Ухвала

від 15.06.2016 по справі 804/15709/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року м. Київ К/800/35838/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі №804/15709/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-впроваджувального центру "Консіма" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариства з обмеженою відповідальністю науково-впроваджувального центру "Консіма" (далі - ТОВ НВЦ "Консіма") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 вересня 2014 року № 0004181501 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2014 року на 524 122,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року, позов задоволено повністю.

В касаційній скарзі ДПІ посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу податкового органу необґрунтованою, а тому просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за травень 2014 року, за результатами якої складено Акт від 15 серпня 2014 року № 2287/151/20213287 (далі - Акт).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення вимог пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), наказу Міністерства доходів і зборів України "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" від 13 листопада 2013 року № 678, позивачем завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за травень 2014 року у сумі 524 122,00 грн.

На підставі вищенаведеного Акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 03 вересня 2014 року №0004181501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2014 року на суму 524 122,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Наказом Міністерства доходів та зборів України № 678 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" передбачений порядок, згідно якого рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23 (23.1 чи 23.2), уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий як самостійний документ або у складі декларації (як додаток до неї). Значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується при визначенні значень рядків 21.2 та 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише як самостійні документи, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період, помилки якого виправляються (пп. 4,5 розд. VI Порядку № 678).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 травня 2014 року ТОВ НВЦ "Консіма" подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період - квітень 2014 року, в якій у Розділі ІІІ "Розрахунки за звітний період", заповнені рядки 19 та 20.2. і зазначена сума 72 180,00 грн., а також подано уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість за звітний період - листопад 2013 року, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2013 року, в якому рядок 24 помилково був зменшений на суму 524 122, 00 грн.

19 червня 2014 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період - травень 2014 року, в Розділі ІІІ якої "Розрахунки за звітний період" рядок 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" визначено у розмірі 524 122,00 грн.

Так, правильним є висновок судів щодо обґрунтованості віднесення позивачем зазначеної суми з урахуванням уточнюючого розрахунку у розмірі 524 122,00 грн. до декларації з податку на додану вартість № 9027889762, оскільки 16 вересня 2013 року податковим органом було складено акт камеральної перевірки №5/221/20213287 про завищення залишку від'ємного значення об'єкта оподаткування податком і додану вартість за вересень (рік не зазначено) на 558 261,00 грн., на підставі якого були винесені податкові повідомлення-рішення від 29 жовтня 2013 року: № 0001932305, № 0001942305 та №0001952305.

Позивач оскаржив зазначені рішення до суду. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року вищезазначені податкові повідомлення-рішення скасовані та визнанні протиправними.

У зв'язку з чим ТОВ НВЦ "Консіма" внесені уточнення до рядка 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду)", у графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення (п. 2 розд. VІ Порядку № 678). У графі 6 рядка 24 зазначається сума помилки (абсолютне значення різниці показників граф 5 та 4 рядка 24 з відповідним знаком (+/-)) (п. 3 розд. VI Порядку № 678), що відповідно було здійснено позивачем, та внесені зміни до граф 5 та 6 рядка 24 у розмірі 524 122,00 грн.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що уточнення за листопад 2013 року, зокрема виправлення значення рядка 24 не вплинуло у майбутніх звітних періодах на значення рядка 25 та 23, а відповідно позивачем правомірно подано лише уточнюючу декларацію за листопад 2013 року, після закінчення судового оскарження податкових повідомлень-рішень винесених 29 жовтня 2013 року на підставі акту перевірки №5/221/20203287.

Крім того, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з судами першої та апеляційної інстанцій стосовно необґрунтованості посилань контролюючого органу на допущення позивачем помилок при заповненні Додатку 2, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 цієї ж статті Кодексу визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахунку) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

В силу вимог пункту 200.3 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 ПК України, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ТОВ НВЦ "Консіма" до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року в графі 2 "Звітний (податковий) період, у якому виникла сума" внесло суму у розмірі 558 685,00 грн., як залишок від'ємного значення за період - квітень 2014 року, тобто в звітний період коли рішення суду набрало чинності.

За приписами пункту 50.2 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до раніше поданих ним податкових декларацій за будь-який звітний період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом, позивач подав уточнення після закінчення судового оскарження податкового зобов'язання.

При цьому, факт правомірного існування податкового кредиту у позивача у розмірі 524 122,00 грн., а також його правомірність підтверджена судовим рішення, яким було скасовано податкове повідомлення-рішення від 29 жовтня 2013 року, ДПІ лише посилається на те, що позивач, при заповненні Додатку 2 "Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду", допустив помилку у графі 2, в якому зазначив звітний (податковий) період виникнення від'ємного значення - квітень 2014 року, а мав повністю зазначити всі періоди із визначеними сумами, як це було зроблено в Додатку № 2 до уточнюючої декларації за листопад 2013 року, поданої 16 травня 2014 року. Тобто, позивач зазначив період квітень 2014 року - період, коли закінчилося судове оскарження податкового повідомлення - рішення.

Вищенаведена помилка не вплинула на інші розрахунки, оскільки право на податковий кредит у позивача, який виник, як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в процесі судового оскарження підтвердився.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що під час заповнення Додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року від 19 червня 2014 року позивач допустився помилки, яка не підпадає під визначення ні арифметичної, ні методологічної помилки - оскільки описка, відображена в колонці 2 Д2 декларації, як показник періоду в якому виникла сума, а саме квітень 2014 року, ніяким чином не впливає на визначення розміру податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а відповідно позивачем правомірно віднесено суму у розмірі 524 122,00 грн. до податкової декларації за травень 2014 року.

З урахуванням викладеного, судами, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінка яким дана з дотриманням вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, зроблений правильний висновок про недоведеність відповідачем, на якого в силу норми частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Згідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених у касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі №804/15709/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

А.Ф. Загородній