Рішення

від 27.07.2015 по справі 910/12173/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2015№910/12173/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В ., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/12173/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фоксвіпеймент», м. Запоріжжя,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські новини», м. Київ,

товариства з обмеженою відповідальністю «Київський інститут проблем управління імені Горшеніна», м. Київ, та

товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Середина», с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області,

про визнання поширеної інформації недостовірною та зобов'язання її спростувати,

за участю представників:

позивача - Колосара М.Є. (договір про надання правової допомоги від 05.01.2015 №б/н);

відповідача-1 - Зайоми О.А. (довіреність від 28.01.2015 №б/н);

відповідача-2 - Крат В.Ф. (довіреність від 25.05.2015 №25/05-15/1);

відповідача-3 - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоксвіпеймент» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про:

- визнання недостовірною та такою, що завдає шкоди діловій репутації Товариства, інформації, поширеної товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські новини» (далі - ТОВ «Українські новини») у мережі Інтернет на веб-сайті http://ukranews.com у статті під назвою «Екс-управляючі «Амстора» Вагоровські знайшли можливість торгувати on-line в ДНР», а також в російськомовній версії цієї ж статті - «Экс-управляющие «Амстора» Вагоровские нашли возможность торговать on-line в «ДНР»;

- зобов'язання ТОВ «Українські новини» спростувати недостовірну інформацію про Товариства, поширену у мережі Інтернет на веб-сайті http://ukranews.com у статті під назвою «Екс-управляючі «Амстор» Вагоровські знайшли можливість торгувати on-line в ДНР», а також в російськомовній версії цієї ж статті - «Экс-управляющие «Амстора» Вагоровские нашли возможность торговать on-line в «ДНР», шляхом розміщення на вказаному сайті повного тексту судового рішення з даної справи;

- зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Київський інститут проблем управління імені Горшеніна» (далі - Інститут) спростувати недостовірну інформацію про Товариство, поширену в мережі Інтернет на веб-сайті http://lb.ua в статті під назвою «Екскеруючі «Амстором» Вагоровські відшукали можливість торгувати online у «ДНР», шляхом розміщення на вказаному сайті повного тексту судового рішення з даної справи;

- зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Золота Середина» (далі - ТОВ «Золота Середина») спростувати недостовірну інформацію про Товариство, поширену в мережі Інтернет на веб-сайті http://obozrevatel.com в статті під назвою «Экс-правляющие «Амстора» Вагоровские нашли возможность торговать on-line в «ДНР», шляхом розміщення на вказаному сайті повного тексту судового рішення з даної справи.

Позов мотивовано тим, що вказана інформація є недостовірною та дискредитує позивача як суб'єкта господарювання, завдаючи шкоди діловій репутації.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2015 порушено провадження у справі.

Інститут 27.05.2015 подав суду відзив на позов, в якому зазначив таке:

- 28.04.2015 на веб-сайті видання «LB.ua» було відтворено статтю назвою «Екс-управляючі «Амстору» Вагаровські знайшли можливість торгувати on-line в ДНР» з посиланням на редакцію ТОВ «Українські новини» та із збереженням змісту вихідної статті; вихідна стаття, як і стаття, опублікована на сайті «LB.ua», посилається на низку документів і інтернет-публікацій, що є в розпорядженні ТОВ «Українські новини»;

- на сайті «Сегодня.иа» 05.01.2015 розміщено статтю «Экс-управляющий сети «Амстор» сбежал за границу», на сайті і в журналі «Корреспондент» 18.02.2015 розміщено статтю «Повернення 90-х. Конфлікт навколо супермаркетів «Амстор»; на сьогоднішній день невідомі судові рішення щодо вказаних публікацій; джерелом інформації для сайту і журналу «Корреспондент» стало повідомлення прес-служби Смарт-Холдингу;

- у прохальній частині позовної заяви не вказано, яка саме інформація є недостовірною та такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача, у зв'язку з чим підлягає спростуванню.

ТОВ «Українські новини» 02.06.2015 подало суду відзив на позов, в якому зазначило, що в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 №01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію» позивачем не надано доказів про завдання шкоди його діловій репутації як юридичної особи, не зазначено в прохальній частині позовної заяви, яку інформацію позивач вважає недостовірною та просить спростувати, та докази того, що поширена інформація є недостовірною.

ТОВ «Золота Середина» 30.06.2015 подало суду відзив на позов, в якому зазначило таке: спірну статтю було відтворено на веб-сайті видання «Обозреватель» з посиланням на редакцію ТОВ «Українські новини» та із збереженням змісту вихідної статті; позивачем не наведено, яка саме інформація не відповідає дійсності, та не надано належних та допустимих доказів недостовірності інформації, у зв'язку з чим підлягає спростуванню; тобто, спосіб захисту, обраний позивачем, не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Позивач 20.07.2015 подав суду пояснення, в яких зазначив, що позивач вважає, що відповідачами у спірних статтях поширено неправдиву та негативну інформацію про Товариство в частині такого твердження: «Денис Глінчевський також є співробітником «Фоксвіпеймент» - компанії, співвласником якої знову таки є Валерія Бондаренко. Через цю компанію, як раніше повідомляло агентство, Вагоровськими виводилися гроші з ТОВ «ТД» Амстор». Зокрема, 24 млн. грн, які пішли на купівлю квартири на Грушевського».

24.07.2015 ТОВ «Українські новини» подало суду додатковий відзив на позовну заяву, в якому вказало таке:

- позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права;

- інформація, яку позивач вважає недостовірною та просить спростувати, не є негативною інформацією, тобто такою в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства України, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті, тощо);

- інформація щодо: «Через эту компанию, как ранее сообщало агентство, Вагоровским выводились деньги из ООО «ТД «Амстор». В частности, 24 млн. грн., которые пошли на покупку квартиры на Грушевского», не стосується позивача, не порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації;

- з огляду на наведене ТОВ «Українські новини» просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

27.07.2015 ТОВ «Українські новини» подало суду клопотання про витребування у Головного управління Міністерства внутрішніх справ України копій матеріалів кримінального провадження №42015100000000247, яке представники відповідачів-1,2 підтримали та просили задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача-1.

Суд ухвалив відмовити відповідачу-1 у задоволенні клопотання про витребування у Головного управління Міністерства внутрішніх справ України копій матеріалів кримінального провадження №42015100000000247 з огляду на таке.

Частинами першою та другою статті 38 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Клопотання відповідача-1 щодо витребування доказів оформлено з порушенням вимог статті 38 ГПК України, оскільки ТОВ «Українські новини» не довело необхідності матеріалів кримінального провадження як доказів у даній справі.

Разом з тим, статтею 222 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Суду не подано достатнього мотивування наявності підстав розголошення відомостей досудового розслідування, яке відповідно до вказаної статті є недопустимим.

У судовому засіданні 27.07.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача-1,2 у судовому засіданні надали пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечили.

Представник відповідача-3 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 20.07.2015.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 27.07.2015 без участі представника відповідача-3 за наявними в ній матеріалами (стаття 75 ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів-1,2, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною четвертою статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе.

Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

За приписом частини першої статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ділова репутація - це сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.

Згідно з частиною другою статті 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Позов мотивовано тим, що:

- 28.04.2015 у мережі Інтернет на веб-сайті http://ukranews.com у статті під назвою «Екс-управляючі «Амстору» Вагоровські знайшли можливість торгувати on-line в ДНР», а також в російськомовній версії цієї ж статті - «Экс-управляющие «Амстора» Вагоровские нашли возможность торговать on-line в «ДНР» було вказано недостовірну інформацію, яка дискредитує позивача як суб'єкта господарювання, завдаючи шкоди діловій репутації;

- 28.04.2015 у мережі Інтернет на веб-сайті http://lb.ua та на веб-сайті http://obozrevatel.com було відтворено вказану статтю з посиланням на редакцію «Українські новини».

Товариство, заявляючи позов, не вказувало, яку саме інформацію статті вважає недостовірною та просить спростувати.

Під час судового розгляду на вимогу суду Товариство подало пояснення щодо позовних вимог, в яких вказало те, що вважає неправдивою та негативною інформацію про позивача в частині такого твердження:

«Денис Глінчевський також є співробітником «Фоксвіпеймент» - компанії, співвласником якої знову таки є Валерія Бондаренко. Через цю компанію, як раніше повідомляло агентство, Вагоровськими виводилися гроші з ТОВ «ТД» Амстор». Зокрема, 24 млн грн, які пішли на купівлю квартири на Грушевського.».

Позивач вважає, що відповідачами через мережу Інтернет було поширено інформацію, яка є недостовірною та спричиняє шкоду діловій репутації Товариства, а тому інформація має бути спростована.

Позивачем не було вжито заходів досудового врегулювання даного спору та не надіслано відповідачам листи, в яких Товариство просило б опублікувати спростування недостовірної інформації.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», далі - постанова Пленуму № 1) .

У пункті 12 постанови Пленуму № 1 зазначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

В даній справі судом встановлено та й не заперечувалося відповідачами, що:

- на сайті http://ukranews.com спірна інформація розміщена ТОВ «Українські новини»;

- на сайті http://lb.ua - Інститутом;

- на сайті - http://obozrevatel.com - ТОВ «Золота середина».

Разом з тим, відповідачі-1,2 розмістили на своїх сайтах спірну інформацію, повністю відтворивши статтю з посиланням на відповідача-1.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього.

Таким чином, Інститут і ТОВ «Золота Середина» звільнено від відповідальності відповідно до статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».

Що ж до вимог, які стосуються відповідача-1, то слід зазначити таке.

У пункті 15 постанови Пленуму № 1 зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

ТОВ «Українські новини» заперечувало проти задоволення позовних вимог, посилаючись на таке:

- інформація, яку позивач вважає недостовірною та просить спростувати, не є негативною інформацією, тобто такою в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства України, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті, тощо);

- інформація щодо: «Через эту компанию, как ранее сообщало агентство, Вагоровским выводились деньги из ООО «ТД «Амстор». В частности, 24 млн. грн., которые пошли на покупку квартиры на Грушевского», не стосується позивача, не порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Позивачем не спростовано твердження про те, що Денис Глінчевський є співробітником Товариства, а Валерія Бондаренко - співвласником.

Також позивачем не подано обґрунтувань негативності вказаної інформації та завдання нею шкоди діловій репутації.

Твердження про те, що Вагоровськими виводилися гроші через Товариство не спростовано позивачем, а саме не подано відповідних банківських виписок, тощо.

Крім того, доводи позивача про недостовірність інформації, яка стосується безпосередньо осіб Валерії Бондаренко, Дениса Глінчевського та Вагоровських, є необґрунтованими, а позовні вимоги в цій частині заявлені безпідставно, виходячи з такого.

Вказані особи є фізичними особами, які не позбавлені права самостійно захищати свої права та законні інтереси, подавши відповідні позови.

Позивач як юридична особа не має повноваження на подання позову в інтересах фізичних осіб.

Товариство не надало жодного доказу в підтвердження того, що вислови, викладені у статті, не відповідають дійсності.

Позивач не пояснив, чим саме інформація зазначена у спірній статті, шкодить діловій репутації Товариства.

Саме на позивачеві лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається, заявляючи позовні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (частина друга статті 32 ГПК України).

Позивач не надав суду доказів (у розумінні статті 32 ГПК України), які б підтверджували поширення відповідачами недостовірної інформації та завдання їх діями шкоди діловій репутації Товариства.

З огляду на наведене відсутні передбачені законом підстави для задоволення позову.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.07.2015.

Суддя О. Марченко