Постанова

від 18.12.2006 по справі 47/447-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/447-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2006 р.                                                           Справа № 47/447-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Сенчук І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  Ерьоменко З.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс", м. Харків (вх. № 3531 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 13.09.06 р. по справі № 47/447-06

за позовом Приватної фірми "Фабрика "Світ дерева", с. Пересічне, Дергачівського району, Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс", м. Харків

про стягнення 58233,64 грн., -

встановила:

У серпні 2006 року Приватна фірма "Фабрика "Світ дерева" звернулась до суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс" про стягнення пені у розмірі 48233,64 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань на підставі договору №233 від 30.11.2005р.  та договору  №11 від 25.01.2006р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 582,34грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. та стягнути на свою користь витрати, пов'язані з послугами адвоката у розмірі 10000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.09.06р. по справі №47/447-06 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволений частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс" на користь Приватної фірми "Фабрика "Світ Дерева" пені у розмірі 48233,64 грн., держмита у розмірі 582,34 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. В решті частини позову про стягнення 10000,00 грн. - відмовлено.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає рішення винесеним з порушенням норм матеріального права та процесуального права, в зв'язку з чим просить його скасувати в частині стягнення пені у розмірі 48233,64 грн., держмита у розмірі 582,34 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Позивач пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надав, в судові  засідання 14.11.06р., 12.12.06р. свого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки свого представника позивач суд апеляційної інстанції не повідомив.

Враховуючи ст. 43 ГПК України, якою встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також беручи до уваги те, що позивач  належним чином був повідомлений про час, день і місце розгляду справи, тому мав можливість скористатись своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України. За таких обставин, колегія суддів вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, щоб розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представника Приватної фірми "Фабрика "Світ дерева", оскільки позивач також не був позбавлений права надати суду апеляційної інстанції додаткові письмові докази в обґрунтування своїх вимог і заперечень та мав на це достатньо часу.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноваженого представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених  матеріалами справи обставин спору за якими встановив, між позивачем та відповідачем були укладені договори підряду на виготовлення продукції за кресленнями замовника №233 від 30.11.2005р. та №11 від 25.01.2006р. строком дії до 31.12.2006р.

Відповідно до умов цих договорів позивач ("Підрядник") зобов'язався виготовити та передати вироби відповідачу ("Замовнику") в строк, що зазначений у плані  поставки меблевих компонентів.

Пунктами 6.1. зазначених договорів передбачено, що оплата за виготовлення виробів здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника шляхом 50% передоплати від запланованої місячної поставки комплектів, що здійснюється на протязі першого банківського дня поточного місяця та 50% від суми, яка перераховується не пізніше одного банківського дня за комплекти, що поставлені на протязі попереднього тижня.

Як свідчать матеріали справи, по договору підряду на виготовлення продукції за кресленнями замовника №233 від 30.11.2005р. був розроблений графік поставки комплектів, із якого вбачається яка сума передоплати повинна була поступити кожного першого числа грудня 2005р., січня та лютого 2006р., а саме першого  грудня 2005р.- 137280,00 грн., першого січня 2006р. - 190080,00 грн., першого лютого 2006р. - 68640,00 грн.

Господарський суд в своєму рішенні зазначив, що після одержання попередньої оплати за грудень 2005р. в сумі 137280,00 грн., що надійшла замість 01.12.2005р. тільки 06.12.2005р., був початий випуск комплектів та відповідно зі зрушенням на 1 тиждень, було відвантажено ТОВ "Тандем плюс" 80 комплектів меблів на суму 21120 грн.,  50% становить 10560,00 грн., а строк оплати залишку 50% відповідно до правил п. 6.1 договору №233 наступив 19.12.2005 р. За таких обставин, суд першої інстанції вказав, що оплата за поставлені комплекти надійшла від ТОВ "Тандем плюс" тільки 18.01.2006р. з простроченням в 30 днів.

Згідно з умовами договору підряду на виготовлення продукції за кресленнями замовника №11 від 25.01.2006р. сторонами також був розроблений  графік поставки комплектів, з якого вбачається яка сума передоплати повинна була поступити кожного першого числа лютого, травня, квітня та травня 2005р., а саме першого лютого - 86572,00 грн., першого травня - 86572,00 грн., першого квітня 2006р - 86572,00 грн., першого травня 2006р. - 86496,00 грн.

Після одержання попередньої оплати за лютий 2006р. у сумі 86572,00 грн.,  що надійшла замість 01.02.2006р. тільки 02.02.2006р., позивачем був розпочатий  випуск комплектів та випущено 365 комплектів меблів "Балтика" та 88 комплектів огороджень "Балтика" на суму 86983,01 грн., вартість яких відповідачем залишились несплаченою.

Виносячи рішення про задоволення позовних вимог господарський суд послався на те, що відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, а відповідно до п. 9.2 спірних договорів підряду на виготовлення продукції за кресленнями замовника №233 від 30.11.2005р.  та №11 від 25.01.2006р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань сторонами була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,5% від вартості простроченого платежу за кожен день прострочки.

За таких обставин, та враховуючи п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, яким передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових   зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, а також вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з яким розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, а також приймаючи до уваги невиконання відповідачем взятого на себе  зобов'язання по оплаті товару в термін, встановлений спірними договорами, господарський суд Харківської області визнав позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 48233,64 грн. такими, що відповідають вимогам даних договорів та  чинному законодавству України, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів,  не повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, тому є підстави для  задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. А згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення не взяв до уваги обставини, суттєві для розгляду цього спору, що на думку колегії суддів є підставою для його скасування та прийняття нового рішення, яким у позові слід відмовити, з огляду на наступне.  

Так, згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  Зобов'язання, строк (термін) виконання  якого  визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.  А якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на свій власний розсуд здійснив поставку товару відповідачеві без проведення останнім попередньої оплати, а відповідач з цим погодився, про що свідчить прийняття ним товару. Колегія суддів вважає, що вказаним сторони фактично змінили умови розрахунків за поставлену продукцію.

Крім того, слід зазначити, що умовами спірних договорів сторони у даній справі не передбачили чіткий порядок здійснення оплати за отриманий товар та строки її  здійснення.   

При цьому, Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР не містить вимог та положень щодо відповідальності боржника у вигляді нарахування йому пені за проведення несвоєчасної попередньої оплати товару.

Також, спірні договори не містять умов щодо нарахування пені за несвоєчасне здійснення попередньої оплати.

Отже, господарський суд приймаючи рішення щодо задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 48233,64 грн. за прострочку проведення попередньої оплати, в даному випадку, не врахував вимоги чинного законодавства, з якими законодавець пов'язує її нарахування за прострочку платежу отриманого товару, а також обставин справи стосовно погодження строків і порядку проведення оплати поставленого товару.

За таких обставин, колегія суддів визначає про помилковість висновків суду першої інстанції стосовно наявності факту порушення відповідачем умов спірних договорів, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та не відповідають нормам чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків стосовно правомірності нарахування позивачем пені в розмірі 48233,64  грн. за невиконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаними договорами щодо несвоєчасного перерахування попередньої оплати за поставлений і отриманий відповідачем товар.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає заявлений позов безпідставним, через що в його задоволенні повинно бути відмовлено.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що господарським судом Харківської області при прийнятті оскаржуваного рішення від 13.09.2006 р. по справі № 47/447-06 порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду у повній мірі не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс" підлягає задоволенню, а вказане рішення -  скасуванню.

Задовольняючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне покласти витрати по сплаті державного мита по скарзі на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс", м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.09.06р. по справі № 47/447-06 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Стягнути з Приватної фірми "Фабрика "Світ Дерева" (м. Харків, вул. Маршала Конева, 1А, р/р 26007301674 в Першому Харківському філіалі АКБ "Базис", МФО 351599, код ЄДРПОУ 31340976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс" (62460, Харківська область, Харківський район, смт. Високий, Автотурбаза "Кемпінг", р/р 26007321078001 в ХГРУ "Приватбанк", МФО 351533, код 30690309) суму держмита в розмірі 241,17 грн. по апеляційній скарзі.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.  

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді