Постанова

від 27.07.2015 по справі 922/1658/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2015 р. Справа №922/1658/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Кузнєцовій І.В.,

за участю представників:

позивача - Станішевський І.С., за довіреністю №14-125 від 13.05.2014 року;

відповідача - Саутенко С.О., за довіреністю б/н від 06.07.2015 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кибальчича 45», м.Харків, (вх.№3086Х/1-40) на рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2015 року по справі №922/1658/15,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ,

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кибальчича 45», м.Харків,

про стягнення коштів у розмірі 10337,29 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.05.2015 року у справі №922/1658/15 (суддя Калініченко Н.В.) позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кибальчича 45» на користь Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 7726,88 грн. основного боргу, 1274,84 грн. пені, 1023,31 грн. інфляційних втрат, 312,26 грн. 3% річних та 1827,00 грн. судового збору.

Відповідач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2015 року та прийняти нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити. Крім того, апелянт просить відшкодувати на його користь 913,50 грн. судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що як вбачається з виписки ПАТ «Укрсоцбанк» по рахунку №26005000085704 у період з 25.03.2012 року по 11.06.2014 року відповідачем на рахунок позивача були перераховані кошти у розмірі 67241,38 грн. за спожитий природний газ відповідно до умов договору. Скаржник звертає увагу суду на те, що на рахунок позивача 14.01.2013 року та 23.01.2013 року були перераховані кошти у розмірі 7734,28 грн. за спожитий природний газ за умовами договору №12/507-ТЕ-32 від 28.09.2012 року, проте позивачем при поданні позовної заяви ці кошти не були взяті до уваги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 року апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кибальчича 45» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У судовому засіданні 01.07.2015 року з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи оголошено перерву до 27.07.2015 року.

У судовому засіданні 27.07.2015 року представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні пояснив, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

28.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець, позивач у справі) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Кибальчича 45» (покупець, відповідач у справі) укладено договір №13/2603-ТЕ-32 купівлі-продажу природного газу, зі змінами та доповненнями внесеними додатковою угодою №1 до договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 року №13/2603-ТЕ-32 від 31.12.2013 року.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору, продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році та І півріччі 2014 року природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіонального осередками (крім обсягів. що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Продавець передає покупцеві з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року газ обсягом до 62 тис.куб.м. (шістдесят дві тисячі куб.м.), у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.). Продавець передає покупцеві у січні-червні 2014 року газ, спожитий покупцем за цим договором у листопаді-грудні 2013 року. Фактичні обсяги, що передаються за цим договором у 2014 році, зазначаються помісячно в актах приймання-передачі природного газу. Обсяги газу, що планується передати за цим договором (плановий обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п.п. 2.1., 2.1.1 договору).

Продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідний запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ. Приймання-передачу газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.п. 3.1, 3.3, 3.4 договору).

Ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюється НКРЕ. Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифам та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн. Загальна вартість цього договору на дату його укладання становить 67642,00 грн., крім того ПДВ - 13528,40 грн., разом з ПДВ - 84170,40 грн. (п. п. 5.1, 5.2, 5.5 договору).

Згідно п.п. 6.1, 6.3 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. В платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору. в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умовами відсутності заборгованості за цим договором.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором. У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. п. 7.1, 7.2 договору).

Сторони також погодили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині передачі газу до 30.06.2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір №13/2603-ТЕ-32 купівлі-продажу природного газу та додаткову угоду до нього №1 від 31.12.2013 року підписано позивачем та відповідачем, а також скріплено печатками підприємств.

На виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем отримано в період з січня по грудень 2013 року включно природний газ на загальну суму 67233,98 грн. Даний факт підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2013 року на суму 12775,17 грн.; від 28.02.2013 року на суму 10084,78 грн.; від 31.03.2013 року на суму 11357,32 грн.; від 30.04.2013 року на суму 3664,44 грн.; від 31.10.2013 року на суму 5062,68 грн.; від 24.01.2014 року на суму 9376,49 грн.; від 24.01.2015 року на суму 14913,10 грн. і не заперечується сторонами.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого газу не виконав, а саме частково сплатив вартість отриманого газу у розмірі 59507,10 грн., у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 7726,88 грн.

У свою чергу, як зазначає відповідач, він розрахувався за прийнятий природний газ вчасно та в повному обсязі, що підтверджується випискою ПАТ «Укрсоцбанк» по рахунку №26005000085704.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» розрахунки за поставлений природний газ здійснюються споживачами відповідно до умов договорів, укладених з гарантованими постачальниками природного газу.

Для проведення розрахунків за спожитий природний газ гарантовані постачальники, їх структурні підрозділи, а також підприємства, що здійснюють продаж природного газу гарантованим постачальникам з метою реалізації природного газу для потреб усіх категорій споживачів, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів.

Уповноважені банки, які обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Забороняється зарахування коштів за природний газ, спожитий усіма категоріями споживачів на інші рахунки.

Споживачі, крім теплогенеруючих організацій, оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку гарантованими постачальниками та їх структурними підрозділами.

Таким чином суттєвою обставиною є те, що оплата незалежно від номеру та дати договору вноситься на один і той самий рахунок у ПАТ «Укрсоцбанк» №26005000085704 із спеціальним режимом використання.

Досліджуючи виписку по рахунку №26005000085704 встановлено, що відповідач сплатив на користь позивача у 2013 році 59507,10 грн. з призначенням платежу: «Оплата за газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням згідно договору №13/2603-ТЕ-32 від 28.12.2012 року». Крім того, з банківської виписки вбачається, що 14.01.2013 року та 23.01.2013 року відповідачем на користь позивача було перераховано 7734,28 грн., а призначення платежу визначено: «Оплата за газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням згідно договору №12/507-ТЕ-32 від 28.09.2012 року», тобто за договором, який був укладений у попередньому опалювальному періоді.

Відповідач наполягає на тому, що кошти в розмірі 7734,28 грн. необхідно враховувати як плату за договором №13/2603-ТЕ-32 від 28.12.2012 року, що позивач і зробив після отримання цих платежів, тому ніякого прострочення оплати не було.

Так, відповідно до положень п. 6.4. договору у випадку відсутності простроченої заборгованості та заборгованості зі сплати неустойки за цим договором сума, яка була сплачена покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, повинна зараховуватись продавцем як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць.

Оскільки договір за 2012 рік був виконаний в повному обсязі без заборгованості, позивач, на думку колегії суддів, був зобов'язаний врахувати надлишкову оплату як оплату за наступні періоди.

Так, з акту звіряння розрахунків станом на 31.10.2014 року складеним позивачем, підписаним сторонами і скріпленим печатками, вбачається, що кошти в розмірі 7726,88 грн. були зараховані позивачем в рахунок оплати за газ за договором №13/2603-ТЕ-32 від 28.12.2012 року. При цьому, зарахування спірних коштів в оплату газу, спожитого за договором №13/2603-ТЕ-32 від 28.12.2012 року, відбулося у період до нарахування штрафних санкцій.

До того ж треба відзначити, що відповідно до акту звіряння розрахунків станом на 30.06.2014 року складеного між позивачем та відповідачем, сальдо на користь відповідача становить 2853,53 грн. Відповідно до акту звіряння розрахунків від 31.10.2014 року між позивачем та відповідачем сальдо на користь позивача становить 155,94 грн. Отже, при укладенні зазначених актів звіряння розрахунків позивачем було погоджено, що за відповідачем не обліковується заявлена у позовній заяві заборгованість у розмірі 7726,88 грн.

Щодо прийняття актів звірки взаємних розрахунків, як доказів у справі, колегія суддів зазначає, що акти звірки не може підтверджувати здійснення господарських операцій, оскільки не є документом первинного бухгалтерського обліку, і таке правове тлумачення є усталеним в судовій практиці, однак в даному випадку предметом доказування є саме бухгалтерська операція переносу авансів і акти звіряння є доказами, які беззаперечно підтверджують, що бухгалтерська операція була здійснена у належний час.

Таким чином, акти звірки приймаються колегією суддів як належні та допустимі докази сплати заборгованості відповідачем перед позивачем вчасно.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач свої зобов'язання за спірним договором в частині оплати здійснив в строк, передбачений п. 6.1. спірного договору.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язок.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, дослідженням матеріалів справи та наданими відповідачем доказами підтверджується факт сплати відповідачем заборгованості вчасно, то і підстави для нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних у позивача відсутні.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі, а тому прийняте ним рішення підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог позивача має бути відмовлено.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п.2 ст. 103, п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кибальчича 45» задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2015 року по справі №922/1658/15 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ід. код 20077720) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кибальчича 45» (61071, м.Харків, вул. Кибальчича, буд. 45, код ЄДРПОУ 36818258) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 913,50 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 28 липня 2015 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.