Рішення

від 23.02.2007 по справі 13/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.07                                                                                 Справа № 13/10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮТК-А” м. Одеса

До Державного підприємства “Попаснянський вагоноремонтний завод” м. Попасне

Про стягнення 1 425 062 грн.  47 коп.

Суддя Яресько Б.В.

За участю:

Від позивачаФедоренко Д.А. дов. № 10/01 від 10.01.2007 р.

Від відповідача Егурнов О.В. дов. № 85 від 01.12.2006 р.

У судовому засіданні 19.02.2007р. була оголошена перерва до 11 год. 00 хв. 23.02.2007 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивачем заявлений позов про стягнення з відповідача боргу в сумі 1 291 991 грн. 41 коп. втрат від інфляції –87 664 грн. 30 коп., 3 % річних –6410 грн. 30 коп., та пені в сумі 38 996 грн. 46 коп.

Позивач позов підтримав.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що згідно його даних розмір основного боргу складає 1 291 499 грн. 41 коп.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ, що між сторонами по справі були укладені договори поставки № ПВРЗ/МТЗ/0609/Ю  від 12.01.2006 р., № ПВРЗ/МТЗ/0610/Ю від 12.01.2006 р. № ПВРЗ/БМЗ/0626/Ю від 06.03.2006 р., за якими позивач зобов'язався поставити відповідачу, а останній прийняти та оплатити протягом 10 банківських днів одержану продукцію.

Згідно п. 9.4. договорів у випадку прострочення оплати за поставлену продукцію відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення.

На виконання зазначених договорів позивач здійснив поставку відповідачу протягом 06.07.2006 р. по 26.09.2006 р. продукції на суму 1 721 991 грн. 41 коп., у тому числі і за накладною № 1150 від 06.09.2006 р. на суму 492 грн. 00 коп., Факт поставки продукції підтверджується матеріалами справи.

Відповідач оплатив одержану продукцію частково, та несвоєчасно.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача борг за поставлену продукцію в сумі 1 291 991 грн. 41 коп. втрати від інфляції –87 664 грн. 30 коп. , 3 % річних –6410 грн. 30 коп. ,. та пені в сумі 38 996 грн. 46 коп., за період з 11.07.2006 р. по 21.12.2006 р., обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договорів, положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України, п. 9.4 договорів.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що за його даними розмір основного боргу становить 1 291 499 грн. 41 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити гроші, надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських   договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених Господарським  кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.  

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом

Відповідно до положень п. 6 ст. 232, та 343 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, та що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Доводи відповідача щодо неодержання товару на суму 492 грн. 00 коп., спростовуються матеріалами справи, зокрема накладною № 1150 від 06.09.2006 р. за договором № ПВРЗ/БМЗ/0626/Ю від 06.03.2006 р.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Клопотання відповідача щодо зменшення розміру неустойки в порядку п. 3 ст. 83 Господарського  процесуального кодексу України судом відхиляється з врахуванням його недоведеності, та приймаючи до уваги, що застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського  процесуального кодексу України є правом суду у виняткових випадках.

Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –14250 грн. 62 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Надмірне сплачене позивачем державне мито в сумі 249 грн. 38 коп. за платіжним дорученням № 513 від 12.12.2006 р. підлягає поверненню з державного бюджету.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Попаснянський вагоноремонтний завод” Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. Залізнична 1 ідентифікаційний код  09585574 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮТК-А” м. Одеса, вул. Комітетська б. 11/17 корп. 2 кв. 45 ідентифікаційний код 33386504 борг за поставлену продукцію в сумі 1 291 991 грн. 41 коп. втрати від інфляції –87 664 грн. 30 коп. , 3 % річних –6410 грн. 30 коп. ,. та пені в сумі 38 996 грн. 46 коп., державне мито у сумі –14250 грн. 62 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

3. Повернути з державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю “ЮТК-А” м. Одеса, вул. Комітетська б. 11/17 корп. 2 кв. 45 ідентифікаційний код 33386504 державне мито в сумі 249 грн. 38 коп. за платіжним дорученням № 513 від 12.12.2006 р.

Підставою для повернення є копія даного рішення, засвідчена печаткою суду.

У судовому засіданні ..2007 р. за згодою сторін була оголошена  тільки вступна  та резолютивна частина рішення.

Дата підписання рішення 28.02.2007 року.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                       Б.В. Яресько