Ухвала

від 09.07.2015 по справі 804/15709/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2015 рокусправа № 804/15709/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Дадим Ю.М. Кругового О.О. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Алістратової О.І. (довіреність від 22 квітня 2014 року),

відповідача: - Васюченка М.Е. (довіреність від 27 січня 2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року

у справі № 804/15709/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-впроваджувального центру «Консіма»

до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю науково-впроваджувальний центр «Консіма» звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 03 вересня 2014 року №0004181501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2014 року на суму 524122,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, та винести нову, якою відмовити у задоволені адміністративного позову в повному обсязі.

У судовому засіданні представник державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області наполягає на доводах та вимогах апеляційної скарги.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю науково-впроваджувального центру «Консіма» заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариство з обмеженою відповідальністю науково-впроваджувальний центр «Консіма» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за травень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт № 2287/151/20213287 від 15 серпня 2014 року.

Актом перевірки встановлено ряд порушень, а саме: пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, наказу Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 13 листопада 2013 року № 678, позивачем завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за травень 2014 року у сумі 524122,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 03 вересня 2014 року №0004181501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2014 року на суму 524122, 00 грн.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що представником позивача доведено обґрунтованість віднесення суми у розмірі 524122,00 грн. до податкової декларації за травень 2014 року, наявними в матеріалах справи документами спростовуються висновки відповідача про допущені порушення позивача при поданні податкової декларації за травень 2014 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Позивачем 16 травня 2014 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період - квітень 2014 року, в якій у Розділі ІІІ «Розрахунки за звітний період», заповнені рядки 19 та 20.2. і зазначена сума 72180,00 грн., а також подано уточнюючий розрахунок до декларації ПДВ за звітний період - листопад 2013 року, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2013 року, в якому рядок 24 помилково був зменшений на суму 524122, 00 грн.

19 червня 2014 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період - травень 2014 року, в Розділі ІІІ якої «Розрахунки за звітний період» рядок 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» визначено у розмірі 524122,00 грн.

Зазначена сума у розмірі 524122 грн. буда внесена позивачем обґрунтовано, оскільки 16 вересня 2013 року податковим органом було складено акт камеральної перевірки №5/221/20213287 про завищення залишку від'ємного значення об'єкта оподаткування податком і додану вартість за вересень (рік не зазначено) на 558261,00 грн., на підставі якого були винесені податкові повідомлення-рішення № 0001932305 від 29 жовтня 2013 року, № 0001942305 від 29 жовтня 2013 року, №0001952305 від 29 жовтня 2013 року.

Зазначені податкові повідомлення рішення оскаржені позивачем.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року вищезазначені податкові повідомлення-рішення скасовані та визнанні протиправними.

Позивачем були внесені уточнення до рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду)», у графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення (п. 2 розд. VІ Порядку № 678). У графі 6 рядка 24 зазначається сума помилки (абсолютне значення різниці показників граф 5 та 4 рядка 24 з відповідним знаком (+/-)) (п. 3 розд. VI Порядку № 678), що відповідно було здійснено позивачем, та внесені зміни до граф 5 та 6 рядка 24 у розмірі 524 122 грн.

Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23 (23.1 чи 23.2), уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий як самостійний документ або у складі декларації (як додаток до неї). Значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується при визначенні значень рядків 21.2 та 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише як самостійні документи, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період, помилки якого виправляються (пп. 4,5 розд. VI Порядку № 678).

Отже, уточнення за листопад 2013 року, а саме виправлення значення рядка 24 не вплинуло у майбутніх звітних періодах на значення рядка 25 та 23, позивачем було правомірно подано лише уточнюючу декларацію за листопад 2013 року, після закінчення судового оскарження податкових повідомлень-рішень винесених 29 жовтня 2013 року на підставі акту перевірки №5/221/20203287.

Щодо посилань відповідача про допущення помилок при заповненні Додатку 2, суд апеляційної інстанції зазначає.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно Додатку № 2 (довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року в графі 2 «Звітний (податковий) період, у якому виникла сума» позивач зазначив суму у розмірі 558685,00 грн., як залишок від'ємного значення за період - квітень 2014 року, тобто в звітний період коли рішення суду набрало чинності.

Згідно з пунктом 50.2 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до раніше поданих ним податкових декларацій за будь-який звітний період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом, позивач подав уточнення після закінчення судового оскарження податкового зобов'язання.

Також, відповідачем не заперечувався факт правомірного існування податкового кредиту у позивача у розмірі 524122 грн., а також його правомірність підтверджена судовим рішення, яким було скасовано податкове повідомлення-рішення від 29 жовтня 2013 року, відповідач лише посилається на той факт, що позивач, при заповненні Додатку 2 «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», допустив помилку у графі 2, в якому зазначив звітний (податковий) період виникнення від'ємного значення - квітень 2014 р., а мав повністю зазначити всі періоди із визначеними сумами, як це було зроблено в Додатку № 2 до уточнюючої декларації за листопад 2013 року, поданої 16 травня 2014 року. Тобто, позивач зазначив період квітень 2014 року - період, коли закінчилося судове оскарження податкового повідомлення - рішення.

Зазначена помилка не вплинула на інші розрахунки (допущена технічна описка у колонці 2 Д2 не вплинула на фактичні показники податкового кредиту та зобов'язань за перевіряємий період), оскільки право на податковий кредит у позивача, який виник, як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в процесі судового оскарження підтвердився.

Крім того, відповідач в акті зазначає лише про наявність помилки при заповненні колонки 2 Додатку 2, якій зазначає період виникнення суми від'ємного значення, але цей показник ніяким чином не впливає на розрахунки з бюджетом, або на визначення від'ємного значення, тому порушення з боку позивача пунктів 200.1-200.4 статті 200 Податкового кодексу України не вбачається.

Отже, під час заповнення Додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року від 19 червня 2014 року позивач допустився помилки, яка не підпадає під визначення ні арифметичної, ні методологічної помилки - оскільки описка, відображена в колонці 2 Д2 декларації, як показник періоду в якому виникла сума, а саме квітень 2014 року, ніяким чином не впливає на визначення розміру податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Викладене свідчить, що позивачем правомірно віднесено суму у розмірі 524122,00 грн. до податкової декларації за травень 2014 року, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 03 вересня 2014 року №0004181501 обґрунтовано скасовано судом першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: О.О. Круговий