Постанова

від 24.11.2015 по справі 922/1658/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року Справа № 922/1658/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Гоголь Т.Г. Рогач Л.І. за участю представників: позивачаСмакота Н.І. - довіреність №14-98 від 18.04.2014 р. відповідачаПетченко І.В. - довіреність від 03.11.2015 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія"Нафтогаз України" на постановувід 27.07.2015 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 922/1658/15 господарського суду Харківської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кибальчича 45" простягнення коштів у розмірі 10 337,29 грн.

В С Т А Н О В И В :

У березні 2015 року ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кибальчича 45" про стягнення основного боргу у розмірі 7 726,88 грн., втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі 1 023,31 грн., пені у розмірі 1 274,84 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 312,26 грн., посилаючись на приписи статей 525, 526, 599, 611, 652 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, вказуючи, на неповне виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань зі сплати за поставлений природний газ за договором №13/2603-ТЕ-32 купівлі - продажу природного газу.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі, посилаючись на хибність твердження позивач про неповне виконання умов договору в частині оплати за спожитий природний газ за 2013 рік.

Відповідач зазначав, що з виписки ПАТ "Укрсоцбанк" по рахунку №26005000085704 у період з 25.03.2012 року по 11.06.2014 року відповідачем на рахунок позивача у період з 14.01.2013 року по 16.01.2014 року були перераховані кошти у розмірі 67 241,38 грн. за спожитий природний газ відповідно до умов договору.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кибальчича 45" звертало увагу, що відповідачем на рахунок позивач 14.01.2013 року та 23.01.2013 року були перераховані кошти у розмірі 7734,28 грн. за спожитий природний газ за умовами договору, однак при перерахунку коштів відповідачем було помилково зазначено попередній договір №12/507-ТЕ-32 від 28.09.2012 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.05.2015 р. (суддя Н.В. Калініченко) позов задоволено в повному обсязі.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кибальчича 45" на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 7 726,88 грн. основного боргу, 1 274,84 грн. пені, 1 023,31 грн. інфляційних втрат, 312,26 грн. 3% річних та 1 827,00 грн. судового збору.

Враховуючи приписи статті 526 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції, дійшов висновку, що відповідач не надав до суду належних доказів про погашення боргу в розмірі 7 726,88 грн.

Також, суд першої інстанції зазначив, що твердження відповідача про те, що останній в повному обсязі сплатив вартість отриманого природного газу, посилаючись на виписку ПАТ "Укрсоцбанк" по рахунку № 26005000085704 за період з 25 березня 2012 року по 11 червня 2014 року, втім відповідачем при перерахунку коштів було помилково зазначено попередній договір, укладений між позивачем та відповідачем, а саме договір № 12/507-ТЕ-32 від 28 вересня 2012 року, спростовується актом звіряння розрахунків від 30 червня 2014 року та актом звіряння розрахунків від 31 жовтня 2014 року, які підписано сторонами та скріплено печатками сторін, в яких зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором №13/2603-ТЕ-32 складає 7 726,88 грн. Крім того, згідно п. 6.3 договору, в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначеного періоду, за який здійснюється оплата.

За апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кибальчича 45" Харківський апеляційний господарський суд (судді: М.І. Черленяк, О.В. Ільїн, В.С. Хачатрян), переглянувши рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 27.07.2015 р. рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2015 року скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Мотивуючи постанову суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за відповідачем не обліковується заявлена у позовній заяві заборгованість у розмірі 7726,88 грн., оскільки, матеріалами справи та наданими відповідачем доказами підтверджується факт сплати відповідачем заборгованості вчасно.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що договір за 2012 рік був виконаний в повному обсязі без заборгованості, а тому позивач, був зобов'язаний врахувати надлишкову оплату як оплату за наступні періоди.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, про відсутність підстав для нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних.

ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 року та прийняти нове рішення, яким рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2015 року залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у постанові суду обставинам справи.

Скаржник зазначає, що банківська виписка по рахунку №26005000085704 не може бути доказом належного виконання умов Договору №13/2603-ТЕ-32 та сплати боргу за договором №13/2603-ТЕ-32.

Надання відповідачем доказів сплати боргу за договором №12/507-ТЕ-32 від 28 вересня 2012 року жодним чином не доводить того, що кошти на загальну суму 7726,88 грн. необхідно було врахувати як оплату саме за договором №13/2603-ТЕ-32, а не за іншим договором.

У відзиві на касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кибальчича 45" просить суд у задоволенні касаційної скарги відмовити, посилаючись на те, що останнім умови попереднього договору №12/507-ТЕ-32 від 28.09.2012 року були виконані у повному обсязі, тому сума у розмірі 7734,28 грн. повинна була зараховуватися позивачем, як платіж на наступний розрахунковий період по договору №13/2603-ТЕ-32 від 28.12.2012 року.

Також, відповідач зазначив, що для проведення розрахунків за спожитий природний газ гарантовані постачальники, їх структурні підрозділи, а також підприємства, що здійснюють продаж природного газу гарантованим постачальникам з метою реалізації природного газу для потреб усіх категорій споживачів, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів.

Так, кошти перераховані відповідачем у розмірі 67 233,98 грн. обліковуються на спеціальному рахунку позивача №260050000 із спеціальним режимом використання.

На думку відповідача, первинним документом, що підтверджує виконання грошових зобов'язань відповідача перед позивачем за договором є виписка банку по рахунку №26005000085704 з 25.03.2012 року по 11.06.2014 року, за якою у період з 14.01.2013 року по 16.01.2014 року на спеціальний рахунок позивача були перераховані кошти у розмірі 67 241,38 грн. А отже, відповідачем були виконані у повному обсязі умови договору №13/2603-ТЕ-32 купівлі - продажу природного газу від 28.12.2012 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції 28.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Кибальчича 45» (покупець) було укладено договір №13/2603-ТЕ-32 купівлі-продажу природного газу, зі змінами та доповненнями внесеними додатковою угодою №1 до договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 року №13/2603-ТЕ-32 від 31.12.2013 року (а.с.14-19, 20).

Загальна вартість цього договору на дату його укладання становить 67642,00 грн., крім того ПДВ - 13528,40 грн., разом з ПДВ - 84170,40 грн.

Згідно пунктів 6.1, 6.3 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору. в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умовами відсутності заборгованості за цим договором.

Відповідно до положень пункту 6.4. договору, у випадку відсутності простроченої заборгованості та заборгованості зі сплати неустойки за цим договором сума, яка була сплачена покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, повинна зараховуватись продавцем як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць .

Пунктами 7.1 та 7.2 договору сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Також, сторони погодили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині передачі газу до 30.06.2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 7 726,88 грн., втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі 1 023,31 грн., пені у розмірі 1 274,84 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 312,26 грн.

За приписами частини 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Закон України "Про засади функціонування ринку природного газу" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу.

Так, відповідно до приписів частин 1, 2, 3 та 7 статті 18 вказаного Закону, розрахунки за поставлений природний газ здійснюються споживачами відповідно до умов договорів, укладених з гарантованими постачальниками природного газу.

Для проведення розрахунків за спожитий природний газ гарантовані постачальники, їх структурні підрозділи, а також підприємства, що здійснюють продаж природного газу гарантованим постачальникам з метою реалізації природного газу для потреб усіх категорій споживачів, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів.

Уповноважені банки, які обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Забороняється зарахування коштів за природний газ, спожитий усіма категоріями споживачів на інші рахунки.

Споживачі, крім теплогенеруючих організацій, оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку гарантованими постачальниками та їх структурними підрозділами.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що на виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем отримано в період з січня по грудень 2013 року включно природний газ на загальну суму 67233,98 грн.

Даний факт підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2013 року на суму 12775,17 грн.; від 28.02.2013 року на суму 10084,78 грн.; від 31.03.2013 року на суму 11357,32 грн.; від 30.04.2013 року на суму 3664,44 грн.; від 31.10.2013 року на суму 5062,68 грн.; від 24.01.2014 року на суму 9376,49 грн.; від 24.01.2015 року на суму 14913,10 грн. (а.с. 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27).

Судом апеляційної інстанції під час розгляду справи було встановлено, що оплата за спожитий газ відповідачем незалежно від номеру та дати договору вноситься на один і той самий рахунок ПАТ "Укрсоцбанк" № 26005000085704 із спеціальним режимом використання.

При цьому, досліджуючи виписку по рахунку №26005000085704 суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач сплатив на користь позивача у 2013 році 59507,10 грн. з призначенням платежу: "Оплата за газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням згідно договору №13/2603-ТЕ-32 від 28.12.2012 року".

Крім того, з вказаної банківської виписки вбачається, що 14.01.2013 року та 23.01.2013 року відповідачем на користь позивача було перераховано 7734,28 грн., з призначенням платежу: "Оплата за газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням згідно договору №12/507-ТЕ-32 від 28.09.2012 року", тобто за договором, який був укладений у попередньому опалювальному періоді.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що попередній договір 12/507-ТЕ-32 від 28.09.2012 року був виконаний відповідачем в повному обсязі без заборгованості, а тому враховуючи приписи пункту 6.4 договору, укладеного між позивачем та відповідачем 28.12.2012 року, позивач був зобов'язаний врахувати надлишкову оплату, як оплату за наступні періоди.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає прийняту у справі постанову такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Інші доводи заявника викладені ним у касаційній скарзі, колегія вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами та встановленими обставинами справи.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 р. у справі № 922/1658/15 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Т. Гоголь

Л. Рогач