Ухвала

від 22.07.2015 по справі 2а-18250/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2015 р. м. Київ К/9991/25943/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Кохан О.С.,

за участю:

представника відповідача - Чирви Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року

у справі № 2а-18250/11/2670

за позовом Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Досягнення комп'ютерної техніки ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Досягнення комп'ютерної техніки ЛТД» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (далі - відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 серпня 2011 року №0000462303 та № 0000452303.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2011 року позов був задоволений повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 11 серпня 2011 року № 0000462303 та № 0000452303.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2011 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Оболонському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу СП ТОВ «Досягнення комп'ютерної техніки ЛТД», посилаючись на те, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва провела позапланову виїзну перевірку СП у формі ТОВ «Досягнення комп'ютерної техніки ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства при дотриманні вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Укрінвестбудцентр» за період 01 червня 2008 року по 31 травня 2011 року, за результатами якої був складений акт № 367/23-3/24933096 від 27 липня 2011 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені: вимоги підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2010 року на 1880074,00 грн.; вимоги підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1504059,00 грн., в тому числі: жовтень 2010 року - 311858,00 грн., листопад 2010 року - 465401,00 грн., грудень 2010 року - 726800,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що СП у формі ТОВ «Досягнення комп'ютерної техніки ЛТД» (покупець) неправомірно включило до складу валових витрат 4 кварталу 2010 року вартість товару, придбаного у ТОВ «Укрінвестбудцентр» (продавець) згідно договору купівлі-продажу № 1/09-10 від 30 вересня 2010 року, а податок на додану вартість, сплачений у складі такої вартість, - до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, оскільки: згідно даних досудового слідства у кримінальній справі № 77-00186, яка перебуває у провадженні СВ ПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 205, частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України, було встановлено, що проведеними оперативними заходами виявлено ряд підприємств, у тому числі ТОВ «Укрінвестбудцентр», які задіяні в злочинній схемі, а саме - через рахунки вказаних підприємств, суб'єкти господарювання (без ознак фіктивності), незаконно переводили безготівкові кошти в готівкові під виглядом легальних фінансово-господарських операцій з придбання товарів та послуг; засновник та директор ТОВ «Укрінвестбудцентр» Баглай Є.О., надав пояснення, згідно яких до фінансово-господарської діяльності зазначеного підприємства він не має ніякого відношення, а погодився стати директором на пропозицію особи на ім'я Василь. Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що первинні бухгалтерські документи, виписані ТОВ «Укрінвестбудцентр», не можуть бути прийняті до уваги як первинні бухгалтерські документи у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та, як наслідок, не дають позивачу права на зменшення валових витрат та на формування податкового кредиту.

11 серпня 2011 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000462303, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу визначила СП у формі ТОВ «Досягнення комп'ютерної техніки ЛТД» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 1880073,75 грн., у тому числі: 1504059,00 грн. - за основним платежем, 376014,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

11 серпня 2011 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000452303, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу визначила СП у формі ТОВ «Досягнення комп'ютерної техніки ЛТД» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на 2350092,50 грн., у тому числі: 1880074,00 грн. - за основним платежем, 470018,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно включив до складу валових витрат відповідного податкового періоду вартість придбаного у СП ТОВ «Досягнення комп'ютерної техніки ЛТД» товару, а податок на додану вартість, сплачений у складі такої вартості, - до податкового кредиту відповідного податкового періоду на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, оскільки реальність господарських операцій між позивачем та вказаним суб'єктом господарювання підтверджена первинними бухгалтерськими документами, виданими належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість, та не заперечувалась податковим органом. Крім іншого, суд виходив з того, що податковим органом не доведено наявності з боку позивача мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, при вчиненні правочинів, з урахуванням того, що доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до положень пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За приписами пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Виходячи з аналізу наведених положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)та Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для формування валових витрат є наявність у платника податку - покупця відповідних розрахункових та платіжних документів, а підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки.

Тобто, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов'язують виникнення у платника податків права на включення до складу валових витрат вартості придбаних товарів (робіт, послуг), а сплачених ним у складі такої вартості сум податку - до складу податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що господарські операції з придбання позивачем товарів у ТОВ «Укрінвестбудцентр», мали реальний характер, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а саме: накладними та податковими накладними, банківськими виписками (арк. справи 52-116).

Вказані обставини знайшли своє відображенні і у акті перевірки (арк. справи 29).

Вироків у кримінальних справах щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним сторонами оспорюваних договорів матеріали справи не містять. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

Таким чином, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що якщо суб'єктом господарювання здійснено законну господарську діяльність та за її результатами правомірно сформовано податковий кредит, то такий суб'єкт господарювання безперечно має право на формування валових витрат та податкового кредиту.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Разом з цим, ліквідатор позивача надіслав до суду касаційної інстанції ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02 грудня 2013 року у справі 908/2668/13, якою банкрута СП у формі ТОВ «Контра Рационем» (яке є правонаступником СП у формі ТОВ«Досягнення комп'ютерної техніки ЛТД») ліквідовано, а також роздруківку з сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у якому вказано, що 06 грудня 2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено запис про припинення юридичної особи СП у формі ТОВ «Контра Рационем».

Відповідно до частини 2 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, яка була стороною у справі.

Враховуючи вищевикладене, законна постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року визнаються такими, що втратили законну силу із закриттям провадження у справі.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2 ст. 228, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва залишити без задоволення.

Визнати законні постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2012 року такими, що втратили законну силу.

Провадження у справі № 2а-18250/11/2670 за позовом Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Досягнення комп'ютерної техніки ЛТД» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

Т.М. Шипуліна