Постанова

від 21.10.2014 по справі 804/15330/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 р. Справа № 804/15330/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Потолової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фрітрейд» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001132201 від 26.08.2014р., №0001231501 від 29.08.2014р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, не заперечував проти розгляду справи у порядку письмового провадження. (т.1 а.с.98, т.2 а.с.141)

Відповідач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення (т.1 а.с.97, 100-102).

З клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався. Будь-яких документів, пояснень чи заперечень відповідач не надав.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст. 128 КАС України, судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду адміністративної справи за даної явки сторін та на підставі наявних у ній доказів, в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фрітрейд» (код ЄДРПОУ 35682528) зареєстровано Дніпропетровським міським управлінням юстиції 31.01.2008р., взято на податковий облік в ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська 13.01.2014р. за №8102.

На підставі наказу ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 18.08.2014р. №518 та направлення від 18.08.2014р. №229, проведено перевірку ТОВ «Фрітрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Размус» (код ЄДРПОУ 37505988) за березень, квітень 2013р., з ТОВ «МКГ-Бізнес» (код ЄДРПОУ 38734510) за вересень, жовтень 2013р., з ТОВ «Відродження-Дніпро» (код ЄДРПОУ 38199048) за січень 2014р., з ТОВ «ТД «РТД» (код ЄДРПОУ 34409800) за січень, лютий 2014р.

Перевірка проводилась з 18.08.2014р. по 22.08.2014р.

За результатами перевірки 29.08.2014р. відповідачем складено Акт №1113/2201/35682528.

Перевіркою ТОВ «Фрітрейд» встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Размус», ТОВ «МКГ-Бізнес», ТОВ «Відродження-Дніпро», ТОВ «ТД «РТД», внаслідок чого, в порушення вимог п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568 із змінами і доповненнями ТОВ «Торгівельний дім «РТД» занижено податок на додану вартість на суму 119' 907грн. в тому числі за березень 2013р. на суму 36' 894грн., за квітень 2013р. на суму 42' 987грн., за вересень 2013р. на суму 6' 537грн., за жовтень 2013р. на суму 4' 235грн., за січень 2014р. на суму 17' 603грн., за лютий 2014р. на суму 11' 651грн.

На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0001132201 від 26.08.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 510грн.;

- №0001231501 від 11 вересня 2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 149' 883грн.75коп., в т.ч. за основним платежем - 119' 907грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29' 976грн.75коп.

Не погоджуючись з висновками та рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів з відповідним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оспорюваних висновків податковий орган дійшов на підставі акту від 30.08.2013р. №954/26-55-22-03/37505988, а також акту ТОВ «Відродження-Дніпро» від 16.04.2014р. №893/04-61-22-2/38199048, акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Вісмут» від 06.12.2013р. №397/223/39113463, акту від 16.04.2014р. №894/04-61-22-4/38198809 та інших контрагентів.

Стосовно використання податковим органом вищевказаних актів, позивач зазначає про межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником податків, а притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що були вчинені іншими особами, згідно з законом неможливе.

Отже, на думку позивача, порушення, допущені одним платником податків і відображені в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. У зв'язку з чим, вищезазначені акти, на підставі яких податковим органом зроблено висновок про порушення норм діючого законодавства, не можна застосовувати до ТОВ «Фрітрейд», оскільки вони не мають обов'язкового характеру для даного суб'єкту господарювання.

Крім того, позивач вказує, що до перевірки ним надано податкові накладні, а також всі необхідні документи на підтвердження взаємовідносин з вищевказаними контрагентами, а також документи, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Засвідчені копії первинних документів позивачем надано для долучення до матеріалів справи.

Таким чином, позивач вважає висновки, викладені в Акті перевірки від 29.08.2014р. №1113/2201/35682528, незаконними, необґрунтованими та такими, що мають характер суб'єктивних припущень. Отже, на думку позивача, податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Позиція відповідача викладена в Акті перевірки. Заперечень проти адміністративного позову не надано.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України №2755-VІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями) який набрав чинності з 01.01.2011). Зокрема, кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність визначена, як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи.

Проте, оскільки перевірка позивача проводилась вже після набрання чинності Податковим кодексом України, а період, який перевірся - до набрання таким чинності, то в даному випадку, при розгляді справи, слід застосовувати, також норми раніше діючого законодавства. При цьому, згідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету в Україні на момент здійснення відповідних операцій визначав Закон України Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Відповідно до чинного на той час Закону України "Про систему оподаткування" Об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

Платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. (п.1.3 ст. цього Закону).

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97, об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97, вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Наведені норми Закону № 168/97 не обмежують платника податків у праві на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту датою фактичного надходження товару платнику та датою його фактичного використання в господарській діяльності. Вказані норми дають право на формування податкового кредиту по даті списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів та отримання податкової накладної у випадку, якщо платник має намір використовувати придбаний товар в подальшому (майбутньому) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із першій подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної).

Суд також звертає увагу, що статтею 1 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством

Суд не погоджується з висновками податкового органу, викладеними в Акті перевірки.

Так, позивачем до перевірки надавались податкові накладні, а також всі необхідні документи на підтвердження взаємовідносин з вищевказаними контрагентами, а також документи, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Позивачем, на підтвердження реальності господарських правовідносин між ним та контрагентами до матеріалів справи надані всі копії первинних документів.

Так, між ТОВ «Фрітрейд» (Покупець) та ТОВ «Размус» (Продавець) укладено договір від 01.01.2013р. №9/13 на постачання товару, згідно з яким Продавець зобов'язувався передати у власність Покупця, а Покупець, зобов'язувався прийняти й оплатити товар, номенклатура, кількість, ціна якого вказані у видаткових накладних №25 від 01.04.2013р., №311 від 02.04.2013р., №80 від 10.04.2013р., №221 від 01.03.2013р., №222 від 04.03.2013р., №223 від 05.03.2013р., №224 від 06.03.2013р.

Розрахунки між підприємствами за даною операцією проведено і відображено по бухгалтерському обліку ТОВ «Фрітрейд» протягом березня-квітня 2013р. в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Размус» в сумі 479' 286грн.64коп., в т.ч. ПДВ 79' 881грн., в т.ч. у березні 2013р. на суму 36' 894грн. та квітні 2013року. на суму 42' 987грн., про що зазначено в Акті перевірки позивача (а.с.17), та не заперечується відповідачем.

Також, ТОВ «Фрітрейд» (Покупець) укладено договір від 01.08.2013р. №01/08 з ТОВ «МКГ-Бізнес» (Продавець) на постачання товару, згідно з яким Продавець зобов'язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товар, номенклатуру, кількість, ціна якого вказані у видаткових накладних №277 від 09.10.2013р., №95 від 03.09.2013р.

Розрахунки між підприємствами за даною операцією проведено і відображено по бухгалтерському обліку ТОВ «Фрітрейд» протягом вересня-жовтня 2013р. в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «МКГ-Бізнес» в сумі 64' 632,26грн., в т.ч. ПДВ 10' 772,04грн.

ТОВ «Фрітрейд» податок на додану вартість у сумі 10' 772грн., в т.ч. за вересень 2013р. в сумі 6' 537грн., за жовтень 2013р. в сумі 4' 235грн., віднесено до складу податкового кредиту по операціях з придбання ТМЦ в деклараціях у сумі 10' 772грн. в т.ч. за вересень 2013р. в сумі в сумі 6' 537грн., за жовтень 2013р. в сумі 4' 235грн.

ТОВ «Фрітрейд» (Покупець) укладено договір від 01.04.2013р. №01/04 з ТОВ «Відродження-Дніпро» (Продавець) на постачання товару, згідно з яким Продавець зобов'язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товар, номенклатуру, кількість, ціна якого вказані у видаткових накладних №240137 від 24.01.2014р., №130151 від 13.01.2014р., №90114 від 09.01.2014р., №80172 від 08.01.2014р., №290130 від 29.01.2014р.

Розрахунки між підприємствами за даною операцією проведено і відображено по бухгалтерському обліку ТОВ «Фрітрейд» протягом січня 2014р. в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок з ТОВ «Відродження-Дніпро» в сумі 105' 617,40грн., в т.ч. ПДВ 17' 603грн.

ТОВ «Фрітрейд» податок на додану вартість у сумі 17' 603грн., в т.ч. за січень 2014р. в сумі 17' 603грн., віднесено до складу податкового кредиту по операціях з придбання ТМЦ у декларації за січень 2014р. у сумі 17' 603грн.

Крім того, ТОВ «Фрітрейд» придбавало товар у ТОВ «Торговий дім РТД», на підставі рахунків фактур №СФ-0000007 від 13.01.2014р., №СФ-0000053 від 03.02.2014р. Придбання товару в податковій звітності ТОВ «Фрітрейд» відображені на підставі видаткових накладних №РН-0000003 від 31.01.2014р., №РН-0000081 від 30.01.2014р., №РН-0000066 від 29.01.2014р.

Розрахунки між підприємствами за даною операцією проведено і відображено по бухгалтерському обліку ТОВ «Фрітрейд» протягом січня 2014р. в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Торговий дім РТД» в сумі 69' 906,78грн., в т.ч. ПДВ 11' 651грн.

ТОВ «Фрітрейд» податок на додану вартість у сумі 11' 651грн., в т.ч. за січень 2014р. в сумі 11' 651грн., віднесено до складу податкового кредиту по операціях з придбання ТМЦ у сумі 11' 651грн. у декларації за лютий 2014р. в сумі 11' 651грн.

Первинні документи щодо правочинів позивача та його контрагентів досліджені в ході судового розгляду адміністративної справи та долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, відповідальність особи має індивідуальний характер. При цьому, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть безпосередньо платник податків і зборів (обов'язкових платежів), що допустили правопорушення.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту.

Неможливість підтвердити відображення контрагентом сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань та неможливість проведення податковим органом зустрічних звірок не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у його постановах від 09.09.2008 у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанові від 31.01.2011 у справі 21-47а10, а також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Вироків судів щодо позивача чи його контрагента відповідач не надав і на них не посилається, з наявних матеріалів справи не вбачається, що контрагент допускав порушення законодавства, яке стало підставою для спірного нарахування.

Суд звертає увагу, що відповідальність платника можлива лише в разі доведення податковим органом недобросовісності його дій, наміру платника отримати необґрунтовану податкову вигоду шляхом змови та здійснення узгоджених дій з контрагентами - учасниками ланцюгових поставок.

Відтак, висновки податкового органу в акті перевірки позивача, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, спростовані матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а вимоги позивача знайшли підтвердження в ході судового розгляду адміністративної справи, у зв'язку з чим, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету України позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» судові витрати у розмірі 300грн. 79коп., сплачені платіжним дорученням №30 від 17.09.2014 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.09.2014р. №0001231501, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 149' 883грн.75коп.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 26.08.2014р. №000113220, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 510грн.00коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрітрейд» (49100, м.Дніпропетровськ, вул. Кам'янська,буд.36, код ЄДРПОУ 35682528) 300грн.79коп. (триста грн.79коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_1