Постанова

від 21.07.2015 по справі 820/2521/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 р. Справа № 820/2521/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Водолажської Н.С.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2015р. по справі № 820/2521/15

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод"

до Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Акціонерне товариство закритого типу "Борівський молокозавод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Ізюмської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області від 09.10.14 р. № НОМЕР_1 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД на суму 632328,0 грн. та № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 2040,0 грн.; № НОМЕР_3 від 18.12.14 р. про нарахування пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД на суму 4201,68 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.15 р. по справі № 820/2521/15 у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.15 р. по справі № 820/2521/15 та прийняти нову постанову про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач зареєстрований в якості юридичної особи 29.12.98 р. та з 14.09.12 р. перебуває в стані припинення за судовим рішенням про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури від 06.09.12 р. за справою №5023/1742/11 (а.с.94-96). Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців АТЗТ "Борівський молокозавод" здійснюється такі види діяльності: 15.51.0 перероблення молока та виробництво сиру; 51.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 51.21.0 оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; 51.33.0 оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами; 52.27.1 роздрібна торгівля молоком, молочними продуктами та яйцями; 51.90.0 інші види оптової торгівлі.

Підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень від 09.10.14 р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 є акт №765/2220/23007186 від 28.08.14 р. документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.10.10 р. по 31.07.14 р. (а.с.28), в якому зафіксовані порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», пов’язані з перевищенням 180 днів з моменту здійснення авансового платежу, оскільки прострочення становить 1571, та вимог ст. 9 Декрету КМУ «Про систем валютного регулювання і валютного контролю», оскільки підприємство не подало до Ізюмської ОДПІ при наявності валютних цінностей за межами України Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходься за її межами. Подані позивачем заперечення на вказаний акт перевірки були залишені без задоволення (а.с. 33-38).

Також судом першої інстанції було з’ясовано, що позивач скористався правом оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративній процедурі. Рішенням Головного управління Міндоходів у Харківській області скарга була залишена без задоволення, а оскаржені податкові повідомлення-рішення без змін (а.с. 47-51). При цьому було зазначено, що при здійсненні розрахунку пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД не вірно застосований курс НБУ на 12.04.10 р., тобто допущене заниження пені на 4201,68 грн. Вказане рішення за результатами розгляду скарги стало підставою для прийняття нового податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 18.12.14 р.

Рішенням Державної фіскальної служби України № 3984/6/99-99-10-01-04-25 від 24.02.15 р. про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дослідив укладений позивачем з АТ В«ЕлекстерВ» (Фінляндія) договір № 090908 від 25.09.09 р., предметом якого є поставка обладнання в кількості, за ціною та найменуванням відповідно додатку 1 (а.с.109-117). Загальна вартість обладнання становить 336869,76 ЄВРО 76 ЄВРО центів. Вказаним договором сторони узгодили, що право власності переходить від продавця до покупця з моменту передачі товару за ТТН, а до проведення повної оплати за устаткування (рухоме майно) воно перебуває у заставі у продавця.

На виконання договору позивач платіжним дорученням № 1 від 12.10.09 р. здійснив передплату за обладнання на суму 60000,0 Євро (а.с.119-120) і отримав від постачальника обладнання за міжнародною ТТН № 0080 від 03.12.09 р. (а.с. 118).

Крім того суд першої інстанції, з посиланням на акт перевірки, вказав на те, що у зв’язку з не виконання позивачем своїх зобов’язань зі сплати повної вартості обладнання сторони договору мировою угодою від 06.05.11 р. дійшли згоди стосовно повернення позивачем постачальнику обладнання, отриманого 03.12.09 р., а кошти в сумі 60000,0 Євро залишаються власністю АТ В«ЕлекстерВ» як відшкодування майнової та моральної шкоди. При цьому повернення обладнання повинно бути здійсненим до 31.05.11 р. за рахунок покупця. Реекспорт обладнання проведений згідно митної декларації, що підтверджено інформацією Харківської митниці Міндоходів.

Слід відмітити, що рішенням Господарського суду Харківської області від 22.12.11 р. по справі № 5023/8902/11 визнана недійсною мирова угода від 06.05.11 р. (арк. справи 132-137), проте постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.12 р. дане рішення в цій частині було скасовано та прийняте нове рішення про витребування із незаконного володіння АТЗТ В«Борівський молокозаводВ» на користь АТ «Елекстер» рухомого майна, що було предметом договору № 090908 від 25.09.09 р. (перелік майна вказаний у п. 1 ч. 3 резолютивної частини постанови) ( арк. справи 126-131).

У зв’язку з тим, що на дату складання акту перевірки кошти в сумі 60000,0 євро на адресу АТЗТ В«Борівський молокозаводВ» від нерезидента АТ В«ЕлекстерВ» не надійшли, а висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданого на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № 090908 від 25.09.09 р., позивачем ні до перевірки, ні до позову не надав, суд першої інстанції не знайшов у діях податкового органу порушень та дійшов висновку, що в порушення норм діючого законодавства позивач не вчинив всі необхідні дії для декларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України.

На підтвердження даного висновку в постанові суду наведений зміст ст. 2, ст. 4, ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п. 1 ст. 13, п. 1 та п. 2 ст. 9, п. 2 ст. 16 Декрету КМУ № 15-93 від 19.02.93 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», п. 1.1, п. 3.3 Інструкції «Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженої постановою Правління НБУ № 136 від М.03.99 р. (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.05.99 р. за № 338/3631), ч. 1 ст. 74, п. 1 ст. 4, ст. 255, ст. 257 Митного кодексу України, ст. 1 Указу Президента України № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо звернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», п. 2 наказу Міністерства фінансів України № 207 від 25.12.95 р. «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами».

Колегія суддів вважає необхідним вказати на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області 17.03.11 р. по справі № 5023/1742/11 (за заявою АТЗТ В«Борівський молокозаводВ» ) було порушено провадження у справі про банкрутство АТЗТ В«Борівський молокозаводВ» і введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою від 17.03.11 р. попереднього засідання по вказаній справі Ізюмська ОДПІ включена до реєстру конкурсних кредиторів третьої черги з вимогами в сумі 234389,69 грн. Також окремо внесені до вимог кредиторів вимоги АТ «Елекстер» в сумі 3572688,46 грн., які забезпечені заставою майна божника, і затверджені відомості про майно боржника, яке є предметом застави (арк. справи 85). Визнані вимоги кредиторів, що не були заявлені у встановлений законодавством строк, або не були заявлені взагалі, погашеними.

Постановою Господарського суду Харківської області від 06.09.12 р. у справі № 5023/1742/11 АТЗТ В«Борівський молокозаводВ» (код 23007186) був визнаний банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура (а.с 87-89).

Слід відмітити, що відповідно ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Відповідно приписам ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Зважаючи на те, що мораторій на задоволення вимог кредиторів введений ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.03.11 р., то з цієї дати до боржника (позивача по даній справі) не могли застосовуватися штрафні санкції (в т.ч. пеня) по зобов’язанням, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. А враховуючи те, що постановою Господарського суду Харківської області від 06.09.12 р. у справі № 5023/1742/11 АТЗТ В«Борівський молокозаводВ» було визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура, то у відповідача взагалі не існувало законних підстав призначати та проводити перевірку 28.08.14 р. підприємства, що визнане банкрутом, і розраховувати пеню про зобов’язанням, що вважаються погашеними станом на 26.07.12 р.

Про ці обставини зазначено в постанові суду першої інстанції, але суд першої інстанції не врахував їх при ухваленні судового рішення, що призвело до неправильного вирішення спору, а тому колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.15 р. по справі № 820/2521/15 та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2015р. по справі № 820/2521/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 09.10.2014 року № НОМЕР_1 на суму 632 328,00 грн. та № НОМЕР_2 на суму 2 040,00 грн. та від 18.12.2014 року № НОМЕР_3 на суму 4 201,68 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод" (63801, Харківська обл., Борівський р-н, смт Борова, вул. Підлиманська, б. № 3, код ЄДРПОУ 23007186) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сімь) грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 2 436,00 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови виготовлений 27.07.2015 р.