Постанова

від 27.07.2015 по справі 904/1922/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2015 року Справа № 904/1922/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів: головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Подобєда І.М.

секретар судового засідання : Погорєлова Ю.А.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЖАГЛОБУД" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2015 року у справі № 904/1922/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЖАГЛОБУД", м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська Інвестиційна промислова компанія", м. Дніпропетровськ

про стягнення 12 232,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2015 року у справі № 904/1922/15 ( суддя Мілєва І.В.) в позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріалами справи доведено, що товар був поставлений вчасно. Що ж до ваги отриманого товару - уповноважений представник позивача прийняв товар без зауважень, засвідчив вказаний факт своїм підписом, після чого ризик втрати товару перейшов до позивача.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, приватне акціонерне товариство "КРИВОРІЖАГЛОБУД", звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвали ти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги..

В обґрунтування апеляційної скарги її заявник посилається на те, що відповідно до п. 5.2. укладеного договору №99-14 від 06.08.14р. - вартість договору складається з вартості укладених до нього специфікацій та на момент підписання орієнтовно становить - 33 483,32 грн. без урахування ПДВ, ПДВ 20% - 6 696,67 грн. Загальна сума з ПДВ складає - 40 180,00 грн.

До спірного договору жодних додаткових угод не укладалось. Відповідно до Специфікації № 1 відповідач виставив покупцю рахунок-фактуру №СФ-0000118 від 30.07.2014р. на суму 40 180,00 грн., а позивач сплатив грошові кошти у розмірі 40 180,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 3419 від 22.08.2014р. Відповідач стверджує, що поставив товар на суму 41 711,25 грн., однак додаткових угод на збільшення суми договору або нових специфікацій на збільшення суми поставки, сторонами не укладалось, а отже твердження відповідача та висновок суду про поставку товару на суму 41 711,25 грн. спростовується і є таким, що не відповідає умовам договору.

Крім того скаржник зазначає, що висновок суду першої інстанції щодо виконання зобов'язання відповідачем шляхом надання товару в розпорядження представнику позивача, який мав змогу його зважити, чого він не зробив та прийняв його без зауважень щодо ваги спростовується наступним. Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих, використаних довіреностей на одержання цінностей, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. № 99 здійснення поставки цінності відпускається покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. З матеріалів справи вбачається, що позивач видав довіреність № 900 від 27.08.14р. експедитору ПрАТ "КРИВОРІЖАГЛОБУД" Сокол Т.М. Відтак, суд помилково визначає перевізника Прибудько О.М. як представника позивача на отримання товару, оскільки повноваження перевізника Прибудько О.М. не підтверджено довіреністю. Перевізник Прибудько О.М. на транспортний засіб якого був завантажений товар відповідача, підписав товаротранспортну накладну та видаткову накладну на суму 41 711,25 грн., що він прийняв товар для перевезення. Експедитором Сокол Т.М. ані вказана видаткова накладна ані товаротранспортна накладна не підписувались, товар нею не приймався.

До того ж скаржник наполягає на тому, що в день отримання водієм металопрокату, відповідач виписав видаткову накладну №РН-0000059 від 28.08.14р. на трубу 630х10,0 в кількості 3,405 т на загальну суму 41 711,25 грн. однак при контрольному зважені було виявлено, що фактично відповідач здійснив відвантаження труби 630х8 (замість 630х10) в кількості 2,730 т (замість 3,405 т) по ціні 9720,00 грн. без ПДВ (замість 10 208,33 грн. без ПДВ), загальною вартістю 31 842,72 грн. з ПДВ (замість 41 711,25 грн. з ПДВ), що суперечить вищезазначеній видатковій накладній про що позивач повідомив відповідача листом від 29.08.14р. та 01.09.14р. Проте, суд не надав значення цьому факту.

Також, відповідач не надав до суду податкову накладну на виникнення податкового зобов'язання на різницю між сумою поставки та сумою попередньої оплати (41 711,25 грн. - 40 180,00 грн.) в розмірі 1 531,23 грн. , оскільки вона на підприємстві відсутня, відсутність відповідної податкової накладної на суму 1 531,23 грн. свідчить, на думку скаржника, що податкове зобов'язання на цю суму не виникало.

3. Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав. У судові засідання апеляційної інстанції свого представника не направив.

4. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський встановив наступні обставини:

06.08.2014 року між Приватним акціонерним товариством "Криворіжаглобуд" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська інвестиційна промислова компанія" (продавець) було укладено договір № 99-14 . (а.с. 9-11) ,згідно якого продавець прийняв на себе зобов'язання у відповідності з умовами цього договору передати покупцю продукцію виробничо-технічного призначення та/або товари народного споживання (в подальшому - продукція, товар), а покупець зобов'язався у відповідності з умовами цього договору прийняти продукцію (товар) та оплатити її (п. 1.1. договору).

Найменування, кількість, якість та інші характеристики продукції (товару), її ціна вказується в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. Оформлення специфікацій здійснюється шляхом укладення додаткової угоди (п. 1.2. договору).

Продавець зобов'язаний поставити продукцію в термін, вказаний у відповідній специфікації. Якщо строк поставки не вказаний, то поставка продукції за вказаною специфікацією здійснюється тільки за умови додаткового отримання продавцем письмової заявки від покупця, в якій вказаний строк поставки (п. 3.2. договору).

Датою фактичного постачання продукції вважається дата її вручення покупцю. Факт передачі продукції та документів оформлюється актом приймання-передачі (та/або видатковою накладною) (п. 3.4. договору).

Вартість договору складається з вартості укладених до нього специфікацій та на момент підписання орієнтовно становить - 33 483,32 грн. без урахування ПДВ, ПДВ 20% - 6 696,67 грн. Загальна сума з ПДВ складає - 40 180,00 грн. (п. 5.2. договору).

Оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця в національній валюті України (п. 6.1. договору).

Покупець здійснює 100% передоплату. Строк поставки товару протягом 2-х днів після передоплати (п. 6.3. договору).

Порушення строку поставки продукції як і поставка продукції не в повному обсязі, узгодженому сторонами, є підставою для застосування до продавця штрафних санкцій:

- якщо прострочення складає менше 5 днів - штраф 5% від вартості несвоєчасно та/або не в повному обсязі виконаного зобов'язання;

- якщо прострочення складає або перевищує 10 днів - штраф 10% від вартості несвоєчасно та/або не в повному обсязі виконаного зобов'язання та додатково пеня в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно та/або не в повному обсязі виконаного зобов'язання за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочки (п. 8.2. договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2014р. (п. 10.7. договору).

06.08.2014р. сторони підписали специфікацію № 1 до договору, якою узгодили поставку труби 630х10мм. у кількості 3,28 ,за ціною 10208,33 грн. без ПДВ , загальною вартістю з ПДВ 40180,00 грн..

Умови поставки: автотранспортом покупця на умовах EXW (згідно правил Інкотермс в редакції 2010р.) з завантаженням на транспортний засіб.

Умови оплати: покупець здійснює 100% передоплату.

Відвантаження продукції: протягом 2-х днів після передоплати.(а.с. 12)

На виконання договору та специфікаці №1 відповідач виставив покупцю рахунок-фактуру №СФ-0000118 від 30.07.2014р. на суму 40 180,00 грн., а позивач сплатив грошові кошти у розмірі 40 180,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 3419 від 22.08.2014р., призначення платежу: сплата за трубу згідно рах. № СФ-0000118 від 30.07.2014р. Згідно договору № 99-14 від 06.08.2014р. (а.с. 13-14)

22.08.2014р. відповідач направив позивачу лист № 31, в якому повідомив, що оплачена продукція за договором знаходиться на складі та готова до відвантаження. (а.с. 42)

27.08.2014р позивач направив на адресу відповідача довірительний лист № 11/487 ., в якому вказав що за рахунком № СФ-0000118 від 30.07.2014р. трубу 630х10 ГОСТ 10704-91-3,280т., на підставі довіреності №900 від 27.08.2014р,.виписаної експедитору Сокол Т. Н. ., довіряє отримати металопрокат 27.08.14р. з завантаженням на автомобіль ДАФ АЕ 7072 АИ, пр. АЕ8920ХР, водій Прибудько Олексій Михайлович. (а.с. 38)

Згідно видаткової накладної № РН-0000059 від 27.08 2014р. на підставі рахунку № СФ-0000118 від 30.07.14р. та товаротранспортної накладної №53/27/08 від 27.08.2014р. відповідач передав представнику позивача Сокіл трубу 630х10.0 ГОСТ 10704 у кількості 2,7тн. за ціною 9720,0грн. загальною вартістю з ПДВ 31842,72 грн. шляхом завантаження на автомобіль ДАФ АЕ 70-72 АІ,причіп/напівпричіп АЕ89-20ХР автомобільного перевізника ТОВ «ТК»САТ», водій Приходько О.М.(а.с.15,47)

Згідно з видатковою накладною № РН-0000059 28.08.14р. та товаротранспортною накладною № 53/28/08 від 28.08.2014р. відповідачем водію автомобільного перевізника ТОВ «ТК»САТ» Приходько О.М. передано трубу 630х10 в кількості 3,405т на суму 41 711,25 грн. з ПДВ, для перевезення вантажоотримувачу ПАТ « Кріворіжаглобуд» , пункт розвантаження пр.. Південий ,буд1а м. Кривий Ріг Дніпропетровської області . У видатковій накладній № РН-0000059 28.08.14р відсутні посилання на рахунок фактуру або договір на підставі якого здійснено постачання .

Позивач нарахував та просив стягнути з відповідача штраф 5% від 40 180,00 грн. - 2009,00грн. за прострочення поставки товару на 3 дні; штраф 10% - 833,73 грн., пеню - 477,70 грн., інфляційні втрати - 516,33 грн., 3% річних - 58,93 грн., нараховані на 8 337,28 грн. за недопосталення товару.

5. Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін , а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.(ст.32 ГПК України)

Відповідно до ст. 43, 82 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом.

У порушення зазначених норм процесуального права суд першої інстанції не здійснив всебічної,повної оцінки доказів у справі, встановив обставини, які суперечать матеріалам справи та наданим сторонами доказам, що призвело до прийняття невірного по суті рішення.

Позивач обґрунтовуючи позов посилався на невиконання відповідачем умов договору № 99-14 від 6.08.2014р.,специфікації №1 від 6.08.2014р. щодо повної та своєчасної поставки товару, оплаченої покупцем згідно рахунку фактури № СФ - 0000118 від 30.07.2014р.

Суд приймаючи рішення про відмову у позові вважав, що відповідач своєчасно та в повному обсязі виконав зобов'язання за договором, передавши товар 28.08.2014р. представнику відповідача Прибудько О.М. за видатковою накладною № РН-0000059 28.08.14р. та товаротранспортною накладною № 53/28/08 від 28.08.2014р. на загальну суму 41711,25 грн.

Але ці висновки не відповідають обставинам справи.

Як вбачається з умов договору, специфікації та рахунку фактури позивач повинен був здійснити попередню оплату товару - труби 630х10мм. у кількості 3,28 тн., за ціною 10208,33 грн. без ПДВ , загальною вартістю з ПДВ 40180,00 грн. ,а відповідач протягом 2 робочих днів після предоплати здійснити передачу товару на умовах ЕХW згідно правил Інкотермс в редакції 2010р. з завантаженням на транспорт покупця у погоджені сторонами день та час. ( п.3.5 договору)

22.08.2014р. відповідач направив позивачу лист № 31, в якому повідомив, що оплачена продукція за договором знаходиться на складі та готова до відвантаження. (а.с. 42)

27.08.2014р. позивач направив на адресу відповідача довірительний лист № 11/487 ., в якому вказав що за рахунком № СФ-0000118 від 30.07.2014р. трубу 630х10 ГОСТ 10704-91-3,280т., на підставі довіреності №900 від 27.08.2014р,.виписаної експедитору Сокол Т. Н. ., довіряє отримати металопрокат 27.08.14р. з завантаженням на автомобіль ДАФ АЕ 7072 АИ, пр. АЕ8920ХР, водій Прибудько Олексій Михайлович. (а.с. 38)

Таким чином , відповідно до умов договору сторонами було погоджено дату отримання товару транспортом покупця 27.08.2014р.

Саме 27.08.2014р. згідно видаткової накладної № РН-0000059 від 27.08 2014р. на підставі рахунку № СФ-0000118 від 30.07.14р. та товаротранспортної накладної №53/27/08 від 27.08.2014р. відповідач передав представнику позивача Сокіл трубу 630х10.0 ГОСТ 10704 у кількості 2,7тн. за ціною 9720,0грн. загальною вартістю з ПДВ 31842,72 грн. шляхом завантаження на автомобіль ДАФ АЕ 70-72 АІ,причіп/напівпричіп АЕ89-20ХР автомобільного перевізника ТОВ «ТК»САТ», водій Приходько О.М.(а.с.15,47)

Відповідач, на підтвердження виконання ним обов'язку з поставки за договором ,надав видаткову накладну № РН-0000059 28.08.14р. та товаротранспортну накладну № 53/28/08 від 28.08.2014р.

Ці докази відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу не є належними, оскільки у видатковій накладній № РН-0000059 28.08.14р відсутні посилання на рахунок- фактуру № СФ-0000118 від 30.07.2014р. або договір на підставі якого здійснено постачання . Товаротранспортна накладна № 53/28/08 від 28.08.2014р. , якою піддержується передача відповідачем водію автомобільного перевізника ТОВ «ТК»САТ» Приходько О.М. товару ( труба630х10 в кількості 3,405т на суму 41 711,25 грн. ), для перевезення вантажоотримувачу ПАТ « Кріворіжаглобуд» у пункт розвантаження пр.Південий ,буд1а м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, не свідчить про те, що зазначена поставка має відношення до спірної партії товару, по якій було здійснено попередню оплату за рахунком - фактурою № СФ-0000118 від 30.07.2014р. та узгоджено день передачі товару покупцю на складі постачальника 27.08.2014р.

Тобто позивач належними доказами довів, що оплачена за рахунком-фактурою № СФ-0000118 від 30.07.14р продукція на суму 40180,0грн., була передана відповідачем не в повному обсязі, різниця становила 0,58 тн. на суму 8 337,28 грн. ,яку і просив стягнути з відповідача позивач.

Згідно ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.2,3 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Оскільки позивачем попередню оплату поставки товару здійснено повністю, а товар у повному обсязі не поставлено, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у позивача виникло право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк, тому позовні вимоги в частині стягнення суми попередньої оплати підлягали задоволенню у сумі 8 337,28 грн.

Водночас позивачем на суму попередньої оплати нараховано інфляційні витрати 516 грн.33 коп. та три відсотка річних 58,93 грн. з посиланням на ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України та зміст ст.625 Цивільного кодексу України .

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати борг з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Застосування позивачем частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення з відповідача суми індексу інфляції та трьох процентів річних є помилковим, оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором на поставку товару, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України.

За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену частиною третьою статті 693 ЦК України, коли на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Ця правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 15.10.2013р. у справі № 5011-412/13539-2012, яка відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для застосування господарськими судами.

За таких підстав позовні вимоги про стягнення інфляційних витрат 516 грн.33 коп. та три відсотка річних 58,93 грн. не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення штрафу відповідно до умов п.8.2 договору, то в цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час и користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до умов п.8.2 договору порушення строку поставки продукції як і поставка продукції не в повному обсязі, узгодженому сторонами, є підставою для застосування до продавця штрафних санкцій:

- якщо прострочення складає менше 5 днів - штраф 5% від вартості несвоєчасно та/або не в повному обсязі виконаного зобов'язання;

- якщо прострочення складає або перевищує 10 днів - штраф 10% від вартості несвоєчасно та/або не в повному обсязі виконаного зобов'язання та додатково пеня в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно та/або не в повному обсязі виконаного зобов'язання за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочки.

Як вбачається з матеріалів справи сторони погодили день передачі товару на складі продавця з завантаженням на транспорт покупця 27.08.2014р. Саме в цей день і було здійснено передачу товару згідно видаткової та транспортної накладної представнику покупця, тому позивач помилково вважав, що прострочення поставки з вини постачальника настало 24.08.2014р. та згідно умов.п.8.2 договору нарахував штраф 5% від вартості несвоєчасно та/або не в повному обсязі виконаного зобов'язання за прострочення менше 5-ти днів у сумі 2009грн.

17 листопада за вих. № 03-5026 позивач на адресу відповідача направив вимогу про повернення попередньої оплати 8337,28, та за прострочення виконання зобов'язання з постачання товару що перевищує 10 днів нарахував штраф 10% від вартості не в повному обсязі виконаного зобов'язання у сумі 833грн.73 коп. та додатково нарахував пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно та/або не в повному обсязі виконаного зобов'язання за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки 477,70 грн.

Матеріалами справи доведено прострочення поставки товару відповідачем у повному обсязі, тому позовні вимоги про стягнення штрафу 833,73 грн. та пені за період з 27.08.2014р.по 17.11.2014р. підлягають стягненню на користь позивача.

Судові витрати розподілити між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.49,99,101-103, п.2 ч.1 ст 104,105 Господарського процесуального кодексу, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЖАГЛОБУД" м. Кривий Ріг задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2015 року у справі № 904/1922/15 скасувати .

Прийняти нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська Інвестиційна промислова компанія", м.Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 38360999) на користь Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЖАГЛОБУД" м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 01238979) суму попередньої оплати 8337грн.28 коп., штраф у сумі 833грн.73 коп., пені 477 грн.70 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська Інвестиційна промислова компанія", м. Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 38360999) на користь Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЖАГЛОБУД" м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 01238979) судовий збір 1441 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги 721 грн.

Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текс постанови складений 30.07.2015 року.

Головуючий суддя Н.Л. Величко

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Подобєд