р., копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с.99-104).

Як зазначено в Акті, дорожньо-транспортні накладні Позивачем до перевірки Відповідачу не надано.

Відповідно до п. 2 чинної до 01 січня 2015 року Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року №99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за №293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів .

А п. 6 цієї ж Інструкції передбачено, зокрема, що при виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній (графа "Найменування цінностей" у бланку довіреності), наводиться обов'язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей. Незаповнені рядки довіреності прокреслюються.

А як вбачається з матеріалів справи довіреності на одержання Позивачем товарно-матеріальних цінностей відсутні.

Також, між Позивачем, як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Латустрейд», як Виконавцем, укладено Договір про надання послуг №307 від 13 червня 2014 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.105-119), та відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 якого, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконувати відповідно до умов даного Договору роботи та послуги, які Замовник зобов'язується прийняти та оплатити; під послугами та роботами в даному Договорі розуміється монтажні роботи (передпродажна підготовка товару) ; детальна інформація щодо Послуг міститься в Додатках до Договору або Рахунках-фактурах, Актах приймання-передачі наданих послуг та Звітів наданих послуг, які є невід'ємною частиною цього Договору .

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано: Акти надання послуг №1606/069 від 16 червня 2014 року, №1306/051 від 13 червня 2014 року, №1306/050 від 13 червня 2014 року, №1306/048 від 13 червня 2014 року, №1306/049 від 13 червня 2014 року, №1306/047 від 13 червня 2014 року, №1606/070 від 16 червня 2014 року, №2406/056 від 24 червня 2014 року, №2406/055 від 24 червня 2014 року, №2706/212 від 27 червня 2014 року, №2606/094 від 26 червня 2014 року, №2706/213 від 27 червня 2014 року; Рахунки на оплату №1606/069 від 16 червня 2014 року, №1306/051 від 13 червня 2014 року, №1306/050 від 13 червня 2014 року, №106/048 від 13 червня 2014 року, №1306/049 від 13 червня 2014 року, №1306/047 від 13 червня 2014 року, №1606/070 від 16 червня 2014 року, №1606/070 від 16 червня 2014 року, №2406/056 від 24 червня 2014 року, №2406/055 від 24 червня 2014 року, №2706/212 від 27 червня 2014 року, №2606/094 від 26 червня 2014 року, №2706/213 від 27 червня 2014 року; Податкові накладні №98 від 16.06.2014 року, №92 від 13.06.2014 року, №93 від 13.06.2014 року, №95 від 13.06.2014 року, №94 від 13.06.2014 року, №96 від 13.06.2014 року, №97 від 16.06.2014 року, №99 від 24.06.2014 року, №100 від 24.06.2014 року, №103 від 27.06.2014 року, №101 від 26.06.2014 року, №102 від 27.06.2014 року; Платіжні доручення №4954 від 11 серпня 2014 року, №4986 від 18 серпня 2014 року, №4987 від 18 серпня 2014 року, №5094 від 08 вересня 2014 року, №5169 від 24 вересня 2014 року, №5176 від 25 вересня 2014 року, №5204 від 29 вересня 2014 року, №5205 від 29 вересня 2014 року, №5206 від 29 вересня 2014 року, №5207 від 29 вересня 2014 року, №5208 від 29 вересня 2014 року, №5209 від 29 вересня 2014 року; Оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за січень 2013 р. - квітень 2015 р., копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.120-168).

Проте, із зазначених вище первинних документів неможливо встановити, щодо якого саме товару та які саме монтажні роботи або послуги (передпродажна підготовка товару) здійснено Позивачем на виконання Договору про надання послуг №307 від 13 червня 2014 року з його контрагентом.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено вимоги до оформлення податкових накладних.

Згідно зі ст. 1, частини першої ст. 3 та частинами першою, другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

А ст. 198 Податкового кодексу України визначено при здійсненні яких операцій виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту, його визначення, складові та випадки, коли суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 200.1., 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України, в чинній на час здійснення Позивачем господарських операцій з контрагентами редакції, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарських операцій: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо ; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, як-от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку .

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів .

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю .

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції мають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Як зазначено в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03 червня 2015 року в адміністративній справі №826/8600/14 (К/800/68392/14) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм та повинен з'ясувати, дослідити та оцінити фактичні правовідносини учасників поставок, наявність повного пакету належним чином оформлених документів , які достовірно засвідчують фактичне виконання господарської операції.

Згідно з частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем виконано .

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, Постанова Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року скасовується та ухвалюється нова Постанова, якою у задоволенні адміністративного позову відмовляється повністю.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області задовольнити , Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року скасувати, ухвалити нову Постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.