Постанова

від 05.09.2012 по справі 2/045-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2012 № 2/045-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

ОСОБА_1

при секретарі Дмитрина Д.О.

за участю представників

за участю представників

від позивача : ОСОБА_2 довіреність б/н від 01.08.2011 року

від відповідача 1: ОСОБА_3 довіреність б/н від 01.02.2012 року

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Савхоз»

на рішення Господарського суду Київської області

від 04.07.2012 року

у справі № 2/045-12 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Саливонківський цукровий

завод»

до 1.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Савхоз»

2.) Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської

області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

ОСОБА_4

про визнання права користування земельною ділянкою та зобов'язання

вчинити дії

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Саливонківський цукровий завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Савхоз», Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської Області, третя особа - ОСОБА_4, у яких позивач просить:

1.) визнати за ним право користування земельною ділянкою площею 2,34 га кадастровий номер 3221484300:03:007:0073 згідно договору оренди від 10.09.2011р., укладеного з ОСОБА_4;

2) визнати недійсним запис № 322140004000886 від 11.11.2011р. про державну реєстрацію Договору оренди земельної ділянки від 25.02.2011р., укладеного між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю «САВХОЗ»;

3) зобов'язати Держкомзем України в особі Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області скасувати запис № 322140004000886 від 11.11.2011р. про державну реєстрацію Договору оренди земельної ділянки від 25.02.2011р., укладеного між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю «САВХОЗ».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між третьою особою та позивачем 10.09.2011р. було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,34 га кадастровий номер 3221484300:03:007:0073. Зазначений договір 21.09.2011р. було зареєстровано Управлінням Держкомзему у Васильківському районі за номером 32214004000753, відповідно у позивача згідно до ст. 125, 126 ЗК України виникло право користування зазначеною земельною ділянкою.

Однак, Управлінням Держкомзему у Васильківському районі 11.11.2011р. було здійснено державну реєстрацію ще одного договору оренди на ту саму земельну ділянку, укладеного між третьою особою та товариством з обмеженою відповідальністю «САВХОЗ», в результаті чого між позивачем та відповідачем 1 виник спір про право користування належною третій особі на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 20.03.2001р. РІ № 244378 земельною ділянкою площею 2.34 га. Оскільки відповідач 1 не визнає права користування позивача зазначеною земельною ділянкою, позивач просить суд визнати за ним таке право в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.06.2012р. було здійснено заміну відповідача 2 Держкомзему України в особі Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області на належну особу - Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.07.2012 р. у справі № 2/045-12 позов задоволено повністю. Визнано за відкритим акціонерним товариством «Саливонківський цукровий завод» право користування земельною ділянкою площею 2,34 га кадастровий номер 3221484300:03:007:0073, що розташована за межами населеного пункту на території Ксаверівської сільської ради Васильківського району відповідно до договору оренди землі від 10.09.2011р., укладеного між ОСОБА_4 та відкритим акціонерним товариством «Саливонківський цукровий завод».

Визнано недійсним запис № 322140004000886 від 11.11.2011р. про державну реєстрацію договору № 284/Кс/Н оренди земельних ділянок від 25.02.2011р., укладеного між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю «САВХОЗ», вчинений Управлінням Держкомзему у Васильківському районі в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Зобов'язано Управління Держкомзему у Васильківському районі (код ЄДРПОУ 23235958) скасувати запис в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі № 322140004000886 від 11.11.2011р. про державну реєстрацію договору № 284/Кс/Н оренди земельних ділянок від 25.02.2011р., укладеного між ОСОБА_4м. та товариством з обмеженою відповідальністю «САВХОЗ».

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «САВХОЗ» на користь відкритого акціонерного товариства «Саливонківський цукровий завод» 536,50 грн. судового збору.

Стягнуто з Управління Держкомзему України у Васильківському районі (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Паризької Комуни, буд. 46, код ЄДРПОУ 23235958) на користь відкритого акціонерного товариства «Саливонківський цукровий завод» 536,50 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до положень ст. 640 ЦК України та ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі є укладеним з моменту його державної реєстрації, а отже з урахуванням державної реєстрації договору оренди земельної ділянки укладеного між ОСОБА_4 та позивачем значно раніше від відповідача-1, право користування земельною ділянкою визнається саме за позивачем.

Крім того у рішенні суду першої інстанції зазначено, що Управлінням Держкомзему у Васильківському районі було порушено Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009р. № 1021, оскільки наявність чинного договору оренди земельної ділянки площею 2,34 га кадастровий номер 3221484300:03:007:0073, укладеного між ОСОБА_4 та ВАТ «Саливонківський цукровий завод» 10.09.2011р., державну реєстрацію якого вже було здійснено 21.09.2011р., була беззаперечною підставою для відмови відповідачу в реєстрації договору № 284/Кс/Н оренди земельних ділянок від 25.02.2011р., у зв'язку з чим зобов'язано відповідача 2 скасувати запис № 322140004000886 від 11.11.2011р., за яким було зареєстровано зазначений договір оренди.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, відповідач 1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2012 року у справі № 2/045-12 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Київської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду ОСОБА_5 № 2/045-12 від 06.08.2012 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 2/045-12 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст.. ст..4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 2/045-12 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Смірнова Л.Г., Чорна Л.В. та призначено розгляд скарги на 05.09.2012 року.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2012 року у справі № 2/045-12 скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2012 року у справі № 2/045-12.

Представник третьої особи та відповідача-2 в судове засідання 05.09.2012 року не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі В«Юніон Еліментарія Сандерс проти ІспаніїВ» (Alimentaria Sanders S.A. v. SpainВ» ) від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ «Савхоз» у відсутності представників третьої особи та відповідача-2.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом першої інстанції, між ОСОБА_4 (орендодавець) та ВАТ «Саливонківський цукровий завод» (орендар) 11.09.2011р. було укладено Договір оренди землі (Договір 1), згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Ксаверівської сільської ради Васильківського району і належить орендодавцеві на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія РІ № 244378-1149, кадастровий номер 3221484300:03:007:0073, виділену в натурі з вказівкою меж земельної ділянки.

Згідно умов Договору 1:

- площа земельної ділянки 2,34 га, з них рілля 2,34 га, нормативна грошова оцінка станом на 2011р. 41710,69 грн., цільове призначення -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на земельну ділянку не встановлено обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб (пункти 2, 3, 14, 23 Договору 1);

- мета договору ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строк договору 5 років, орендар має переважне право продовження терміну договору на той самий строк на тих самих умовах за умови відсутності письмового повідомлення орендодавця про відсутність наміру продовжувати договір за 30 календарних днів до закінчення строку (пункти 5, 5.1 Договору 1);

- орендна плата в розмірі 2085,53 грн., що становить не менше 5% нормативної грошової оцінки з врахуванням індексації сплачується раз на рік до 31 грудня у комбінованій (грошовій та натуральній) формі, і може бути переглянута не частіше одного разу за період оренди (пункти 6, 7, 8, 10 Договору 1);

- у разі затримки сплати орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі 0,001 несплаченої суми за кожен день прострочення (пункт 11 Договору 1);

- земельний податок сплачує орендодавець (пункт 12 Договору 1);

- передача земельної ділянки орендарю здійснюється без розроблення проекту землеустрою за актом прийому-передачі у 5-денний термін з дня державної реєстрації договору (пункти 16,17 Договору 1);

- орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди, здійснювати в установленому законом порядку будівництво водогосподарських та меліоративних систем, проводити роботи з поліпшення стану орендованої земельної ділянки тощо, орендар зобов'язаний дотримуватися режиму використання земель (пункти 27, 28 Договору 1);

- ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди при умові відсутності вини орендаря несе орендодавець (пункт 29 Договору 1);

- зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. Договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб та в інших передбачених законом випадках. Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається (пункти 31, 32, 34 Договору 1);

- після припинення дії договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому, ніж вона була отримана в оренду. У разі погіршення стану земельної ділянки орендодавець має право на відшкодування збитків (пункт 18 Договору 1).

Договір №1 був в установленому законом порядку зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Васильківському районі 21.09.2011р. за номером 322140004000753.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 23.09.2011р. та акт про визначення меж земельної ділянки та передачу орендарю на зберігання межових знаків в межах Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області від 23.09.2011р. (копії залучені до матеріалів справи), сторони визначили в натурі межі орендованої земельної ділянки, ОСОБА_4 передала, а ВАТ «Саливонківський цукровий завод» прийняло в оренду земельну ділянку, та прийняло на відповідальне зберігання межові знаки в кількості 6 шт.

Крім того 25.02.2011 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Савхоз» було укладено договір № 284/Кс/Н оренди земельних ділянок від 25.02.2011р. (далі -Договір 2), за умовами якого ОСОБА_4 передає орендарю -ТОВ «САВХОЗ» земельну ділянку для здійснення сільськогосподарського товарного виробництва, що належить орендодавцю на підставі Державного акту права приватної власності на земельну ділянку № 244378-1149 від 20.03.2001р., пай № 324.

Згідно умов Договору 2:

- в оренду передається земельна ділянка площею 2.34 га, що знаходиться на території Ксаверівської сільської ради, не обтяжена заставою, цільове призначення -товарне сільськогосподарське виробництво, (пункти 2.1, 2.2 Договору 2);

- договір укладено на строк 5 років, починаючи з дати державної реєстрації Договору та закінчуючи 31.12.2015р. в разі, якщо жодна сторона письмово не заявить про свій намір припинити договір за 12 місяців до дати його припинення, термін дії договору вважається автоматично продовженим на п'ять років на тих самих умовах (пункти 3.1, 9.4 Договору 2);

- виплата орендної плати проводиться в розмірі 1182,00 грн. на рік, сплачується не пізніше 31 грудня кожного року в грошовій формі з врахуванням щорічної індексації за офіційними річними показниками інфляції, становить не менше 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, може бути переглянута за взаємною згодою сторін (розділ 4 Договору 2);

- земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з правом суборенди (розділ 5 Договору 2);

- передача орендарю об'єкта оренди, вільного від будь-яких обмежень, обтяжень і претензій третіх сторін та сервітутів здійснюється на підставі акту прийому-передачі (пункти 6.1, 6.2, 6.3 Договору 2);

- у випадку припинення договору орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди протягом 3-х робочих днів без відшкодування вартості поліпшень, якщо такі поліпшення відбулися без згоди орендодавця (пункти 6.4, 6.5 Договору 2);

- сторони зобов'язуються дотримуватись прав та обов'язків, викладених в статтях 24-29 Закону України «Про оренду землі», зміст яких сторонам зрозумілий (пункт 7 Договору 2);

- ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе орендодавець (пункт 8.1 Договору 2);

- зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (пункт 9.1 Договору 2);

- дія договору припиняється за взаємною згодою сторін, ліквідацією орендаря, за рішенням суду, в інших випадках, передбачених законом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається (пункти 9.4, 9.5 Договору 2);

- за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства, в тому числі відшкодування збитків (пункт 10.1 Договору 2);

- договір набирає чинності після його підписання сторонами і державної реєстрації (пункт 11.1 Договору 2).

Згідно угоди №1 до договору оренди земельної ділянки № 284 від 25.02.2011р., згідно умов якого орендодавець - ОСОБА_4 та орендар - ТОВ «САВХОЗ» досягли згоди про наступне:

- обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки не встановлюються. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на земельну ділянку;

- орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням та своєчасного внесення орендної плати;

- орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату орендної плати, повернути земельну ділянку в стані, що відповідає умовам цього договору.

Договір оренди земельної ділянки від 25.02.2011р. № 284/Кс/Н зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Васильківському районі 11.11.2011р. за номером 322140004000886.

За таких обставин судом встановлено, що Управлінням Держкомзему у Васильківському районі проведено державну реєстрацію двох договорів оренди однієї й тієї ж земельної ділянки, фактично на один і той самий строк, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі Державного акту від 20.03.2001р. серія РІ номер 244378-1149 з різними орендарями -ТОВ «САВХОЗ»та ВАТ «Саливонківський цукровий завод».

Зважаючи на те, що Управління Держкомзему у Васильківському районі здійснивши державну реєстрацію двох договорів оренди однієї й тієї ж земельної ділянки, фактично на один і той самий строк, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі Державного акту від 20.03.2001р. серія РІ номер 244378-1149 з різними орендарями - ТОВ «САВХОЗ»та ВАТ «Саливонківський цукровий завод», своїми дійми фактично порушив права ВАТ «Саливонківський цукровий завод» на користування земельною ділянкою, позивач вирішив звернутися до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 2 статті 20 Господарського суду України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами.

За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 148 Господарського кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною державою. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до Земельного кодексу України та інших законів.

Відносини землекористування врегульовані Земельним кодексом України (далі -ЗК України), Законом України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року № 161-ХІУ, зі змінами (далі вживається скорочено ЗУ «Про оренду землі»), який є спеціальним законом стосовно відносин, пов'язаних з орендою землі, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендою землі у відповідності до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Як встановлено ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі, відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно положень Господарського кодексу України підставами виникнення господарських зобов'язань, зокрема, є господарський договір (частина 1 статті 174); господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина 1 статті 180).

В силу частини 7 статті 179 названого кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним тоді, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, при цьому згідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та третьою особою було укладено договір оренди земельної ділянки від 11.09.2011 р., проаналізувавши зміст якого, суд встановив його відповідність положенням ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Крім того, спірним моментом у розгляді даної справи є фактичне укладання іншого договору оренди від 25.02.2011р. № 284/Кс/Н між відповідачем 1 та третьою особою, предметом якого є оренда тієї ж самої земельної ділянки, що й у зазначеному вище договорі оренди.

Проте як було вірно відзначено судом першої інстанції, в порушення положень ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» договором оренди земельної ділянки від 25.02.2011р. № 284/Кс/Н не передбачено усіх істотних умов, які мають міститися у договорі оренди, а саме у тексті договору 2 та угоди № 1 відсутні кадастровий номер земельної ділянки (зазначена умова внесена до частини першої ст. 15 Закону України «Про оренду землі» згідно Закону України «Про державний земельний кадастр»від 07.07.2011 р. 3613-VI, і була чинною на момент державної реєстрації Договору 2 з ТОВ «САВХОЗ»11.11.2011р.), а також умови збереження стану об'єкта оренди та умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

У п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року В«Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійснимиВ» зазначено, що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення. Згідно із статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

З огляду на вище наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що на момент укладення Договору 1 з ВАТ «Саливонківський цукровий завод» (момент укладення договору згідно частини 1 ст. 210 та частини 3 ст. 640 ЦК України визначається датою державної реєстрації 21.09.2011р.) Договір 2 з ТОВ «САВХОЗ» був неукладеним у зв'язку з відсутністю в договорі всіх істотних умов та відсутністю його державної реєстрації, хоча й текст його було складено раніше.

Згідно приписів статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладання.

Положення Цивільного кодексу України іноді прямо не передбачають вимоги щодо державної реєстрації, а отже прямо не визначають момент укладення того чи іншого договору моментом його державної реєстрації, відсилаючи, разом з цим, до спеціальних (галузевих) норм законодавства.

За змістом ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно норми ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд України, вказавши у постанові від 18.04.2011 №3-28гс11, що моментом вчинення правочинів, що підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, відповідно до ст.ст. 210, 640 ЦК України є державна реєстрація, а тому вони не є укладеними і не породжують для сторін прав та обов'язків. До таких правочинів норма ст. 220 ЦК України не застосовується.

Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки регламентується Порядком державної реєстрації договорів оренди землі (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року N 2073), постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.09 № 1021 "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" та постанова Кабінету Міністрів України від 18.08.10 № 749 "Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці".

Відповідно до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі датою реєстрації договору оренди є дата запису факту державної реєстрації у Книзі записів державної реєстрації договір оренди, що має вестися державним органом земельних ресурсів.

Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, не визначає моменту укладення договору оренди, який можна вважати укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов (ч. 1 ст. 638 ЦК України), а положеннями статті 20 Закону України "Про оренду землі" передбачається, що вже укладений договір підлягає державній реєстрації, як офіційним визнанням і підтвердженням не факту укладення договору, а факту виникнення або припинення права оренди земельної ділянки.

Поняття "набрання чинності" договору оренди, що застосоване у статті 18 Закону України "Про оренду землі" констатує, що чинність набирає договір яких на момент набрання чинності вже є укладеним.

Розмежування у часі виникнення моменту укладення договору та моменту набрання ним чинності є розмежуванням у часі двох правових наслідків: першого, це набуття договором як фактом юридичного значення та другого набуття юридичного значення зобов'язанням, а відповідно суб'єктивними цивільними правами та обов'язками, що ним породжені.

Момент укладення договору та набрання ним чинності розмежовані у часі, проте і момент укладення договору і момент набрання ним чинності має, кожен окремо, своє власне юридичне значення. Таким чином, державна реєстрація договору оренди земельної ділянки породжує момент набрання названим договором чинності, а не момент його укладення. На момент набрання договором оренди земельної ділянки чинності названий договір вже є укладеним, а факт його укладення має самостійне юридичне значення, що не може бути ототожненим із юридичним значенням набрання договором такого значення.

За таких обставин судом першої інстанції вірно встановлено, що з 21.09.2011р. відповідно до ст. 20 Закону України «Про оренду землі»та ст. 125 ЗК України у позивача -ВАТ «Саливонківський цукровий завод» виникло право оренди земельної ділянки площею 2,34 га кадастровий номер 3221484300:03:007:0073, посвідчене, відповідно до ст. 126 ЗК України, договором оренди землі від 11.09.2011р. Зазначений договір містить всі встановлені ст. 15 Закону України «Про оренду землі»істотні умови, і пройшов державну реєстрацію відповідно до ст.ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі» в Управлінні Держкомзему у Васильківському районі 21.09.2011р.

А отже зважаючи на те, що договір оренди земельних ділянок від 25.02.2011р. № 284/Кс/Н не містить всіх встановлених законом істотних умов і був зареєстрований Управлінням Держкомзему України у Васильківському районі пізніше - 11.11.2011р., то відповідно станом на 21.09.2011р. був неукладеним.

Існування двох текстів договорів оренди на одну й ту ж саму земельну ділянку свідчить про наявність між позивачем та відповідачем 1 спору про право користування зазначеною земельною ділянкою.

Відповідно до частини першої ст. 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до частин 1, 2, пунктів а), в) частини 3 ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом в тому числі визнання прав та визнання угоди недійсною.

Відповідно до частини 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини 1 та пункту 1 частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту права може бути в тому числі визнання права.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовна вимога позивача про визнання його права користування земельною ділянкою площею 2,34 га кадастровий номер 3221484300:03:007:0073, відповідно до договору оренди землі від 11.09.2011р. є обґрунтованою, законною, матеріалами справи та дійсними обставинами підтверджується та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним запису № 322140004000886 від 11.11.2011р. про державну реєстрацію договору № 284/Кс/Н оренди земельних ділянок від 25.02.2011р., укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «САВХОЗ», суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою, здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав.

Згідно з положенням про Державний комітет України по земельних ресурсах, затвердженого Указом Президента України від 14.08.2000 р. № 970/2000 Державний комітет України по земельних ресурсах (Держкомзем України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Держкомзем України вносить у встановленому порядку пропозиції щодо формування державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання, охорони та моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру і забезпечує її реалізацію, здійснює управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.11.1997 р. № 110 з метою впровадження автоматизації ведення державного земельного кадастру в Україні на базі широкого використання комп'ютерної техніки для забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування, громадян, підприємств, установ, організацій достовірною інформацією про землю, виконання робіт, для інформаційного забезпечення ведення державного земельного кадастру та відпрацювання технологій робіт у відповідності з Положенням про Державний комітет України по земельних ресурсах, затвердженим Указом Президента України від 13.05.96 р. створено Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах.

Відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах N 43 від 04 травня 1999 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за N 354/3647 (у редакція, яка діяла на час виникнення між сторонами спірних правовідносин), державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Державна реєстрація договорів оренди землі здійснюється відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України N 174 від 02 липня 2003 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за N 641/7962.

Відповідно до пункту 1 Положення про Управління Держкомзему у Васильківському районі, Управління Держкомзему у Васильківському районі є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним Держкомзему та відповідно Головному управлінню Держкомзему в Київській області.

У пункті 3 Положення вказано, що основними завданнями Управління є організація і забезпечення ведення державного земельного кадастру та координація робіт з підготовки земельно-кадастрової документації, здійснення землеустрою, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Відповідно до пункту 4 зазначеного Положення, Управління Держкомзему організовує в установленому законом порядку виконання землевпорядних робіт і проведення державної інвентаризації земель, забезпечує в межах компетенції регулювання земельних відносин, створення та ведення державного земельного кадастру та реєстрацію в його складі земельних ділянок і прав на них.

У відповідності до пунктів 4, 161, 13 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009р. № 1021 (в редакції від 20.07.2011р., чинній на момент реєстрації Договору 1 та Договору 2), Книга записів в паперовому вигляді ведеться територіальним органом Держземагентства. Державна реєстрація здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Книги записів. Державна реєстрація документа, що посвідчує право на земельну ділянку, проводиться за місцем розташування земельної ділянки.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2011р. № 974 «Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів» прийнято рішення про реорганізацію територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів шляхом приєднання до новоутворених територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011р. № 835 «Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами платних адміністративних послуг» встановлено, що до завершення здійснення заходів з утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів функції з ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі покладаються на територіальні органи Державного комітету із земельних ресурсів.

Враховуючи вищевикладене, саме до функцій Управління Держкомзему у Васильківському районі належить державна реєстрація договору оренди на земельну ділянку площею 2,34 га кадастровий номер 3221484300:03:007:0073, яка розташована за межами населеного пункту на території Ксаверівської сільської ради Васильківського району.

Відповідно до частини другої ст. 15 Закону України «Про оренду землі» відсутність в договорі оренди землі однієї із істотних умов, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди.

Відповідно до пункту 163 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, у разі відмови у державній реєстрації за результатами перевірки поданих документів територіальний орган Держземагентства протягом трьох робочих днів готує висновок про відмову в такій реєстрації та повертає подані документи сторонам або уповноваженим ними особам для доопрацювання за актом приймання-передачі.

Отже з огляду на наявність договору оренди земельної ділянки площею 2,34 га кадастровий номер 3221484300:03:007:0073, укладеного між ОСОБА_4 та ВАТ «Саливонківський цукровий завод»10.09.2011р., державну реєстрацію якого вже було здійснено 21.09.2011р. та відсутність в договорі № 284/Кс/Н оренди земельних ділянок від 25.02.2011р. всіх визначених ст. 15 Закону України «Про оренду землі»обов'язкових істотних умов, Управління Держкомзему у Васильківському районі мало б відмовити ТОВ «САВХОЗ»в реєстрації зазначеного договору № 284/Кс/Н оренди земельних ділянок від 25.02.2011р. та протягом трьох днів повернути відповідачу 1 подані документи разом з висновком про відмову в реєстрації.

Здійснення відповідачем 1 державної реєстрації договору № 284/Кс/Н оренди земельних ділянок від 25.02.2011р. не відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі» та Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009р. № 1021, та порушує право користування позивача земельною ділянкою площею 2,34 га кадастровий номер 3221484300:03:007:0073.

Отже з урахуванням вищезазначеного колегія суддів вважає вимогу ВАТ «Саливонківський цукровий завод» щодо визнання недійсним запису № 322140004000886 від 11.11.2011р. про державну реєстрацію договору № 284/Кс/Н оренди земельних ділянок від 25.02.2011р. обґрунтованою, законною, матеріалами справи та дійсними обставинами підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Управління Держкомзему у Васильківському районі скасувати запис № 322140004000886 від 11.11.2011р. про державну реєстрацію договору № 284/Кс/Н оренди земельних ділянок від 25.02.2011р., укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «САВХОЗ», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 22, 23 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009р. № 1021, запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, в розділі Книги записів скасовується (поновлюється) посадовою особою на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису здійснюється шляхом внесення до автоматизованої системи відомостей про скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів посадової особи, яка скасувала (поновила) запис, і формування з використанням автоматизованої системи нових аркушів Книги записів, що засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вищевикладеного, закон відносить скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі не до повноважень суду, а до повноважень посадової особи територіального органу Держземагентства. Відповідно до Постанови КМУ від 01.08.2011р. № 835 до завершення здійснення заходів з утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів його функції з ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі покладаються на територіальні органи Державного комітету із земельних ресурсів, тобто в даному випадку на Управління Держкомзему у Васильківському районі.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що позовна вимога ВАТ «Саливонківський цукровий завод» про зобов'язання відповідача 2 скасувати запис № 322140004000886 від 11.11.2011р. про державну реєстрацію договору № 284/Кс/Н оренди земельних ділянок від 25.02.2011р., укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «САВХОЗ» є обґрунтованою, законною, матеріалами справи та дійсними обставинами підтверджується та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для відмови позивачу у задоволенні позову.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача-1 (апелянта).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Савхоз» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2012 року по справі № 2/045-12 залишити без змін.

Матеріали справи № 2/045-12 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Смірнова Л.Г.

ОСОБА_1