Справа №333/526/15-ц
Пр. № 2/333/862/15
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.07.2015 р. м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боровікової А.І., при секретарі Колесник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою від повільністю «Ремпекспрес» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
В С Т А Н О В И В:
У січні 2015р. позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 6271 грн. 76 коп., нараховану інфляцію на невиплачену вчасно заробітну плату за листопад-грудень 2014 року в розмірі 188 грн. 15 коп. та середній заробіток за час затримки виплати при звільненні у розмірі 8271 грн. 91 коп., а всього у сумі 14731 грн. 82 82 коп.
Під час судового розгляду справи позивачка звернулась до суду з уточненим позовом до відповідача, вказавши, що з 01.05.2014 р. вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем та працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ „РемекспресВ» . 26.11.2014 р. вона подала заяву про звільнення за згодою сторін. Директор ТОВ „РемекспресВ» ОСОБА_2 задовольнив її заяву про звільнення, що підтверджується його підписом на заяві.
Незважаючи на це, на день її звільнення відповідач не виплатив заборгованість по заробітній платі та не провів повного розрахунку, відповідно до вимог чинного законодавства та не видав трудову книжку.
Видати позивачці довідку про наявність та розмір заборгованості по заробітній платі відповідач відмовився, хоча ніяких претензій до неї з приводу неналежного виконання трудових обов'язків не мав. Акт приймання-здачі бухгалтерських документів відповідача було підписано 28.11.2014 року без зауважень.
З приводу проведення перевірки дій відповідача при її звільненні, позивачка звернулася до прокуратури Запорізької області.
Листом № 19-р від 24.12.2014 р. її було повідомлено про те, що її звернення направлено компетентним органам для організації перевірки. Після отримання результатів перевірки вони будуть надані нею до суду.
Сума заборгованості станом на 28.11.2014 року по заробітній платі складала 6271 грн. 76 коп., що складається з:
-розрахункові в сумі 4479,03 грн.
-зарпла за листопад 2014 р. в суммі 1200,0 грн.
-лікарняні за рахунок підприємства перші 5 робочих днів 476,19 грн.
-лікарняні за рахунок фонду соціального страхування в сумі 285,71 грн. (була виплачена 27.02.2015р.), а ТОВ «Ремекпрес» отримало її від фонду СС в грудні 2014 р. ТОВ «Ремекспрес» ліміту каси на кінець дня не реєстрував та залишати кошти в касі на кінець дня не має права, що підтверджується наданим позивачкою розрахунком..
Розрахункові нараховуються з повних відпрацьованих 12 календарних місяців. В розрахунок розрахункових лікарняні за листопад 2014 р. ввійти не могли.
20.03.2015 року поштовим переказом позивачці позивачці було перераховано відповідачем 4715 грн 80 коп. Залишок невиплаченої заборгованості складає 1439 грн. 42 коп.
Згідно КЗпП України, при звільненні сплачуються всі невикористані відпустки та інші виплати, проте, ТОВ «Ремекспрес» при звільненні не провело навіть нарахування розрахункових коштів, що вбачається з довідки, отриманої з центральної бази даних ДРФО ДПА України про суми виплачених доходів.
Невиплачена зарплата та компенсаційні виплати (з 11.2012 року по 11.2014 року + 2 дні відгулів) при звільненні в листопаді 2014 року складають 6479 грн. 79 коп. станом на 28.11.2014 р.
Кількість робочих днів за жовтень-листопад 2014 р.: 23+20 = 43 дні
Розрахунок середньоденної заробітної плати за жовтень-листопад 2014 р.: (2000,00+6479,79): (23+20)=8479,79:43 дні = 197,20 грн. середньоденна заробітна плата.
Нарахована заробітна плата згідно штатного розкладу за вимушені прогули, так як трудову книжку не видано під час звільнення: (грудень 2014р.+січень+лютий+березень+квітень+травень+червень 2015 р. + 5дн. липня 2015)=7місяців х 2000,00 = 14 000,00 грн. + 5дн. липня 2015р. (434,78) =14 434 грн. 78 коп.
Розрахунок компенсацію за несвоєчасну виплату з листопада 2014 р. по липень 2015 р. (23дн.(12.14р) +20дн.(01.15р)+ 20дн.(02.15р)+21дн.(03.15р.)+21дн.(04.15р)+18дн.(05.15р.)+20дн.(06.15р.)+ 5дн.(07.15р.) = 148 днів х 197,20 = 29 185,60 + 6479,79 = 35665,39 грн. 14 434,78 (ЗП за ВП); 29509,41(Середн.зароб.) ; 12438,19(Інфляція).
Розрахунок суми інфляції (103% в грудні 2014р.) на зарплату - (23дн.х 197,20грн.) = (4535,60+6479,03+2000,00 ЗП)=13 014,63 х 103% = 13 405,07грн. (390,44грн.)
Розрахунок суми інфляції (103,1% в січні 2015р.) на зарплату - (20дн.х197,20грн.)= (3944,00+13 405,07+2000,00 ЗП) = 19 349,07 х 103,1% = 19 948,89грн. (599,82грн.)
Розрахунок суми інфляції (105,3% в лютому 2015р.) на зарплату - (20дн.х197,20грн.)= (3944,00+19 948,89+2000,00 ЗП)= 25 892,89 х 105,3% = 27 265,21 грн. (1372,32грн.)
Розрахунок суми інфляції (110,8% в березні 2015р.) на зарплату - (21дн.х197,20грн.) = (4141,20+27 265,21+2000,00 ЗП) = 33 406,41 х 110,8% = 37 014,30грн. (3607,89грн.)
20.03.2015 р. згідно почтового переказу на ім'я ОСОБА_1 надійшло 4715 грн.80 коп.
37 014,30грн. - 4715,80(отримані) = 32 298,50 грн.
Розрахунок суми інфляції (114,0% в квітні 2015р.) на зарплату - (21дн.х197,20грн.)= (4141,20+32 298,50+2000,00 ЗП)=38 439,70 х 114,0% = 43 821,26 грн. (5381,56грн.)
Розрахунок суми інфляції (102,2% в травні 2015р.) на зарплату - (18дн.х197,20грн.)= (3549,60+43 821,26+2000,00ЗП)=49 370,86 х 102,2% = 50 457,02 грн. (1086,16грн.)
Розрахунок суми інфляції (100,0% в червні 2015р.) на зарплату - (20дн.х197,20грн.)= (3944,00+50 457,02+2000,00 ЗП)=56 401,02 х 100,0% = 56 401,02 грн.
Розрахунок суму інфляції (100,0% в липні 2015р.) на зарплату - (5дн.х197,20грн.)= (986,00+56 401,02+434,78 ЗП)=57 821,80 х 100,0% = 57 821,80 грн.
Загальний борг: 57 821,80 грн.
Розрахунок виплати податків: 57 821,80 - 3,6%(2081,58)-15%(8361,03)-1,5%(867,33) = 57 821,80 -11 309,94 (всього податків) = 46 511,86 грн.
Загальний борг за мінусом податків складає = 46 511,86 грн.
Позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 1439 грн. 42 коп., заборгованість з виплати заробітної плати за вимушені прогули в розмірі 14434 грн. 78 коп., 12438 грн.19 коп. нараховану інфляцію на невиплачену вчасно заробітну плату за листопад-грудень 2014 року (індекс інфляції в грудні 2014 р.склав 103,0%, індекс інфляції в січні 2015 р.склав 103,1% індекс інфляції в лютому 2015 р.склав 105,3%, індекс інфляції в березні 2015 р. склав 110,8%, індекс інфляції в квітні 2015 р. склав 114,0%, індекс інфляції в травні 2015 р. склав 102,2%, індекс інфляції в червні 2015 р. склав 100,4%) та середній заробіток за час затримки виплати при звільненні у розмірі 29509 грн.41 коп., а всього з вирахуванням податків 46511 грн. 86 коп. Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.
У судовому засіданні позивачка уточнений позов підтримала повністю, надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просила суд задовольнити позов.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав як необгрунтовані, надав суду письмові заперечення проти позову, вказавши, що позивач працювала на підприємстві з 01.05.2014 року по 28.11.2014 року на посаді головного бухгалтера з посадовим окладом 2 000, 00 грн., згідно штатного розкладу підприємства.
28.11.2014року наказом директора ТОВ «Ремекспрес» ОСОБА_2 головного бухгалтера ОСОБА_1 було звільнено за ст. 38 КЗпП України, згідно її заяви.
Під час звільнення ОСОБА_1 до розрахункових виплат належали її заробітна плата за листопад 2014 року та компенсація за не відбуту відпустку.
У листопаді 2014 року Позивач з 10 по 19 листопада (включно) перебувала на лікарняному, що підтверджено листом непрацездатності, виданим КУ міська лікарня № 8 м. Запоріжжя.
За листопад 2014 року ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата в розмірі 1316, 90 грн., з яких: 920, 23 грн. - зарплата за листопад, 396, 67 грн. - лікарняний за рахунок підприємства, (відомість надається).
Компенсація за не відбуту відпустку ОСОБА_1 за 2014 р. становить 3 398 грн. 87 коп.
Таким чином, загальна сума, яка підлягала до сплати ОСОБА_1 на день звільнення становить 1 316, 90 + 3 398, 87 = 4 715 грн. 77 коп., що підтверджується відповідним розрахунком.
Зазначену суму 4 715 грн. 77 коп. було сплачено позивачці ОСОБА_1 платіжним поштовим переказом 18.03.2015 р., що підтверджується копією фіскального чеку.
Щодо нездійснення Відповідачем розрахунку у день звільнення.
В позовній заяві Позивач зазначає про належне виконання своїх службових обов'язків, відсутність зауважень під час приймання-передавання документації 28.11.2014 року, проте не доводить до відома суду, що 26.11.2014 р. нею було самовільно забрано з підприємства власну трудову книжку, у якій до того, вона зробила відтиск печатки підприємства.
Про вказані обставини 26.11.2014 р. доповідною запискою бухгалтера ОСОБА_3 було повідомлено директора ТОВ «Ремекспрес» ОСОБА_2
Про зазначену обставину також, свідчить той факт, що до позовної заяви Позивачем додано копію власної трудової книжки без відповідного запису про звільнення та з відбитком печатки, отже трудова книжка знаходиться у Відповідача, та запису про звільнення в ній нема.
У день звільнення ОСОБА_1 відмовилась надати свою трудову книжку директору ТОВ «Ремекспрес» ОСОБА_4
Також в позовній заяві ОСОБА_1 не зазначає, що окрім паперових носіїв, бухгалтерія підприємства велась в електронному вигляді, та жодний носій електронної інформації нею не було передано згідно акту приймання-передавання від 28.11.2014 року.
ОСОБА_1 забрала з свого робочого місця власні електронні носії (жорсткий диск) з всією службовою бухгалтерською інформацією та бухгалтерськими програмами, у зв'язку з чим виникли труднощі з веденням бухгалтерського обліку та звітності, та тимчасово стали неможливі операції по перерахуванню коштів, здійсненню платежів та виплат.
Про цю обставину 28.11.2014 року доповідною запискою бухгалтера ОСОБА_3 було повідомлено директора ТОВ «Ремекспрес» ОСОБА_2
Таким чином, зазначає відповідач, у зв'язку з зазначеними діями самої ОСОБА_1 у підприємства не було можливості здійснити розрахунок з нею в день звільнення 28.11.2014 р. Саме завдяки діям ОСОБА_1 у підприємства не було можливості здійснити з нею розрахунок в день звільнення.
В подальшому, ОСОБА_1 з вимогою про здійснення з нею розрахунку до ТОВ «Ремекспрес» не зверталась, тому вважаю, що провини Відповідача у нездійсненні своєчасного розрахунку з ОСОБА_1 немає.
Відповідач вважає, що підстави для застосування до ТОВ «Ремекспрес» відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, відсутні. Оскільки сума в розмірі 4 715 грн. 77 коп., яка підлягала до сплати ОСОБА_1. на день звільнення була їй перерахована 18.03.2015 р., а підстави для застосування до Відповідача штрафних санкцій відсутні, то вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі. Також вказав, що розрахунки Позивача, щодо визначення розміру середньої заробітної плати та компенсації за затримку розрахунку при звільненні не відповідають вимогам ст. 27 Закону України «Про оплату праці» та правилам, передбаченим Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
У судовому засіданні представник відповідача, посилаючись на вищезазначені обставини, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачка ОСОБА_1 працювала в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ремекспрес» з 01.05.2014 року по 28.11.2014 року на посаді головного бухгалтера, що підтверджується наказами керівника підприємства від 01.05.2014р. № 4-ОК та наказом від 28.11.2014р. № 12-ОК про звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням згідно заяви ОСОБА_1 від 26.11.2014р.
Посадовий оклад позивачки ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера головного бухгалтера ТОВ «Ремекспрес» складає 2000 грн., згідно штатного розпису ТОВ «Ремекспрес» на 2014р., що підтверджується додатком до наказу № 9 від 01.05.2014р. (а.с. 35).
Під час звільнення позивачки ОСОБА_1 до розрахункових виплат належали її заробітна плата за листопад 2014 року та компенсація за не відбуту відпустку.
У листопаді 2014 року Позивач з 10 по 19 листопада (включно) перебувала на лікарняному, що підтверджено листом непрацездатності, виданим КУ міська лікарня № 8 м. Запоріжжя.
За листопад 2014 року ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата в розмірі 1316, 90 грн., з яких: 920, 23 грн. - зарплата за листопад, 396, 67 грн. - лікарняний за рахунок підприємства, (відомість надається).
Компенсація за не відбуту відпустку ОСОБА_1 за 2014 р. становить 3 398 грн. 87 коп.
Таким чином, загальна сума, яка підлягала до сплати ОСОБА_1 на день звільнення становить 1 316, 90 + 3 398, 87 = 4 715 грн. 77 коп., що підтверджується відповідним розрахунком.
Зазначену суму 4 715 грн. 77 коп. було сплачено позивачці ОСОБА_1 платіжним поштовим переказом 18.03.2015 р., що підтверджується копією фіскального чеку.
20.03.2015 року поштовим переказом позивачці було перераховано відповідачем 4715 грн 80 коп., що не заперечується сторонами.
Залишок невиплаченої заборгованості складає 1439 грн. 42 коп., що підтверджується відповідним розрахунком, наданим позивачкою.
Згідно ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення.
У зв'язку із викладеним та враховуючи, що відповідач 15.06.2015 р. виплатив позивачу заборгованість із заробітної плати за грудень 2014р. у розмірі 1524 грн. 24 коп, суд вважає, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем ним визнано.
Відповідно до ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Згідно п.21 зазначеної Постанови Пленуму Верховного суду України при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року .
У відповідності до вказаного Порядку обчислення заробітної плати здійснюється, виходячи з виплат за останні повні два місяці.
Відповідно до розміру посадового окладу позивачки в 2000 грн. середньоденна заробітна плата за останні повні два календарних місяці до звільнення позивачки складає 93 грн. 02 коп. (з 28.09.2014р. по 28.11.2014р. = 43 робочих дні).
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.11.2014р. по 07.07.2015р. (148 днів затримки) складає 13 766 грн. 96 коп. без урахування податків та обов'язкових платежів.
Згідно ст. 117 КЗпП України відповідальність за затримку розрахунку під час звільнення настає за наявності у цьому вини роботодавця.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач в своїх поясненнях визнає факт заборгованості товариства перед позивачем.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки її виплати підлягає частковому задоволенню: позовні вимоги по заборгованості по заробітній платі у сумі 1439 грн. 42 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі, щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.11.2014р. по 07.07.2015р. підлягають частковому задоволенню у сумі 13 766 грн. 96 коп. без урахування податків та обов'язкових платежів., а усього у сумі 15206 грн. 38 коп.
Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Вимоги позивача про стягнення на його користь індексу інфляції у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати не підлягає задоволенню, так як індекс інфляції нараховується за порушення строків виплати заробітної плати невиплаченої працівникам. Оскільки позивач був звільнений з роботи, то законних підстав для нарахування індексу інфляції на невиплачені йому під час звільнення кошти не було. Ці права позивача захищаються виплатою середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку, що і було зроблено судом.
В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню за недоведеністю.
Також, з відповідача відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України судовий збір у сумі 243 грн. 60 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.115, 116, 117, 233 КЗпП України, а також ст.ст. 212-214 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМЕКСПРЕС» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 1439 грн. 42 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.11.2014р. по 07.07.2015р. у сумі 13 766 грн. 96 коп. без урахування податків та обов'язкових платежів., а усього у сумі 15206 грн. 38 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМЕКСПРЕС» (69118, м. Запоріжжя, вул. Ударна, буд.69, ЄДРПОУ 38988989) судовий збір в дохід держави у розмірі 243 грн. 60 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.І. Боровікова
Суд | Комунарський районний суд м.Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2015 |
Оприлюднено | 06.08.2015 |
Номер документу | 47768156 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ізмайлова Тетяна Леонідівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Дербенцева Тетяна Пилипівна
Цивільне
Комунарський районний суд м.Запоріжжя
Боровікова А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні