Ухвала

від 23.07.2015 по справі 538/2247/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/2247/14-к Номер провадження 11-кп/786/331/15Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія ч.2 ст. 125 КК України НТ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014170130000614 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 поданої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Лохвицького районного суду Полтавської області від 25 лютого 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ціпки Гадяцького р-ну Полтавської обл., який проживає АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст.125 КК України до покарання у виді п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. штрафу в дохід держави.

Цивільний позов прокурора Гадяцького району в інтересах держави в особі Фінансового управління Гадяцької районної державної адміністрації до ОСОБА_8 про стягнення витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_9 на суму 662 грн. 90 коп. задоволено. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь Фінансового управління Гадяцької районної державної адміністрації 662,90 грн..

Цивільний позов ОСОБА_9 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 530,38 грн. матеріальної шкоди та 2 000 грн. моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Згідно вироку суду ОСОБА_8 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 21 вересня 2014 року приблизно 9 год. 45 хв. у м. Гадяч Полтавської обл., біля продуктового магазину розташованого поблизу перехрестя вул. Гагаріна та вул. Тельмана, під час сварки, що виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс декілька ударів руками та ногами по голові ОСОБА_9 , чим заподіяв йому легкі тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забійної рани області правої брови, гематоми та синця в області лівого ока, саден на обличчі, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить вирок суду скасувати і закрити кримінальне провадження.

В обґрунтування своїх вимог захисник зазначає про те, що суд першої інстанції при ухваленні обвинувального вироку щодо ОСОБА_8 не врахував того, що крім показань потерпілого ОСОБА_10 , який має неприязні стосунки із обвинуваченим іншими доказами винуватість її підзахисного не підтверджується.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисника, які, посилаючись на те, що між потерпілим та обвинуваченим існують неприязні відносини і через це останній оговорює ОСОБА_8 у заподіяні йому легких тілесних ушкоджень, а окрім показань потерпілого інші докази винуватості обвинуваченого відсутні - просили апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого та вважав вирок законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтується на зібраних у провадженні і перевірених у суді доказах, оцінених у сукупності, як того вимагає ст. 370 КПК України.

Так, потерпілий ОСОБА_9 у судовому засіданні суду першої інстанції стверджував, що 21 вересня 2014 року приблизно 9 год. 45 хв. у м. Гадяч Полтавської обл., біля продуктового магазину розташованого поблизу перехрестя вул. Гагаріна та вул. Тельмана ОСОБА_8 під час сварки, що виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс йому декілька ударів руками та ногами по голові, чим заподіяв тілесні ушкодження.

Сам обвинувачений ОСОБА_8 у суді апеляційної інстанції не заперечував того, що 21 вересня 2014 року у м. Гадяч Полтавської обл. він був біля продуктового магазину розташованого поблизу перехрестя вул. Гагаріна та вул. Тельмана. Також ОСОБА_8 підтвердив показання потерпілого про те, що між ними існують неприязні стосунки.

Показання потерпілого та обвинуваченого підтвердила у суді першої інстанції свідок ОСОБА_11 продавець продуктового магазину, що розташований поблизу перехрестя вул. Гагаріна та вул. Тельмана у м. Гадяч Полтавської обл., пояснивши, що 21 вересня 2014 року приблизно 9 год. 45 хв. біля магазину перебували обвинувачений та потерпілий, останній за декілька хвилин до цього купив в магазині каву. Через невеликий проміжок часу ОСОБА_9 забіг до магазину та присів за прилавком, прикриваючи розбите закровавлене обличчя рукою. Коли вона вийшла з магазину, то побачила перевернутий стаканчик.

Водночас свідок ОСОБА_11 стверджувала, що 21 вересня 2014 року приблизно 9 год. 45 хв., тобто у той час коли потерпілий із обвинуваченим перебували біля магазину у приміщенні магазину перебували свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ..

Свідок ОСОБА_13 у суді першої інстанції підтвердив показання свідка ОСОБА_11 у тому, що у вересні 2014 року біля магазину, який розташований поблизу перехрестя вул. Гагаріна та вул. Тельмана у м. Гадяч Полтавської обл. був обвинувачений ОСОБА_8 з яким він приїхав в цей же магазин та потерпілий ОСОБА_9 , який біля магазину пив каву, а через 2 хвилини після того як він зайшов до магазину потерпілий забіг і присів за прилавком. Коли він вийшов з магазину, то побачив перевернутий стаканчик.

У суді першої інстанції свідок ОСОБА_14 пояснив, що 21 вересня 2014 року у той час коли він заходив до магазину, який розташований поблизу перехрестя вул. Гагаріна та вул. Тельмана у м. Гадяч Полтавської обл. з магазину виходив обвинувачений ОСОБА_8 , а через деякий час до магазину забіг потерпілий ОСОБА_9 та присів за прилавком, прикриваючи обличчя рукою.

Свідок ОСОБА_12 у суді першої інстанції підтвердив показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , потерпілого та обвинуваченого про перебування останніх 21 вересня 2014 року приблизно 9 год. 45 хв. біля магазину, який розташований поблизу перехрестя вул. Гагаріна та вул. Тельмана у м. Гадяч Полтавської обл..

Фактично наведені обставини та показання потерпілого узгоджуються із даними висновку експерта № 130 від 03 жовтня 2014 року, згідно яких у ОСОБА_9 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забійної рани області правої брови, гематоми та синця в області лівого ока, саден на обличчі, які утворилися від неодноразової дії тупих предметів з обмеженою поверхнею, якими могли бути кулаки людини, ноги у взутті, чи інші, схожі за характером предмети, і могли утворитись в строк та при обставинах, на які вказує потерпілий, і кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Враховуючи кількість та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_9 дані тілесні ушкодження утворилися в результаті одноразового падіння з висоти власного зросту на площину, як з раніше наданим прискоренням, так і без такого утворитись не могли (а. п. 95-97).

Вищенаведені докази є належними, допустимими, достовірними і взаємоузгодженими між собою і підстав не довіряти цим доказам у колегії суддів не має.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції мав право посилатися на показання потерпілого стосовно заподіяння йому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень 21 вересня 2014 року приблизно 9 год. 45 хв. у м. Гадяч Полтавської обл., біля продуктового магазину розташованого поблизу перехрестя вул. Гагаріна та вул. Тельмана, адже ці показання згідно із ст. 84 КПК України також є джерелом доказів. Крім того, показання потерпілого узгоджуються з вищенаведеними доказами, а тому доводи захисника обвинуваченого про те, що суд безпідставно послався на показання потерпілого є необгрунтованими.

Таким чином, аналізуючи всю сукупність зібраних доказів по кримінальному провадженню та ретельно перевіривши всі доводи захисника обвинуваченого та заперечення обвинуваченого, колегія суддів вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

У свою чергу, наведені у суді апеляційної інстанції ОСОБА_8 заперечення, як і доводи апеляційної скарги, колегія суддів розцінює як тактику захисту.

Призначене ОСОБА_8 не у максимальних межах санкції кримінального закону покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

З огляду на вищевикладене апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407 КПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 подану в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Лохвицького районного суду Полтавської області від 25 лютого 2015 року щодо ОСОБА_8 без зміни.

С У Д Д І :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4