Постанова

від 29.07.2015 по справі 911/5650/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року Справа № 911/5650/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Вовка І.В., Нєсвєтової Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Грейн Плюс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2015року у справі господарського судуКиївської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Грейн Плюс" дотовариства з обмеженою відповідальністю "ОВОСТАР" третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - селянське (фермерське) господарство "Нива" простягнення 1 043 478, 96 грн., в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Мочинський А.Р., - відповідача: - третьої особи:Драгомирецький С.Є., не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Грейн Плюс" (далі - ТОВ "Агрофірма Грейн Плюс") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ОВОСТАР" (далі - ТОВ "ОВОСТАР") про стягнення, у урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.97-99), 2 213 264 грн. збитків, 45759,11 грн. пені, 5138,63 грн. 3% річних, 47999,93 грн. інфляційних.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.02.2015 року (суддя Лилак Т.Д.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "ОВОСТАР" на користь ТОВ "Агрофірма Грейн Плюс" 1043478,96 грн. основного боргу, 1169785,04 грн. збитків, 45759,11 грн. пені, 5138,63 грн. - 3% річних, 47999,93 грн. інфляційної складової боргу та 46243,23 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 року (колегія суддів у складі: Сулім В.В., Лобань О.І., Коротун О.М.) рішення місцевого господарського суду від 05.02.2015 року скасовано і прийнято нове рішення, яким визнано недійсним правочин - договір про відступлення права вимоги №26/12-14 від 26.12.2014 року, укладений між Селянським (фермерським) господарством "Нива" (далі - СФГ "Нива") та ТОВ "Агрофірма Грейн Плюс". В позові відмовлено повністю. Здійснено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Агрофірма Грейн Плюс" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 року скасувати, рішення Господарського суду Київської області від 05.02.2015 року з даної справи залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 08.09.2014 року між СФГ "Нива" (постачальник) та ТОВ "ОВОСТАР" (покупець) був укладений договір поставки №ОВ-08/09/14-1, відповідно до умов якого постачальник зобов"язується передати покупцю товар у власність, а покупець - прийняти та оплатити його на умовах договору соняшник.

Згідно з п.3.3 договору, оплата партії товару здійснюється покупцем за погодженими в специфікації цінами шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника за фактично прийняту вагу відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної в строк 2 банківських днів з дати поставки товару, з урахуванням положень п.3.4 договору в такому випадку: 80% від вартості партії товару покупець може оплатити на підставі наданих постачальником оригіналів договору, товарно-транспортної накладної, документів, що підтверджують якість товару, копій видаткової та податкової накладних та відповідної специфікації: остаточний розрахунок за партію здійснюється на умови надання постачальником належним чином оформлених оригіналів всіх вказаних вище документів.

В п.8.7 договору сторони погодили, що відступлення вимоги та(або) переведення боргу за цим договором однією із сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього із іншою стороною.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання своїх зобов"язань за договором поставки, у вересні 2014 року СФГ "Нива" за видатковими накладними поставило відповідачу товар - зерно соняшника у кількості 838,878 т. на загальну суму 3 365 094,45 грн., що не заперечується сторонами, проте відповідач лише частково у розмірі 2321615,49 грн. оплатив вартість отриманого товару, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 1 043 478,96 грн.

26.12.2014 року між СФГ "Нива" (первісний кредитор) та ТОВ "Агрофірма Грейн Плюс" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №26/12-14, відповідно до умов якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором поставки №ЛВ-08/09/14-1 від 08.09.2014 року, укладений між первісним кредитором та ТОВ "ОВОСТАР".

Згідно з п.1.2 договору, новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх своїх зобов"язань за основним договором. З цього договору випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов"язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

СФГ "Нива" листом від 26.12.2014 року повідомило ТОВ "ОВОСТАР" про укладення з ТОВ "Агрофірма Грейн Плюс" договору про відступлення права вимоги за договором поставки №ОВ-08/09/14-1 від 08.09.2014 року, відповідно до умов якого ТОВ "Агрофірма Грейн Плюс" є новим кредитором за зазначеним договором поставки.

ТОВ "Агрофірма Грейн Плюс" звернулось до суду з матеріально-правовою вимогою у даній справі про стягнення з ТОВ "ОВОСТАР" збитків у розмірі 2 213 264 грн. , 45759,11 грн. пені, 5138,63 грн. 3% річних, 47999,93 грн. інфляційних.

Обгрунтовуючи розмір заявлених збитків, позивач з посиланням на приписи ст.ст. 22, 611, 623 ЦК України зазначає, що відповідач належним чином не виконав свої зобов"язання за договором поставки №ОВ-08/09/14 від 08.09.2014 року щодо оплати вартості насіння соняшника, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 1043478,96 грн., що за цінами на момент їх продажу становить 276,658 тон насіння соняшника, у зв"язку з чим він має відшкодувати збитки з урахуванням ринкових цін, що станом на 16.01.2015 року вартість неоплаченого 276,658 тон насіння соняшника складає 2 213 264,00 грн.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов та стягуючи з відповідача на користь позивача 1 043 478,96 грн. основного боргу, 1 169 785,04 грн. збитків, 45759,11 грн. пені, 5138,63 грн. - 3% річних, 47999,93 грн. інфляційних виходив з обгрунтованості та доведеності позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з відсутності підстав для його задоволення, оскільки договір про відступлення права вимоги №26/12-14 від 26.12.2014 року, на підставі якого було заявлено позов, укладений із порушенням ст. 516 ЦК України. Судом апеляційної інстанції встановлено, що договір про відступлення права вимоги був укладений без письмової згоди боржника (ТОВ "ОВОСТАР"), обов"язковість якої була передбачена договором поставки від 08.09.2014 року, що є підставою для визнання його недійсним. Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції, з посиланням на приписи ст. 83 ГПК України прийняв судове рішення у даній справі, яким визнав договір про відступлення права вимоги №26/12-14 від 26.12.2014 року недійсним.

Зазначені судові рішення, колегія суддів вважає такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення має право, зокрема: визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству; виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Розглядаючи заявлені позовні вимоги, суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили предмет заявлених позовних вимог, якими є зокрема матеріально-правова вимога про стягнення 2 213 264 грн. збитків , у зв"язку з цим суди без клопотання позивача про зміну предмету позову, самостійно змінили предмет позовних вимог і розглянули спір щодо вимог, предметом яких є стягнення заборгованості за договором, як зазначив суд апеляційної інстанції, і стягнення 1043478,96 грн. основного боргу та 1169785,04 грн. збитків, як зазначив суд першої інстанції, і прийняли по цим вимогам відповідні судові рішення.

Крім того, суд апеляційної інстанції, визнавши недійсним договір про відступлення права вимоги №26/12-14 від 26.12.2014 року, укладений між СФГ "Нива" та ТОВ "Агрофірма Грейн Плюс", які не були предметом позовних вимог ТОВ "Агрофірма Грейн Плюс" належним чином не навів мотивів пов"язаності даного договору із предметом спору та необхідності застосування при вирішенні спору норми ст. 83 ГПК України, чим було на думку колегії суддів порушено принцип диспозитивності та змагальності сторін судового процесу.

Відповідно до п.2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", у разі коли учасниками оспорюваного правочину є декілька осіб, а позов поданий однією з них, господарський суд має вирішити питання про залучення до участі у справі як відповідачів усіх зазначених осіб (частина перша статті 24 ГПК), - за умови, що склад сторін у справі узгоджуватиметься з вимогами статті 1 названого Кодексу.

Суд апеляційної інстанції, визнаючи недійсним договір про відступлення права вимоги №26/12-14 від 26.12.2014 року зазначеного не врахував, не звернув увагу на процесуальний статус учасників процесу у даній справі, і на те, що СФГ "Нива", як сторона договору про відступлення права вимоги, була залучена судом до участі у справі, як третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 111 10 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, допущені судами обох інстанцій порушення норм процесуального права при ухвалені оскаржуваних судових рішень, колегія суддів приходить до висновку про їх скасування, з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи сторін, дати їм належну юридичну оцінку, врахувати, що захисту підлягає лише порушене право чи інтерес, збитки підлягають відшкодуванню у разі наявності всього складу цивільного правопорушення , і в залежності від встановлених обставин, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Грейн Плюс" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 року та рішення Господарського суду Київської області від 05.02.2015 року у справі № 911/5650/14 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді І.В.Вовк

Н.М.Нєсвєтова