Ухвала

від 27.07.2015 по справі 914/4544/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.07.2015 р. Справа № 914/4544/14

За заявою:Приватного підприємства «Едель», м. Львів; про:розстрочку виконання рішення від 12.02.2015р. у справі:№ 914/4544/14 за позовом:Приватної агрофірми «Галицька», Льввіська обл., Бродівський р-н, с. Конюшків; до відповідача:Приватного підприємства «Едель», м. Львів; про:стягнення 64862,35 грн. заборгованості

Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Айзенбарт А.І. Представники сторін: від заявника:не з'явився; від позивача:Яцюк В.Ю. - представник (довіреність б/н від 17.12.2014р.).

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

ВСТАНОВИВ:

16.07.2015р. від відповідача по справі - ПП «Едель», надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду, відповідно до якої заявник просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області № 914/4544/14 від 12.02.2015р. з вересня 2015р. по серпень 2016р. включно рівними частинами по 5557,45 грн. щомісячно, затвердити графік виконання рішення шляхом здійснення перерахунку коштів кожного місяця до 15 числа поточного місяця.

Ухвалою від 16.07.2015р. суд прийняв заяву до розгляду, який призначив на 27.07.2015р.

Представник заявника в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 16.07.2015р. не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Як вбачається з поданої заяви, відповідач свої вимоги мотивує тим, що ПП «Едель» перебуває в скрутному фінансовому становищі. Водночас заявлена до стягнення сума є значною для ПП «Едель», а тому сплата всієї суми одразу призведе до негативних наслідків для господарської діяльності відповідача, зокрема, виникне забаргованість по заробітній платі, податків, яка призведе до банкрутства підприємства. Крім цього додає, що складна економічна ситуація вкрай негативно позначилася на рентабельності господарської діяльності відповідача, а тому останній немає можливості погасити заборгованість в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання з'явився, через канцелярію суду подав заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення. В судовому засіданні зазначив, що заборгованість, яка виникла у відповідача перед позивачем існує вже понад п'ять років, однак жодних дій на її погашення протягом цього часу відповідачем вчинено не було. Разом з тим, подаючи заяву про розстрочення виконання рішення відповідачем не долучено жодних доказів, які б свідчили про неможливість виконання рішення суду, натомість посилання відповідача на скрутну економічну ситуацію в державі не є, на думку позивача, доказом неможливості виконання рішення. Відтак, просив суд у задоволенні заяви відмовити повністю.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Львівської області від 12.02.2015р. у справі №914/4544/14 за позовом приватної агрофірми «Галицька» до приватного підприємства «Едель» про стягнення 64862,35 грн. заборгованості, позов було задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 51077,00 грн. боргу, 2695,18 грн. три відсотки річних, 11090,17 грн. інфляційних втрат та 1827,00 судового збору. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2015р. рішення місцевого суду залишено без змін.

На виконання вказаного рішення господарським судом видано відповідний наказ.

Проте, у зв'язку з скрутним фінансовим становищем підприємства, заявник (відповідач) просить суд розстрочити виконання рішення суду.

Встановивши наведені обставини, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках, залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначив Пленум ВГС України в абз.2 п. 7.1 Постанови «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012р. (надалі - Постанова Пленуму ВГС України №9 від 17.10.2012р.) оскільки стаття 121 ГПК України не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання.

В судовому засіданні представник позивача відмітив, що наказ про примусове виконання рішення суду був пред'явлений до відділу державної виконавчої служби, однак жодних коштів стягнуто з боржника наразі не було.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п.7.2 Постанови Пленуму ВГС України №9 від 17.10.2012р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Проте, всупереч вимогам закону відповідачем до заяви не долучено жодних доказів, які б підтверджували факт скрутного фінансового становища підприємства та нерентабельності господарської діяльності на яку посилається заявник.

Разом з тим, посилання відповідача в заяві на складну економічну ситуацію, яка склалася в державі, як одну з підстав розстрочення виконання рішення не може братися судом до уваги, оскільки фінансова криза торкнулася всіх без винятку суб'єктів господарювання, в тому числі і приватної агрофірми «Галицька», а тому не є підставою для розстрочення виконання рішення.

Крім цього, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що розстрочка судом виконання рішення дасть змогу у повному обсязі та у строки, визначені в заяві розрахуватися з позивачем.

Беручи до уваги невеликий розмір боргу, який складає 64862,35 грн., недоведеність факту скрутного фінансового становища відповідача, а також те, що заборгованість у відповідача перед позивачем існує вже більше п'яти років, враховуючи ту обставину, що невиконання рішення суду завдає також негативний вплив на господарську діяльність позивача - приватної агрофірми «Галицька» суд вважає, що заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити приватному підприємству «Едель» в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Суддя Крупник Р.В.