Постанова

від 13.10.2015 по справі 909/554/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2015 р. Справа № 909/554/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Давид Л.Л. Хабіб М.І.

при секретарі судового засідання Лялька Н.Р.,

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Вірста Р.Я., Романів А.Б. - представники (довіреності в матеріалах справи);

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд", вих. № 185 від 06.08.2015

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.07.2015 (суддя Максимів Т.В.)

у справі № 909/554/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Кубісбау", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд", м. Калуш

про стягнення заборгованості.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кубісбау" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд" про стягнення 255 779, 42 грн, з яких: 246 633, 80 грн основного боргу, 2 626, 36 грн пені, 6 090, 61 грн інфляційних втрат та 428, 65 грн трьох відсотків річних за договором будівельного підряду №1207/-01 від 12.07.13. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 25.07.14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.14 у позові товариству з обмеженою відповідальністю "Кубісбау" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.15 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кубісбау» задоволено частково, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.07.14 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.14 у справі № 909/554/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

Суд касаційної інстанції, скеровуючи справу на новий розгляд, виходячи з приписів ч.1 ст. 47, ст. 34, 43 ГПК України, вказав на необхідність з'ясувати всі обставини справи, що входять до предмету доказування та мають значення для її розгляду, надати правову оцінку всім умовам договору та встановити дотримання даних умов обома сторонами договору.

Надалі, позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача на його користь 246 633, 80 грн основного боргу, 28 297, 13 грн пені, 101 366, 49 грн інфляційних втрат та 7 059, 02 грн - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.07.2015 за результатом нового розгляду справи № 909/554/14 частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Кубісбау" до ТОВ "Калушстальбуд" та присуджено до стягнення з відповідача в користь позивача 246 633, 80 грн заборгованості за виконані роботи за договором будівельного підряду, 4 932, 67 - судового збору та 18 216, 40 - витрат на оплату послуг адвоката та витрат на відрядження.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При винесенні рішення, місцевий господарський суд виходив зокрема з того, що позивачем в процесі нового розгляду справи надіслано відповідачу акти виконаних робіт за березень та квітень, а відповідачем у листі від 08.05.15 за № 104 визнано часткове виконання робіт, проте не надано позивачу мотивованої та документально підтвердженої відмови від прийняття робіт, із зазначенням об'єму та вартості неякісно виконаних робіт, строк виконання зобов'язання по оплаті підрядних робіт, згідно актів за березень-квітень 2014 року настав 08.05.15, тобто до прийняття рішення по суті справи.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - ТОВ "Калушстальбуд" звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.07.2015, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, мотивуючи свої доводи порушенням місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права.

Зокрема, скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд при ухваленні рішення по даній справі дійшов помилкового висновку про те, що у відповідача настав строк виконання грошового зобов'язання по оплаті підрядних робіт виконаних позивачем у березні та квітні 2014 року та невірно застосовано пункт 1.7-1 постанови пленуму Вищого господарського суду № 14 від 17.12.13 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» відповідно до якої питання про те, чи мало місце пред'явлення кредитором боржникові вимоги про оплату, вирішується не під час прийняття судом позовної заяви, а виключно в процесі вирішення ним спору по суті. Отже, коли господарським судом буде з'ясовано, що таку вимогу пред'явлено після початку розгляду ним справи зі спору, пов'язаного зі стягненням заборгованості, то відповідний позов може бути задоволений, якщо строк виконання грошового зобов'язання настав до прийняття рішення по суті справи.

Скаржник вважає, що строк виконання грошового зобов'язання за актами виконаних будівельних робіт № 1 за березень 2014 року та № 2 за квітень 2014 року по договору будівельного підряду № 1207/-01 від 12.07.2013 у нього не настав, оскільки підрядні роботи проведені позивачем в березні та квітні 2014 року відповідачем прийняті не були по причині неякісного та неповного їх виконання, у зв'язку з чим, відповідач отримавши вказані акти від позивача не підписав їх, а надав вмотивовану письмову відмову від прийняття робіт разом з документальним підтвердженням допущених недоліків та недоробок.

Також, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано та не дано належної оцінки тій обставині, що відповідач неодноразово листами повідомляв позивача про недоліки, які були виявлені у виконаних підрядником роботах у березні і квітні 2014 року, запрошував повноважного представника позивача для виправлення недоліків та встановлення фактично виконаних об'ємів робіт.

Окрім того, скаржник вважає, що його відмова від прийняття виконаних підрядником робіт за березень та квітень 2014 року викладена в листі № 104 від 08.05.2015 є вмотивованою і документально підтвердженою, оскільки до цього листа відповідачем було долучено копії дефектного акту від 08.04.2014 з переліком виявлених недоліків та недоробок, копію акту огляду недоліків, тріщин, раковин та незавершених робіт, що були виявлені на об'єкті замовника від 24.11.2014, а також інші документи, які місять інформацію про неякісно та неповно проведені роботи.

Від представника позивача на адресу суду надійшла заява, в якій останній просив провести судове засідання без його участі, зазначав про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі, відтак, просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Поряд з цим, судова колегія зазначає, що вказана заява не підписана представником позивача, відтак, не береться судом до уваги.

В дане судове засідання з'явились представники відповідача, які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.07.2015 та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Крім того, пояснив, що на виконання умов п. 2.2.1 договору, відповідач сплатив на користь позивача 250 000, 00 грн попередньої оплати.

Представник позивача явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12.07.13 ТОВ "Калушстальбуд" (підрядник) та ТОВ "Кубісбау" (субпідрядник) укладено договір будівельного підряду № 1207/-01 (далі - договір) відповідно до п. 1.1. якого, субпідрядник зобов'язався на свій ризик за рахунок своїх та/або залучених сил, матеріалів, засобів, техніки та устаткування виконати роботи з улаштування бетонної підлоги забійного цеху в м. Нововолинську, вул. Сокальська, 30, а підрядник - прийняти такі роботи та оплатити їх.

Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що роботи мають бути виконані в повному обсязі протягом 3 календарних місяців з моменту отримання субпідрядником попередньої оплати.

Договірна вартість робіт та матеріалів є невід'ємною частиною договору і зазначається в Локальних кошторисах, Договірній ціні. Оплата виконаних субпідрядником робіт здійснюється підрядником за фактично виконані обсяги (п. 2.1 договору).

Остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться протягом трьох робочих днів з моменту підписання актів прийому-передачі виконаних робіт за кожною окремою формою КБ-2в ( п. 2.2.2 договору ).

Згідно з п. 6.2 договору, прийняття підрядником виконаних робіт здійснюється та оформляється Актами приймання-передачі виконаних робіт з наданням субпідрядником сертифікатів та паспортів на використані матеріали.

Відповідно до п. 6.3 договору, підрядник протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня одержання Акта прийому-передачі виконаних робіт зобов'язаний направити субпідряднику підписаний Акт прийому-передачі виконаних робіт або мотивовану відмову від прийняття цих робіт. У випадку аргументованої відмови підрядника від підписання Акта прийому-передачі виконаних робіт сторони складають акт, в якому узгоджують перелік неякісно виконаних робіт, терміни усунення недоліків.

Позивач вважає, що свої зобов'язання виконав належним чином, а саме, провів роботи з улаштування бетонної підлоги забійного цеху в м. Нововолинську, вул. Сокальська, 30, у зв'язку з чим 10.04.14 надіслав спеціальним видом зв'язку "Нова пошта" на адресу скаржника Акт приймання виконаних будівельних робіт Ф.-КБ-2в за березень 2014 року на суму 257395,01 грн у двох примірниках та 29.04.14 надіслав "Укрпоштою" на адресу відповідача Акт приймання виконаних будівельних робіт (Ф. КБ-2в) за квітень 2014 року на суму 87409, 54 грн.

Підрядник не виконав умови договору підряду № 1207/01 від 12.07.13, а саме не направив субпідряднику підписаний Акт прийому-передачі виконаних робіт за березень 2014 року та Акт приймання-передачі виконаних робіт за квітень 2014 року, або мотивовану відмову від прийняття цих робіт і не перерахував субпідряднику залишок оплати за виконані роботи у березні - квітні 2014 року в розмірі 246 633, 80 грн.

28 квітня 2014 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про оплату вартості виконаних робіт по договору будівельного підряду, в якій просив до 08.05.14 провести повний розрахунок з ТОВ "Кубісбау" по договору підряду № 1207/01 від 12.07.13 за виконані роботи у березні 2014 року.

Щодо виконаних робіт за квітень 2014 року вважає, що строк оплати настав 07.06.14, однак заборгованість відповідачем не погашено, що призвело до звернення позивача до суду.

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Приписами ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 1,2 ст. 875 ЦК України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів, відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України встановлюються у договорі підряду .

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст.612 Цивільного Кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, під час нового розгляду справи, позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на той факт, що субпідрядник своєчасно виконав роботи на суму 257 395, 01 грн та склав у 2 - ох примірниках і надіслав "Новою поштою" 10.04.14. підряднику Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (Ф.КБ-2в) за березень 2014 року, що підтверджується експрес-накладною № 59000053841675 від 10.04.14 та вважає, що строк виконання зобов'язання настав відповідно до п. 2.2.2. договору №1207/-01 від 12.07.13.

Дослідивши вищезазначену експрес-накладну, судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що вказаний документ не може вважатися належним доказом надсилання актів виконаних робіт відповідачу, зважаючи на те що з його змісту неможливо встановити які саме документи надсилались "Новою поштою" 10.04.14, оскільки у графі "Вид вантажу" - вказано: "Документи". Також відправником зазначено приватну особу Солодку Ольгу, а одержувачем фізичну особу Ладаняк Вікторію, що не може бути доказом направлення товариством з обмеженою відповідальністю "Кубісбау" актів виконаних робіт за березень товариству з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд".

Представники відповідача в ході розгляду апеляційної скарги заперечили факт надсилання на адресу відповідача та отримання Акта приймання виконаних будівельних робіт (Ф.КБ-2в) за березень 2014 року.

В позовній заяві позивач також зазначив, що він як субпідрядник своєчасно виконав роботи на суму 87 409, 54 грн., склав у 2- ох примірниках та надіслав "Укрпоштою" 29.04.14 підряднику Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (Ф.КБ-2в) за квітень 2014 року, що підтверджується квитанцією про надсилання (фіскальним чеком), описом вкладення в цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення від 05.05.14.

Вказані докази надсилання також не можуть бути розцінені судом як належні, і з цим погоджується судова колегія, оскільки як вбачається з оригіналу фіскального чеку "Укрпошти" № 5520 від 29.04.14, у графі "кому" - вказано "Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунстальбуд", у графі "куди" - вказано "77301, Калуш", що в свою чергу суперечить реквізитам, які належать відповідачу : 77351, Івано-Франківська область, Калуський район, село Вістова, вул. Січових Стрільців, будинок 1 В". Тобто документи, згідно опису вкладення надіслано юридичній особі, яка не є відповідачем у даній справі.

Факт неотримання відповідачем Акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт (Ф.КБ-2в) за квітень 2014 року у квітні - червні 2014 року підтверджується листами Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" №2.8/-170 від 26.06.14 та №2.8/4-124 від 11.06.15 за підписом начальника ЦПЗ № 2 в яких повідомлено, що згідно опрацьованих виробничих документів за травень-червень 2014 з Київ - 2 на адресу ТОВ "Калушстальбуд", вул. Січових Стрільців, 1В, с. Вістова 07.05.14 поступив цінний лист з рекомендованим повідомленням № 0200223217086, який 07.06.14 повернений згідно п.131 "Правил надання послуг поштового зв'язку" по закінченню терміну зберігання.

Також судом встановлено, що рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на яке посилався позивач, у лівому верхньому кутку повідомлення містить штрихкодовий ідентифікатор з номером 0200231814093, дату відправлення - 29.04.14 та дату вручення поштового відправлення - 05.05.14. Однак, як вірно встановлено місцевим судом вказаний доказ не підтверджує факту передачі Актів приймання виконаних будівельних робіт за квітень, оскільки відповідач заперечує даний факт та зазначає, що підприємством 05.05.14 дійсно було отримано рекомендоване поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором № 0200231814093, однак у ньому знаходилась претензія від 28.04.14, а не Акти приймання виконаних будівельних робіт. Факт отримання вказаного рекомендованого відправлення також підтверджує довідка Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 26.06.14 за № 2.8/4-170.

З оскаржуваного рішення слідує, що на виконання вимог постанови Вищого господарського суду України від 03.03.15 у даній справі судом досліджено копію листа ТОВ "Калушстальбуд" від 29.04.14 № 90, відправленого електронною поштою та встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, що можуть підтвердити чи спростувати факт відправлення та одержання позивачем даного листа, відсутність та неможливість подання таких доказів визнано і сторонами в судовому засіданні, а тому суд не може розцінити лист ТОВ "Калушстальбуд" від 29.04.14 № 90 як належний доказ у справі, що підтверджує факт отримання відповідачем актів виконаних робіт за березень 2014 року. Крім того, слід зазначити, що електронний документ повинен містити електронний підпис, який є обов'язковим його реквізитом та використовується для ідентифікації автора.

Також, покликання позивача у його позові, про те, що скаржник отримавши 05.05.2014 претензію вих № 12 від 28.04.2014 був повідомленим про готовність до передачі робіт, виконаних у березні 2014 року, та відповідно був зобов'язаним приступити до прийняття цих робіт, не може вважатися належним доказом прийняття робіт ТОВ «Калушстальбуд», що зобов'язує провести їх оплату, оскільки в ній не зазначено конкретних видів та обсягів робіт, їх вартість (по видах), що б в свою чергу зобов'язувало відповідача розпочати прийняття робіт, в тому числі встановлювати їх відповідність вимогам якості.

Відповідно до п. 2.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" будь - які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Таким чином, судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду стосовно того, що зазначені вище докази на які посилається позивач в підтвердження факту надсилання відповідачу вищезазначених актів прийому-передачі виконаних робіт не можуть слугувати належними та допустимими доказами у даній справі, оскільки не підтверджують факт пересилки останніх.

Предметом даного спору є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості в сумі 382095,12 грн. за виконані підрядні роботи.

Оскаржуване рішення обґрунтоване тим, що в процесі нового розгляду спору в суді першої інстанції, а саме 09.04.2015, позивач належним чином надіслав відповідачу акти № 1 та № 2 виконаних підрядних робіт за березень і квітень 2014, на які останнім не було надано вмотивованої відмови, у зв'язку з чим місцевий суд прийшов до висновку що у відповідача настав строк виконання зобов'язання по оплаті підрядних робіт, та як наслідок частково задовольнив позовні вимоги.

З такими висновками Господарського суду Івано-Франківського не може погодитись колегія суддів з огляду на наступне.

Приписами ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 1,2 ст. 875 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові (ч. 2 ст. 857 ЦК України).

В силу вимог ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до ч. 1 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4 ст. 882 ЦК України). Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (ч. 6 ст. 882 ЦК України).

Умовами договору сторонами узгоджено порядок передачі-приймання виконаних підрядних робіт. Зокрема, відповідно до пункту 6.2. договору прийняття Підрядником виконаних робіт здійснюється та оформляється Актами прийому-передачі виконаних робіт з наданням Субпідрядником сертифікатів та паспортів на використані матеріали.

Судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять доказів надсилання субпідрядником сертифікатів та паспортів на використані матеріали.

Згідно з пунктом 6.3. Договору Підрядник, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня одержання Акту прийому-передачі виконаних робіт зобов'язаний направити Субпідряднику підписаний Акт прийому-передачі виконаних робіт або мотивовану відмову від прийняття цих робіт. У випадку аргументованої відмови Підрядника від підписання Акту виконаних робіт Сторони складають акт, в якому узгоджують перелік неякісно виконаних робіт та терміни усунення недоліків.

Як встановлено апеляційним судом, під час нового розгляду спору в суді першої інстанції, позивач 09.04.2015 цінною поштовою кореспонденцією надіслав відповідачу акти № 1 та № 2 виконаних робіт за березень і квітень 2014, які останній отримав 05.05.2015.

Також, судом встановлено, що 08.05.2015 відповідач через засоби поштового зв'язку надіслав позивачу листа вих. № 104 від 08.05.2015, який містив у собі відмову відповідача від прийняття робіт виконаних позивачем у березні та квітні 2014 року з мотивів невідповідності цих робіт вимогам якості, а також неповноти їх виконання. До даного листа відповідачем долучено копію Дефектного акта від 08.04.2014, складеного за участі представника замовника (ТОВ «Птахокомплекс «Губин») - Чичерського В.І., представника технічного нагляду - Грицай І.Д., та представника підрядника - Ладаняк Т.О. У вказаному Дефектному акті встановлено та наведено недоліки і недоробки у підрядних роботах з облаштування бетонної підлоги, які виконувались позивачем у березні та квітні 2014 року (22 позиції). Також, до вищевказаного листа відповідачем долучено копію Акта огляду недоліків, тріщин, раковин та незавершених робіт, що виявлені на об'єкті замовника від 24.11.2014, складеного за участі тих же представників, а також копію листа відповідача вих. № 362 від 26.11.2014 з вимогою про виправлення недоліків на об'єкті будівництва.

Колегія апеляційного суду дійшла висновку, що лист відповідача вих. № 104 від 08.05.2015 є мотивованою відмовою від прийняття робіт та підписання актів виконаних робіт № 1 та № 2 за березень та квітень 2014 року, і направлений з дотриманням вимог пункту 6.3. договору підряду. Такий висновок ґрунтується на тому, що до вказаного листа відповідачем долучені документи, якими встановлено факт наявності недоліків та недоробок бетонної підлоги, їх перелік і об'єм, конкретне місце виявлення.

Відтак, колегія суду не може погодитись з твердженням місцевого суду стосовно того, що у листі вих. № 104 від 08.05.2015 відповідачем не визначено вартості недоліків та незавершених робіт, оскільки такий обов'язок для нього не встановлений як умовами договору, так і нормами чинного законодавства.

Таким чином, відповідач направляючи листа вих. № 104 від 08.05.2014 діяв згідно вимог п. 6.3. договору та ч. 1 ст. 853, ч. 6 ст. 882 ЦК України і у встановлений договором 5-ти денний термін заявив позивачу про недоліки та неповноту проведених підрядних робіт.

Судова колегія погоджується з наведеними у апеляційній скарзі доводами скаржника стосовно того, що судом 1-ї інстанції безпідставно не враховано та не дано належної оцінки тій обставині, що позивачу було відомо про порушення якості та неповноту робіт проведених у березні і квітні 2014 року, ще до належного направлення актів відповідачу.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач неодноразово листами вих. № 146 від 12.06.2014 та вих. № 362 від 26.11.2014 повідомляв позивача про неякісно проведені роботи у березні та квітні 2014 року та запрошував уповноваженого представника ТОВ «Кубісбау» на об'єкт для встановлення та передачі фактично виконаних об'ємів робіт. Проте, позивач відповіді на дані листи не надав, повноважного представника для складання двостороннього акту виявлених недоліків та недоробок не направив.

Таким чином, судова колегія, дійшла висновку, що саме через неявку повноважного представника позивача на об'єкт, скаржник не мав можливості скласти двосторонній дефектний акт, а тому, такий акт не складений саме з вини позивача. Більше того, виходячи з умов пункту 6.3. договору підряду, судова колегія вважає, що двосторонній акт про виявлені недоліки та дефекти у виконаних роботах, а також терміни їх усунення, має складатися сторонами після отримання виконавцем робіт аргументованої відмови замовника від прийняття таких робіт. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач належним чином відреагував на листа відповідача № 104 від 08.05.2015 та направив свого представника на об'єкт будівництва.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як зазначено вище, сторони у п. 2.2.2. договору узгодили, що остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться протягом трьох робочих днів з моменту підписання актів прийому-передачі виконаних робіт за кожною окремою формою КБ-2в.

Таким чином, виходячи зі змісту п. 2.2.2 договору та ст. 854 Цивільного кодексу України, з врахуванням того, що відповідачем у листі № 104 від 08.05.2015 надано мотивовану та документально підтверджену відмову від прийняття робіт, судова колегія дійшла висновку, що строк виконання грошового зобов'язання по оплаті підрядних робіт згідно актів № 1 та № 2 за березень і квітень 2014 року у відповідача не настав, а відтак судом першої інстанції зроблено неправомірний висновок про виникнення у останнього грошового зобов'язання щодо оплати робіт.

Відповідно до ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Поряд з цим, судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом спір розглядався без урахування заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог (уточнена позовна заяа від 24.04.2015), тобто в порушення норм процесуального права, Господарським судом Івано-Франківської області не розглянуто вказану заяву.

Однак, зважаючи на те, що у відповідача не настав строк виконання грошового зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості та штрафних санкцій за виконані роботи, згідно договору будівельного підряду № 1207/-01 від 12.07.2013 задоволенню не підлягають, як передчасно заявлені.

Щодо витрат на послуги адвоката та в сумі 26 000, 00 грн та 3 986, 88 грн, колегія суддів, з урахуванням наявності в матеріалах справи належних та допустимих доказів, які підтверджують витрати адвоката на суму 26 000, 00 грн та 2 221, 59 грн витрат на відрядження, погоджується з наявністю правових підстав для присудження їх до стягнення.

Поряд з цим, з огляду на скасування рішення місцевого господарського суду та відмови в позові повністю, судовий збір, витрати на послуги адвоката та витрати на відрядження покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу задоволити повністю.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.07.2015 у справі № 909/554/14 скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Кубісбау» до товариства з обмеженою відповідальністю «Калушстальбуд» відмовити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кубісбау» ідент. код 38577299; місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Луначарського, буд.1/2, кв.302 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд", ідент. код 36403176; місцезнаходження: 77351, Івано-Франківська область, Калуський район, село Вістова, вул. С.Стрільців, 1/В - 3 820, 96 грн за перегляд в апеляційній інстанції.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 19.10.2015

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Хабіб М.І.