Рішення

від 24.05.2016 по справі 333/526/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22ц/778/48/ 16

Є.У.№333/526/15-ц

Головуючий у 1 інстанції: Боровікова А.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С. ,

суддів: Кримської О.М.,

ОСОБА_2

секретаря Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремекспрес», ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремекспрес» про стягнення заборгованості по заробітній платі , середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, середнього заробітку та затримку видачі трудової книжки,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року позивач звернулась до суду з позовом, який уточнила 10.07.2015 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремекспрес» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки.

В обґрунтування позову зазначила, що з 01.05.2014 р. вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем та працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ „Ремекспрес".

26.11.2014 р. вона подала заяву про звільнення за згодою сторін. Директор ТОВ „Ремекспрес" ОСОБА_4 задовольнив її заяву про звільнення.

Незважаючи на це, на день її звільнення відповідач не виплатив заборгованість по заробітній платі та не провів повного розрахунку, відповідно до вимог чинного законодавства та не видав трудову книжку.

З приводу проведення перевірки дій відповідача при її звільненні, позивач зверталася до прокуратури Запорізької області. Листом № 19-р від 24.12.2014 року їй було повідомлено про те, що її звернення направлено компетентним органам для організації перевірки.

Сума заборгованості станом на 28.11.2014 року по заробітній платі складала 6271 грн. 76 коп.. 20.03.2015 року поштовим переказом їй було перераховано відповідачем 4715 грн 80 коп. Залишок невиплаченої заборгованості складає 1439 грн. 42 коп.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 1439 грн. 42 коп., заборгованість з виплати заробітної плати за вимушені прогули в розмірі 14434 грн. 78 коп., 12438 грн.19 коп. нараховану інфляцію на невиплачену вчасно заробітну плату за листопад-грудень 2014 року та середній заробіток за час затримки виплати при звільненні у розмірі 29509 грн.41 коп., а всього з вирахуванням податків 46511 грн. 86 коп. Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «РЕМЕКСПРЕС» на користь ОСОБА_3, заборгованість по заробітній платі у сумі 1439 грн. 42 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.11.2014р. по 07.07.2015р. у сумі 13 766 грн. 96 коп. без урахування податків та обов'язкових платежів., а усього у сумі 15206 грн. 38 коп.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «Ремекспрес» та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ТОВ «Ремекспрес» просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 в повному обсязі.

ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду в частині відмови в стягненні заборгованості з виплати компенсації за вимушений прогул в розмірі 14434 грн. 78 коп. в цій частині вимоги задовольнити в повному обсязі. Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 13766 грн. 96 коп. змінити та стягнути у розмірі 32527 грн. 19 коп. В решті рішення суду залишити без змін.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Ремекспрес» та апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 про стягнення індексу інфляції у звВ»язку з порушенням строків виплати заробітної плати апеляційним судом не переглядається, оскільки не є предметом апеляційного оскарження.

Згідно зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

За змістом ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Результат аналізу наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Встановлено, що позивач ОСОБА_3 працювала на ТОВ « Ремекспрес» з 01.05.2014 року на посаді головного бухгалтер з посадовим окладом 2000.00 грн.

28.11.2014 року наказом директора ТОВ « Ремекспрес» позивача було звільнено з посади за ст. 38 КЗпП України, згідно її заяви.

Позивач в позові зазнач, що сума заборгованості по заробітній платі на день її звільнення складає 6271 грн. 76 коп.

Заперечуючи проти позову ТОВ « Ремекспрес» зазначає, що сума заборгованості, яка підлягала до спати ОСОБА_3 на день її звільнення становить 4715.77 грн., яка складається із 920.23 грн. - зарплати за листопад 2014 року. 396.67 грн. - лікарняний за рахунок підприємства, компенсація за відпустку ОСОБА_3І за 2014 рік становить 3398.87 грн.

Тобто, розмір заборгованості є спірним.

Суд першої інстанції взяв до уваги суму, яка підлягала сплаті ОСОБА_3 на день звільнення згідно розрахунку ТОВ « Ремекспрес» в розмірі 4715.77 грн.

Згідно п. 1 висновку судово-економчної експертизи № 24/11.2 від 25.03.2016 року приватної аудиторської фірми «Линар-Аудит», яка була призначена ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 30 листопада 2015 року вбачається, що згідно даними дослідження ОСОБА_3 при звільненні з ТОВ « Ремекспрес» у листопаді 2014 року їй повинні були нарахувати 2905.78 грн., в тому числі: 1200 грн. заробітної плати; 476.19 грн допомоги з тимчасової непрацездатності за рахунок підприємства; 285.71 грн. допомоги з тимчасової непрацездатності за рахунок ФСС; 943.88 грн. компенсації за 14 днів невикористаної щорічної відпустки за період відпрацьований на ТОВ « Ремекспрес». З вирахуванням податків і зборів у сумі 558.01 рн., ОСОБА_3 належало видати 2347.77 грн. ( т. 2 а.с. 3-17).

Колегія суддів погоджується з висновком вищезазначеної експертизи та сумою, яка підлягала сплаті ОСОБА_3 на дату її звільнення 28.11.2014 року, яка становить 2347.77 грн.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ « Ремекспрес» сплатило позивачці ОСОБА_3 суму заборгованості у сумі 4715 грн. 77 коп. платіжним поштовим переказом лише 18.03.2015 року, що підтверджується копією фіксального чеку та не заперечувалося представником позивача в суді апеляційної інстанції.

Суд першої інтенції звернув увагу на те, що при звільненні мала місце затримка у виплаті позивачу заробітної плати, допомоги з тимчасової непрацездатності та компенсації за невикористану відпустку, тому прийшов до правильного висновку, що роботодавець не звільняться від обов'язку сплатити зазначені кошти з урахуванням приписів ст. 117 КЗпП України, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що зазначена сума заборгованості не сплачена позивачу в день звільнення за відсутності вини підприємства.

Відповідно до п. 5 висновку вищезазначеної експертизи середньоденна заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні і за час затримки видачі трудової книжки, яка розрахована згідно Порядку розрахунку середньої заробітної плати , затвердженим Постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100 становить 91 грн. 43 коп . ( т. 2 а.с. 17).

18.03.2015 року ТОВ «Ремекспрес» здійснило розрахунок з позивачем, перерахувавши їй 4715.77 грн. Таким чином відповідач зайве перерахував позивачу 2368.00 грн. ( 4715.77-2347.77).

Затримка при звільненні за період з 28.11.2014 року по 18.03.2015 року становить 69 робочих днів. Таким чином середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.11.2014 року по 18.03.2015 року становить 6308.67 грн. ( 91.43х 69=6308.67 грн.) З урахуванням зайве сплачених 18.03.2015 року коштів у сумі 2368.00 грн. до сплати позивачу підлягає сума в розмірі 3940.67 грн. ( 6308.67-2368.00 грн.).

ОСОБА_3 в позовній заяві зазначає, що в день звільнення їй не була видана трудова книжка.

Заперечуючи проти позову в цій частині позовних вимог ТОВ « Ремекспрес» зазначає, що 26.11.2014 року позивачем самовільно була забрана з підприємства трудова книжка, що підтверджується доповідною запискою бухгалтера ОСОБА_5

Відповідно до положень ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві в установі, організації або у фізичної особи понад пВ»ять днів. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.1993 року «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідно до п. 7.1 Інструкції N 58 від 29.07.93 р. «Про порядок ведення трудових книжок працівників» , на підприємстві ведеться така документація щодо обліку бланків трудових книжок і заповнених трудових книжок: а) книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року N 277; б) книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року N 277.

Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них ведеться відділом кадрів або іншим підрозділом підприємства, який здійснює оформлення прийняття і звільнення працівників. У цій книзі реєструються всі трудові книжки, що прийняті від працівників при влаштуванні на роботу, а також трудові книжки і вкладиші до них із записом серії і номера, що видані працівникам знову.

У разі одержання трудової книжки у зв'язку із звільненням працівник розписується у особистій картці і у книзі обліку.

Доказів того, що відповідальною за ведення трудових книжок на ТОВ «Ремексспрес» була позивач ОСОБА_3 та їй у підзвіт були видані трудові книжки, в тому й числі, і її трудова книжка, те, що вона мала вільний доступ до місця зберігання трудових книжок на підприємстві, відповідач суду не надав.

Доказів того, що ТОВ « Ремекспрес» зверталося в правоохоронні органи з приводу того, що ОСОБА_3 26.11.2014 року самовільно забрала свою трудову книжку матеріали справи також не містять.

Таким чином доводи відповідача про те, що ОСОБА_3 самовільно забрала з підприємства 26.11.2014 року свою трудову книжку не знайшли свого підтвердження, як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції, тому не заслуговують на увагу.

З матеріалів справи вбачається, що трудова книжка була переслана ОСОБА_3 поштою замовним відправленням з описом вкладення від ТОВ « Ремекспрес»» 21.09.2015 року ( т. 1 а.с. 111-112).

Згідно зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку.

Відповідно до ст 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 5 висновку судово-економічної експертизи № 24/11.2 від 25.03.2016 року середньоденна заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні і за час затримки видачі трудової книжки становить 91 грн. 43 коп. ( т. 2 а.с. 17).

Затримка видачі трудової книжки становить 163 днів з 28.11.2014 року по 17.07.2015 року (день ухвалення судового рішення). Таким чином середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в межах заявлених позовних вимог за період з 28.11.2014 року по 17.07.2015 року становить 14903 грн. 09 коп. ( 91.43х 163 =14903 грн. 09 коп.), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом першої інстанції повністю не встановлені, рішення суд першої інстанції не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені порушення норм матеріального і процесуального права призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Аргументи апеляційної скарги ТОВ Ремекспрес», ОСОБА_3 частково є виправданими.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремекспрес» задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2015 року у цій справі скасувати ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремекспрес» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМЕКСПРЕС» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.11.2014 року по 18.03.2015 року у сумі 3940 грн. 67 коп. без урахування податків та обов'язкових платежів та середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки за період з 28.11.2014 року по 17.07.2015 року в розмірі 14903 грн. 09 коп. без урахування податків та обов'язкових платежів.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: