Ухвала

від 28.07.2015 по справі 805/7223/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року справа №805/7223/14

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гайдара А.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі №805/7223/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа: публічне акціонерне товариство "ОСОБА_2 Україна" про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» (ТОВ «Сладкая жизнь») до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій (далі Макіївська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області), третя особа: публічне акціонерне товариство "ОСОБА_2 Україна" (далі ПАТ "ОСОБА_2 Україна") про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задоволено, а саме: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість від 3 червня 2014 року №0002242201 у розмірі 377496,00 грн., з яких: за основним платежем у сумі 251664,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 125832,00 грн.; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення з податку на прибуток від 3 червня 2014 року №0002252201 у розмірі 358621,50 грн., з яких: за основним платежем у сумі 239081,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 119540,50 грн. (т. №4 а.с. 212-219).

Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування скарги відповідач вказав, що суд безпідставно не прийняв до уваги матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №32013050670000002 за фактом фіктивного підприємництва ПП «Адітум Маркет» та порушив норми процесуального закону не повно дослідивши докази ( документи), які є у матеріалах справи (т. № 4 а. с. 221-222).

Від позивача, на спростування доводів апеляційної скарги, надійшли письмові заперечення, в яких посилається на неспроможність доводів скарги, оскільки в ній не зазначено, які саме висновки суду першої інстанції є помилковими та в чому полягають порушення судом процесуального закону. Просив постанову суду першої інстанції залишити без змін ( т.№4 а. с. 232 - 237).

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги з врахуванням письмових заперечень позивача на скаргу і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ТОВ «Сладкая жизнь» зареєстрований у якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 30936954, знаходиться на податковому обліку відповідача, є платником податку на додану вартість та податку на прибуток.

Макіївською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області відповідно до наказу від 22.04.2014 року №923 та направлень від 22.04.2014 року №№1503,1504 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сладкая жизнь» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Адітум Маркет» за період з 01.01.2011 року до 31.12.2013 року, за результатами якої складений акт перевірки від 19.05.2014 року № 1506/05-18-22-01/30936954 (т.1 а. с. 21-46).

У висновках цього акту перевірки зазначені встановлені порушення, допущені позивачем:

пп. 48.5.1 п.48.5 ст.45, п.48.7 ст.48, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, абз.1 п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в частині завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Адітум Маркет» на загальну суму 251664грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 251664грн., з яких за січень 2013 року у сумі 13215 грн., квітень 2013 року - 15103 грн., травень 2013 року - 79606 грн., червень 2013 року - 51164 грн., жовтень 2013 року - 31725 грн., листопад 2013р. - 40128 грн., грудень 2013р. - 20723 грн.

п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в частині завищення витрат по взаємовідносинах з ПП «Адітум Маркет» на загальну суму 1258320,50 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2013 рік в сумі 239081 грн. (т.№1 а. с. 45-46).

Також в третьому пункті висновків акту перевірки вказано, що позивачем не підтверджено реальне здійснення господарських операцій з контрагентом-постачальником ПП «Адітум Маркет» за 2013 рік.

Крім того, в зазначеному акті посилання на те, що використано акти ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області №85/22-03/33558727 від 21.02.2014 року та №130/22-03/33558727 від 25.03.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Адітум Маркет» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за листопад 2013 року та постанову старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Донецькій області про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Сладкая жизнь» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Адітум Маркет» в межах кримінального провадження, порушеного за ч.3 ст.212 КК України (т.№1 а. с. 26, 27).

22.05.2014 року позивачем до відповідача подані заперечення до акту від 19.05.2014 року № 1506/05-18-22-01/30936954, за результатами розгляду яких, листом від 29.05.2014 року № 10192/10/05-18-22-01, податковим органом заперечення залишені без задоволення (т.№4 а. с. 51-57).

На підставі вказаного акту перевірки Макіївською ОДПІ ГУ Міндоходів в Донецькій області 03.06.2014 року були прийняті податкові повідомлення-рішення (форма «Р»):

-№0002242201, яким ТОВ «Сладкая жизнь» за порушення пп.48.5.1 п.48.5 ст.45,п.48.7 ст.48, п.198.1, 198.2, 198.3, абз.1 п.198 п.6 ст.198 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 251664 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% у сумі 125832 грн.;

-№0002252201, яким ТОВ «Сладкая жизнь» за порушення п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п..139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 239081 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% в сумі 119540,50 грн. (т. №1 а. с. 58,59).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним є правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 03.06.2014 року №0002242201 та №0002252201, на підставі висновків відповідача про не підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ «Сладкая жизнь» та його постачальником ПП «Адітум Маркет» за 2013 рік.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1. ст. 44 ПК України)

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) (п.138.8 ст.138 ПК України).

Згідно п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку ( пп. 139.1.9. п.139.1 ст. 139 ПК України).

Отже, наведені норми Податкового кодексу встановлюють, що платник податків зобов'язаний вести облік витрат на підставі первинних документів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування. Витрати, не підтверджені відповідними первинними документами не включаються до складу витрат.

1 січня 2013 року між ТОВ «Сладкая жизнь» (покупець) та ПП «Адітум Маркет» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №03/13, відповідно до умов якого продавець прийняв на себе зобов'язання продати та передати у власність покупця скляну плашку, ємністю 0,5 л., а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору. Відповідно до пункту 3.1 вказаного договору встановлена ціна товару - пляшки пивної BNR (0,5 л.) у розмірі 0,45 грн., в т.ч. ПДВ 20%, термін сплати - 7 банківських днів з моменту поставки товару, умови постачання EXW склад продавця (Інкотермс 2000), строк дії договору до 31 грудня 2013 року (т.1 а.с. 60-61).

В підтвердження здійснення господарської операції між ТОВ «Сладкая жизнь» та ПП «Адітум Маркет» надані податкові та видаткові накладні (т.№1 а. с. 76-248, т.№2 а. с. 1-41).

В період з січня 2013 року по грудень 2013 року ПП В«Адітум МаркетВ» позивачу в рамках зазначеного договору було реалізовано пивної пляшки у кількості 3 239 192 шт. на загальну суму 1 509 984,53 грн., у тому числі. ПДВ на суму 251 664,10,00 грн.

Оплата за поставлений товар проводилась у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПП «Адітум Маркет», що підтверджується платіжними дорученнями (т№2 а. с. 42-81).

Суму податку на додану вартість по зазначених податкових накладних ТОВ «Сладкая жизнь» було включено до складу податкового кредиту відповідних періодів, відображено у реєстрах отриманих податкових накладних, відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за звітні податкові періоди з січня 2013 року по грудень 2013 року (т. 2 а.с. 1-55, т.3 а.с. 220-248).

Крім того, 1 січня 2008 року між ВАТ В«ОСОБА_2 УкраїнаВ» (компанія) та ТОВ В«Сладкая жизньВ» (дистриб'ютор) укладений договір дистрибуції № 11/08, відповідно до умов якого ВАТ В«ОСОБА_2 УкраїнаВ» зобов'язане передавати ТОВ В«Сладкая жизньВ» у власність товар в строки та на умовах, передбачених цим договором, а дистриб'ютор зобов'язаний приймати даний товар, оплачувати його вартість, повертати (у випадках, передбачених цим договором - придбавати) тару, в терміни та на умовах, передбачених цим договором. Відповідно до п.1.6 Договору дистрибуції № 11/08 одним з видів Тари є склопляшка - тип BNR 173Г-КП2-500, ТУ У64.00 333 888.001-95 (т. №2 а.с. 82-90).

До зазначеного договору дистрибуції № 11/08 від 1 січня 2008 року між позивачем та ВАТ В«ОСОБА_2 УкраїнаВ» (в подальшому ПАТ В«ОСОБА_2 УкраїнаВ» ) укладались додаткові угоди про деякі зміни у пунктах наведеного договору дистрибуції щодо реалізації товару, а саме, додаткові угоди: від 30 грудня 2008 року, від 09 вересня 2010 року; від 30 грудня 2011 року; від 28 грудня 2012 року; від 31 грудня 2013 року, яким продовжено строк дії вказаного договору дистрибуції до 31 грудня 2014 року (т. №2 а.с. 91-95).

Згідно з розділом 10 даного договору дистрибуції № 11/08 Тара визначена п.1.6 Договору, є зворотною. Відповідно до пункту 10.2 дистриб'ютор зобов'язаний повернути 100 % Тари, для чого використовуються зворотні рейси автомашин, які доставили товар центрозавозом, а також зазначено, що у разі неповернення такої Тари зворотнім рейсом, дистриб'ютор повертає її за власний рахунок і власним транспортом (т.№2 а. с. 86).

Листом від 4 січня 2013 року № 04/13 позивач повідомив ПАТ В«ОСОБА_2 УкраїнаВ» , що 1 січня 2013 року між ТОВ В«Сладкая жизньВ» та ПП В«Адітум МаркетВ» укладено договір купівлі-продажу тари (скло пляшки типу BNR), відповідно до умов якого постачання пляшки здійснюється на умовах її самовивозу. Відтак, з метою виконання умов договору дистрибуції позивач повідомив третю особу про те, що повернення ПАТ В«ОСОБА_2 УкраїнаВ» зворотної тари буде здійснюватись ТОВ В«Сладкая жизньВ» безпосередньо зі складів ПП В«Адітум МаркетВ» , розташованих за адресами: м. Донецьк, вул. Бахметьєва, 46, м. Макіївка, вул. Рєпіна, 20 а, м. Горлівка, вул. Промислова, 1б, м. Краматорськ, вул. Горького, 10, з використанням зворотних рейсів автомашин, які поставили продукцію (пиво) від ПАТ В«ОСОБА_2 УкраїнаВ» до ТОВ В«Сладкая жизньВ» (т.№2 а. с. 96).

Листом від 15 січня 2013 року за №480 ПАТ В«ОСОБА_2 УкраїнаВ» повідомило ТОВ В«Сладкая жизньВ» про їх згоду із запропонованим засобом реалізації товару (т.2 а.с. 97).

В подальшому, відповідно до умов вказаного договору, після приймання-передачі кожної партії пивної пляшки від ПП В«Адітум МаркетВ» та його оприбуткування в бухгалтерському обліку, придбана позивачем пивна пляшка не пізніше наступного дня поверталась на адресу ПАТ В«ОСОБА_2 УкраїнаВ» зворотними рейсами на підставі належним чином оформлених накладних на повернення тари, підписаних уповноваженою особою позивача та водієм перевізника, транспортним засобом якого поверталась тара, а після його доставки на конкретне відділення ПАТ В«ОСОБА_2 УкраїнаВ» (Харківське або Миколаївське), вказана пивна пляшка приймалася працівниками тарного складу на підставі накладних, оформлених ПАТ В«ОСОБА_2 УкраїнаВ» , копії яких наявні в матеріалах справи.

На підставі зазначених документів ПАТ В«ОСОБА_2 УкраїнаВ» оформлювався відповідний рахунок-фактура, на підставі якого корегувався борг ТОВ В«Сладкая жизньВ» як в кількісному, так і в грошовому визначенні, в бік зменшення за зворотною тарою, зокрема пивною пляшкою, яку позивач зобов'язаний повернути ПАТ В«ОСОБА_2 УкраїнаВ» .

Таким чином, реалізація повернутого позивачем товару до складу ПАТ В«ОСОБА_2 УкраїнаВ» підтверджується копіями накладних на повернення тари, разом із копіями накладних складу ПАТ В«ОСОБА_2 УкраїнаВ» про оприбуткування тари та копіями рахунків-фактур про корегування боргу ТОВ В«Сладкая жизньВ» (т.№ 2 а. с. 98-249, т. №3 а. с. 1-198).

При цьому, у наведених вище накладних на повернення тари вказується наступна інформація: номер товарно-транспортної накладної з якою доставлявся товар для позивача центрозавозом та за якою здійснюється повернення зворотної тари, найменування перевізника, номер транспортного засобу, яким здійснюється перевезення зворотної тари, прізвище водія, який приймає тару та підписує накладну на повернення, вид, кількість та вартість тари.

Крім того, здійснення господарських операцій за вищевказаними договорами підтверджується реєстрами товарно-транспортних накладних за період з 8 січня 2013 року до 27 грудня 2013 року, в яких міститься інформація про відправника, одержувача, платника перевізника, вантаж, номери та дати товарно-транспортних накладних, марки та державні номери автомобілів і причепів, на яких здійснювалися перевозки (т. №4 а. с. 56 -160).

Отже, позивачем документально підтверджено здійснених господарських операцій з ПП «Адітум Маркет» у 2013 році.

Посилання Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області про відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Адітум Маркет», що ґрунтуються на висновках актів ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області №85/22-03/33558727 від 21.02.2014 року та №130/22-03/33558727 від 25.03.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Адітум Маркет» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за листопад 2013 року, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на те, що порушення податкового законодавства з боку контрагента платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1 статті 198 Податкового кодексу України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п. 198.2. ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підставі встановлених обставин справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем у повному обсязі надані первинні документи, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та підтверджують факт отримання та оплати товару, відповідно господарські операції між позивачем та ПП «Адітум-Маркет» є реальними.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законів, які регулюють спірні відносини, відповідач не довів суду правомірність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивачем надано суду всі необхідні первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що нереальність господарських операцій має бути підтверджена належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише допущенними контрагентами порушеннями вимог законодавства. Платник податків (покупець товару), який дотримався вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту по операціям з постачальником товару, відомості щодо якого містяться у Єдиному державному реєстрі, який перебуває на обліку податкового органу та зареєстрований як платник ПДВ, не може у подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит у разі виявлення порушень такими контрагентами діючого законодавства.

Доводи апеляційної скарги щодо залишення поза увагою суду матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №32013050670000002 за фактом фіктивного підприємництва ПП «Адітум Маркет» є необґрунтованими. Колегія суддів вважає посилання податкового органу на матеріали досудового слідства у кримінальному провадженні безпідставними, оскільки відповідач, крім того, що посилався на ці матеріали в акті перевірки, не надав суду жодних доказів яким чином зазначене досудове розслідування доводить, що первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП «Адітум Маркет» не потрібно враховувати при оцінці спірних відносин.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо визнання недійсними спірних податкових повідомлень рішень від 3 червня 2014 року №0002242201, №№0002252201, внаслідок недоведеності податковим органом їх правомірності.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.195 ч.1, ст.197, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі №805/7223/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа: публічне акціонерне товариство "ОСОБА_2 Україна" про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів Л.А. Василенко

ОСОБА_3

ОСОБА_4