Постанова

від 27.07.2015 по справі 910/2993/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2015 р. Справа№ 910/2993/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Федорчука Р.В.

Лобаня О.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 27.07.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 (повне рішення складено 14.04.2015)

у справі №910/2993/15-г (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до товариства з обмеженою відповідальністю «Соф-Інвест Сервіс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс»

про розірвання договору оренди та виселення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №910/2993/15-г у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, заступник прокурора міста Києва звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №910/2993/15-г скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити.

В своїх доводах скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою від 13.05.2015 Київським апеляційним господарським судом прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №910/2993/15-г у судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Соф-Інвест Сервіс» на підставі ст. 96 Господарського процесуального кодексу України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №910/2993/15-г - без змін.

27.07.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від прокурора у справі надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи листа Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві, який підтверджує нецільове використання орендованих приміщень ТОВ «Соф-Інвест Сервіс». Прокурор зазначає, що даний лист надійшов до прокуратури міста Києва 18.06.2015 та у зв'язку з цим не був поданий до суду першої інстанції.

Заслухавши думку учасників судового процесу щодо клопотання прокурора, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи ухвалила: долучити до матеріалів справи як доказ лист Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві.

Прокурор, представники позивача та третьої особи брали участь в судових засіданнях, надавали пояснення, підтримували доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просили апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №910/2993/15-г скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити.

Представник відповідача брав участь в судових засіданнях, заперечував щодо доводів апеляційної скарги, надавав пояснення та просив апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №910/2993/15-г - без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2013 між регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Соф-Інвест Сервіс» (орендар) укладено договір №6466 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 255,00 кв. м, що розміщене за адресою: м. Київ, просп. Науки, 57 у підвалі та на першому поверсі будівлі корпусу №3, що перебуває на балансі державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень» (нині - на балансі Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс», балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.12.2012 і становить 1 814 034,00 грн. без ПДВ.

Пунктом 1.2. договору визначено, що майно передається в оренду з метою розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Згідно з п. 2.1. договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не пізніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Відповідно до п. 10.1. договору визначено, що договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 24.04.2013 по 21.04.2016 включно.

Пунктами 5.1., 5.5. договору передбачено, що орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору, забезпечувати орендодавцю і балансоутримувачу доступ на об'єкт оренди з метою перевірки його стану і відповідності напряму використання за цільовим призначенням, визначеному договором.

Положеннями п. п. 8.1., 8.3. договору визначено, що орендодавець має право контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду за цим договором, здійснювати контролю за станом майна шляхом візуального обстеження зі складанням акту обстеження.

Згідно з п. п. 10.7., 10.9. договору сторони погоджуються, що цей договір буде достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, користується майном не відповідно до умов договору. У разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю/балансоутримувачу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту приймання-передавання від 24.04.2013 орендодавець передав, а орендар прийняв нерухоме майно, що знаходиться за адресою м. Київ, просп. Науки, 57 у підвалі та на першому поверсі будівлі корпусу №3, загальною площею 255,00 кв. м.

На виконання наказу №182 від 17.02.2014 регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву 05.03.2014 було проведено перевірку виконання договірних умов та дотримання законодавства в сфері орендних відносин щодо майна по договору оренди №6466 від 24.04.2013.

Під час здійснення перевірки складено акти обстеження, які підписано перевіряючими Надворним І.І., Нікітіною О.В., Карпенко А.В., з якими ознайомлений гр. Поліщук Р.В. та по одному примірнику отримав останній і Ковбій А.С.

За наслідками даної перевірки 28.03.2014 складено акт про результати перевірки та встановлено, що ТОВ «Соф-Інвест Сервіс» перевищує площу орендованого майна на 189, 5 кв. м. При цьому орендоване майно використовується фактично під розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи (корчма «Драбадан»).

У вказаному акті також зазначено, що до будівлі, яка розташована за адресою: м. Київ, просп. Науки 57 приєднана веранда площею 52 кв. м, яка використовується ТОВ «Соф-Інвест Сервіс» під розміщення літнього кафе та жодних документів, на підставі яких розміщено літнє кафе, не надано.

В подальшому регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву листами №30-06/4352 від 23.04.2014, №30-06/6372 від 16.06.2014 повідомляло орендаря про допущенні порушення умов договору оренди, про необхідність сплатити суму збитків та приведення його у відповідність з умовами договору оренди, а також про застосування заходів відповідальності у разі відмови від виконання зобов'язань.

Однак, ТОВ «Соф-Інвест Сервіс» вказані листи залишено поза увагою. У зв'язку з чим, у лютому 2015 року заступник прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Соф-Інвест Сервіс» про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6466 від 24.04.2013, який укладено між регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ТОВ «Соф-Інвест Сервіс» та про зобов'язання ТОВ «Соф-Інвест Сервіс» повернути регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву державне нерухоме майно, загальною площею 255,00 кв. м, що розміщене за адресою: м. Київ, просп. Науки, 57 у підвалі та на першому поверсі будівлі корпусу №3, що перебуває на балансі Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс», вартістю 1 814 034,00 грн. згідно з звітом про незалежну оцінку.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог. Також суд зазначив, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту.

Заперечуючи проти позову та апеляційної скарги відповідач зазначив, що ФОП Качан Ю.М. надає орендарю послуги виключно щодо приготування їжі; між ТОВ «Соф-Інвест Сервіс» та Українським державним підприємством по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» укладено договір оренди замощення №05До-2013 від 28.05.2013, предметом якого є строкове платне користування замощенням - асфальтом площею 250 кв. м, яке розташоване за адресою м. Київ, просп. Науки 57. На вказаному замощенні знаходиться тераса корчми «Драбадан», продаж товарів підакцизної групи здійснюється згідно з договором про спільну діяльність від 28.05.2013 ФОП Домашевським Р.В. лише на терасі корчми «Драбадан».

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга заступника прокурора міста Києва підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Згідно з ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» істотними умовами договору оренди є, зокрема, виконання зобов'язань та порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 18 зазначеного Закону за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме - з актів обстеження та акту про результати перевірки, всупереч вимогам чинного законодавства та укладеного між сторонами договору, орендарем не дотримано напряму використання об'єкта оренди та перевищено площу орендованого майна. Зокрема, фактична площа оренди становить 444,50 кв. м. та використовується орендарем під розміщення кафе, яке здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акти обстеження від 05.03.2014 та акт про результати перевірки від 28.03.2014 не є належними та допустимими доказами, на підставі яких слід вважати про істотність порушення договірних умов чи відсутність такого порушення по суті, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» контроль за використанням майна, переданого в оренду (крім іншого окремого індивідуально визначеного майна), покладається на органи, які відповідно до цього Закону здійснюють державну політику у сфері оренди.

Пунктом 1 наказу Фонду державного майна України «Щодо виконання контрольних функцій Фонду державного майна України в сфері оренди» №655 від 14.05.2012 визначено, що Фонду державного майна України, його регіональним відділенням та представництвам як орендодавцям державного майна за укладеними ними договорами оренди здійснювати такий контроль: постійний документальний (у частині надходжень до державного бюджету плати за оренду державного майна, страхування об'єкта оренди); періодичний комплексний з оглядом об'єкта оренди (згідно з щорічними планами-графіками) щодо: використання орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконання умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств; використання державного майна, переданого в оренду за цими договорами, виконання умов договорів оренди державного нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю.

Як вбачається із матеріалів справи, регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву неодноразово зверталось з листами до ТОВ «Соф-Інвест Сервіс» стосовно використання приміщення у відповідності до умов договору оренди та зазначало про можливість дострокового розірвання договору у разі відмови від усунення виявлених порушень. Однак, дані вимоги Фонду відповідачем проігноровані.

Одночасно колегія суддів зазначає, що обстеження спірного орендованого приміщення було здійснено працівниками регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву у порядку, передбаченому п. п. 8.1., 8.3. договору та складено відповідні акти від 05.03.2014. Зазначені акти та акт про результати перевірки від 28.03.2014 ТОВ «Соф-Інвест Сервіс» не оскаржено та є чинними.

Також з листа Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві від 12.06.2015, вбачається, що співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві було здійснено виїзд та встановлено, що в ресторані, який знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Науки, 57, здійснює діяльність ФОП Домашевський Р.В. за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Вказане вище, на переконання колегії суддів, свідчить про використання ТОВ «Соф-Інвест Сервіс» орендованого приміщення не за цільовим призначенням.

Отже, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, а саме - актам обстеження та акту про результати перевірки і дійшов передчасного висновку про те, що прокурором та позивачем не надано будь-яких первинних доказів на підтвердження того, що на орендовані території здійснюється продаж підакцизних товарів в порушення умов договору.

Посилання відповідача на те, що між ТОВ «Соф-Інвест Сервіс» та Українським державним підприємством по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» було укладено договір оренди замощення №05До-2013 від 28.05.2013, предметом якого є строкове платне користування замощенням - асфальтом площею 250 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Київ, просп. Науки, 57 з метою використання цього майна у виробничій діяльності ТОВ «Соф-Інвест Сервіс» та на вказаному замощенні знаходиться тераса корчми «Драбадан», на якій здійснюється продаж алкогольної продукції ФОП Домашевським Р.В. згідно з договором про спільну діяльність від 28.05.2013, колегія суддів не бере до уваги, виходячи з наступного.

Статтею 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендодавцями можуть бути, зокрема:

- Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам;

- підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Відповідно до ст. 9 зазначеного Закону у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.

Згідно з п. п. 5.5., 5.7. статуту Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» підприємство має право відчужувати, здавати в оренду, заставу, спільну діяльність тощо, закріплене за ним майно, що належить до основних фондів, відповідно до чинного законодавства та за погодженням з уповноваженим органом управління.

Таким чином, Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» може виступати орендодавцем щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів та іншого окремого індивідуально визначеного майна і лише за погодженням з уповноваженим органом управління - Міністерством інфраструктури України.

Крім того, як вбачається із додатку №1 до договору оренди замощення від 28.05.2013 зазначено, що орендна плата визначається Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої КМУ від 04.10.1995 №786.

Проте, відповідно до п. 2 вказаної Методики у разі коли орендодавцем нерухомого майна (будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, установа, організація, розмір орендної плати погоджується з органом, визначеним в абзаці другому статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Тобто, розмір орендної плати по даному договору повинен погоджуватись з регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву.

Як встановлено в судому засіданні, асфальтне покриття, яке використовується за договором замощення є частиною асфальтованої площадки для стоянки автомобілів.

Однак, з аналізу спірного договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, вбачається, що ним не передбачено користування ТОВ «Соф-Інвест Сервіс» асфальтним покриттям для виробничих цілей, що передбачає отримання прибутку.

Пунктом 10.7.1. договору оренди передбачено, що останній буде достроково розірвано на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема користується майном не відповідно до умов договору.

Виходячи з вищенаведеного, на переконання судової колегії, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у позові.

З огляду на вказане вище, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що прокурором та позивачем доведено порушення умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності з боку саме ТОВ «Соф-Інвест Сервіс», а тому вказаний договір підлягає розірванню, а орендоване майно - поверненню.

Отже, позовні вимоги заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6466 від 24.04.2013 та зобов'язання ТОВ «Соф-Інвест Сервіс» повернути регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву державне нерухоме майно, загальною площею 255,00 кв. м, що розміщене за адресою: м. Київ, просп. Науки, 57 у підвалі та на першому поверсі будівлі корпусу №3, що перебуває на балансі Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту прав та інтересів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами ст. 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Заступником прокурора міста Києва належним чином доведено правомірність вимог апеляційної скарги про скасування рішення місцевого господарського суду від 06.04.2015 у справі №910/2993/15-г.

Статтею 103 ГПК України визначені повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, відповідно до якої суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №910/2993/15-г прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, і є таким що не відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційна скарга заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №910/2993/15-г підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №910/2993/15-г задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №910/2993/15-г скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити повністю.

3. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6466 від 24.04.2013, який укладено між регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та товариством з обмеженою відповідальністю «Соф-Інвест Сервіс».

4. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Соф-Інвест Сервіс» (03191, м. Київ, вул. Лятошинського, 14-а, кв. 287, код 37724669) повернути регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 50-г, код 19030825) державне нерухоме майно, загальною площею 255,00 кв. м, що розміщене за адресою: м. Київ, просп. Науки, 57 у підвалі та на першому поверсі будівлі корпусу №3, що перебуває на балансі Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс», вартістю згідно звіту про незалежну оцінку 1 814 034,00 грн.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Соф-Інвест Сервіс» (03191, м. Київ, вул. Лятошинського, 14-а, кв. 287, код 37724669) до спеціального фонду Державного бюджету України 2 436,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 1 218,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

7. Справу №910/2993/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді Р.В. Федорчук

О.І. Лобань