Постанова

від 16.07.2015 по справі 910/20926/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2015 р. Справа№ 910/20926/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю представників cторін:

позивача: Борух В.А., довіреність №11-юр від 30.01.2015 р.

відповідача: не з'явився,

третьої особи 1: не з'явився,

третьої особи 2: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича

на рішення господарського суду м. Києва від 08.04.2015 р.

у справі №910/20926/14 (головуючий суддя Нечай О.В., судді Марченко О.В., Бондарчук В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ізобуд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн"

про звернення стягнення на предмет застави

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ізобуд", третя особа на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" про звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.11.2014 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн".

Рішенням господарського суду м. Києва від 08.04.2015 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 08.04.2015 р. по справі №910/20926/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2015 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 18.06.2015 р.

Представник позивача в судовому засіданні 18.06.2015 р. підтримав апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича та просив апеляційний господарський суд її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, третьої особи 1 та третьої особи 2, за довіреностями наявними в матеріалах справи, в судовому засіданні 18.06.2015 р. просив апеляційний господарський суд у задоволені апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

В судовому засіданні 18.06.2015 р. оголошено перерву до 07.07.2015 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 р. у зв'язку із неявкою представників відповідача та третіх осіб розгляд справи відкладено на 16.07.2015 р.

Представник позивача в судовому засіданні 16.07.2015 р. підтримав апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича та просив апеляційний господарський суд її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати.

Представник відповідача в судове засідання 16.07.2015 р. не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи 1 в судове засідання 16.07.2015 р. не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи 2 в судове засідання 16.07.2015 р. не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення, встановив наступне.

24.12.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" (далі - позичальник, третя особа 1) було укладено Кредитний договір №797-241213 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з графіком погашення, з лімітом 300 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору кредит надається на строк з 24 грудня 2013 року по 28 листопада 2014 року (включно).

24.12.2013 р. між позивачем (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ізобуд" (далі - відповідач, заставодавець) було укладено Договір застави транспортного засобу № 1240-241213/ТЗ (далі - Договір застави), який забезпечує вимогу заставодержателя, що випливає з Кредитного договору, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Кредитного договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору застави боржник зобов'язаний до 28.11.2014 р. повернути заставодержателю кредитні кошти у розмірі 300 000,00 грн., сплатити відсотки за користування ними, відповідно до умов Кредитного договору, а також можливу неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у випадках, передбачених Кредитним договором, а у разі невиконання боржником основного зобов'язання в указаний в основному договорі строк, дане зобов'язання виконується в рахунок заставленого майна в порядку, визначеному Договором застави.

Згідно з п. 1.3. Договору застави предметом застави є автомобіль марки "Mercedes-Benz", модель 814, 1996 року випуску, номер АА 3076 КА, кузов № WDB6744181R193835, об'єм двигуна 4300.

Позивач зазначив, що ним, як банком були повністю виконані свої зобов'язання перед позичальником, а саме, надано кредитні кошти, згідно з умовами Кредитного договору. В свою чергу, боржником були порушені зобов'язання за Кредитним договором, внаслідок чого, згідно з твердженнями позивача, у нього виникла заборгованість перед позивачем по поверненню кредитних коштів в розмірі 237 597,12 грн. та по несвоєчасній сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 24 296,01 грн. Крім того, банком було нараховано третій особі 1 комісію за травень - липень 2014 р. в розмірі 4 500,00 грн. та пеню за неналежне виконання умов Кредитного договору в загальному розмірі 6 927,15 грн.

З огляду на вищенаведене, позивач вказує на те, що у нього, як у заставодержателя, виникло право звернення стягнення на предмет застави за Договором застави транспортного засобу № 1240-241213/ТЗ від 24.12.2013 р.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, зокрема, з тих підстав, що у позичальника відсутня заборгованість за Кредитним договором.

Крім того, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" про визнання поруки частково припиненою.

За вказаним позовом було порушено провадження у справі № 910/17185/14.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн" на виконання умов Кредитного договору №797-241213 від 24.12.2013 року та Договору поруки №181-241213/П від 24.12.2013 року, 15.07.2014 р. платіжним дорученням № 338 на суму 195 259,42 грн. перерахувало зазначені кошти на рахунок банку в якості виконання зобов'язань за Договором поруки №181-241213/П від 24.12.2013 року, однак банком, в порушення умов Договору банківського рахунку № 22352 від 15.07.2013 р. не списано зазначені кошти з рахунку ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн". З цих підстав, Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн" просило суд задовольнити позов, визнати припиненим зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн" за Договором поруки №181-241213/П від 24.12.2013 року, щодо погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" за Кредитним Договором №797-241213 від 24.12.2013 року в розмірі 195 259,42 грн.

12.02.2014 р. до господарського суду м. Києва від Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" надійшла зустрічна позовна заява у справі № 910/17185/14 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн" про стягнення заборгованості в розмірі 273 320,28 грн.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача за зустрічним позовом (ПАТ "Європейський газовий банк"), відповідач за зустрічним позовом (ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн") порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності сплати (повернення) кредитних коштів згідно умов Кредитного договору №797-241213 від 24.12.2013 року та Договору поруки №181-241213/П від 24.12.2013 року.

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.10.2014 р. у справі № 910/17185/14 первісні позовні вимоги задоволено повністю, визнано припиненим зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн" за Договором поруки №181-241213/П від 24.12.2013 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн", щодо погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" за Кредитним договором № 797-241213 від 24.12.2013 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" та Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк", у розмірі 195 259 грн. 42 коп., стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн" 1 218 грн. 00 коп. судового збору. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач за первісним позовом вчинив законні дії (а саме: подання до ПAT "Єврогазбанк" платіжного доручення №338 в програмно-технічному комплексі "Клієнт-Банк (iFOBS) на списання коштів у розмірі 195 259,42 грн. з призначенням платежу "виконання зобов'язань по договору поруки №180-241213/П від 24.12.2013 без ПДВ"), які спрямовані на часткове припинення зобов'язання ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" за договором поруки №181-241213/П від 24.12.2013, щодо погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" за Кредитним договором №797-241213 від 24.12.2013 у розмірі 195 259,42 грн., а тому позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню. Також, суд дійшов до висновку що позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх зустрічних позовних вимог про стягнення з ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" 273 320,28 грн. - заборгованості по кредитному договору та договору поруки (з яких, 237 597,12 грн. - заборгованості по наданим кредитним коштам, 5 798,10 грн. - пені за порушення строків кредитних коштів, 24 296,01 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 1 020,13 грн. - пені за порушення строків сплати процентів, 4 500,00 грн. - заборгованості по сплаті комісії за травень-липень 2014 року, 108,92 грн. - пені за порушення строків сплати комісії), а тому вказані зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У вказаному рішенні зазначається про те, що за доводами ПАТ "Європейський газовий банк", починаючи з 27.04.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" було порушено зобов'язання, взяті на себе згідно Кредитного договору, а саме порушено п. 4.3.3. Кредитного договору щодо погашення заборгованості по Кредитному договору в розмірах та строки згідно графіку погашення заборгованості, внаслідок чого прострочена заборгованість по кредиту станом на 04.09.2014 року складає 145 722,12 грн., строкова заборгованість складає 91 875,00 грн., а загальний розмір заборгованості по наданим кредитним коштам 237 597,12 грн. Також банком було нараховано пеню за порушення строків повернення кредитних коштів в сумі 5 798,10 грн., проценти за користування кредитними коштами за березень - липень 2014 року в розмірі 24 296,01 грн., пеню за порушення строків сплати процентів в сумі 1 020,13 грн., комісію банку в розмірі 0,5 % від ліміту кредитної лінії, тобто 1 500,00 грн. щомісячно, що за три місяці складає 4 500,00 грн., а також пеню за порушення строків оплати комісії в розмірі 108,92 грн. Загальний розмір, нарахований банком (ПAT "Єврогазбанк"), заборгованості за Кредитним договором складає 273 320,28 грн.

Як вбачається з рішення від 15.10.2014 р. у справі № 910/17185/14, судом встановлено, що вищезазначені твердження ПAT "Єврогазбанк" не відповідають дійсності, оскільки порушення строків і порядку повернення кредиту з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд", поручителем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн", являється наслідком саме порушення банком взятих на себе обов'язків за Договорами банківського рахунку, а саме порушення ПAT "Єврогазбанк" умов Договору банківського рахунку, яке виявилося у невиконанні платіжного доручення поручителя № 338 від 15.07.2014 року на суму 195 259,42 грн. про списання коштів з призначенням платежу "виконання зобов'язань по Договору поруки №180-241213/П від 24.12.2013 року без ПДВ".

Таким чином, зважаючи на вищевикладене та докази, надані позивачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом, суд дійшов висновку, що ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" не може вважатись таким, що порушив умови Кредитного договору №797-241213 від 24.12.2013 року та Договору поруки №181-241213/П від 24.12.2013 року, а у ПAT "Єврогазбанк" відсутні правові підстави для стягнення з ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" 237 597,12 грн. - заборгованості по наданим кредитним коштам, 24 296,01 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 4 500,00 грн. - заборгованості по сплаті комісії за травень - липень 2014 року, а також стягувати 5 798,10 грн. - пені за порушення строків кредитних коштів, 1 020,13 грн. - пені за порушення строків сплати процентів, 108,92 грн. - пені за порушення строків сплати комісії, у зв'язку з тим що застосування такої міри відповідальності як стягнення пені, можливе лише при порушенні основного (грошового) зобов'язання, а так як ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" не було порушено основне зобов'язання, то й до нього не застосовуються штрафні санкції у вигляді стягнення пені.

З огляду на вищенаведене, зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн" за Договором поруки №181-241213/П від 24.12.2013 року щодо погашення заборгованості ТОВ "Ізобуд-Трейд" за Кредитним договором №797-241213 від 24.12.2013 року були визнані судом припиненими у розмірі 195 259,42 грн.

Не погодившись із рішенням господарського суду м. Києва від 15.10.2014 р. у справі № 910/17185/14 Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення в частині задоволення первісного позову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову повністю, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

У постанові Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. у справі № 910/17185/14 зазначено:

"… суд першої інстанції дійшов до висновку що ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" не може вважатись таким, що порушив умови Кредитного договору № 797-241213 від 24.12.2013 року та Договору поруки №181-241213/П від 24.12.2013 року, а у ПAT "Єврогазбанк" відсутні правові підстави для стягнення з ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" 237 597,12 грн. - заборгованості по наданим кредитним коштам, 24 296,01 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 4 500,00 грн. - заборгованості по сплаті комісії за травень - липень 2014 року, 5 798,10 грн. - пені за порушення строків кредитних коштів, 1 020,13 грн. - пені за порушення строків сплати процентів, 108,92 грн. - пені за порушення строків сплати комісії, у зв'язку з тим що застосування такої міри відповідальності як стягнення пені, можливе лише при порушенні основного (грошового) зобов'язання, а так як ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" не було порушено основне зобов'язання, то й до нього не застосовуються штрафні санкції у вигляді стягнення пені, а відтак місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх зустрічних позовних вимог про стягнення з ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" 273 320,28 грн. - заборгованості по кредитному договору та договору поруки (з яких, 237 597,12 грн. - заборгованості по наданим кредитним коштам, 5 798,10 грн. - пені за порушення строків кредитних коштів, 24 296,01 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 1 020,13 грн. - пені за порушення строків сплати процентів, 4 500,00 грн. - заборгованості по сплаті комісії за травень - липень 2014 року, 108,92 грн. - пені за порушення строків сплати комісії), а тому вказані зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2014 у справі № 910/17185/14 в цій частині не оскаржується."

Крім того, у постанові Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. у справі № 910/17185/14 зазначено, що "15.07.2014 ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" подав до ПAT "Єврогазбанк" платіжне доручення № 338 в програмно-технічному комплексі "Клієнт-Банк (iFOBS) на списання коштів у розмірі 195 259, 42 грн. з призначенням платежу "виконання зобов'язань по договору поруки № 180-241213/П від 24.12.2013 без ПДВ", що підтверджується платіжним дорученням № 338 від 15.07.2014 на суму 195 259,42 грн.

Однак, як встановлено судом першої інстанції, платіж не був виконаний Банком (ПAT "Єврогазбанк").

Отже, враховуючи вищенаведене, а також те, що позивачем за первісним позовом було вчинено дії спрямовані на часткове припинення зобов'язання ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" за договором поруки №181-241213/П від 24.12.2013, щодо погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" за кредитним договором № 797-241213 від 24.12.2013 у розмірі 195 259,42 грн., шляхом перерахування в програмно-технічному комплексі "Клієнт-Банк (iFOBS) зазначені кошти на рахунок відповідача за первісним позовом в якості виконання зобов'язань по договору поруки №181-241213/П від 24.12.2013, проте відповідачем за первісним позовом в порушення умов договору банківського вкладу № 22352 від 15.07.2013 не списано зазначені кошти з рахунку позивача за первісним позовом, позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом про визнання припиненим зобов'язання ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" за договором поруки №181-241213/П від 24.12.2013, щодо погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" за кредитним договором № 797-241213 від 24.12.2013 у розмірі 195 259,42 грн."

З огляду на вищенаведене, постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" на рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2014 р. у справі № 910/17185/14 було задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2014 у справі № 910/17185/14 - скасовано частково, в частині задоволення позовних вимог за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн" до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" про визнання частково припиненим зобов'язання за Договором поруки №181-241213/П від 24.12.2013 р. Прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн" до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" про визнання частково припиненим зобов'язання за Договором поруки №181-241213/П від 24.12.2013 відмовлено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн" в дохід Державного бюджету України 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. у справі № 910/17185/14, Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" АТ "Єврогазбанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 січня 2015 року в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" АТ "Єврогазбанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення господарського суду міста Києва від 15 жовтня 2014 року у задоволенні зустрічного позову скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскільки рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2014 р. у справі № 910/17185/14 не оскаржувалось в частині того, що ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" не може вважатись таким, що порушив умови Кредитного договору № 797-241213 від 24 грудня 2013 року та Договору поруки №181-241213/П від 24 грудня 2013 року, а у ПAT "Єврогазбанк" відсутні правові підстави для стягнення з ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" 237 597,12 грн. - заборгованості по наданим кредитним коштам, 24 296,01 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 4 500,00 грн. - заборгованості по сплаті комісії за травень - липень 2014 року, 5 798,10 грн. - пені за порушення строків кредитних коштів, 1 020,13 грн. - пені за порушення строків сплати процентів, 108,92 грн. - пені за порушення строків сплати комісії, у зв'язку з тим що застосування такої міри відповідальності як стягнення пені, можливе лише при порушенні основного (грошового) зобов'язання, а так як ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" не було порушено основне зобов'язання, то й до нього не застосовуються штрафні санкції у вигляді стягнення пені, а відтак місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх зустрічних позовних вимог про стягнення з ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн" 273 320,28 грн. - заборгованості по кредитному договору та договору поруки (з яких, 237 597,12 грн. - заборгованості по наданим кредитним коштам, 5 798,10 грн. - пені за порушення строків кредитних коштів, 24 296,01 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 1 020,13 грн. - пені за порушення строків сплати процентів, 4 500,00 грн. - заборгованості по сплаті комісії за травень - липень 2014 року, 108,92 грн. - пені за порушення строків сплати комісії), дана обставина унеможливлює здійснення касаційного перегляду в цій частині. В свою чергу, відсутність підстав для касаційного перегляду оскаржуваного рішення суду по суті унеможливлює подальше здійснення касаційного провадження та є підставою для його припинення.

Крім того, у постанові Вищого господарського суду України вказано, що "суд апеляційної інстанції надав оцінку платіжному дорученню № 338 від 15 липня 2014 року, яке було надано позивачем на підтвердження часткового виконання зобов'язання за кредитним договором згідно умов договору поруки, та зазначив, що вказане платіжне доручення не відповідає вимогам, які встановлені п. 2.14. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті". Зокрема, в платіжному дорученні № 338 від 15 липня 2014 року відсутні відомості про дату реєстрації банком наведеного розрахункового документу, в графі "Одержано банком" зазначеного платіжного доручення - дані не вказано.

У зв'язку з наведеним суд апеляційної інстанції прийшов до вірного висновку, що платіжне доручення № 338 від 15 липня 2014 року не може бути належним та допустимим доказом у розумінні ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу, що підтверджує вчинення позивачем за первісним позовом дій спрямованих на часткове припинення зобов'язання ТОВ "ІМПЕКС ДІСТРІБЬЮШН" за договором поруки №181-241213/П від 24.12.2013, щодо погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" за кредитним договором № 797-241213 від 24 грудня 2013 року у розмірі 195259,42 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, стосовно того, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують вчинення позивачем за первісним позовом дій спрямованих на повне виконання зобов'язання щодо погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 797-241213 від 24 грудня 2013 року, на підставі договору поруки №181-241213/П від 24 грудня 2013 року, а відтак оскільки стовідсоткове задоволення вимог кредитора не відбулося, то підстави для вибуття позивача за первісним позовом із зобов'язального правовідношення за зазначеним кредитним договором - відсутні, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволенні первісного позову."

При цьому, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні, а тому постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2015 р. провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" АТ "Єврогазбанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб припинено, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 січня 2015 року у справі № 910/17185/14 - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 3.1. Кредитного договору забезпеченням зобов'язань за договором, зокрема, є порука ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн".

24.12.2013 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн" (далі - третя особа 2) укладено Договір поруки № 181-241213/П, за умовами якого (п. 1.1. Договору поруки) поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором солідарно з ТОВ "Ізобуд-Трейд" за своєчасне погашення суми кредиту в розмірі 300 000,00 гривень 00 копійок, згідно Кредитного договору №797-241213 від " 24" грудня 2013 року.

Частиною 1 ст. 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частинами 1 та 4 ст. 3 Закону України "Про заставу" визначено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про заставу" право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.

Частиною 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що основною умовою для виникнення права на звернення стягнення на предмет застави є наявність невиконаного основного зобов'язання.

Як було зазначено вище, рішенням господарського суду м. Києва від 15.10.2014 р. у справі № 910/17185/14 встановлено відсутність заборгованості за Кредитним договором. В цій частині вказане рішення залишено без змін, а тому набрало законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова) не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Таким чином, рішенням господарського суду міста Києва від 15.10.2014 р. у справі № 910/17185/14 було встановлено преюдиціальні обставини для позивача у даній справі, зокрема, відсутність заборгованості за Кредитним договором. Більш того, у справі № 910/17185/14 судом досліджувались аналогічні грошові вимоги, що і у даній справі, а тому, враховуючи приписи ч. 3 ст. 35 ГПК України та п. 2.6 Постанови, суд не досліджував питання наявності заборгованості третьої особи 1 за Кредитним договором у зазначеному позивачем розмірі.

Однак, колегією суддів встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08.04.2015 р. у справі № 756/12495/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до Петришина Олега Григоровича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-трейд" про стягнення грошових коштів - позов задоволено. Стягнуто з Петришина Олега Григоровича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-трейд" солідарно на користь Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" 352812,80 грн.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва мотивовано тим, що "ТОВ "Ізобуд-трейд" зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконуються, а тому 02.03.15 заборгованість становить по кредиту - 2375978,12 грн., неустойку - 42799,26 грн., яка складається з 35227,03 грн. за несвоєчасне повернення кредиту з 28.04.14 по 01.03.15, 6244,09 грн. за несвоєчасну сплату процентів за період з 28.04.14 по 01.03.15 та 1328,14 грн. за несвоєчасну сплату комісії, прострочену заборгованість по процентам - 57416,42 грн. та прострочену заборгованість по комісії - 15000 грн., а всього 352812,80 грн.

Крім того, 24.12.2013 між позивачем та Петришиним О.Г. укладено договір поруки №180-241213/П, за яким поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно з ТОВ "Ізобуд-трейд" за своєчасне погашення суми кредиту в розмірі 300000 грн. Поручитель відповідає за зобов'язаннями згідно з кредитним договором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, неустойки.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України). Таким чином, заборгованість в розмірі 352812,80 грн. підлягає солідарному стягненню з відповідачів."

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16.06.2015 р. рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08.04.2015 р. залишено без змін.

Таким чином, вказаними судовими рішення встановлено наявність заборгованості у ТОВ "Ізобуд-Трейд" за кредитним договором №797-24122013 від 24.12.2013 р., а тому у позивача по справі №910/20926/14 виникло право на звернення стягнення на предмет застави за Договором застави транспортного засобу № 1240-241213/ТЗ від 24.12.2013 р.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на преюдицію щодо встановлення факту відсутності порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн" відповідно до судових рішень по справі №910/17185/14.

Водночас судом не взято до уваги, що відповідно до умов Договору застави транспортного засобу № 1240-241213/ТЗ від 24.12.2013 р. укладеного між позивачем та відповідачем, цей договір забезпечує зобов'язання не ТОВ "Імпекс Дістрібьюшн", а ТОВ "Ізобуд Трейд". Судовими рішеннями у справі №910/17185/14 не встановлено відсутність порушення кредитного договору саме ТОВ "Ізобуд Трейд". Суд не дослідив належним чином обставини порушення саме ТОВ "Ізобуд Трейд" своїх зобов'язань перед позивачем, що є підставою для покладення майнової відповідальності на відповідача.

Отже, приписи ч. 3 ст. 35 ГПК України та п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 не можуть бути застосовані судом апеляційної інстанції.

Стосовно неналежного виконання позивачем свого обов'язку щодо направлення відповідачу вимоги щодо усунення порушення основного зобов'язання за Кредитним договором, суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 5.1 Договору застави у разі порушення (часткового порушення) боржником умов Кредитного договору або заставодавцем умов цього договору, заставодержатель надсилає заставодавцю письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. В цьому документі зазначається зміст порушення, вчиненого боржником або заставодавцем, загальний розмір невиконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги, опис предмета застави, посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановленого зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов'язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього заставодержателю, визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати заставодержатель, вимогу до заставодавця виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння заставодержателю протягом 30 днів з моменту реєстрації Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Якщо потягом встановленого строку вимога заставодержателя залишається без задоволення, заставодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (ч. 3 ст. 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець не позбавлений можливості в судовому засіданні заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Оскільки іпотека є видом застави, зазначене положення також застосовується і до відносин, що виникли між сторонами по справі.

Відповідач у справі мав можливість заявити будь-які заперечення проти вимог позивача. Однак відповідачем вказаних заперечень заявлено не було.

Враховуючи те, що позивачем доведено наявність невиконаного основного зобов'язання, а саме заборгованості у третьої особи 1 в розмірі 273 320,28 грн. за Кредитним договором №797-24122013 від 24.12.2013 р., а тому позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ізобуд", треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпекс Дістрібьюшн" про звернення стягнення на предмет застави є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Статтею 103 ГПК України встановлено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 08.04.2015 р. у справі №910/20926/14 - скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Таким чином, судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 08.04.2015 р. у справі №910/20926/14 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

4. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" (49099, м. Дніпропетровськ, Житловий масив Червоний камінь, 22, оф. 80, ідентифікаційний код 34839276) перед Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (04073, м. Київ, пр. Московський, 16, ідентифікаційний код 34693790) за Кредитним договором №797-24122013 від 24.12.2013 р. в розмірі 273 320,28 грн. (двісті сімдесят три тисячі триста двадцять гривень 28 копійок), звернути стягнення на предмет застави згідно Договору застави транспортного засобу №1240-241213/ТЗ від 24.12.2013 р., а саме: автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель 814, рік випуску: 1996, № кузова WDB6744181К193835, реєстраційний номер: АА3076КА, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ізобуд" (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 9, ідентифікаційний код 37313199) шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, яка встановлена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльноті під час проведеня виконавчих дій.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ізобуд" (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 9, ідентифікаційний код 37313199) в доход Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/р 31215206783001) 5466,40 грн. (п'ять тисяч чотириста шістдесят шість гривень 40 копійок) витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ізобуд" (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 9, ідентифікаційний код 37313199) в доход Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/р 31216206782001) 2 733,20 грн. (дві тисячі сімсот тридцять три гривні 20 копійок) судового збору за перегляд рішення апеляційною інстанцією.

7. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду м. Києва.

8. Матеріали справи №910/20926/14 повернути до господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов