Ухвала

від 17.07.2015 по справі 755/6892/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/6892/15-ц

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2015 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді САВЛУК Т.В.

при секретарі Гноілек М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Дніпровського районного суду міста Києва заяву про забезпечення позову, яка подана позивачем ОСОБА_1 в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесис" про скасування наказів, визнати недійсними записи в трудовій книжці, стягнення вихідної допомоги, заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, компенсації за затримку розрахунку при звільнені, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Дніпровським районним судом м. Києва відкрите провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесис" про скасування наказів, визнати недійсними записи в трудовій книжці, стягнення вихідної допомоги, заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, компенсації за затримку розрахунку при звільнені, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату та відшкодування моральної шкоди.

15 липня 2015 року (вх.№39358) позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на суму грошових коштів в розмірі 250 тисяч гривень на розрахунковому рахунку ТОВ «Тесис» 26004001013809, у ВАТ «Перший Інвестиційний банк», МФО 300506, ЄДРПОУ 32960748 або інших рахунках (валютних тощо), належних відповідачу, на увесь час до повного виконання рішення суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують Відповідно до ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову ( ч.2 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України).

Одним із видів забезпечення позову, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України, є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до п. 3 та п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз'яснено в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У п. 44 цієї Постанови зазначено, що заходи до забезпечення позову не повинні призводити до фактичної неможливості господарського товариства здійснювати діяльність.

Оцінивши наведені позивачем підстави для вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів для забезпечення позову не підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки між сторонами у справі виникли трудові відносини, визначний позивачем розмір майнових вимог на загальну суму 250 000,00 грн., яка включає вимоги про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, є оспорюваною, в свою чергу суд має пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання рішення суду, в той же час заява про забезпечення позову подана до початку розгляду справи по суті, тому суд позбавлений можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись статями 151-153, 209, 210 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, яка подана позивачем ОСОБА_1 в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесис" про скасування наказів, визнати недійсними записи в трудовій книжці, стягнення вихідної допомоги, заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, компенсації за затримку розрахунку при звільнені, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату та відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали для відмова направити позивачу ОСОБА_1 та представнику позивача - адвокату Чагіну С.М.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

С у д д я