Постанова

від 16.07.2015 по справі 2а-11569/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 липня 2015 року 12:38 № 2а-11569/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю:

представника позивача - Бачман Т.В.,

представника відповідача - Кравченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «Феномен» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Феномен» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2012 р. №00022522-7, №00022622-7 та №00022722-7, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки останнім не було допущено за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Гарант Сервіс-А", ПП "Лістіка-Вест" та ТОВ "БІП Монолітвисотспецбуд" за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р. порушень вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності. Позивач звертав увагу суду на те, що відповідач неправомірно самостійно, (без рішення суду) визнав недійсним договір між позивачем та зазначеними контрагентами, в силу чого, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2013 р. позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Феномен» задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2013 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.12.2014 р. постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2013 р. скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Направляючи дану справу на новий розгляд, ВАС України зазначив, що під час нового розгляду судам слід звернути увагу на те, що оцінка поведінки учасників податкових правовідносин здійснюється насамперед із застосуванням норм податкового, а не інших галузей законодавства. Для з'ясування змісту господарської операції необхідно брати до уваги термінологію та вимоги податкового законодавства, а інші поняття можуть використовуватися лише в частині, що не суперечить податковим нормам. При цьому обґрунтування податкових правопорушень не може здійснюватися з посиланням на недотримання норм інших галузей законодавства - цивільного, фінансового тощо, в той же час платники податків не вправі посилатися на цивільно-правові та інші неподаткові норми в обґрунтування правомірності своєї поведінки.

В судовому засіданні представник позивача під час нового розгляду справи позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Солом'янському районі проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті до бюджету податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин взаємовідносин з ТОВ „Гарант Сервіс-А" (код ЄДРПОУ 35399080), ПП "Лістіка-Вест" (код ЄДРПОУ 33702463), ТОВ "БІП "Монолітвисотбуд" (код ЄДРПОУ 36824832) за період з 01.01.2008 по 29.02.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 25.04.2012№1670/22-7/31984328.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 24114423,00 грн., у т.ч. по періодах: за 2009 р. - на суму 22170682,00 грн., за 2010 р. - на суму 1943741,00 грн.;

- п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2224969,00 грн., в т.ч. по періодах: січень 2009 року в сумі 56538,00 грн., лютий 2009 року в сумі 19216,00 грн., березень 2009 року в сумі 438318,00 грн., квітень 2009 року в сумі 260437,00 грн., травень 2009 року в сумі 199658,00 грн., червень 2009 року в сумі 310306,00 грн., липень - сумі 62644,00 грн., серпень 2009 року в сумі 96508,00 грн., листопад 2009 року в сумі 10,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 627,00 грн., березень 2011 року в сумі 711271,00 грн., травень 2011 року в сумі 69436,00 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 41652,00 грн. за лютий 2012 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.5.2012 №00022522-7, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 30143029,00 грн., з яких 24114423,00 грн. - за основним платежем, та 6028606,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, №00022622-7, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2586038,00 грн., з яких 2224969,00 грн. - за основним платежем, а 361069,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Незгода позивача з даними повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону передбачають обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрований як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналогічні положення закріплені у ст.ст. 139, 198 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2008 - 2010 років щодо надання послуг по забезпеченню реалізації продукції та інших супутніх послуг по популяризації продукції операторів мобільного зв'язку, позивачем з ТОВ "Гарант Сервіс-А" (в особі директора ОСОБА_4.), ПП "Лістіка-Вест" (в особі директора ОСОБА_3.) і ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" (в особі директора ОСОБА_5.) укладені наступні договори:

- договір №Ф86/2008 від 21.11.2008 (був знищений, що підтверджується актом про вилучення та знищення документів №2 від 22.02.2012), згідно якого ТОВ "Феномен" (продавець) поставляє, а ПП "Лістіка-Вест" (покупець) приймає, здійснює оплату та реалізує кінцевому споживачу стартові пакети Вееlіnе, UМС, скретч картки, електронні ваучери Lifе, масив електронних одиниць операторів мобільного зв'язку Київстар, МТС, тощо, а також, одночасно, надає послуги з популяризації і просуванню продуктів Київстар, МТС, підвищенню попиту на такі продукти у кінцевих споживачів;

- договір №15/10 від 01.10.2010, згідно якого ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" (продавець) продає, а ТОВ "Феномен" (покупець) зобов'язується прийняти та оплатити продукцію оператора мобільного зв'язку Київстар (скретч карти) згідно з умовами цього договору і додатку до нього. Асортимент та ціни на товар вказані у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною даного договору;

- договір №Ф01/10/10 від 05.10.2010 про надання послуг, згідно якого ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" (компанія), у порядках та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується надавати послуги по популяризації торговельних марок та просуванню товару (перелік товару наведено в розд. 1, а перелік послуг - в п. 2.2 цього договору);

- договір №Ф731-Л/2010 від 01.08.2010, згідно якого ТОВ "Гарант Сервіс-А" (субдилер) зобов'язується вчиняти дії (а саме: реалізацію/продаж продукції через торговельну мережу субдилера відповідно до вимог встановлених дилером у цьому договорі та додатку №3 до нього; популяризацію послуг Lifе, сприяння розповсюдженню продукції поміж існуючими та потенційними абонентами; інші дії, повноваження на здійснення яких, прямо надані субдилеру за даним договором та/або Додатками чи додатковим угодами до нього), спрямовані на забезпечення реалізації продукції (скретч карток, електронних ваучерів та початкових пакетів оператора мобільного зв'язку Lifе) у точках продажу, а ТОВ "Феномен" (дилер) зобов'язується забезпечити передачу продукції та надання необхідної інформації стосовно продукції;

На підтвердження товарності та реальності виконання укладеного з ТОВ "Гарант Сервіс-А" (в особі директора ОСОБА_4.) договору №Ф731-Л/2010 від 01.08.2010 позивачем надано видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання матеріальних цінностей, акти виконаних робіт, банківські виписки.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Водночас, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.12.2011 р. встановлено, що Романов А.В. вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, ставши засновником ТОВ "Гарант Сервіс-А" з метою прикриття незаконної підприємницької діяльності, поставок товарів не здійснював та нікому не доручав вчиняти будь-які дії від його імені. ТОВ "Гарант Сервіс-А" діями невстановлених осіб використовувалось для прикриття незаконної діяльності, яка спричинила велику матеріальну шкоду інтересам держави.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, рішенням від 30.03.2011 р. №1324/16 свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Гарант Сервіс-А" ліквідовано на підставі пп. "г" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що протягом 12 послідовних податкових місяців платник не подавав декларації з ПДВ або подавав таку декларацію, яка свідчить про відсутність постачання (придбання) товарів.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про безтоварність такого правочину з ТОВ "Гарант Сервіс-А", вчиненого без мети реального настання правових наслідків, а тому підстави для віднесення до податкового кредиту суми ПДВ та формування валових витрат у позивача відсутні.

На підтвердження товарності та реальності виконання укладеного з ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" договорів №15/10 від 01.10.2010, №Ф01/10/10 від 05.10.2010 р. позивачем надано видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання матеріальних цінностей, акти виконаних робіт, банківські виписки.

При цьому, суд звертає увагу на те, що надані позивачем первинні документи не підтверджують факти виконання послуг, оскільки не містять характеристики кількісних та якісних показників, обсягу наданих послуг, а лише містять загальну назву робіт та їх вартість. Також, із наданих позивачем документів не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг.

Сама по собі наявність у позивача актів виконаних робіт та видаткових і податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення зазначених у них сум до складу валових витрат та податкового кредиту.

Крім того, згідно відомостей інтернет-ресурсу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до видів діяльності ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" за КВЕД не належить торгівля товарами та послугами, які є предметом договорів №15/10 від 01.10.2010 р., №Ф01/10/10 від 05.10.2010 р.

Отже, позивачем перераховувалися, а ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" приймалися кошти без мети реального настання правових наслідків, а тому підстав для віднесення до податкового кредиту суми ПДВ та формування валових витрат у позивача відсутні.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Лістіка-Вест" суд зазначає, що більшість первинних документів не підтверджують факти виконання послуг, оскільки не містять характеристики кількісних та якісних показників, обсягу наданих послуг, а лише містять загальну назву робіт та їх вартість. Також, із наданих позивачем документів не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг.

Суми доходів по взаємовідносинах з ПП "Лістіка-Вест" відображено в деклараціях з ПДВ за період з 01.01.2009 р. по 29.02.2012 р. у складі податкових зобов'язань в сумі 15 192 649,00 грн.

Суми витрат по взаємовідносинах з ПП "Лістіка-Вест" відображено в деклараціях на прибуток підприємств за період з 01.01.2009 р. по 29.02.2012 р. віднесено до складу валових витрат на загальну суму 6 457 381,00 грн.

Отже, позивачем за результатами звітних податкових періодів не задекларовано від'ємне значення з податку на прибуток, тобто фактично за наслідками фінансово-господарської діяльності з ПП "Лістіка-Вест" позивач зазнав збитків.

Крім того, існує розбіжність між сумами витрат по взаємовідносинах з ПП "Лістіка-Вест" відображених в деклараціях з ПДВ у складі податкового кредиту в сумі 1 443 635,00 грн. та наданих до перевірки податкових накладних виписаних ПП "Лістіка-Вест" позивачу в сумі ПДВ 1 355 482,00 грн. щодо чого позивачем не надано обґрунтованих пояснень.

Таким чином, висновок податкового органу, що фактичне здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Гарант Сервіс-А", ПП "Лістіка-Вест", ТОВ "БІП "Монолітвисотбуд" не підтверджене належним чином є обґрунтованим, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

За ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні беззаперечні докази в спростування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, і довів правомірність винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Феномен» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 23.07.2015р.

Суддя Є.В. Аблов