Ухвала

від 22.07.2015 по справі 0870/709/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 року м. Київ К/800/39451/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів: головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача) , Загороднього А.Ф.,Зайцева М.П., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постановуЗапорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року та ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2014 року у справі№0870/709/12 за позовомОСОБА_3 доДержавної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби провизнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,- в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Державної податкової служби від 28 листопада 2011 року №0000571720 на загальну суму 124 127,85 грн. та №0000561720 на загальну суму 310 697,50 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року у даній справі, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2014 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Державної податкової служби від 28 листопада 2011 року №0000571720 та №0000561720.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просив в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити в силі.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 листопада 2010 року в квартирі позивача працівниками Хортицького РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області проведено вилучення документів фінансово-господарської діяльності позивача за період з 2003 по 2010 роки.

У відповідь на отримане від податкового органу повідомлення про проведення планової документальної перевірки позивача від 23 вересня 2011 року позивач 30 вересня 2011 року подав заяву, в якій зазначив про відсутність у нього документів фінансово-господарського характеру у зв'язку з вилученням їх працівниками Хортицького РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області 10 листопада 2011 року, які станом на дату проведення перевірки не повернуті та додав до неї копію протоколу обшуку.

На запит податкової інспекції від 30 вересня 2011 року за вих. №88/10/17-016, про необхідність надання документів фінансово-господарської діяльності позивача за період з 1 січня 2010 року по 30 жовтня 2010 року для проведення документальної планової перевірки, старший слідчий РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області Бачурин П.П. листом від 11 жовтня 2011 року за вих.№97/7-13910 надіслав наступні документи: книгу обліку придбаних товарів, книга обліку продажу товарів, книгу обліку доходів та видатків, чекові книжки, корінці чеків без обкладинок, банківські виписки за період січень - листопад 2010 року, документи на реалізацію за період січень - листопад 2010 року, документи на придбання, платіжне доручення від 09 листопада 2010 року.

З 12 жовтня 2011 року по 25 жовтня 2011 року відповідачем проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 28 жовтня 2011 року №851/172/НОМЕР_1, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем положень:

- підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 ст.4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 248558 грн.

- статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26 грудня 1992 року, у зв'язку з чим занижено чистий дохід за 2010 рік всього на суму 827519 грн. та донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2010 рік на суму 124127,85грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на результатах дослідження первинних документів, надісланих слідчим РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області Бачуриним П.П.

Разом з тим, Хортицьким РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області були надіслані не всі документи податковому органу, які стосуються господарської діяльності позивача, зокрема, прибутковий касовий ордер №114 по розрахунку з ПП «Укрпромсервіс-Д» від 11 червня 2010 року на суму 134612,76грн. та податкові накладні, що відбулось внаслідок виділення з кримінальної справи №2441021 матеріалів по відношенню до позивача, серед яких були бухгалтерські документи, та їх направлення до Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України в Запорізькій області.

На підставі названого акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 28 листопада 2011 року: №0000571720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 124127,85 грн. та №0000561720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 310697,50 грн., з них за основним платежем - 248558 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 62139,50 грн.).

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що, оскільки на час проведення планової документальної перевірки податковою інспекцією частина бухгалтерських документів була передана із слідчого відділу ЗГУ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області до іншого підрозділу міліції і про цей факт не було зазначено в листі від 11 жовтня 2011 року, яким направлялись для перевірки бухгалтерські документи, тому висновок податкового органу викладений в акті перевірки щодо відсутності первинних документів позивача є передчасний та не в повній мірі досліджений через надання до перевірки відповідним правоохоронним органом, вилучених раніше у позивача документів не в повному обсязі.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно положень пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Згідно вимог пункту 1.15 ст.1 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27 травня 2008 року №355, затверджених наказом ДПА від 14 квітня 2011 року №213, у разі якщо під час проведення документальної перевірки до органу ДПС за місцем обліку від платника податків надійшло повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів або документи були вилучені правоохоронними та іншими органами, у зв'язку з чим подальше проведення перевірки неможливе, особами, які здійснюють перевірку, складається акт довільної форми.

В акті викладаються причини неможливості продовжувати перевірку у терміни, зазначені у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про здійснення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості проведення. Цей акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому пунктом 1.8 цього розділу.

На підставі цього акта керівником органу ДПС, яким було призначено перевірку, виноситься наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки на строк, визначений відповідно до пункту 44.5 статті 44 та пункту 85.9 статті 85 розділу II Кодексу, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам). Новий наказ на проведення перевірки не видається та нові направлення на проведення перевірки не виписуються.

У разі вилучення документів правоохоронними або іншими органами підрозділ, який проводить (очолює) перевірку, забезпечує підготовку та направлення у той же день письмового запиту до відповідного органу про надання органу ДПС копій зазначених документів або забезпечення доступу до перевірки таких документів.

У запиті зазначаються: інформація щодо переліку вилучених документів, дані протоколу (іншого документа), на підставі якого були вилучені документи, посилання на пункт 85.9 статті 85 розділу II Кодексу щодо обов'язку відповідного органу забезпечити протягом 3 робочих днів з дня отримання запиту надання органу ДПС копій документів або доступу його посадовим (службовим) особам до перевірки таких документів.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм, суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку обставинам справи, окрім дослідження та встановлення обставин з приводу повноти надання відповідачу первинних документів правоохоронним органом, з обсягу вилучених у позивача, правомірно зробили аналіз змісту запиту ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя до начальника Хортицького РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області та встановили відсутність конкретизації в ньому переліку необхідних для проведення перевірки документів.

Підсумовуючи усе в сукупності, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що неповнота дослідження податковим органом первинних документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності позивача за перевіряємий період, вказує на те, що висновки органу контролю про порушення позивачем правил податкового обліку зроблені без належної оцінки та дослідження зібраної за результатами перевірки інформації, що, як наслідок, вказує на передчасність, викладених в акті перевірки висновків та недоведеність встановленого перевіркою порушення.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому вони підлягають скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін

А.Ф. Загородній

М.П. Зайцев