Рішення

від 23.06.2015 по справі 521/4529/15-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/4529/15-ц

Провадження №2/521/3079/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Плавича І.В.,

при секретарі - Мазинській І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ПрАТ «Європейський страховий альянс» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних зі страховою виплатою, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ПрАТ «Європейський страховий альянс» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних зі страховою виплатою.

В обґрунтування позову повноважний представник сторони позивача вказує, що 17 лютого 2014 року між ПрАТ «Європейський страховий альянс» - з одної сторони, та ОСОБА_2 - з іншої сторони, було укладено договір страхування транспортних засобів №36747, відповідно до умов яких було застраховано автомобіль марки «Hyundai i30», реєстраційний номер НОМЕР_1 за низкою страхових випадків.

18 вересня 2014 року відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі за текстом - ДТП), внаслідок чого застрахований автомобіль було пошкоджено.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом було встановлено, що відповідна ДТП відбулась внаслідок порушення відповідачем вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України під №1306 від 10 жовтня 2001 року (надалі за текстом - ПДР України), та відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Розглядаючи страховий випадок, страховою компанією було визначено загальну суму шкоди, що підлягала відшкодуванню страхувальникові та здійснено фактичне страхове відшкодування у розмірі 33151,57 гривень.

Виходячи з викладеного, страхова компанія звернулась з даним позовом до суду, заявляючи вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь страхової компанії суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 33151,57 гривень.

Представник страхової компанії у відкрите судове засідання не з'явився, страхова компанія повідомлялась судом про розгляд даної цивільної справи, причини неявки представника суду не відомі, але від особи надійшла заява про підтримання позову у повному обсязі та розгляд справи за відсутності сторони в порядку ст. 158 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з'явився, повідомлявся судом про розгляд даної цивільної справи, причини неявки суду не відомі.

Згідно ст. 224 ч.1 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на неявку відповідача по даній цивільній справі, врахувавши позицію сторони позивача, суд зважав можливим розглядати справу в заочному порядку.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторони позивача, дослідивши відповідний позов, письмові докази, які були представлені суду, надавши належну правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами по справі, проаналізувавши відповідні арифметичні розрахунки, суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову - виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що 17 лютого 2014 року між ПрАТ «Європейський страховий альянс» - з одної сторони, та ОСОБА_2 - з іншої сторони, було укладено договір страхування транспортних засобів №36747, відповідно до умов яких було застраховано автомобіль марки «Hyundai i30», реєстраційний номер НОМЕР_1 за низкою страхових випадків, в тому числі - ДТП.

18 вересня 2014 року відбулась ДТП, внаслідок чого застрахований автомобіль було пошкоджено. Згідно постанови Малиновського районного суду міста Одеси у справі про адміністративне правопорушення №521/16851/14-п від 20 жовтня 2014 року, суд встановив наявність в діях ОСОБА_1 порушення ПДР України, у зв'язку з чим прийшов до висновку про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Як регламентує ст. 61 ч.ч.1,3,4 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Крім того, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Водночас, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Спираючись на вказану норму процесуального закону, суд приходить до висновку, що ДТП відбулась за наявності вини ОСОБА_1

ДТП за участю вказаних автотранспортних засобів призвела зокрема до механічних пошкоджень автомобіля марки «Hyundai i30», реєстраційний номер НОМЕР_1.

В матеріалах справи присутній Висновок №428/14 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіль марки «Hyundai i30», реєстраційний номер НОМЕР_1, складений судовим експертом ОСОБА_3 від 30 вересня 2014 року, згідно якого сума відновлювального ремонту складає 33151,57 гривень.

На підставі вказаних документів страховою компанією було здійснено розрахунок суми страхового відшкодування, що в загальному розмірі склала 33151,57 гривень, які були виплачені потерпілій стороні згідно платіжних доручень №168 від 26 вересня 2014 року на суму 20151,57 гривень, №381 від 30 вересня 2014 року на суму 13000,00 гривень.

Відповідно до ст. 509 ч.ч.1,2 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 ч.1, ч.2 п.3 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як наводить ст. 980 ч.1 п.2 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з, зокрема, володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

При цьому, згідно ст. 981 ч.1 ЦК України, договір страхування укладається в письмовій формі. Наряду з тим, договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Як регламентує ст. 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 8 ч.ч.1,2 Закону України «Про страхування», страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно ст. 9 ч.ч.1,2,15,16,17 Закону України «Про страхування», страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно ст. 16 ч.ч.1,3 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Як передбачає ст. 18 ч.ч.2,3 Закону України «Про страхування», факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Водночас, договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Як чітко встановлюють ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З урахуванням викладеного суд з'ясував, що в даному випадку між сторонами по справі склались правовідносини з відшкодування збитків в порядку суброгації.

Таким чином суд погоджується із обґрунтованістю вимог страхової компанії та приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню сума страхового відшкодування розмірі 33151,57 гривень.

Як наводить ст. 88 ч.ч.1,2 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Але якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У зв'язку із задоволенням даного позову, суд вбачає обґрунтованим стягнути з відповідача на користь страхової компанії понесені судові витрати, а саме: суму оплаченого судового збору - у розмірі 331,52 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 61, 79, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ПрАТ «Європейський страховий альянс» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних зі страховою виплатою - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Європейський страховий альянс» суму страхового відшкодування - у розмірі 33151,57 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Європейський страховий альянс» суму оплаченого судового збору - у розмірі 331,52 гривень.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ст. 294 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. 294 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Головуючий: