Постанова

від 16.11.2011 по справі 13/110/2011/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2011 р. Справа № 13/110/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

суддів Юрчук М.І.

суддів Дужич С.П.

при секретарі Ткач Ю.В.

розглянувши апеляційну скаргу позивача на ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.10.11 р. у справі № 13/110/2011/5003

за позовом Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ ОСОБА_1"

до Відповідача 1: Приватного підприємства "АГЗА ЛІС"

Відповідача 2: Приватного підприємства "Ліском-Вінниця"

про стягнення 731 887,78 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. № 10200/205 від 04.04.11р.)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Креді ОСОБА_1» (надалі -Позивач) вернулось в господарський суд Вінницької області з позовною заявою (а.с. 2-5) до Приватного підприємства «Агра ліс» (надалі -Відповідач 1) та до Приватного підприємства «Ліском-Вінниця» (надалі -Відповідач 2) про стягнення з Відповідача 1 та Відповідача 2 на користь Позивача 417 316 грн. 84 коп. строкової заборгованості по кредиту, 183 638 грн. 84 коп. простроченої заборгованості, 11 114 грн. 45 коп. відсотків, 2 667 грн. 45 коп. нарахованих відсотків, 10 369 грн. 08 коп. простроченої заборгованості по відсоткам та 15 736 грн. 87 коп. пені.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 7 вересня 2011 року (а. с. 6-8), з підстав, вказаних у цьому рішенні позов задоволено у повному обсязі.

На виконання зазначеного рішення 23 вересня 2011 року господарським судом Вінницької області видано наказ (а. с. 11) на виконання вищевказаного рішення.

12 жовтня 2011 року до господарського суду Вінницької області надійшла заява Позивача про винесення додаткового рішення у даній справі (а. с. 14-15).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 13 жовтня 2011 року (а. с. 20-21), з підстав, вказаних в ухвалі, відмовлено у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення у даній справі.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою господарського суду першої інстанції Позивач звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій з підстав, вказаних в цій апеляційній скарзі, просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 13 жовтня 2011 року у даній справі та задоволити заяву Позивача про прийняття додаткового рішення.

В судовому засіданні Позивача підтримав доводи, висвітлені в апеляційній скарзі.

В судове засідання представники Відповідача 1 та Відповідача 2 не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи Відповідача 1 та Відповідача 2 повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (а. с. 49, 50). Жодних заяв чи клопотань від Відповідача 1 та Відповідача 2 не надходило...

Враховуючи вищеописане, а також з урахуванням п'ятнадцятиденного строку перегляду в апеляційному порядку апеляційних скарг на ухвали місцевих господарських судів, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників Відповідача 1 та Відповідача 2, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника Позивача, розглянувши матеріали та обставинами справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що пунктом 11 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10 грудня 1996 року N 02-5/422 "Про судове рішення" (надалі -Роз'яснення) щодо питань винесення додаткового рішення встановлено, що прийняття додаткового рішення за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення; про відхилення заяви сторони чи прокурора щодо прийняття додаткового рішення виносяться ухвала (стаття 86 ГПК України)...; господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення припустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК України.

Відповідно до пункту 12 Роз'яснення: господарський процесуальний кодекс України не встановлює будь-яких обмежень строків подання заяв про прийняття додаткового рішення; тому при розгляді цих заяв господарським судам слід керуватись тими статтями Господарського процесуального кодексу України, які регламентують відповідні строки щодо основного рішення.

Пунктом 13 Роз'яснення передбачено, що: вирішуючи питання процедури розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні виходити з того, в якому порядку розглядалась справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві тощо.

Статтею 88 Господарського процесуального кодексу України визначено, що: господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.

Дослідивши судове рішення суду першої інстанції, колегія суду приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції при винесенні рішення у даній справі всебічно досліджені всі обставини справи, повністю вирішено питання щодо заявлених позивачем вимог та щодо розподілу судових витрат, а також правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства України видано один наказ на виконання рішення суду про солідарне стягнення з Відповідача 1 та Відповідача 2 суми боргу.

Відповідно до частини 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України: якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

В силу дії пункту 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження": у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач , а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, колегія суду констатує той факт, що в резолютивній частині рішення від 7 вересня 2011 року (а.с. 6-8) та в наказі на виконання зазначеного рішення від 23 вересня 2011 року (а.с. 11) у справі № 13/110/2011/5003 зазначено про солідарне стягнення з Відповідача 1 та з Відповідача 2 заявленої до стягнення суми, що відповідає приписам чинного законодавства України.

Рівненський апеляційний господарський суд також зауважує, що у випадку наявності процесуальної співучасті на стороні Позивача або Відповідача, апріорі видається один наказ на стягнення всієї суми...

Колегія суду звертає увагу на те, що згідно частини 1 статті 554 Цивільного кодексу України: у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

В силу дії частини 3 статті 554 Цивільного кодексу України: особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

При цьому Рівненський апеляційний господарський суд зауважує, що підставою звернення Позивача до суду стало невиконання Відповідачем 1 своїх зобов'язань по Кредитному договору № 421-ю та подальшим невиконанням Відповідачем 2 своїх зобов'язань щодо погашення суми боргу, як поручителем Відповідача 1 за виконанням ним свого зобов'язання за Кредитним договором, згідно Договору поруки...

Позивач же в своїй позовній заяві (а.с. 2-5) просить суд солідарно стягнути з Відповідача 1 та Відповідача 2 суми позову та судові витрати, а не здійснити окреме стягнення боргу з кожного Відповідача (чітко визначених сум).

З огляду на усе вищевказане Відповідач 1 та Відповідач 2 стали солідарними боржниками перед Позивачем. Водночас колегія суду констатує факт того, що оспорюваний наказ відповідає всім вимогам передбачених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження»...

Враховуючи усе вищеописане, колегія суду погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, проте, що заява Позивача про винесення додаткового рішення, є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи усе вищеописане у даній судовій постанові, Рівненський апеляційний господарський суд залишає оспорювану ухвалу господарського суду Вінницької області без змін, а апеляційну скаргу Позивача без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.10.11 р. у справі №13/110/2011/5003 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ ОСОБА_1" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Дужич С.П.

16306/11