Рішення

від 23.07.2015 по справі 909/554/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 р. Справа № 909/554/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Кубісбау", вул. Луначарського,1/2 кв.302, м.Київ,02002

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд", вул.С.Стрільців, 1В, с. Вістова, Калуський район, Івано-Франківська область,77351

а/с 1660, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77351

про стягнення 382095,12 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник не з"явився,

від відповідача: Романів А.Б. - представник, (довіреність №24/04/15-юр від 24.04.15).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кубісбау" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд" про стягнення 382095,12грн., з яких: 246633,80 грн. основного боргу, 27208,23 грн. пені, 101366,49 грн. інфляційних втрат і 6886,60 грн. трьох відсотків річних за договором будівельного підряду №1207/-01 від 12.07.13. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов"язання щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.07.14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.14 у позові товариству з обмеженою відповідальністю "Кубісбау" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.15 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.07.14 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.14 у справі №909/554/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Суд касаційної інстанції, скеровуючи справу на новий розгляд, виходячи з приписів ч.1 ст.47, ст. 34, 43 ГПК України, вказав на необхідність з'ясувати всі обставини справи, що входять до предмету доказування та мають значення для її розгляду, надати правову оцінку всім умовам договору та встановити дотримання даних умов обома сторонами договору.

Згідно довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 30.03.15 справу №909/554/14 скеровано на новий розгляд судді Соботник В.В.

27.05.15 на підставі п.п. 2.3.50, 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, розпорядженням керівника апарату господарського суду Івано-Франківської області №29 призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №909/554/14. За наслідками повторного автоматичного розподілу справу №909/554/14 передано судді Максимів Т.В.

В судовому засіданні 14.07.15 оголошено перерву до 23.07.15.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, причин нез"явлення не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений в судовому засіданні 14.07.15, про що свідчать формуляр (протокол) судового засідання та повідомлення про оголошення перерви.

В попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю та наполягав, що позивачем підрядні роботи виконані у відповідності до умов укладеного сторонами договору, жодних претензій від підрядника - ТзОВ "Калушстальбуд" щодо якості виконаних робіт, об"ємів чи вартості виконаних робіт субпідрядник на протязі березня-квітня 2014 року не отримував. Відповідачем не надано докази невиконання позивачем робіт на об"єкті при улаштуванні бетонної підлоги забійного цеху в м.Нововолинську по вул. Сокальська,30. Також вважає, що субпідрядником відповідно до умов договору своєчасно складено у 2-х примірниках та оператором поштового зв"язку "Нова пошта" 10.04.14 відправлено підряднику Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (Форма №КБ-2в) за березень 2014 року. Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (Форма №КБ-2в) за квітень 2014 року направлено 29.04.14, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за №0200223217086. Крім того, представник зазначив, що в процесі розгляду судом даного спору ним повторно направлені спірні акти виконаних робіт, що підтверджується відповідачем у листі від 08.05.15 за №104. Позивач вважає, що підрядник не виконав умови договору підряду №1207/01 від 12.07.13, а саме не направив субпідряднику підписаний акт прийому-передачі робіт за березень 2014 року, отриманий 11.04.14 та акт прийому-передачі виконаних робіт за квітень 2014 року, отриманий 05.05.14 року, або мотивовану відмову від прийняття цих робіт зі складанням акта, в якому відображений перелік неякісно виконаних субпідрядником робіт і не перерахував субпідряднику залишок оплати за виконані роботи у березні-квітні 2014 року у розмірі 246633,80 грн.

Представник відповідача в судових засіданнях щодо позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву вих.№161 від 25.07.14 та додаткових поясненнях вих.№05/05 від 05.05.15 та просив суд у позові відмовити, у зв'язку із його необґрунтованістю та безпідставністю. Так, відзив мотивовано тим, що відповідач 11.04.14 не отримував від позивача жодних документів, а саме Акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт (Форми № КБ-2) за березень 2014, а докази на які посилається позивач є неналежними. Також, відповідач заперечив факт отримання документів за квітень. Товариство з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд" вважає докази на які посилається позивач також неналежними, оскільки 05.05.14 відповідачем отримано рекомендований лист з повідомленням (штрих код № 0200231814093) від позивача, в якому знаходилась інша кореспонденція, а саме претензія вих.№12 від 28.04.14. Станом на 08.05.15 визнав факт отримання актів виконаних робіт за березень-квітень та заперечив настання строку виконання зобов"язання по оплаті, посилаючись на направлення позивачу мотивованої відмови від прийняття робіт та підписання актів.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представників сторін, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Предметом даного спору є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості в сумі 382095,12 грн. за виконані підрядні роботи.

12.07.13 між ТзОВ "Калушстальбуд" (підрядник) та ТзОВ "Кубісбау" (субпідрядник) укладено договір будівельного підряду №1207/-01 (далі- договір) у відповідності до п. 1.1. якого субпідрядник зобов'язався на свій ризик за рахунок своїх та/або залучених сил, матеріалів, засобів, техніки та устаткування виконати роботи з улаштування бетонної підлоги забійного цеху в м. Нововолинську, вул. Сокальська, 30, а підрядник - прийняти такі роботи та оплатити їх .

Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що роботи мають бути виконані в повному обсязі протягом 3 календарних місяців з моменту отримання субпідрядником попередньої оплати.

Договірна вартість робіт та матеріалів є невід'ємною частиною договору і зазначається в Локальних кошторисах, Договірній ціні. Оплата виконаних субпідрядником робіт здійснюється підрядником за фактично виконані обсяги (п. 2.1 договору ). Остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться протягом трьох робочих днів з моменту підписання актів прийому-передачі виконаних робіт за кожною окремою формою КБ-2в ( п. 2.2.2 договору ).

Згідно п. 6.2 договору, прийняття підрядником виконаних робіт здійснюється та оформляється Актами приймання-передачі виконаних робіт з наданням субпідрядником сертифікатів та паспортів на використані матеріали.

Відповідно до п. 6.3 договору, підрядник протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня одержання Акта прийому-передачі виконаних робіт зобов'язаний направити субпідряднику підписаний Акт прийому-передачі виконаних робіт або мотивовану відмову від прийняття цих робіт. У випадку аргументованої відмови підрядника від підписання Акта прийому-передачі виконаних робіт сторони складають акт, в якому узгоджують перелік неякісно виконаних робіт, терміни усунення недоліків.

Позивач вважає, що свої зобов'язання виконав належним чином, а саме провів роботи з улаштування бетонної підлоги забійного цеху в м.Нововолинську, вул. Сокальська, 30, у зв'язку із чим 10.04.14 надіслав спеціальним видом зв'язку "Нова пошта" на адресу відповідача Акт приймання виконаних будівельних робіт Ф.-КБ-2в за березень 2014 на суму 257395,01 грн. у двох примірниках та 29.04.14 надіслав "Укрпоштою" на адресу відповідача Акт приймання виконаних будівельних робіт (Ф. КБ-2в) за квітень 2014 року на суму 87409, 54 грн.

Підрядник не виконав умови договору підряду № 1207/01 від 12.07.13, а саме не направив субпідряднику підписаний Акт прийому-передачі виконаних робіт за березень 2014 року та Акт приймання-передачі виконаних робіт за квітень 2014 року, або мотивовану відмову від прийняття цих робіт і не перерахував субпідряднику залишок оплати за виконані роботи у березні - квітні 2014 року в розмірі 246633,80 грн.

28.04.14 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про оплату вартості виконаних робіт по договору будівельного підряду, в якій просив до 08.05.14 провести повний розрахунок з ТзОВ "Кубісбау" по договору підряду № 1207/01 від 12.07.13 за виконані роботи у березні 2014 року.

Щодо виконаних робіт за квітень 2014 року вважає, що строк оплати настав 07.06.14, однак заборгованість відповідачем не погашено, що призвело до звернення позивача до суду.

Згідно із п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525 ЦК України).

Згідно із ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 1,2 ст. 875 ЦК України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів, відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України встановлюються у договорі підряду .

Згідно із ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст.612 Цивільного Кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на той факт, що субпідрядник своєчасно виконав роботи на суму 257 395, 01 грн. та склав у 2 - ох примірниках і надіслав "Новою поштою" 10.04.14. підряднику Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (Ф.КБ-2в) за березень 2014 року, що підтверджується експрес-накладною № 59000053841675 від 10.04.14 та вважає, що строк виконання зобов"язання настав у відповідності до п. 2.2.2. договору №1207/-01 від 12.07.13.

Дослідивши вищезазначену експрес-накладну, суд вважає, що вказаний документ не може вважатися належним доказом надсилання актів виконаних робіт відповідачу, зважаючи на те що з його змісту неможливо встановити які саме документи надсилались "Новою поштою" 10.04.14, оскільки у графі "Вид вантажу" - вказано: "Документи". Також відправником зазначено приватну особу Солодку Ольгу, а одержувачем фізичну особу Ладаняк Вікторію, що не може бути доказом направлення товариством з обмеженою відповідальністю "Кубісбау" актів виконаних робіт за березень товариству з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд".

Представники відповідача в ході розгляду справи заперечили факт надсилання на адресу відповідача та отримання Акта приймання виконаних будівельних робіт (Ф.КБ-2в) за березень 2014 року.

Позивач також зазначив, що субпідрядник своєчасно виконав роботи на суму 87409, 54 грн., склав у 2- ох примірниках та надіслав "Укрпоштою" 29.04.14 підряднику Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (Ф.КБ-2в) за квітень 2014 року, що підтверджується квитанцією про надсилання (фіскальним чеком), описом вкладення в цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення 05.05.14.

Вказані докази надсилання також не можуть бути розцінені судом як належні, оскільки як вбачається з оригіналу фіскального чеку "Укрпошти" № 5520 від 29.04.14, у графі "кому" - вказано "Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунстальбуд", у графі "куди" - вказано "77301, Калуш", що в свою чергу суперечить реквізитам, які належать відповідачу : 77351, Івано-Франківська область, Калуський район, село Вістова, вул. Січових Стрільців, будинок 1 В". Тобто документи, згідно опису вкладення надіслано юридичній особі, яка не є відповідачем у даній справі.

Факт неотримання відповідачем Акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт (Ф.КБ-2в) за квітень 2014 року у квітні- червні 2014 року підтверджується листами Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" №2.8/-170 від 26.06.14 та №2.8/4-124 від 11.06.15 за підписом начальника ЦПЗ № 2 в яких повідомлено, що згідно опрацьованих виробничих документів за травень-червень 2014р. з Київ - 2 на адресу ТзОВ "Калушстальбуд", вул. Січових Стрільців, 1В, с.Вістова 07.05.14 поступив цінний лист з рекомендованим повідомленням №0200223217086, який 07.06.14 повернений згідно п.131 "Правил надання послуг поштового зв"язку" по закінченню терміну зберігання.

Також судом встановлено, що рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на яке посилається позивач, у лівому верхньому кутку повідомлення містить штрихкодовий ідентифікатор з номером 0200231814093, дату відправлення - 29.04.14 та дату вручення поштового відправлення - 05.05.14. Однак, вказаний доказ не підтверджує факту передачі Актів приймання виконаних будівельних робіт за квітень, оскільки відповідач заперечує даний факт та зазначає, що підприємством 05.05.14 дійсно було отримано рекомендоване поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором № 0200231814093, однак у ньому знаходилась претензія від 28.04.14, а не Акти приймання виконаних будівельних робіт. Факт отримання вказаного рекомендованого відправлення також підтверджує довідка Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 26.06.14 за №2.8/4-170.

На виконання вимог постанови Вищого господарського суду України від 03.03.15 у даній справі судом досліджено копію листа ТзОВ "Калушстальбуд" від 29.04.14 №90, відправленого електронною поштою та встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, що можуть підтвердити чи спростувати факт відправлення та одержання позивачем даного листа, відсутність та неможливість подання таких доказів визнано і сторонами в судовому засіданні, а тому суд не може розцінити лист ТзОВ "Калушстальбуд" від 29.04.14 №90 як належний доказ у справі, що підтверджує факт отримання відповідачем актів виконаних робіт за березень 2014 року.

У відповідності до п. 2.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" будь - які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Отже, зазначені вище докази на які посилається позивач в підтвердження факту надсилання відповідачу вищезазначених актів прийому-передачі виконаних робіт не можуть бути належними та допустимими доказами у даній справі, оскільки не підтверджують факт пересилки останніх.

Проте, слід зазначити, що позивачем в процесі розгляду даного спору надіслано відповідачу акти виконаних робіт за березень та квітень, отримання яких підтверджується відповідачем у листі від 08.05.15 за №104 та представниками відповідача у судових засіданнях.

Визнаючи отримання актів виконаних робіт за березень та квітень відповідач вказав, що роботи зазначені в даних актах виконані частково та з численними недоліками, про що ще 08.04.14 та 24.11.14 в присутності представника позивача складені дефектний акт та акт огляду недоліків, тріщин, раковин та незавершених робіт, що виявлені на об"єкті замовника, що дає підстави не оплачувати виконані роботи згідно п.6.3. договору будівельного підряду №1207/-01 від 12.07.13. А також вважає, що лист вих.№104 від 08.05.15 є своєчасною мотивованою відмовою від прийняття робіт, зазначених в отриманих актах №1 та №2 за березень - квітень 2014 року.

Дане твердження відповідача не може бути прийнято судом до уваги, оскільки в підтвердження неякісного виконання робіт суду надано дефектний акт від 08.04.14 та акт огляду недоліків, тріщин, раковин та незавершених робіт, які складені ТзОВ "Калушстальбуд" в одностороньому порядку, всупереч вимогам договору будівельного підряду, які узгоджені сторонами у п.6.3 договору.

Посилання ТзОВ "Калушстальбуд" на відмову представника ТзОВ "Кубісбау" Мадая І.В. від підпису вказаних актів є необгрунтованим, оскільки суду не надано доказів того, що Мадай І.В. був уповноваженим представником позивача на момент підписання вищезазначених актів, в той час як в матеріалах справи міститься доказ припинення трудового договору з Мадаєм І.В. 03.02.14, а саме наказ ТзОВ "Кубісбау" №20000000006 від 03.02.14.

Відповідно до п.1.7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" господарському суду необхідно мати на увазі, що питання про те, чи мало місце пред'явлення кредитором боржникові вимоги про оплату, вирішується не під час прийняття судом позовної заяви, а виключно в процесі вирішення ним спору по суті. Отже, коли господарським судом буде з'ясовано, що таку вимогу пред'явлено після початку розгляду ним справи зі спору, пов'язаного зі стягненням заборгованості, то відповідний позов може бути задоволений, якщо строк виконання грошового зобов'язання настав до прийняття рішення по суті справи.

Отже, виходячи із змісту п.п.2.2.2 та 6.3 укладеного сторонами договору та ст.854 ЦК України та зважаючи на те, що відповідачем у листі від 08.05.15 за №104 визнано часткове виконання робіт, проте не надано позивачу мотивованої та документально підтвердженої відмови від прийняття робіт, із зазначенням об"єму та вартості неякісно виконаних робіт, строк виконання зобов"язання по оплаті підрядних робіт, згідно актів за березень-квітень 2014 року настав 08.05.15, тобто до прийняття рішення по суті справи.

Відповідно до вимог ст.4 -7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на факт порушення відповідачем зобов"язання щодо оплати виконаних робіт згідно договору будівельного підряду №1207/-01 від 12.07.13, беручи до уваги часткову оплату в сумі 98170,75 грн. ( 100000,00 грн., згідно платіжних доручень від 18 березня 2014року №438 та №439 із зарахуванням 1829,25 грн. в рахунок оплати виконаних робіт за січень) позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу -246633,80 грн., підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення 27208,23 грн. пені, 101366,49 грн. інфляційних втрат і 6886,60 грн. трьох відсотків річних, то вони до задоволення не підлягають, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Згідно із ст.ст. 549, 611 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов"язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Дослідивши долучений до матеріалів справи розрахунок штрафних санкцій, судом встановлено, що позивачем безпідставно нараховано пеню , інфляційні втрати та 3% річних за період починаючи з травня- червня 2014 року, який передує настанню строку виконання зобов"язання. Зважаючи на обмеження суду межами позовних вимог та на те, що позивачем на час розгляду справи не подано обгрунтованого розрахунку штрафних санкцій за період прострочення, суд вважає дану вимогу безпідставною, необгрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

За таких обставин, позов підлягає до часткового задоволення в сумі 246633,80 грн. - основного боргу. В решті позову слід відмовити.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, представник позивача посилаючись на приписи ст. 44 ГПК України, просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в сумі 26000,00 грн. та додаткових витрат пов"язаних з розглядом даної справи, а саме витрати на відрядження (транспортні витрати та добові ) у сумі 3986,88 грн.

Зазначені вимоги позивач обґрунтовує на підставі поданих суду: договору про надання правової допомоги від 29.12.14 №29/12-2014, додаткової угоди до даного договору від 29.12.14, додаткової угоди до даного договору від 01.03.15, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 536 Джеваги Максима Вікторовича, актів наданих послуг від 31.12.14, від 25.05.15, від 28.05.15, від 13.07.15, квитанції про оплату послуг № 010В601151940012 від 13.07.15, виписки по рахунку станом на 02.03.15 та платіжного доручення № 624 від 02 березня 2015 року, як доказів оплати послуг адвоката та додаткових витрат пов"язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката та інші витрати пов"язані з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Частиною 3 ст. 48 ГПК України передбачено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Статтею 12 Закону України "Про адвокатуру" передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що між ТзОВ "Кубісбау" та Адвокатським бюро "Джеваги" укладено договір №29/12-2014 про надання правової допомоги від 29.12.14.

Пунктом 1.1. договору про надання правової допомоги встановлено, що на виконання взятих на себе зобов"язань бюро уповноважує надавати правову допомогу адвоката Джевагу Максима Вікторовича.

Слід зазначити, що адвокат Джевага М.В. був присутній у всіх судових засіданнях, крім 12.06.15, де його явка не визнавалася обов"язковою та належним чином виконував вимоги ухвал суду.

З огляду на вищевикладене, витрати на оплату послуг адвоката в сумі 26000,00 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами є обгрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на відрядження ( транспортні витрати і добові) в розмірі 3986,88 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.13 із змінами встановлено, що відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; плати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Відповідно до п.6.2. зазначеної вище постанови пленуму, відшкодуванню підлягають документально підтверджені витрати.

В підтвердження витрат пов"язаних із явкою в судове засідання адвокатом Джевагою М.В. подано накази про відрядження №2 від 22.04.15, №3 від 25.05.15 та №4 від 13.07.15 та проїзні документи.

Беручи до уваги той факт, що ухвалою суду 12.06.15 явка повноважного представника позивача в судове засідання на 14.07.15 не визнавалась обов"язковою, а тому в стягненні 1765,29 грн. понесених витрат на відрядження у дане судове засідання слід відмовити. За таких обставин до задоволення підлягають витрати на відрядження в сумі 2221,59 грн.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати на оплату послуг адвоката та інші витрати, пов"язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на оплату послуг адвоката та інші витрати, пов"язані з розглядом справи в розмірі 18217,04 грн.

Згідно приписів ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог.

В розділі 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року зазначено, що статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Позивач заявою вх.№8284/15 від 28.05.15 зменшив розмір позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду по суті. З врахуванням вказаної заяви розмір позовних вимог зменшено на 382095,12 грн., а тому позивачу слід повернути зайво сплачений судовий збір в сумі 22,67 грн.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про необхідність повернення позивачу - товариству з обмеженою відповідальністю "Кубісбау" з Державного бюджету України судового збору в розмірі 22,67 грн. в зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог, про що винести ухвалу.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст.11, 525, 526, 549, 599, 611, 612, 625, 629, 837, 846, 854, 875 ЦК України, ст.ст. 193, 230 ГК України, керуючись ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 44, 48, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кубісбау" до товариства з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд" про стягнення 382095,12 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд", вул. С.Стрільців, 1/В, с. Вістова, Калуський район, Івано-Франківська область, 77351, а/с 1660, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77351(код 36403176) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кубісбау", вул.Луначарського, буд.1/2, кв.302, м.Київ, 02002 (код 38577299)- 246633,80 (двісті сорок шість тисяч шістсот тридцять три гривні вісімдесят копійок) - заборгованості, 4932,67 (чотири тисячі дев"ятсот тридцять дві гривні шісдесят сім копійок) - судового збору та 18216,40 (вісімнадцять тисяч двісті шістнадцять гривень сорок копійок) - витрат на оплату послуг адвоката та витрат на відрядження.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.07.15

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"