Постанова

від 29.07.2011 по справі 2а-1870/2673/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2011 р. Справа № 2a-1870/2673/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д., суддів: Глазька С.М., Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Єреп Ю.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 2а-1870/2673/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Петрол" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

11.12.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми-Петрол" (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 02.12.2009 № 0001442312/0/82999.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 по справі № 2а-911/10/1870 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Петрол" задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 02.12.2009 № 0001442312/0/82999.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 по справі № 2а-911/10/1870 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2011 вищевказану справу було прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні 11.06.2011 представником позивача заявлено клопотання про уточнення позовних вимог, з урахуванням яких позивач просить суд визнати протиправним та недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 02.12.2009 № 0001442312/0/82999, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 1 453 692, 00 грн. (за основним платежем 969 128, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 484 564, 00 грн.).

В судовому засіданні 20.07.2011 представником позивача надані додаткові пояснення по справі (а.с. 58-63, т.2), а представником відповідача - письмові заперечення від 20.07.2011 № 57835/9/10-009 (а.с. 208-211, т.2).

Позовні вимоги (з урахуванням уточнень до адміністративного позову та додаткових пояснень) мотивовані тим, що згідно акту про результати планової виїзної перевірки позивача від 19.11.2009 порушення полягало в тому, що позивачем було віднесено до валових витрат витрати на паливо-мастильні матеріали, що придбавались ним з ціллю їх подальшої реалізації за ціною, яка є нижчою ціни придбання, і тому позивач отримав не прибуток, а збиток, а згідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку на прибуток, маючи право розпоряджатися своїм товаром відповідно до Закону та Статуту, мав право на віднесення до складу валових витрат тільки ті витрати по придбанню таких товарів, які придбаваються платником ПДВ для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Позивач зазначає, що вищевказані норми визначають господарську діяльність не як діяльність по отриманню доходу, а як діяльність, направлену на отримання доходу від господарських операцій. Якщо підприємство нарахувало валовий доход, це означає, що понесені витрати є направленими на здійснення господарської діяльності.

У відповідності до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обов'язковою умовою для віднесення вартості придбаних товарів на валові витрати є їх подальше використання у власній господарській діяльності. Відповідно до довідки про включення позивача до ЄДРПОУ, одним із видів діяльності ТОВ "Суми-Петрол" є оптова торгівля. Позивач вважає, що підприємством правомірно віднесено до складу валових витрат суми витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які використовуються у власній господарській діяльності.

Позивач зазначає, що згідно п. 2.1 статуту ТОВ "Суми-Петрол" метою господарської діяльності Товариства є розвиток сучасної високоефективної системи обслуговування суб'єктів народногосподарського комплексу та населення в різних сферах на основі використання прогресивних технологій, задоволення потреб в послугах та продукції промислового, виробничо-технічного призначення, а також реалізація на основі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів учасників та членів трудового колективу Товариства.

Відповідно до п. 2.2 статуту ТОВ "Суми-Петрол" предметом діяльності Товариства є купівля та продаж, здавання в оренду і суборенду юридичним та фізичним особам будівель, споруд квартир, землі та іншого нерухомого та рухомого майна всі види послуг в цій галузі; оптова та роздрібна торгівля нафтопродуктами, газом та продуктами їх переробки, в тому числі з АЗС або пересувної АЗС за готівку та по безготівковому розрахунку та інші види діяльності.

За таких обставин, позивач зазначає, що не мав наміру отримати збитки від купівлі-продажу нафтопродуктів.

Як вбачається з пояснень представника позивача, ТОВ "Суми-Петрол" дійсно укладало договори нафтопродуктів з ТОВ "Садаліт" і ТОВ "Оптіма Трейд", які в подальшому було продано ТОВ "Нафтова торгова компанія", що підтверджується матеріалами справи. Придбані паливно-мастильні матеріали позивач планував реалізувати через мережу АЗС, які були надані в оренду філії № 15 Сумська ТОВ НК "НК Альфа-Нафта". Про це, як зазначає представник позивача, була домовленість між директором ТОВ "Суми-Петрол" ОСОБА_4 та директором філії філії № 15 Сумська ТОВ НК "НК Альфа-Нафта" ОСОБА_5

Придбані та в подальшому реалізовані нафтопродукти знаходились на зберіганні ВАТ «Дніпронафтопродукт» на підставі договору №2912/08-5 зберігання від 29.12.2008 року. Фактичне приймання передача нафтопродуктів на зберігання підтверджуються наданими суду актами прийому-передачі та податковими накладними.

В зв'язку з потребою в грошових коштах ТОВ «Суми-Петрол» дійсно реалізувало вищезазначене паливо по ціні нижче закупівельних, що зробило спробу заробити на реалізації палива не вдалою.

За таких обставин, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення від 02.12.2009 № 0001442312/0/82999, прийняте на підставі акту про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Суми-Петрол" від 19.11.2009, є протиправним та недійсним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з наведених у позовній заяві підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнали, просили у задоволенні позову відмовити з наведених у запереченнях підстав (а.с. 97-99 т. 1, а.с. 208-211 т. 2) та пояснили, що ТОВ «Суми- Петрол» уклало договір поставки нафтопродуктів №12/08-9 від 30.12.2008 з ТОВ «Содаліт» на постачання дизельного палива в кількості 815,893 т. на суму 4944311,58 грн. в т.ч. ПДВ 824051,93 грн.

Згідно вказаного договору ТОВ «Содаліт» поставило ТОВ «Суми-Петрол» дизельне паливо в кількості 815, 893 т. на загальну суму 4944311,58 грн. в т.ч. ПДВ 824 051,93 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними.

Крім того, ТОВ «Суми - Петрол» уклало договір поставки нафтопродуктів №515/2009-СП від 02.03.2009 з ТОВ «Оптіма Трейд» на постачання бензину А-95 в кількості 1834,60 т. на суму 13231135,20 грн. в т.ч. ПДВ 2205189,20 грн.

Згідно вказаного договору ТОВ «Оптіма Трейд» поставило ТОВ «Суми-Петрол» бензин А-95 в кількості 1834,60 т. на суму 13231135,20 грн. в т.ч. ПДВ 2205189,20 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними.

Отриманий бензин ТОВ «Суми - Петрол» зберігало на ВАТ«Дніпронафтопродукт» згідно договорів на зберігання нафтопродуктів.

Тобто, фактично товар визначений договорами поставки не отримувало, зазначає відповідач.

Крім того, відповідач стверджує, що отримавши паливно-мастильні матеріали від постачальників ТОВ «Содаліт» та ТОВ «Оптіма Трейд», в свою чергу ТОВ «Суми - Петрол» в якості Продавця уклало договір №03/09-11 від 31.03.2009 з ТОВ «Нефтяна торгівельна компанія» на постачання даних нафтопродуктів.

По вказаному договору ТОВ «Суми - Петрол» реалізувало ТОВ «Нефтяна торгівельна компанія» бензин А-95 в кількості 1834,60 т. та дизельне паливо в кількості 815,893 т., які раніше були придбані у ТОВ «Оптіма Трейд» та ТОВ «Содаліт». Таким чином, складається ситуація, при якій позивач реалізовує паливо ТОВ «Нефтяна торгівельна компанія» за нижчою ціною ніж та ціна, за яку придбавалося паливо у ТОВ «Оптіма Трейд» та ТОВ «Содаліт», тим самим проводячи завідомо збиткову операцію.

Відповідач зазначає, що вже наступного дня після реалізації палива по збитковим цінам, а саме 01.04.2009 позивач знов закуповує паливо за цінами значно вищими ніж ті, по яким він реалізував паливо 31.03.2009, а саме укладає договір на поставку палива з ТОВ «ОСОБА_3 - Траст».

31.03.2009 позивач реалізовує паливо за ціною 4127,50 грн. за 1 т., а 01.04.2009 закуповує паливо за ціною 5772,50 грн. за 1 т., тобто свідомо завдає собі збитки.

На думку відповідача, не можливо встановити розумної ділової мети з боку позивача, адже реалізуючи за збитковими для себе цінами продукцію, наступного дня закуповує аналогічні паливно-мастильні матеріали за цінами значно вищими, що свідчить знову про збиткову направленість діяльності підприємства та відсутності основної мети ведення діяльності-отримання доходу.

Також, відповідач зауважує про неможливість діяльності підприємства без одержання прибутку, так як утримання основних фондів, трудових ресурсів і т.д. вимагає певних видатків, які саме і повинні покриватися за рахунок прибутку. Протягом всього перевіряємого періоду позивач декларує збитки, а саме:2 півр.2006р. в сумі 1565,2 тис. грн., 2007 р. в сумі 6569,3 тис.грн., 2008р. в сумі 5811,5тис. грн.,1 півр.2009р. в сумі 10431,1 тис.грн.

Як вбачається із заперечень відповідача, платник податку на прибуток, маючи право розпоряджатися своїм товаром відповідно до Закону та Статутом, мав право на віднесення до складу валових витрат тільки ті витрати по придбанню таких товарів, які придбаються платником податку з метою одержання прибутку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності», тобто з цілью отримання доходу. Але внаслідок укладених вищевикладених договорів та здійснених відповідно до них операцій з реалізації паливно-мастильних матеріалів за цінами, нижчими ніж ціни придбання ТОВ «Суми - Петрол» отримав при цьому збиток в сумі 4 846 771,80 грн., тобто підприємство не використало придбані паливно-мастильні матеріали з ціллю отримання прибутку, а використав їх для отримання збитку в сумі 4 846 771,80 грн.

Таким чином, на думку відповідача, в діях позивача вбачається порушення норм податкового законодавства, а саме п. 5.1 ст. 5 та п. 1.32 ст. 1 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.1999 позивач зареєстрований як юридична особа, включений до ЄДРПОУ, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та копією довідки серії АА № 145901 з ЄДРПОУ (а.с. 7, 8-9).

Судом встановлено, що в листопаді 2009 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, про що складено відповідний акт від 19.11.2009 № 8058/2312/30497520/102 (а.с. 10-72 т. 1), яким встановлено заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 969 128 грн. 00 коп., в тому числі: за грудень 2008 року на суму 208 486 грн. 00 коп., січень 2009 року - 35 815 грн. 00 коп., лютий 2009 року - 34 100 грн. 00 коп., березень 2009 року - 690 727 грн. 00 коп.

За результатами перевірки відповідачем видано податкове повідомлення-рішення від 02.12.2009, яким визначено податкове зобов`язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 1 453 692 грн. 00 коп., у тому числі: за основним платежем - 969 128 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 484 564 грн. 00 коп. (а.с. 73 т. 1).

Правовою підставою визначення зобов'язань був висновок відповідача про порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР).

Порушення вимог даної норми полягало у віднесенні позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів без мети їх подальшого використання у межах господарської діяльності, направленої на отримання доходу.

Під час проведення перевірки позивача встановлені наступні господарські операції.

Відповідно до договору поставки нафтопродуктів від 30.12.2008 № 12/08-9 позивачем придбано у ТОВ "Содаліт" дизельне пальне марки С на загальну суму 4 944 311, 58 грн., в тому числі податку на додану вартість 824 051, 93 грн.( а.с.74-79 т. 1).

В податковому обліку сума ПДВ в розмірі 616 625,0 грн. врахована підприємством у складі податкового кредиту за грудень 2008 року.

В податковому обліку сума ПДВ в розмірі 106 325,73 грн. врахована підприємством у складі податкового кредиту за січень 2009 року.

В податковому обліку сума ПДВ в розмірі 101 101,0 грн. врахована підприємством у складі податкового кредиту за лютий 2009 року.

Отримане дизельне паливо ТОВ "Суми-Петрол" зберігало на ВАТ "Дніпронафтопродукт" (код 03481879, м. Дніпронетровськ) згідно договору № 2912/08-5 від 29.12.2008 на зберігання нафтопродуктів.

Розрахунки за отримане дизельне паливо ТОВ "Суми-Петрол" не проведено, на підприємстві обліковується кредиторська заборгованість по підприємству ТОВ "Содаліт" на суму 4 944 311, 58 грн.

Факт отримання пального підтверджується видатковими накладними (а.с. 80-82 т. 1).

Відповідно до договору поставки нафтопродуктів від 02.03.2009 № 515/2009-СП позивачем придбано у ТОВ "Оптіма Трейд" (код 30414863, м. Дніпропетровськ) бензин А-95 в кількості 1 834, 60 тон, на загальну суму 13 231 135, 20 грн., в тому числі податку на додану вартість 2 205 189, 20 грн. по ціні 6010, 00 грн. за тону (а.с. 83-85 т. 1).

В податковому обліку сума ПДВ в розмірі 2 205 189, 20 грн. врахована підприємством у складі податкового кредиту за березень 2009 р.

Отриманний бензин ТОВ В«Суми-ПетролВ» зберігало на ВАТ "Дніпронафтопродукт" (код 03481879, м. Дніпропетровськ) згідно Договору № 2912/08-5 від 29.12.2008 на зберігання продуктів.

Тобто, фактично руху товару не відбулося, лише заключалися договори, а сам товар (бензин) постійно знаходився на ВАТ "Дніпронафтопродукт" (код 03481879, м. Дніпропетровськ).

Факт отримання пального підтверджується видатковими накладними (а.с. 86-87 т. 1).

31.03.2009 позивачем укладено договір поставки нафтопродуктів № 03/09-11 з ТОВ "Нафтова торгова компанія" (код 23020904, м. Дніпропетровськ), відповідно до якого позивачем ТОВ "Нафтова торгова компанія" було поставлено дизельне пальне марки С в кількості 815, 893 тон, за ціною 3342, 50 грн. за тону та бензин А-95 в кількості 1 834, 60 тон, за ціною 4 127, 50 грн. за тону, що підтверджується копією договору та специфікацією до нього та видатковою накладною (а.с. 88-92 т. 1), які раніше були придбані у ТОВ "Оптіма Трейд" та ТОВ "Содаліт".

Під час судового розгляду справи, позивачем було надано перелік АЗС (АГЗС) ТОВ "Суми-Петрол" з доданими договорами купівлі-продажу, свідоцтва про право власності, реєстраційних посвідчень на АЗС, АГЗС з відповідними витягами (а.с. 106-175 т.2). Існуючі майнові комплекси (АЗС, АГЗС, нафтобази) ТОВ «Суми-Петрол» здавало в оренду ТОВ НК «НК Альфа-Нафта» в особі філії № 15 Сумська. Ця обставина підтверджується копіями договорів оренди автозаправної станції та таблицею з переліком ООО «Суми-Петрол» (а.с. 82-105 т. 2).

Крім того, позивачем в судовому засіданні надано документи в підтвердження фактичного приймання нафтопродуктів на зберігання, а саме: акти прийомки-передачі по договору зберігання від 29.12.2008 № 2912/08-5, акти здачи-прийомки виконаних робіт по договору зберігання від 29.12.2008 № 2912/08-5, податкові накладні постачальника нафтопродуктів та зберігача (а.с. 179-195 т. 2).

Як вбачається з пояснень представника позивача, не знайшовши змоги реалізувати нафтопродукти придбані у ТОВ "Вест-Траст" з достатньою націнкою, позивач домовився з ТОВ «Вест-Траст» про повернення придбаного товару. В підтвердження даної обставини позивач надав суду: копії договору поставки нафтопродуктів № 143-2009/П від 24.03.2009, угоду про розірвання договору, акти прийомки-передачі по договору, податкові накладні, акти прийомки - передачі по договору зберігання, розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних (а.с. 196-207 т.2).

Також, представником позивача надані оборотно-сальдові відомості щодо розрахунків з контрагентами: ТОВ "Содаліт", ТОВ "Оптіма-Трейд", ТОВ "Нефтяна торгівельна компанія" (а.с. 219-229 т.2).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 № 283/97 (далі - Закон № 283/97) визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 1. 32 ст. 1 Закон № 283/97 господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, відповідно до п. 5.1 ст. 5 та п. 1.32 ст. 1 Закону № 283/97 платник податку на прибуток, маючи право розпоряджатися своїм товаром відповідно до Закону та Статуту, мав право на віднесення до складу валових витрат тільки ті витрати по придбанню таких товарів, які придбаваються платником ПДВ для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 22.05.1997 р. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно ч.1 ст. 19 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Стаття 62 Господарського кодексу України передбачає, що господарюючий суб'єкт, який за своїми ознаками є підприємством, самостійно здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.

Відповідно до п. 2.1 статуту ТОВ "Суми-Петрол" метою господарської діяльності Товариства є розвиток сучасної високоефективної системи обслуговування суб'єктів народногосподарського комплексу та населення в різних сферах на основі використання прогресивних технологій, задоволення потреб в послугах та продукції промислового, виробничо-технічного призначення, а також реалізація на основі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів учасників та членів трудового колективу Товариства.

Як вбачається з матеріалів справи протягом всього перевіряємого періоду позивач декларує збитки, а саме: 2 півр.2006р. в сумі 1 565, 2 тис. грн., 2007 р. в сумі 6 569, 3 тис. грн., 2008 р. в сумі 5 811,5 тис. грн., 1 півр.2009 р. в сумі 10 431,1 тис. грн., що не заперечується і самим позивачем.

Як встановлено судом, позивач реалізував паливо за нижчою ціною ніж та ціна, за яку придбавалося паливо у ТОВ "Оптіма Трейд" та ТОВ "Содаліт".

При цьому, наступного дня після реалізації палива по збитковим цінам, а саме 01.04.2009 позивач знов закуповував паливо за цінами значно вищими ніж ті, по яким він реалізував паливо 31.03.2009, а саме уклав договір на поставку палива з ТОВ "ОСОБА_3 - Транс".

Для порівняння слід зазначити, що 31.03.2009 позивач реалізовував паливо за ціною 4 127,50 грн. за тону, а 01.04.2009 закуповував паливо за ціною 5 772,50 грн. за тону, тобто свідомо завдає собі збитки.

Прибуток це перевищення сукупних доходів над витратами та є основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства. Однак, неотримання прибутку в певному періоді не може бути беззаперечним доказом того, що вся діяльність підприємства в цьому періоді є такою що не пов'язана з його господарською діяльністю.

Суд погоджується з висновком позивача про те, що комерційний ризик передбачає можливість не отримати прибуток від господарської діяльності.

Однак, наявність такого ризику не спростовує спрямованість господарських операцій на отримання прибутку, а лише припускає можливість отримання збитку за якихось об'єктивних причин - зіпсування придбаного товару чи інша втрата його покупної привабливості, свідомий демпінг з метою придбання постійного кола покупців на певному сегменті ринку тощо.

За таких обставин, суд вважає, що жодної ознаки комерційного ризику, в розумінні Господарського кодексу України, при здійсненні позивачем зазначених операцій не існувало, а тому це є свідченням відсутності у позивача ділової мети на отримання прибутку від реальної підприємницької діяльності, а також наявності факту здійснення діяльності, спрямованої на отримання податкової вигоди.

Жодних доказів на підтвердження розумних економічних або інших причин (ділової мети) при здійсненні позивачем операцій, за якими ним отримані збитки на вимогу суду позивачем надано не було.

У судовому засіданні 20.07.2011 був допитаний свідок - ОСОБА_5, який на час спірних правовідносин займав посаду директора філії № 15 Сумського ТОВ НК "НК Альфа-Нафта". Свідок зазначив, що між ним та директором ТОВ "Суми-Петрол" ОСОБА_4 велись переговори стосовно придбання ним паливно-мастильних матеріалів, проте сторони не домовились стосовно ціни на зазначений товар, тим самим спростувавши твердження позивача щодо домовленості стосовно реалізації придбаних позивачем паливно-мастильних матеріалів. Жодних документальних доказів стосовно домовленості на момент купівлі паливно-мастильних матеріалів щодо подальшої їх реалізації через філію № 15 Сумського ТОВ НК "НК Альфа-Нафта" ані позивачем, ані свідком суду надано не було.

Таким чином, судом встановлено, що позивач мав на меті придбання та продаж нафтопродуктів протягом нетривалого часу за нижчою ціною від ціни їх придбання без певних економічних на те причин, що випливають із звичайного комерційного ризику, а отже, така діяльність не може бути визначена як господарська. Надані позивачем під час судового розгляду справи докази (а.с. 82 - 207 т. 2, а.с. 219 - 229 т.2) зворотнього не підтверджують.

Судом критично оцінюється твердження позивача стосовно того, що єдиним належним доказом наявності умислу, спрямованого на ухилення від оподаткування може бути лише вирок по кримінальній справі, що набрав чинності оскільки даний висновок є довільним тлумаченням положень ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України щодо належності доказів.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем у судовому засіданні доведено правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 02.12.2009 № 0001442312/0/82999.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, тому підстави для визнання протипраним та недійсним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відсутні.

За вказаних обставин, виходячи з заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Петрол" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.12.2009 № 0001442312/0/82999 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

Судді (підпис) С.М. Глазько

(підпис) ОСОБА_6

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Є.Д. Кравченко

Постанову складено у повному обсязі та підписано 03 серпня 2011 року.