Ухвала

від 18.07.2011 по справі 12/5007/36/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

18 липня 2011 року Справа № 12/5007/36/11

Суддя Петухов М.Г. розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вінар" на рішення господарського суду Житомирської області від 06 червня 2011 р. у справі № 12/5007/36/11

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фірма "Техніка монтажу"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вінар"

про звернення стягнення 158 371 грн. 35 коп. -

ВСТАНОВИВ :

Рішення у даній справі прийнято судом 06.06.2011 р. Повний текст рішення складений та надісланий сторонам 09.06.2011р. (згідно зі штемпелем канцелярії місцевого суду).

Відповідно до ст.93 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду мала бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня підписання рішення оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу, тобто - до 19.06.2011 р. включно.

Відповідач подав апеляційну скаргу 08.07.2011 р. - згідно з штемпелем канцелярії господарського суду Житомирської області.

Обгрунтовуючи клопотання про відновлення строку відповідач вказує, що причиною проспуску строку на апеляційне оскарже була відсутність коштів на оплату державного мита.

З матеріалів справи вбачається, що місцевим судом належним чином та завчасно повідомлялися сторони про день, час і місце розгляду справи та своєчасно направлено рішення від 06.06.2011р., проте відповідач відзиву на позов не подав і тричі умисно не з'являвся в судові засіданні, хоча його представник знайомився з матеріалами справи, що підтверджується поштовими повідомленнями, протоколами судових засідань та клопотаннями відповідача (а.с.53,54,55-57,80,82,103-105, 119, 123,125,135,136).

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися своїми процесуальними правами, вживати заходів до всебічного повного, та об'єктивного дослідження всіх осбтавин справи.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Сама по собі відсутність коштів на оплату державного мита не може бути прийнята судом, як поважна причина пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки ГПК України не обмежує сторону у праві подати апеляційну скаргу без сплати державного мита.

Відсутність доказів сплати державого мита є лише підставою для повернення апеляційної скарги на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України, а згідно ч.4 ст. 97 ГПК України, після усунення обставин зазначених у пунктах 1,2,3 ч.1 цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Крім того, апелянтом не надано будь-яких доказів неможливості сплати державного мита в зв’язку з відсутністю коштів.

Дослідивши мотиви поданої заяви суд не знайшов підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 86, 93 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вінар" у відновленні строку на подання апеляційної скарги.

Суддя Петухов М.Г.