Постанова

від 29.07.2015 по справі 826/11929/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11929/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Джи.Ті.Ел.» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джи.Ті.Ел.» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джи.Ті.Ел.» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.05.2014р. №0001902202 (форма «Р») про стягнення податку на додану вартість у розмірі 168397,00грн., штрафних санкцій 42099,00грн.; від 06.05.14р. №0001912202 про стягнення податку на прибуток у розмірі 193656,00грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.14р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.03.2015р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.14р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014р. - скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У вищевказаній ухвалі касаційної інстанції вказано, що суду слід з'ясувати характер та зміст спірних операцій, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій та зміни у їх майновому стані, як обов'язкова ознака господарської операції; дослідити факти, що ставлять під сумнів реальність відповідної господарської операції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Джи.Ті.Ел.» відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які прибули в судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДЖИ.ТІ.ЕЛ» (код ЄДРПОУ 35755742) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Декос Альянс» (код ЄДРПОУ 37505731) за період з 01.07.2011-31.12.2011, за результатом якої складено акт перевірки від 17.04.2014 № 163/26-57-22-02-09/35755742.

В ході проведення перевірки встановлено порушення: пп. 14.1.228, 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 139.1.1., 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 193656,00 грн.; п. 44.1 ст. 44, ст. 185, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 168 396,70 грн.

На підставі акту перевірки від 17.04.2014 №163/26-57-22-02-09/35755742 податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 06.05.2014:

- № 0001912202, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 193656,00 грн., з якої: за основним платежем - 193 656,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0,00 грн. за платежем: податок на прибуток, код платежу: 301102100;

- № 0001902202, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 210496,00 грн., з якої: за основним платежем - 168397,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 42 099,00 грн. за платежем: ПДВ, код платежу: 3014010100.

Не погоджуючись з вищевказаними висновками податкового органу, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, однак скарги позивача були залишені без задоволенні, вказані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Позивач, вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення неправомірними, звернувся до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи не підтверджено факту реальності задекларованих господарських операцій позивача з контрагентом та наявності у них ділової мети.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, до складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (надалі - Закон №996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ДЖИ.ТІ.ЕЛ» (замовник) та ТОВ «Декос Альянс» (експедитор) було укладено договір надання транспортно-експедиційних послуг № 07Д-2012 від 01.07.2011, згідно якого Експедитор зобов'язується за плату і за рахунок Замовника забезпечити надання транспортно-експедиційних послуг, а також інших послуг, пов'язаних із перевезенням, а замовник зобов'язується оплачувати надані Експедитором послуги.

У порядку виконання договору, кожного дня на ранок, згідно із п. 2.1, ТОВ «ДЖИ. ТІ. ЕЛ.» (Замовник) виставляло щоденне замовлення Заявку ТОВ «Декос Альянс» (Експедитор), в якій зазначаються характеристики вантажу, вантажоодержувач, адреси розвантаження, та інші умови.(Додаток № 10).

Пунктом 2.5 договору закріплена та визначена товарно-транспортна документація, а саме: акт виконаних робіт, податкова накладна, реєстр наданих послуг.

З матеріалів справи вбачається, що послуги за Договором були надані належним чином, що підтверджується Актами прийому-передачі наданих послуг за №№ 216 (від 15.07.11 .р) на суму 74256,00 грн.; 217 (від 29.07.2011р) на суму 78212.00 грн. ;628 (від 15.08.2011p) на суму 64320.000; 629 (від 31.08.2011 р) на суму 65574.00 грн.; 1196 (від 15.09.2011р) на суму 98426.00 грн.; 1197 (від 30.09.2011р) на суму 98788,00 грн.; 1477 (від 14.10.2011р) на суму 54842.00 грн.; 1480 (від 31.10.2011p) на суму 5,158.00 грн.; 1839 (від 15.11.2011р) на суму 6,006.00 грн.; 1840 (від 30.11.2011р) на суму 61998,00 грн.; 2129 (від 09.12.2011р) на суму 98324.00 грн.; 2133 (від 21.12.2011р) на суму 98308.00 грн.; 2134 (від 31.12.2011р) на суму 98,368.00 грн.

Виконавцем на підтвердження виконання умов Договору було видано податкові накладні за №№ 600 (від 15.07.11 р) на суму 74256.00 грн.; 601 (від 29.07.2011р) на суму 78212.00 грн. ; 810 (від 15.08.2011 р) на суму 64320.000; 811 (від 31.08.2011 р) на суму 65574.00 грн.; 1013 (від 15.09.2011 р) на суму 98426 грн.; 1018 (від 30.09.2011 р) на суму 98788.00 грн.; 756 (від 14.10.2011р.) на суму 54842.00 грн.; 758 (від 31.10.2011 р) на суму 55158.00 грн.; 761 (від 15.11.2011р) на суму 62006.00 грн.; 762 (від 30.11.2011 р) на суму 61998,00 грн.; 742 (від 09.12.2011р) на суму 98,324.00 грн.; 743 (від 21.12.2011р.) на суму 98308.00 грн.; 745 (від 31.12.2011 р) на суму 98368.00 грн.; включення результатів всіх операцій до податкового обліку з відповідним їх, які оформлені відповідно до вимог ст. 201 ПК України.

Крім того, Замовником на виконання умов Договору було оплачено надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями за №№ 11115 від 19.08.11; 11410 від 07.09.11; 11502 від 13.09.11; 11550 від 16.09.11; 11626 від 21.09.11; 11639 від 23.09.11; 11725,11726 від 28.09.11; 11824 від 05.10.11; 1218 від 18.10.11, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Операції ТОВ «ДЖИ. ТІ. ЕЛ.» по взаєморозрахунках із ТОВ «Декос Альянс» за весь період взаємовідносин були проведені в обліку та звітності. Суми податку на прибуток, податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентом, включені до податкових зобов'язань відповідних періодів та відображені у реєстрі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкової декларації з податку на прибуток та з податку на додану вартість за відповідні періоди, що підтверджується реєстрами отриманих і виданих податкових накладних ТОВ «ДЖИ. ТІ. ЕЛ.», Податковими деклараціями ТОВ «ДЖИ. ТІ. ЕЛ.» з податку на додану вартість, що в свою чергу, підтверджує реальність виконання вищезазначених договорів.

Крім того, оплата наданих послуг шляхом перерахування на рахунок Виконавця коштів свідчить про зміну в структурі активів позивача, що підтверджується платіжними дорученнями і банківськими виписками. Отже, укладення і виконання договорів спричинили реальні зміни майнового стану сторін, відповідно до вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.2 ст. 198 ПК України.

Таким чином, надана до перевірки первинна документація оформлена належним чином, відповідає вимогам чинного законодавства України, в тому числі ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

Крім того, необхідно зазначити, що ймовірна відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також, судова колегія зазначає, що станом на 01 липня 2011 року по 31 січня 2012 року, тобто на момент підписання та виконання Договору, видачу податкових накладних тощо, юридична особа - ТОВ «Декос Альянс» згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців була зареєстрована належним чином, не перебувала у стані припинення підприємницької діяльності, мала Свідоцтво платника податку на додану вартість, а також офіційна інформація щодо контрагента в базі «Анульовані свідоцтва платників ПДВ» була відсутня.

Отже, враховуючи вищезазначене, ТОВ «Декос Альянс» мало право на укладення договорів із ТОВ «ДЖИ. ТІ. ЕЛ.» та на складання податкових накладних.

В свою чергу, ДПІ у Святошинському районі не надано жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ «ДЖИ. ТІ. ЕЛ», як платник податку діяло без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які нібито допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання податкової вигоди.

Окрім того, необхідно зазначити, що на момент підписання первинних бухгалтерських документів між ТОВ «ДЖИ.ТІ.ЕЛ.» (код ЄДРПОУ 35755742) з ТОВ «Декос Альянс» (код ЄДРПОУ 37505731) та до теперішнього часу відсутні докази існування вироків у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва ТОВ «Декос Альянс».

При цьому, посилання податкового органу на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03.10.2013 № 757/20619/13-к є необґрунтованим.

В свою чергу, відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у ТОВ «Декос Альянс» умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Джи.Ті.Ел.» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Джи.Ті.Ел.» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Джи.Ті.Ел.» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.05.2014р. №0001902202 (форма «Р»); від 06.05.14р. №0001912202.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Постанова складена у повному обсязі 31.07.2015р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.