Рішення

від 16.12.2008 по справі 2-517/2008

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Заочне рішення

Заочне рішення

                                     Іменем України

16

грудня 2008 року

Первомайський

районний суд Автономної Республіки Крим

у

складі: головуючого - судді Михайлової Л.О.,

при

секретарі Коняхіної А.Г.,

за

участю прокурора Костік М.М.,

розглянувши

у  відкритому судовому засіданні в смт.

Первомайське

цивільну

справу за позовом прокурора Первомайського району АР Крим в інтересах

ОСОБА_1

до МКП «Крестянівський комунальник» про стягнення

середнього

заробітку за період вимушеного прогулу, треті особи - Крестянівська

сільська

рада Первомайського району АР Крим, МКП «Правдовський комунальник»,

встановив:

      Прокурор Первомайського району АР Крим в

інтересах ОСОБА_1,

уточнивши  в судовому засіданні свої позовні вимоги,  просить стягнути з

відповідача

МКП «Крестянівський комунальник» середню заробітну плату за час

вимушеного

прогулу в сумі 2694,84 грн. на користь ОСОБА_1 Свої вимоги

мотивує

тим, що ОСОБА_1 13.04.2005р. була прийнята в МКП «Крестянівський

комунальник»  на роботу контролером,  відповідно до наказу № 96 від

13.04.2005р.

01.04.2007 року директором МКП «Крестянівський комунальник» Штоп А.

А.

в трудову книжку ОСОБА_1 НОМЕР_1 було зроблено запис №

22,

де зазначено, що ОСОБА_1 «Вибула з  МКП

«Крестянівський комунальник»,

у

зв'язку  з переводом  в МКП «Правдовський комунальник», відповідно

до наказу

по

підприємству № 130 від 01.04.2007р. Даний запис в трудовій книжці не

відповідає

законодавству про працю, тому суттєво обмежує права ОСОБА_1

на

працю, на пенсійне забезпечення, на достатній життєвий рівень для себе та

членів

родини. Фактично вона у МКП „Правдовський комунальник” не працювала,

однак  через неправильну запис у трудовій книжці

була позбавлена можливості

офіційно

працевлаштуватися на іншому підприємстві, не могла стати у центрі

зайнятості

на облік як безробітна. На даний час 

запис № 22 від 01.04.2007 р. з

її

трудової книжки виключено, тому від позовних вимог про визнання запису у

трудової

книжки недійсним та про поновлення на роботі прокурор та позивач

відмовились.

Оскільки

з

01.04.2007р.  у результаті вимушеного

прогулу ОСОБА_1 не отримувала

заробітну

плату, тому просять стягнути на її користь середній заробіток з

відповідача

за час вимушеного прогулу у сумі 2694,84 грн.

Відповідач

та треті особи про час і місце судового засідання повідомлялися

належним

чином, про причині неявки суд не повідомили. Зі згоди позивача суд

ухвалює

рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224

ЦПК

України.

Судом

встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини. ОСОБА_1

13.04.2005р.

була прийнята на роботу контролером в МКП «Крестянівський

комунальник»,

що підтверджується записом до її трудової книжки серії УКР №

0849812.  Відповідно до наказу № 130 від 01.04.2007

року директором МКП

«Крестянівський

комунальник» Штоп А.А. в трудову книжку ОСОБА_1 

було

зроблено

запис № 22 наступного формулювання: «Вибула з 

МКП «Крестянівський

комунальник»

у зв'язку з переводом  в МКП

«Правдовський комунальник»,

відповідно

до наказу по підприємству № 130 від 01.04.2007р. Однак даний запис в

трудовій

книжці не відповідає законодавству про працю, а саме п.п. 2.3.

Інструкції

про порядок ведення трудових книжок робітників, що затверджений

приказом

Міністерства праці та соціального захисту населення № 48 від

29.07.1993

року, яка передбачає, що записи у трудовій книжці при звільненні або

при

переводі  на іншу роботу повинні

здійснюватися у точної відповідальності до

формулювання

у діючому законодавстві з посиланням на 

відповідну статтю, пункт

закону.

Фактично ОСОБА_1 у МКП „Правдовський комунальник” не працювала,

що

підтверджується відсутністю відповідного запису про прийом на роботу у її

трудовій

книжці, листом № 367/9/17-о від 02.10.2007 року Первомайської 

міжрайонної

державної податкової інспекції. Вказаний запис у трудовій книжці

суттєво

обмежує право ОСОБА_1 на працю, на пенсійне забезпечення, на

достатній

життєвий рівень для себе та членів родини. Фактично ніде не працюючи,

вона

була позбавлена можливості офіційно працевлаштуватися, не могла стати у

центрі

зайнятості на облік як безробітна. На даний час запис № 22 від

01.04.2007

р.  у трудовій книжці позивача визнана

недійсною, про що зроблена у

трудовій

книжці відповідна запис від 15.12.2008 року.

Відповідно

до ч. 3 ст. 235 КЗпП України, якщо неправильне формулювання причини

звільнення

в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган,

який

розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому

середнього

заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах,

передбачених

частиною другою цієї статті.

 Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України, виплата

працівникові середнього заробітку

за

час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання

нижчеоплачуваної

роботи у даному випадку проводиться не більш як за один рік.

З

01.04.2007р. по даний час у результаті вимушеного прогулу ОСОБА_1 не

отримувала

заробітну плату,  тим самим було суттєво

обмежене її право,

передбачене

ст. 48 Конституції України, на достатній життєвий рівень для себе

та

членів її родини. Відповідно до  довідки

№ 220 від 26.08.2008 року

Крестьянівської

сільської ради Первомайського району АР Крим, середньомісячна

заробітна

плата ОСОБА_1 за останні 6 місяців праці складає 224,57 грн.,

тому

позовні вимоги про стягнення середнього заробітку на її користь  за один

рік

у розмірі 224,57 грн. х 12 місяців = 2694,84 грн. підлягають задоволенню у

повному

обсязі.

Керуючись

ст.ст.10, 11, 57-60, 209, 212-215, 224-225 ЦПК України, ст.. 235 КЗпП

України,

суд

вирішив:

Позов

прокурора Первомайського району АР Крим в інтересах ОСОБА_1

задовольнити.

Стягнути

з малого комунального підприємства «Крестянівський комунальник»

Первомайського

району АР Крим (код 31155898) на користь ОСОБА_1

2694,84

гривень, а також судовий збір в дохід держави у сумі 51 гривню

та

витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30

гривень.

Рішення

може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду

Автономної

Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний

строк

з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження  і подання

після

цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК

України.

Заочне

рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою

заявою

відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий