Ухвала

від 30.07.2015 по справі 810/1332/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1332/15 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

30 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГубської О.А. суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О. при секретарі судового засіданняНечай Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новбуд" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2014 №0000012201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в період з 01.07.2014 по 31.07.2014 відповідачем по справі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Новбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Будкомплексінвест» (код за ЄДРПОУ 32246715) та контрагентами покупцями за період липень 2014 року.

За результатами перевірки складено Акт від 27.11.2014 №608/10-13-22-03/38451567, де зазначено встановлені під час перевірки порушення податкового законодавства України, зокрема, встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.188.1ст.188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, пунктів 200.1 та 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету на загальну суму 50000,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.12.2014 №0000012201 з ПДВ на загальну суму 62500,00 грн., з якої 50000,00 грн. - за основним платежем та 12500,00 грн. - штрафних фінансових санкцій.

За наслідками адміністративного (досудового) оскарження податкове повідомлення-рішення - залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснив визначення сум податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних відповідно до норм чинного законодавства України, надані представником позивача докази, у сукупності з доказами, приєднаними до матеріалів справи, свідчать про дійсність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Будкомплексінвест», а висновки акту перевірки є необґрунтованими.

З такими висновками суду першої інстанції також погоджується і колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, враховуючи наступне.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пп. 201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок, як попередня оплата (аванс).

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Новбуд» є юридичною особою, що зареєстрована розпорядженням Києво-Святошинського районного управління юстиції від 18.10.2012 №10701020000047801, перебуває на обліку в ДПІ Києво-Святошинського району Київської області.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.12.2012 №200164769, виданого ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, позивач є платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності позивача згідно із КВЕД є будівництво житлових та нежитлових будівель.

Так, 29.05.2014 між позивачем та ТОВ «Петрівський квартал» було укладено Договори підряду щодо виконання будівельних робіт від 29.05.2014 №П/02, №П/01.

Відповідно до пунктів 1.1 вищевказаних договорів в порядку та на умовах, визначених цим Договором Замовник (ТОВ «Петрівський квартал») доручає, а Підрядник (ТОВ «Новбуд») бере на себе зобов'язання власними та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно, у встановлені даним договором строки та порядку, виконати комплекс робіт «під ключ» по об'єкту згідно виданої Замовником проектної документації, об'єктних та локальних кошторисів та додатків до Договору, завдань Замовника, і включаючи всі можливі роботи, що не вказані, але необхідні для повного виконання робіт за цим договором і здати виконані роботи Замовнику.

Відповідно до пункту 4.1 ціна на виконання робіт за цим договором визначається Договірною ціною, яка є Додатком №3, сформована на підставі об'єктних та локальних кошторисів узгоджених сторонами.

На виконання умов вищезазначених Договорів, позивач з ТОВ «Будкомплексінвест» уклав Договір субпідряду від 09.07.2014 №090714, згідно умов якого, підрядник (ТОВ «Новбуд») доручає, а субпідрядник бере на себе зобов'язання власними та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно, у встановлені даним договором строки та порядку, виконати комплекс робіт з поліпшеного штукатурення стін, укосів та улаштування стяжок підлоги по об'єкту згідно виданої підрядником проектної документації, об'єктних та локальних кошторисів та додатків до Договору, договірних об'ємів робіт і включаючи всі можливі роботи, що не вказані, але необхідні для повного виконання робіт за цим договором і здати виконані роботи підряднику.

Відповідно до пункту 4.1 Договору №090714 ціна робіт складає без ПДВ - 1048249,83 грн., крім того ПДВ 209649,97 грн., всього разом 1257899,80 грн. на підставі Договірної ціни узгодженої сторонами.

На підтвердження реальності господарських операцій з вищевказаними контрагентами позивач надав суду такі документи: Декларації про початок виконання будівельних робіт, платіжне доручення від 11.12.2014 №1, №205, від 11.07.2014 №204, від 25.07.2014 №254, Лист від ТОВ «Будкомплексінвест» від 15.01.2015 №3, Податкові накладні від 11.07.2014 №1, №2, від 25.07.2014 №5, Податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації за липень 2014 року, розшифровки податкових зобов'язань з податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за липень 2014 року, Додаток №1 до договору від 10.07.2014 №100714, графік виконання будівельних робіт, Додаткову угоду №1 до договору від 10.07.2014 №100714, Договірну ціну, Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2014, за вересень 2014, Акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року, вересень 2014 року, за листопад 2014, підсумкову відомість ресурсів.

За результатами зазначених господарських операцій позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Проаналізувавши надані первинні документи, колегія суддів вважає, що вони повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Слід зазначити, що у своїх доводах представник відповідача посилається на той факт, що оплата по договору субпідряду від 09.07.2014 року №090714 була здійснена 11.07.2014 року на суму - 100 000.00 гри, та 25.07.2014 року на суму - 100 000.00 грн., з призначенням платежу - аванс на виконання комплексу БМР з поліпшеного штукатурення та стяжки по ж/б №1 по вул. Тараса Шевченка зг. Договора субпідряду 09.07.2014 року №090714. Згідно наданого до перевірки графіку встановлено, що виконання всього комплексу робіт субпідрядник повинен виконати до 02.11.2014 року. До перевірки не надано актів здачі-прийняття робіт які підтверджують виконання робіт та додаткових угод до договору щодо продовження термінів виконання робіт.

Аналогічна позиція податкового органу також стосовно договору субпідряду від 10.07.2014 року №100714.

З даного приводу, колегія суддів зазначає, що з аналізу наявних матеріалів справи вбачається, що у відповідності до умов п. 2.2 укладених Договорів субпідряду №090714 від 09.07.2014 року та № 100714 від 10.07.2014 року, Субпідрядник (TOB «Будкомплексінвест») виконує Роботи згідно з графіком виконання Робіт (Додаток №1), який є невід'ємною частиною Договору. Початок виконання Робіт - з дня підписання цього Договору та отримання першого авансового платежу за графіком фінансування (Додаток№2).

При цьому, п. 6.2. зазначених договорів передбачено, що Субпідрядник не пізніше 25-го числа звітного місяця, в якому були виконані Роботи, готує примірники Актів форми КБ-2в та примірники Довідок Форми КБ-3 із зазначенням в них фактичного обсягу та вартості виконаних Робіт, підписує їх і надає Підряднику на розгляд. Розгляд актів приймання виконаних будівельно-монтажних робіт без надання виконавчої документації, що стосується даних Робіт, підрядником не проводиться. У випадку порушення строку передачі зазначених документів Підряднику, їх подання Субпідрядником переноситься до наступної звітної дати, що не є порушенням Підрядником своїх зобов'язань щодо прийняття Робіт.

За графіком фінансування Позивач у липні місяці мав здійснити фінансування Робіт на загальну суму - 494090,99 грн. Натомість було сплачено лише частину від вказаних коштів, що не дало змоги Субпідряднику вчасно виконати Роботи згідно графіку виконання Робіт. Однак роботи за даним Договором виконувалися та були здані Субпідрядником Позивачу у наступному періоді.

Таким чином, зазначені доводи відповідача, суд апеляційної інстанції залишає поза увагою.

Судова колегія зазначає, що контрагент позивача на момент складання податкових накладних був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку та мав свідоцтво про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Зі змісту Акту перевірки слідує, що висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на обставинах, викладених в листі ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, який отримано від 22.09.2014 року №2598/7/26-52-04-18. В зазначеному листі повідомляється про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ТОВ «БУДКОМЛЕКТІНВЕСТ» по взаємовідносинах з ТОВ «ДРІМ БІЛДІНГ» за липень 2014 року, причина - стан платника « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Також, в даному листі зазначається про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Дрім Білдінг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2014 року.

На думку податкового органу, ТОВ «БУДКОМЛЕКТІНВЕСТ» здійснювало діяльність спрямовану на надання податкової вигоди третім особам, у зв'язку з чим фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та вказаним підприємством визнані такими, що є фіктивними та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що судова практика вирішення податкових спорів виходить із презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презумується, що дії платника податків, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, які містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірними.

Подання платником податків до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо контролюючий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, які містяться у таких документах.

Доводи контролюючого органу про отримання платником податків необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватися на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника податків, зокрема, на формування податкового кредиту.

Акти перевірок контрагентів позивача не є імперативною ознакою протиправності діяльності такого суб'єкта господарювання та не може розцінюватись як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних таким суб'єктом, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо формування відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Таким чином, допущені порушення одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Правочин, що відображає здійснення фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «БУДКОМЛЕКТІНВЕСТ», належним чином задокументовано і оформлено з дотриманням вимог бухгалтерського законодавства та відображено у податковій звітності позивача.

У той же час суд звертає увагу на те, що податковим органом у Акті перевірки не вказано жодного об'єктивного та документально підтвердженого доказу недійсності первинних документів, складених між позивачем і його контрагентом на виконання правочину.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено факт здійснення господарських операцій належними первинними документами, дослідженими судами першої та апеляційної інстанцій, копії яких наявні в матеріалах справи та які відповідають як за змістом, так і за своєю формою вимогам чинного законодавства, тому, бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новбуд" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді Повний текс ухвали виготовлено 31 липня 2015 року.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.