Ухвала

від 22.07.2015 по справі 2а-7763/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 року м. Київ К/800/15306/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Вербицька О.В., Маринчак Н.Є.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - Інспекція)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013

у справі № 2а-7763/12/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Ірбіс" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 09.02.2012 № 0000802312 та № 0000812312.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2012 у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови суд підтримав правову позицію податкового органу відносно того, що фіктивність реєстрації та діяльності контрагента позивача (приватного підприємства «ЧОСО», далі - ПП «ЧОСО») спростовує факти виконання господарських операцій з цим постачальником, засвідчені первинними документами.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; оспорювані податкові повідомлення-рішення скасовано. Зазначену постанову мотивовано тим, що реальність виконання операцій з придбання платником товару у рамках господарських правовідносин з ПП «ЧОСО» підтверджена документально, тоді як з огляду на факт призначення податкової перевірки у рамках кримінального провадження до часу набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі прийняття податкових повідомлень-рішень не допускається.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва зі спору.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Як встановили суди, Інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства щодо фінансово-господарських взаємовідносин з приватним підприємством «ЧОСО» за період з 30.10.2008 по 01.01.2011, оформлену актом від 19.01.2012 № 57/23-12/21639249.

Зазначену перевірку було здійснено на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК) на виконання постанови слідчого Генеральної прокуратури України у кримінальній справі № 49-3296.

Під час цієї перевірки податковий орган дійшов висновку про те, що операції з поставки позивачеві товарів у рамках господарських правовідносин з названим контрагентом фактично не здійснювалися, а подані платником первинні документи спрямовані на штучне створення документального підтвердження факту виконання взаємних зобов'язань між господарюючими суб'єктами і формальне дотримання податкового законодавства.

Наведені висновки стали підставою для прийняття Інспекцією податкового повідомлення-рішення від 09.02.2012 № 0000802312, за яким Товариству визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 15 911 грн. (у тому числі 12729 грн. за основним платежем та 3182 грн. за штрафними санкціями), та податкового повідомлення-рішення від 09.02.2012 № 0000812312 про донарахування позивачеві грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 31138 грн. (у тому числі 24910 грн. за основним платежем та 6228 грн. за штрафними санкціями).

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції цілком об'єктивно виходив з того, що оскільки перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, то за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень.

Так, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 78.4 статті 78 ПК встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно з пунктом 86.9 статті 86 ПК (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

В силу пункту 58.4 статті 58 ПК у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки пункт 86.9 статті 86 та підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, то відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб; у зв'язку з цим правила пункту 86.9 статті 86 ПК поширюються на порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 ПК, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Враховуючи, що у розглядуваній справі перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням у відповідній кримінальній справі, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

У той же час під час розгляду даної справи апеляційний суд безпідставно вдався до аналізу обставин, покладених в основу оспорюваних донарахувань, у рамках даного судового провадження.

Адже за змістом пункту 86.9 статті 86 ПК статус матеріалів перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, а тому вони не можуть бути досліджені в порядку адміністративного судочинства до набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Втім оскільки помилковість висновків суду апеляцій ної інстанції не призвела до прийняття ним невірного по суті спору рішення, підстави для скасування оскаржуваної постанови Київського апеляційного адміністративного суду відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013 у справі № 2а-7763/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:О.В. Вербицька Н.Є. Маринчак