Постанова

від 01.12.2011 по справі 2а-11373/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2011 р. № 2а-11373/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

при секретарі судового засідання Денькович Л.І.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1

від відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом

ТзОВ "Гал-Дім" до Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова про про скасування податкового повідомлення-рішення ,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю ««Гал -Дім»» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 02.09.2011 року № 0002852320/20725, № 0002862320/20727.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.09.2011 року позивачем отримано податкові повідомлення -рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова про донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість. Позивач стверджує, що у нього є всі документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з ПП «Версант»та право на податковий кредит. Тому вважають вказані рішення податкового органу протиправними та просять їх скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задоволити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов, вважають оскаржувані рішення правомірними та прийнятими з дотриманням вимог чинного законодавства. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 06 грудня 2011 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова (далі - відповідач) проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ПП «Версант»код ЄДРПОУ 36828580, ПП «Сервіс Доріг»код ЄДРПОУ 34259967, ПП «Інформаційно -консалтингова агенція «Інтелект»код ЄДРПОУ 37205668, ПП «Трансзахідкомп»код ЄДРПОУ 37205689, ПП «Сокран плюс»код ЄДРПОУ 36829123, ПП «Оптіма -інформ»код ЄДРПОУ 36828528, ПП «Бізнесгруп»код ЄДРПОУ 36828601, ПП «Західбізнесстандарт»код ЄДРПОУ 37205715, ПП «Загідзбутторгівля» код ЄДРПОУ 37277931, ПП «Галекспортторг»код ЄДРПОУ 37206189, ПП «Вестінком»код ЄДРПОУ 37122959, ПП «Нео ОСОБА_3»код ЄДРПОУ 36828800, ПП «Фірма Арміда»код ЄДРПОУ 36828554, ПП «Торггрупбізнес»код ЄДРПОУ 37162745, ПП «Ліміт ОСОБА_3» код ЄДРПОУ 37304928, ТзОВ «Лемберг техно груп»код ЄДРПОУ 37073163, ТОВ «Стартпромгруп»код ЄДРПОУ 37162310 за період 01.01.2009 по 31.12.2010 року, за наслідками перевірки складено акт від 18.08.2011 року № 515/23-2/32800891 (далі -акт перевірки).

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення -рішення від 02.09.2011 року:

- № 0002862320/20727, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 25350, 67 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6337, 67 грн.;

- № 0002852320/20725, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем у розмірі 38195, 84 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 9548, 96 грн.

Як вбачається з акта перевірки, за результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем:

- пп. 5.2.1 п. 5.2 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»від 28.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 1, п.2 ст. 215, ст. 203, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 38 195, 84 грн., в т.ч. 2 кв. 2010 - 6 507, 50 грн., 3 кв. 2010 - 31688, 34 грн.;

- пп. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 25 350, 67 грн., в т.ч. липень 2010 - 8110. 00 грн., серпень 2010 року - 17 240, 67 грн.

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що згідно представлених до перевірки первинних документів та даних бухгалтерського обліку встановлено, що ТзОВ «Гал -дім»відображено прихід будівельних матеріалів на загальну суму 183 340, 03 грн. ДПІ у Личаківському районі м. Львова отримано акт невиїзної документальної перевірки ПП «Версант»(36828580) від 21.09.2010 № 4336/23-4/36828580 з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.11.2009 по 31.07.10 рік (ДПІ у Франківському районі м. Львова). Проведеною перевіркою даного підприємства встановлено неможливість фактичного здійснення ПП «Версант»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу. Враховуючи вищенаведене податковий орган вважає, що усі операції купівлі -продажу за ПП «Версант»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже -є нікчемними по ланцюгу до «вигодо набувача». Тому вказують, що ТзОВ «Гал-Дім»до складу податкового кредиту за червень безпідставно включено податкову накладну від ПП «Версант»від 23.06.2010 № НОМЕР_1 на загальну суму 311236 грн., в т.ч. ПДВ 5206 грн. Як вказано в акті перевірки, вважають, що позивачем завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 25350,67 грн. по взаємовідносинах з контрагентом ПП «Версант».

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Згідно п.1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»із змінами і доповненнями (далі -Закон 168), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.7.4.1. ст. 7 Закону 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР):

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За приписами пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств»(із мінами і доповненнями, далі -Закон № 393/34-ВР до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До складу валових витрат відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 393/34 -ВР не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підтвердження здійснення господарської операції позивач представив суду наступні документи: договір оренди землі від 27.03.2006 року, акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування ТзОВ «Гал-дім», акт приймання -передачі об'єкта оренди, договір № 92 від 31.10.2008 року, додатковий договір № 56/2 від 31.07.2010 року, додатковий договір № 24/1 до договору № 92 від 31.10.2008 року, додатковий договір № 78/3 до договору № 92 від 31.10.2008 року, дозвіл на виконання будівельних робіт від 22.12.2009 року № 326/08, виписана ПП «Версант» податкова накладна № НОМЕР_2 від 05.08.10 р. на суму 41790, 00 грн., в тому числі ПДВ 8358,00 грн.; виписана ПП «Версант» податкова накладна № НОМЕР_3 від 26.08.10 р. на суму 6320, 00 грн., в тому числі ПДВ 1264,00 грн.; виписана ПП «Версант» податкова накладна № НОМЕР_4 від 26.08.10 р. на суму 8475, 00 грн., в тому числі ПДВ 1695,00 грн.; виписана ПП «Версант» податкова накладна № НОМЕР_5 від 27.08.10 р. на суму 4750, 00 грн., в тому числі ПДВ 950,00 грн.; виписана ПП «Версант» податкова накладна № НОМЕР_6 від 31.08.10 р. на суму 24868, 36 грн., в тому числі ПДВ 4973,67 грн.; виписана ПП «Версант» податкова накладна № НОМЕР_7 від 15.07.10 р. на суму 28520, 00 грн., в тому числі ПДВ 5704,00 грн.; виписана ПП «Версант» податкова накладна № НОМЕР_8 від 15.07.10 р. на суму 12030, 00 грн., в тому числі ПДВ 2406,00 грн.; копії платіжних дорученнь з відміткою банку про перерахування ТзОВ «Гал Дім»ПП «Версант» № 262 від 08.07.2010 р. на суму 8000,00 грн.; копії платіжних дорученнь з відміткою банку про перерахування ТзОВ «Гал Дім»ПП «Версант» № 03 від 04.08.2010 р. на суму 50148,00 грн.; копії платіжних дорученнь з відміткою банку про перерахування ТзОВ «Гал Дім»ПП «Версант» № 18 від 26.08.2010 р. на суму 17754,00 грн.; копії платіжних дорученнь з відміткою банку про перерахування ТзОВ «Гал Дім»ПП «Версант» № 27 від 01.09.2010 р. на суму 29842,02 грн.; копії платіжних дорученнь з відміткою банку про перерахування ТзОВ «Гал Дім»ПП «Версант» № 32 від 02.09.2010 р. на суму 5700,00 грн.; копії платіжних дорученнь з відміткою банку про перерахування ТзОВ «Гал Дім»ПП «Версант» від 26.04.2008 р.; виписані ПП «Версант»видаткові накладні № РН-7- 15004 від 15 липня 2010 р. на суму 28520,00 грн., в тому числі ПДВ 5704,00 грн.; № РН-7-15005 від 15 липня 2010 р. на суму 12030,00 грн., в тому числі ПДВ 2406,00 грн.; № РН-6-23004 від 23 червня 2010 р. на суму 26030,00 грн., в тому числі ПДВ 5206,00 грн.; № РН-8-05007 від 05 серпня 2010 р. на суму 41790,00 грн., в тому числі ПДВ 8358,00 грн.; № РН-8-27004 від 27 серпня 2010 р. на суму 4750,00 грн., в тому числі ПДВ 950,00 грн.; № РН-8-26006 від 26 серпня 2010 р. на суму 8475,00 грн., в тому числі ПДВ 1695,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. п.2.4 п.2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року за № 168/704: "Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа".

Як вбачається з вищенаведених первинних документів, позивач придбав у контрагента ПП «Версант»будівельні матеріали плити залізобетонні та використано у господарській діяльності для будівництва групи житлових будинків на вул.. Сухомлинського у м. Винники (згідно договору оренди землі, дозволу на виконання будівельних робіт, договорів). Для переміщення бетонних плит позивачем використовувався кран, який орендувався позивачем згідно договору, копія якого наявна в матеріалах справи. Оскільки до основних видів діяльності позивача відноситься будівництво будівель (згідно довідки статистики), відтак придбані у контрагента ПП «Версант»товари були використані позивачем у господарській діяльності.

Таким чином всі представлені документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між позивачем і ТзОВ «Версант»по придбанню товару.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази, подані позивачем переконують у підставності позовних вимог. Мету та реальність здійснення позивачем господарських операцій на які платник податку (позивач) покликається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем беззаперечними доказами спростовані не були.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з купівлі у контрагента товарів, на які платник податку покликається як на підставу виникнення у нього права на формування валових витрат та включення до податкового кредиту, відповідачем не спростована.

По суті даного спору Закону України «Про податок на додану вартість»не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь -яких зустрічних перевірок. Чинне законодавство не встановлює обов'язок покупця сплачувати ПДВ повторно ще й до бюджету у разі, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця в складі ціни товару. ПДВ, яке включене в ціні товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту чи бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Вимога п.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника і сплати саме ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також; за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

При цьому, слід зазначити, що правом видачі податкової накладної користується виключно платник податку на додану вартість, зареєстрований як такий на підставі ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість».

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно ч.1 ст.138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні засновується на принципах, у відповідності з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», всі вимоги відносно порядку формування валового доходу та податкового кредиту позивачем виконані.

Щодо посилань органу державної податкової служби на нікчемність правочинів та безтоварність господарських операцій.

Такі висновки органу державної податкової служби ґрунтуються на положеннях п. 1, 2 ст.215, ст. 203, ст. 216, ст.228 ЦК України.

Не можна залишити поза увагою і той факт, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

У разі кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України повинна враховуватися вина, яка полягає в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, ухвалений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна або незаконного заволодіння ним тощо.

В ході судового розгляду справи податковим органом не було надано належних доказів, які б підтвердили вину позивача, яка полягає в намірі порушити публічний порядок . Відтак, правочин, укладений позивачем не є нікчемним, тобто його нікчемність законом не встановлена.

Відповідачем не наведено достатньо переконливих доводів про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків.

Крім того, згідно із практикою Європейського Суду з прав людини у справі В«БУЛВЕСВ» АД проти БолгаріїВ» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана позиція по суті узгоджується із висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в ухвалі від 22.06.2011 року у справі №К-10512/08, ухвалі від 06.07.2011 року у справі №К-25786/08, ухвалі від 12.07.2011 року у справі №К-40582/09.

Податковим органом не наведено достатньо переконливих доводів про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків, не наведено обґрунтованих доказів та доводів, які б ставили під сумнів реальність вищенаведених правовідносин.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення від 02.09.2011 року № 0002862320/20727, від 02.09.2011 року № 0002852320/20725 прийняті необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відтак позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення -рішення винесені ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 02.09.2011 року № 0002862320/20727 та від 02.09.2011 року № 0002852320/20725.

3. Стягнути з Державного Бюджету України на користь ТзОВ «Гал-Дім» (адреса: 79495, Львівська обл., м. Львів -Винники, 4Б-2) 3 (три) гривні 40 копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна

З оригіналом згідно

Суддя Карп'як Оксана Орестівна