Постанова

від 21.07.2015 по справі 819/2864/14-а

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2864/14-a

21 липня 2015 р.м.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого судді Білоус І.О.

при секретарі судового засідання Косюк О. В.

за участю представників: позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду в Монастириському районі до Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» про відшкодування витрат по виплаті та доставці пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у розмірі 7963,10 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не здійснив відшкодування Пенсійному фонду понесених ним витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». А тому, враховуючи наведене, позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі несплачену в добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з липня 2008 року по червень 2009 року в сумі 7963,10 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надавши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з липня 2008 року по червень 2009 року в сумі 7963,10 грн. не підлягає стягненню, оскільки вказана сума охоплена заходами процедури банкрутства Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод».

Заслухавши пояснення сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Ковалівський спиртовий завод» зареєстроване органами державної реєстрації як юридична особа із присвоєнням коду ЄДРПОУ 00375059.

Відповідач відповідно до п. 1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є страхувальником, тобто платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач взятий на облік в УПФУ в м. Тернополі платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для відшкодування пільгових пенсій за період з липня 2008 року по червень 2009 року заборгованість відповідача становить 7963,10 грн.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно з п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до п.п.1,2 ст.1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абз.4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п.п.1,2 ст.1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 вказаного Закону.

Абз.3 п.1 ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз.4 п.1 ст.2 цього Закону.

Відповідно до п.6.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Приписами п.6.4 вказаної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до вимог п.6.8 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Положення ст.ст.14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачають, що платниками страхових внесків до Пенсійного фонду України є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у п.п.1, 10, 15 ст.11 цього Закону.

Твердження представника відповідача щодо погашення суми заборгованості заходами процедури банкрутства Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» суд не бере до уваги, з огляду на наступне.

10 липня 2009 року Господарським судом Тернопільської області відносно відповідача було порушено провадження у справі про банкрутство.

11 вересня 2009 року УПФУ було подано до Господарського суду Тернопільської області заяву про визнання кредитором, яка охоплювала заборгованість за даним позовом. Проте, 18 січня 2010 року Господарський суд Тернопільської області прийняв ухвалу, якою відхилив грошові вимоги Управління у зв'язку з пропуском визначеної законом строку для звернення до суду з грошовими вимогами до боржника.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03 жовтня 201 року у справі №15/Б-1176 було припинено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24 листопада 201 року дану ухвалу залишено без змін.

Враховуючи вимоги ст. 96 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», до цього боржника не могли застосовуватись процедури санації чи ліквідації. Єдиним можливим виходом з банкрутства була мирова угода, яка так і не була укладена. Тому Господарські суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про необхідність припинення справи про банкрутство, згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. При цьому, своєчасне заявлення кредиторських вимог позивачем і їх визнання господарським судом не давало правових підстав для стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку, а тому спонукало УПФУ для звернення з позовом до адміністративного суду після припинення справи про банкрутство.

Отже, вказана заборгованість не може вважатися погашеною відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" також не містить підстав для її списання.

Аналогічна правова позиція також викладена в ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у даній справі.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність за відповідачем заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій на суму 7963,10 грн.

Таким чином, суд приходить висновку про підставність позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки згідно з пенсійним законодавством відповідач зобов'язаний відшкодовувати органу Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, а тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод" на користь Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 7963,10 грн. (сім тисяч дев"ятсот шістдесят три грн. 10 коп. на р/р 2507348101989 у філії Тернопільське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України (МФО 338545).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 27.07.2015 р.

Головуючий суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.