Постанова

від 21.07.2015 по справі 803/1405/15-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року Справа № 803/1405/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Пухер Р.С.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом підприємства «Волиньавтомотосервіс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.06.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство «Волиньавтомотосервіс» звернулось з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.06.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка підприємства «Волиньавтомотосервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014 року, за результатами якої 21.11.2014 року складено акт від 04.06.2015 року № 2213/22-1/21742251, на який позивачем були подані заперечення

Актом перевірки було встановлено, що позивачем порушено підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункт 44.1 статті 44, пункт 141.1 статті 141, пункти 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2012 року на суму 171284,00 грн., і завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2013 рік на суму 386777,00 грн., за 2014 рік на суму 205354,00 грн., а також порушено пункти 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункт 201.1 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (ПДВ), що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 278795,00 грн., в т. ч.: за вересень 2012 року - 11654,00 грн., за листопад 2012 року - 2260,00 грн., за січень 2013 року - 23980,00 грн., за лютий 2013 року - 53232,00 грн., за березень 2013 року - 1333,00 грн., за травень 2013 року - 2242,00 грн., за червень 2013 року - 1013,00 грн., за липень 2013 року - 16580,00 грн., за серпень 2013 року - 4813,00 грн., за вересень 2013 року - 4517,00 грн., за жовтень 2013 року - 208,00 грн., за листопад 2013 року - 56905,00 грн., за грудень 2013 року - 834,00 грн., за січень 2014 року - 58153,00 грн., за липень 2014 року - 41071,00 грн.

На підставі даного акту прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.06.2015 року № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 418192,50 грн. та № НОМЕР_2 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 592131,00 грн.

Позивач вважає необґрунтованими та безпідставними висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, про відсутність реального характеру відносин підприємства «Волиньавтомотосервіс» із контрагентами ТзОВ «Будремінвестком Плюс», ТзОВ «Фірма Васанд», ТзОВ «Укрміксі», ТзОВ «Стек-комп'ютер», ТзОВ «Торг Консар», ТзОВ «Універсал-комерц», ПП «Шлях-Восток», ТзОВ «Трансконструкт» та ТзОВ «Євро-Трейд», оскільки правомірність і відповідність цих господарських операцій діючому законодавству підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами.

З огляду на вказані обставини, позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 17.06.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 є протиправними, а тому просить їх визнати протиправними та скасувати.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві та просять позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та у письмових запереченнях на адміністративний позов, позовні вимоги не визнала та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що перевіркою встановлені порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині заниження податку на прибуток та ПДВ, відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно. Зазначає, що позивачем по взаємовідносинах з контрагентами ТзОВ «Будремінвестком Плюс», ТзОВ «Фірма Васанд», ТзОВ «Укрміксі», ТзОВ «Стек-комп'ютер», ТзОВ «Торг Консар», ТзОВ «Універсал-комерц», ПП «Шлях-Восток», ТзОВ «Трансконструкт» та ТзОВ «Євро-Трейд» під час проведення перевірки не надано документів на перевезення товару та його подальшого використання у господарській діяльності підприємства. Просить в задоволені позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ в період з 27.04.2015 року по 27.05.2015 року було проведено планову виїзну перевірку підприємства «Волиньавтомотосервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року. За результатами перевірки складено акт від 04.06.2015 року № 2213/22-1/21742251, яким встановлено, зокрема, такі порушення:

- пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 4 квартал 2012 року на суму 171284,00 грн., та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2013 рік на суму 386777,00 грн., та за 2014 рік на суму 205354,00 грн.;

- п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 278795,00 грн., в т. ч.: за вересень 2012 року - 11654,00 грн., за листопад 2012 року - 2260,00 грн., за січень 2013 року - 23980,00 грн., за лютий 2013 року - 53232,00 грн., за березень 2013 року - 1333,00 грн., за травень 2013 року - 2242,00 грн., за червень 2013 року - 1013,00 грн., за липень 2013 року - 16580,00 грн., за серпень 2013 року - 4813,00 грн., за вересень 2013 року - 4517,00 грн., за жовтень 2013 року - 208,00 грн., за листопад 2013 року - 56905,00 грн., за грудень 2013 року - 834,00 грн., за січень 2014 року - 58153,00 грн., за липень 2014 року - 41071,00 грн.

Позивач, не погодившись з висновками перевірки, викладеними в акті від 04.06.2015 року № 2213/22-1/21742251, подав письмові заперечення від 08.06.2015 року № 221 Луцькій ОДПІ, за результатами розгляду яких Луцькою ОДПІ надіслано позивачу лист від 12.06.2015 року № 9562/10/03-18-22-1.

На підставі акту перевірки від 04.06.2015 року № 2213/22-1/21742251 Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 17.06.2015 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 418192,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 278795,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 139397,50 грн. та № НОМЕР_2, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 592131,00 грн., в тому числі: за 2013 рік - 386777,00 грн. та за 2014 рік - 205354,00 грн.

Проаналізувавши зібрані та досліджені докази, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 17.06.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 прийняті всупереч вимогам чинного законодавства.

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є встановлення податковим органом порушень, а саме завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та відображаються у рядку 05.1 декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» по взаємовідносинах з ТзОВ «Фірма Васанд» за 2013 рік на суму 96600,00 грн., ТзОВ «Укрміксі» за 2013 рік на суму 9560,00 грн., ТзОВ «Універсал-комерц» за 2013 рік на суму 258030,00 грн., ПП «Шлях-Восток» за 2013 рік на суму 22587,00 грн., та ТзОВ «Євро-Трейд» за 2014 рік на суму 205354,00 грн.

Одночасно податковим органом встановлено, що в порушення п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 278795,00 грн., з них по взаємовідносинах з: ТзОВ «Будремінвестком Плюс» на суму 32556,00 грн., (в т .ч. за вересень 2012 року - 11654,00 грн., січень 2013 року - 20902,00 грн.), ТзОВ «Фірма Васанд» на суму 19320,00 грн. (в т .ч. за липень 2013 року - 14730,00 грн., серпень 2013 року - 4590,00 грн.), ТзОВ «Укрміксі» на суму 4411,00 грн. (в т .ч. за січень 2013 року - 3078,00 грн., березень 2013 року - 1333,00 грн.), ТзОВ «Стек-комп'ютер» на суму 6371,00 грн. (в т .ч. за травень 2013 року - 2242,00 грн., червень 2013 року - 1013,00 грн., липень 2013 року - 1851,00 грн., серпень 2013 року - 223,00 грн., жовтень - 208,00 грн., грудень 2013 року - 834,00 грн.), ТзОВ «Торг Консар» на суму 3885,00 грн. (в т .ч. за листопад 2012 року - 2260,00 грн., лютий 2013 року - 1625,00 грн.), ТзОВ «Універсал-комерц» на суму 51606,00 грн. (в т .ч. за лютий 2013 року - 51606,00 грн.), ПП «Шлях-Восток» на суму 4517,00 грн. (в т .ч. за вересень 2013 року - 4517,00 грн.), ТзОВ «Трансконструкт» на суму 115058,00 грн. (в т .ч. за листопад 2013 року - 56905,00 грн., січень 2014 року - 58153,00 грн.) та ТзОВ «Євро-Трейд» на суму 41071,00 грн. (в т .ч. за липень 2014 року - 41071,00 грн.).

Що стосується формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту по операціях із контрагентами ТзОВ «Будремінвестком Плюс», ТзОВ «Фірма Васанд», ТзОВ «Укрміксі», ТзОВ «Стек-комп'ютер», ТзОВ «Торг Консар», ТзОВ «Універсал-комерц», ПП «Шлях-Восток», ТзОВ «Трансконструкт» та ТзОВ «Євро-Трейд» суд зазначає наступне.

Як передбачено п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пп. 138.1.1 п. 138 ст. 138 ПК України віднесено до витрат операційної діяльності: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

П.138.2 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Згідно з п. 187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

П.п.198.1, 198.2 ст.198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Отже, ПК України визначає, що обов'язковою умовою для правомірного формування платником податків податкового кредиту є податкова накладна, яка засвідчує факт придбання товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в межах господарської діяльності.

Ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ про нікчемний характер угод, укладених між позивачем та його контрагентами судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовано податковий кредит та витрати за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року.

Судом встановлено, що 05.07.2012 року між ТзОВ «Будремінвестком Плюс» (постачальник) та підприємством «Волиньавтомотосервіс» (покупець) укладено договір № 5/0507 поставки товарів - будматеріалів в асортименті, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити товар, а покупець зобов'язався оплатити вартість товару на умовах даного договору (т.1, а.с. 111-112). 11.09.2012 року між даними сторонами був укладений договір № 2/1109 поставки товарів - будматеріалів в асортименті, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити товар, а покупець зобов'язався оплатити вартість товару на умовах даного договору (т.1, а.с. 113-114).

На підтвердження факту придбання будівельних матеріалів позивачем надано реєстр документів (податкових накладних) по контрагенту ТзОВ «Будремінвестком Плюс» з 11.06.2012 року по 01.09.2012 року та 01.01.2013 року року (т.1, а.с. 120), видаткові накладні на будматеріали від 18.07.2012 року № РН-1/1807, від 18.07.2012 року № РН-2/1807, від 17.09.2015 року № РН-1/1709, від 02.10.2012 року № РН-6/0210, від 09.10.2012 року № РН-5/0910 (т.1, а.с.115-119), податкові накладні від 18.07.2012 року № 89, № 90, від 17.09.2012 року № 54, від 02.10.2012 року № 7, від 09.10.2012 року № 28, розшифровки по транзакціях, виписки з банку, рахунки -фактури від 12.07.2012 року № 1/1207, №2/1207, від 11.09.2012 року № СФ-2/1109, від 18.09.2012 року № СФ-1/1809, від 03.10.2012 року № СФ-2/0310, картку рахунку 63.1 по контрагенту ТзОВ «Будремінвестком Плюс» (т.1 а.с. 121-144).

Крім того, придбаний товар - будівельні матеріали в подальшому був реалізований іншим контрагентам, що підтверджується накладними від 25.10.2015 року № РН-0004280, від 31.10.2012 року № РН-0004366, від 01.11.2012 року № РН-0004470, від 05.11.2012 року № РН-0004473, від 06.11.2012 року № РН-0004476, № РН-0004477, від 07.11.2012 року № РН-0004478, від 29.01.2013 року № РН-0000604, № РН-0000605, № РН-0000606, податковими накладними від 25.10.2012 року № 7165, від 31.10.2012 року № 7245, від 01.11.2012 року № 8269, від 05.11.2012 року № 8273, від 06.11.2012 року № 8276, № 8277, від 07.11.2012 року № 8278, від 29.01.2013 року № 734, № 735, № 736, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (т.1, а.с. 145-174) та списаний відповідно до акта списання від 01.11.2012 року № СпТ-000065 на списання товаро-матеріальних цінностей (т.1 а.с. 175).

13.06.2013 року між ТзОВ «Фірма Васанд» (постачальник) та підприємством «Волиньавтомотосервіс» (покупець) укладено договори № 7/1306, № 8/1306 поставки товару, відповідно до умов яких постачальник зобов'язався здійснювати поставку товару згідно із заявкою покупця зі складу постачальника, шляхом доставки автотранспортом постачальника, за його рахунок, на склад покупця, оплата здійснюється в розмірі повної вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника (т.1, а.с. 176-181), 09.08.2013 року між даними сторонами був укладений договір № 1/0908 поставки товару, відповідно до умови якого постачальник зобов'язався здійснювати поставку товару згідно із заявкою покупця зі складу постачальника, шляхом доставки автотранспортом постачальника, за його рахунок, на склад покупця, оплата здійснюється в розмірі повної вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника (т.1, а.с. 182-184).

На підтвердження факту виконання вказаних договорів позивачем надано наступні документи по взаємовідносинах з контрагентом ТзОВ «Фірма Васанд»: видаткові накладні від 14.06.2013 року № РН-5/1406, № РН-6/1406, від 20.08.2013 року № РН-1/2008, податкові накладні від 14.06.2013 року № 47, № 48, від 20.0.82013 року № 105, виписки з банку, платіжні доручення від 14.06.2013 року № 438, від 20.08.2013 року № 4388, рахунки-фактури від 13.06.2013 року № СФ-7/1306, № СФ-8/1306, від 09.08.2013 року № СФ-1/0908, картку рахунку 63.1 по контрагенту ТзОВ «Фірма Васанд» за період з 01.01.2013 року 30.06.2015 року (т. 1, а.с. 185-200).

Крім того, придбаний у ТзОВ «Фірма Васанд» товар в подальшому був реалізований іншим контрагентам, що підтверджується накладними від 30.08.2013 року № РН-0006071, № РН-0006072, від 04.11.2013 року № РН-0006728, від 08.11.2013 року № РН-0006800, від 20.12.2013 року № РН-0007155, від 25.12.2013 року № РН-007230, податковими накладними від 30.08.2013 року № 9405, № 9406, від 04.11.2013 року № 10098, від 11.11.2013 року № 10144, від 20.12.2013 року № 10704, від 25.12.2013 року № 10786, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (т.1, а.с. 201-220) та списаний відповідно до акта списання від 31.03.2014 року № СпТ-000164 на списання товаро-матеріальних цінностей (т.1 а.с. 221).

04.12.2012 року між ТзОВ «Укрміксі» (продавець) та підприємством «Волиньавтомотосервіс» (покупець) укладено договір поставки товару з найменуванням, зазначеним у специфікаціях, що є додатками до договору, відповідно до умов якого продавець зобов'язався здійснювати поставку товару зі свого складу на наперед погоджене з покупцем місце, визначене згідно заявок, власним транспортом продавця на склад покупця, оплата здійснюється на підставі виставлених продавцем рахунків у розмірі повної вартості реалізованого товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок продавці, вказаний у реквізитах продавця у договорі, при цьому допускається внесення покупцем готівкових коштів напряму на банківський рахунок продавця (т.1, а.с. 222-224).

На підтвердження факту придбання товару позивачем надано реєстр отриманих податкових накладних по контрагенту ТзОВ «Укрміксі» з 01.01.2013 року по 04.03.2013 року, видаткові накладні від 04.01.2013 року № 4/01-01, від 04.03.2013 року № 4/03-02, податкові накладні від 20.12.2012 року № 437, від 04.01.2013 року № 43, від 18.01.2013 року № 361, від 04.03.2013 року № 42, розшифровки по транзакціях, виписки з банку, рахунок -фактуру від 04.12.2012 року № 0212, платіжне доручення від 04.03.2013 року № 3735, картку рахунку 63.1 по контрагенту ТзОВ «Укрміксі» за 2012 рік та за 2013 рік (т.1, а.с. 225-241).

Крім того, придбаний у ТзОВ «Укрміксі» товар в подальшому списаний відповідно до актів списання від 30.06.2013 року № СпТ-000104 та від 31.03.2013 № СпТ-000088 на списання товаро-матеріальних цінностей (т.2, а.с. 1-9).

23.05.2013 року, 01.06.2013 року, 12.06.2013 року, 26.06.2013 року, 13.06.2013 року, 15.10.2013 року між ТзОВ «Стек-комп'ютер» (продавець) та підприємством «Волиньавтомотосервіс» (покупець) укладено договори купівлі-продажу комп'ютерної техніки, комплектуючих, витратних матеріалів, програмного забезпечення, відповідно до умов якого товар відвантажується зі складу продавця або доставляється продавцем на підставі накладної, згідно письмового чи усного замовлення покупця, оплата за товар проводиться шляхом передоплати (т.2, а.с. 10-19).

На підтвердження факту придбання товару у ТзОВ «Стек-комп'ютер» позивачем надано видаткові накладні від 30.05.2013 року № С-00010690, від 10.06.2013 року № С-00011535, від 21.06.2015 року № С-00012564, від 27.06.2013 року № С-00013011, від 15.08.2013 року № С-00016544 , від 23.10.2013 року № С-00022533, податкові накладні від 23.05.2013 року № 1195, від 01.06.2013 року № 8, від 12.06.2013 року № 1042, від 26.06.2013 року № 2266, від 13.08.2013 року № 1114, від 15.10.2013 року № 1551, банківські виписки, рахунки-фактури від 20.05.2013 року № С-00016171, від 31.05.2013 року № С-00017844, від 10.06.2013 року № С-00019089, від 13.06.2013 року № С-00019577, від 16.07.2013 року № С-00023553, від 10.10.2013 року № С-00034626, картку рахунку 63.1 по контрагенту ТзОВ «Стек-комп'ютер» за період з 01.01.2013 року по 30.06.2015 року, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.06.2013 року, від 31.08.2013 року, від 30.11.2013 року, картку рахунку 15.6 за період з 01.09.2013 по 31.12.2013 року (т.2, а.с. 20-76).

14.08.2013 року між ТзОВ «Торг Консар» (постачальник) та підприємством «Волиньавтомотосервіс» (покупець) укладено договір № 41123 поставки виробу «Прес-форма муфти синхронізатора», відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити товар, за який покупець здійснює повну передоплату в розмірі 100 % від загальної вартості товару, зазначеного в специфікації, на поточний рахунок постачальника протягом трьох робочих днів від дати підписання специфікації (т.2, а.с. 77-79), 09.10.2012 року між тим ж сторонами укладено договір № 2012/10/2 поставки товару згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору, відповідно до умов якого товар постачається на умовах передбачених даним договором: FCA м. Дніпропетровськ відповідно до «Інкотермс» у редакції 2010 року, протягом 7 робочих днів після повної оплати товару (т.2, а.с. 80-83).

На підтвердження виконання умов договорів укладених з ТзОВ «Торг Консар» позивачем надано видаткову накладну від 30.11.2012 року № 14517, прибуткову накладну від 30.11.2012 року № ПН-0002335, податкові накладні від 14.08.2012 року № 6595, від 01.10.2013 року № 30, реєстри отриманих податкових накладних по контрагенту ТзОВ «Торг Консар» за 2012 рік та за 2013 рік, розшифровки по транзакціях, банківські виписки, рахунки на оплату від 13.08.2012 року № 0481, від 25.01.2013 року № 8081, платіжне доручення від 01.02.2013 року № 3655, картку рахунку 63.1 по контрагенту ТзОВ «Торг Консар» за друге півріччя 2012 року, за період з 01.01.2013 року по 30.06.2015 року, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.12.2012 року (т.2, а.с. 84-98). Крім того в матеріалах справи міститься копія рішення Господарського суду Донецької області від13.01.2014 року у справі №905/8283/13 за позовом підприємства «Волиньавтомотосервіс» до ТзОВ «Торг Консар» про стягнення заборгованості за невиконання умов договору № 2012/10/2 від 09.10.2012 року, що в свою чергу підтверджує реальність господарських відносин між підприємством «Волиньавтомотосервіс» та ТзОВ «Торг Консар» (т.2, а.с. 99-101).

27.02.2013 року між ТзОВ «Універсал-комерц» (продавець) та підприємством «Волиньавтомотосервіс» (покупець) укладено договір № 21 купівлі-продажу товарів в асортименті та кількості та за цінами, що зазначаються окремо при кожній передачі товарів у видаткових накладних, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити товар покупцю після отримання продавцем письмової заявки покупця, доставка товару здійснюється продавцем, покупець зобов'язується здійснити оплату по факту доставки товару (т.2, а.с. 103).

На підтвердження виконання умов договору укладеного з ТзОВ «Універсал-комерц» позивачем надано видаткову накладну від 28.02.2013 року № 2763, прибуткову накладну від 28.02.2013 року № ПН-0000381, податкову накладну від 28.02.2013 року № 358, виписки банку, платіжні доручення від 12.03.2013 року № 68, від 13.03.2013 року № 73, рахунок на оплату від 27.02.2013 року № 346, картку рахунку 63.1.1 по контрагенту ТзОВ «Універсал-комерц» за перше півріччя 2013 року, картки рахунку 20.3.0 за період з 01.02.2013 року по 02.06.2015 року, акти списання від 21.03.2013 року № 000000962 та від 05.03.2013 року № 000000557 на списання товарно-матеріальних цінностей (т.2, а.с. 104-293, т.3, а.с. 1-73).

05.09.2013 року між ПП «Шлях-Восток» (продавець) та підприємством «Волиньавтомотосервіс» (покупець) укладено договір купівлі-продажу автошин та камер за цінами, що зазначаються окремо при кожній передачі товарів у видаткових накладних, відповідно до умов якого приймання-передача товару здійснюється на терміналах продавця, оплата за товар проводиться протягом 10 днів з моменту передачі товару покупцю (т.3, а.с. 74-75).

На підтвердження виконання умов договору укладеного з ПП «Шлях-Восток» позивачем надано видаткову накладну від 24.09.2013 року № РН-0000184, податкову накладну від 11.09.2013 року № 15, виписку банку, рахунок-фактуру №СФ-0000281 від 05.09.2013 року, платіжне доручення №4503 від 11.09.2013 року, картку рахунку 63.1.1 по контрагенту ПП «Шлях-Восток» за 01.01.2013 - 30.06.2015(т.3, а.с. 74-82).

Крім того, придбаний у ПП «Шлях-Восток» товар в подальшому реалізований іншим контрагентам, що підтверджується товарно-транспортною накладною №УХА089724 від 11.09.2013 року, товарно-транспортною накладною №59000025417025 від 11.09.2013 року, актом виконаних робіт №000004303 від 30.09.2013 року, податковою накладною №9621 від 30.09.2013 року (т.3, а.с. 83-87).

28.11.2013 року між ТзОВ «Трансконструкт» (продавець) та підприємством «Волиньавтомотосервіс» (покупець) укладено договір купівлі-продажу бувшого у використанні тягача DAF CF 85.460, за ціною 682860,00 грн (з ПДВ), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити загальну вартість товару.

На підтвердження виконання умов договору укладеного з ТзОВ «Трансконструкт» позивачем надано видаткову накладну від 27.01.2014 року №РН-0000002, довідку-рахунок серії ДПІ №638693, сертифікат відповідності, податкові накладні від 29.11.2013 року №9, від 23.01.2014 року №3, виписку банку, платіжне доручення №68 від 29.11.2013 року, рахунок-фактуру №СФ-0000074 від 29.11.2013 року, рахунок-фактуру №СФ-0000008 від 23.01.2014 року, платіжне доручення від 23.01.2014 року №4986, картку рахунку 63.1. по контрагенту ТзОВ «Трансконструкт» за 01.01.2013 - 31.12.2014, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії САТ №680392. (т.3, а.с. 92-108).

Придбаний товар в подальшому був реалізований іншим контрагентам, що підтверджується доданими наказом №38 від 15.09.2014 року, накладною № ЛНА-001842 від 16.09.2014 року, податковою накладною від 16.09.2014 року № 4753 (т.3, а.с. 109-113).

03.01.2014 року між ТзОВ «Євро-Трейд ЛТД» (постачальник) та підприємством «Волиньавтомотосервіс» (покупець) укладено договір № Єл-70 поставки санітарно-технічного, нагрівального та іншого обладнання цих груп товарів в асортименті та кількості та за цінами, що зазначаються окремо при кожній передачі товарів у видаткових накладних, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити товар покупцю після отримання продавцем заявки покупця, доставка товару здійснюється само вивозом або за домовленістю сторін (т.3, а.с. 114-115).

На підтвердження виконання умов договору укладеного з ТзОВ «Євро-Трейд ЛТД» позивачем надано видаткову накладну від 05.06.2014 року №ЄЛЦ-0001487/002, товарно-транспортну накладну №1497 від 05.06.2014 року, податкову накладну від 02.06.2014 року №2, виписку з банку, рахунок-фактуру від 23.05.2014 року №ЄЛЦ-00009136, платіжне доручення №909 від 02.06.2014 року, картку рахунку 63.1. по контрагенту ТзОВ «Євро-Трейд ЛТД» за 2014 рік, накладну №РН-0004071 від 17.10.2014 року, податкову накладну від 17.10.2014 року №5421 (т.3, а.с. 116-123).

Зазначені вище операції із цими контрагентами в повній мірі були належним чином відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку.

На підставі документів, складених контрагентами ПП «Волиньавтомотосервіс», позивачем був сформований податковий кредит та витрати відповідних звітних періодів.

На думку суду, всі первинні документи оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити, передбачені Законом України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» та пунктом 2.4 В«Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському облікуВ» .

Луцькою ОДПІ не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, чи ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерського обліку.

Крім того суд звертає увагу на ту обставину, що під час проведення перевірки податковим органом не поставлено під сумнів правомірність оформлення первинних документів контрагентами позивача, що і відображено в акті перевірки.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню ТМЦ у вищевказаних контрагентів, а отже податковий кредит та витрати за наслідками цих операцій позивачем сформований правомірно. При цьому підприємством «Волиньавтомотосервіс» підтверджено наявність господарської мети при придбанні товару, одержання прибутку внаслідок його подальшої реалізації та належне оформлення первинних документів. З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення контрагентами позивача правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача як платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ та витрат.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що позивачем по деяким договорам поставки не було надано документів на перевезення товару, оскільки транспортування товару здійснювалось не позивачем, а його контрагентом, відсутність ТТН в сукупності з наданими первинними документами які підтверджують здійснення господарської операції не може свідчити про те, що такі операції не відбулись.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки контролюючого органу, наведені в Акті перевірки від 04.06.2015 року № 2213/22-1/21742251, про нереальність здійснення господарських операцій із вищезазначеними контрагентами з посиланням на отримані податковим органом матеріали перевірок контрагентів позивача: ТзОВ «Будремінвестком Плюс» (код ЄДРПОУ 37687858, акт ДПІ у Оболонському районі міста Києва №44/22.5/37687858 від 18.01.2013 року), ТзОВ «Фірма Васанд» (код ЄДРПОУ 37859321, акт ДПІ у Оболонському районі міста Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки» №558/22-2-37859321 від 03.10.2013 року), ТзОВ «Укрміксі» (код ЄДРПОУ 38148281, акт ДПІ у Печерському районі міста Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки» №1242/22.10/38148281 від 03.04.2013 року), ТзОВ «Стек-комп'ютер» (код ЄДРПОУ 30538300, акт ДПІ У Личаківському районі міста Львова №185/22-10/30538300), оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання податкового органу в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Даними актами фактично виявлені порушення чинного законодавства між контрагентами позивача по ланцюгу їх постачання, а не безпосередньо у взаємовідносинах позивача із ТзОВ «Будремінвестком Плюс», ТзОВ «Фірма Васанд», ТзОВ «Укрміксі», ТзОВ «Стек-комп'ютер», ТзОВ «Торг Консар», ТзОВ «Універсал-комерц», ПП «Шлях-Восток», ТзОВ «Трансконструкт» та ТзОВ «Євро-Трейд».

Крім того, у встановленому порядку договори поставки товарів не були визнані недійсними.

Учасники договірних відносин наділені належною правосуб'єктністю.

Наявність виявлених порушень у контрагентів з якими мало справу підприємством «Волиньавтомотосервіс» по ланцюгу поставки товарів, до яких немає відношення позивач не може свідчити про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Також, суд з приводу вищевказаних актів про неможливість проведення зустрічної звірки, на які посилається Луцька ОДПІ як підтвердження підставності оскаржуваного повідомлення-рішення зазначає, що вказані акти про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання засвідчують лише факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків, зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Суд зазначає що між підприємством «Волиньавтомотосервіс» та ТзОВ «Торг Консар» по договору № 2012/10/2 від 09.10.2012 року, судом розглядався спір щодо стягнення заборгованості по його виконанню, де відповідно дано оцінку щодо правомірності його укладанню (рішення Господарського суду Донецької області від 13.01.2014 року у справі №905/8283/13 (т.2, а.с. 99-101).

Допущенні порушення, які мали місце у контрагентів позивача у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування витрат та податкового кредиту останнім. Також вказані взаємовідносини позивачем відображені в податковому та бухгалтерському обліках у встановленому порядку, а за допущені порушення, таким контрагентом, позивач відповідальності не несе.

Таким чином, з огляду на реальність господарських відносин позивача та його контрагентів, можливі порушення контрагентами податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення підприємства «Волиньавтомотосервіс» як платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Отже, на думку суду, з урахуванням встановлених обставин справи, позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ, а висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Крім того, судом встановлено, що діяльність підприємства «Волиньавтомотосервіс» спрямована на досягнення прибутку, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Протилежного в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що в даному випадку Луцькою ОДПІ належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень відносно позивача та відсутності реально проведених господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного, оспорювані податкові повідомлення - рішення Луцької ОДПІ від 17.06.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, винесені з порушенням вимог чинного податкового законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню, а позов - задоволенню.

Інші доводи представника відповідача не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 487,20 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення №3792 від 25.06.2015 року.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 17.06.2015 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства «Волиньавтомотосервіс» (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, 3, код ЄДРПОУ 21742251) судові витрати в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі до 27.07.2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С. Денисюк