ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" липня 2015 р. м. Київ К/800/7155/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року у справі за позовом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Валківської районної державної адміністрації до Державної фінансової інспекції в Харківській області про визнання нечинним рішення в частині, - ВСТАНОВИЛА: Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Валківської районної державної адміністрації, звернувся в суд з позовом до Державної фінансової інспекції в Харківській області, в якому просив визнати нечинним рішення Державної фінансової інспекції в Харківській області в частині п. 5 Вимоги «Про усунення виявлених ревізією, проведеною Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Валківської районної державної адміністрації порушень законодавства з фінансових питань», а саме: про забезпечення відшкодування збитків від зайвого витрачення бюджетних коштів в результаті проведення оплати в завищених обсягах за послуги водовідведення (перекачка, очистка) та вивіз рідких побутових відходів на загальну суму 10 427,91 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано нечинним та скасовано п.5 вимоги про забезпечення відшкодування збитків від зайвого витрачення бюджетних коштів в результаті проведення оплати в завищених обсягах за послуги водовідведення (перекачка, очистка) та вивіз рідких побутових відходів на загальну суму 10 427,91 грн.
Не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями, Державна фінансова інспекція в Харківській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуальною права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Державною фінансовою інспекцією в Харківській області з 07.03.2013р. по 09.04.2013р. було проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Валківської районної державної адміністрації за період з 01.01.2010р. по завершений звітний період 2013 року.
За результатами ревізії було складено акт № 720-13/45 від 16.04.2013р., яким, в межах позовних вимог, встановлено, що за період з 01.01.2010р. по 01.05.2012р. Валківським Територіальним центром допущені необґрунтовані витрати бюджетних коштів в результаті проведення оплати в завищених обсягах за послуги водовідведення (перекачка, очистка) та вивіз рідких побутових відходів в загальній сумі 10 427,91 грн., в тому числі: за 2010 рік в сумі 7 628,68 грн., за січень, лютий, травень, жовтень 2011 року - 1 646,70 грн. та лютий-квітень 2012 року - 1 152,53 грн. Зазначене є порушенням вимог п. п. 3.14, 5.29 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008р. № 190.
На підставі вказаних висновків акта ревізії, відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» керівнику підприємства було пред'явлено вимогу № 720-18/605 від 22.04.2013р. про усунення виявлених ревізією Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Валківської районної державної адміністрації порушень законодавства з фінансових питань, яка складалась з 6 пунктів.
Оскаржуваним п. 5 вимоги № 720-18/605 від 22.04.2013р. позивача зобов'язано забезпечити відшкодування збитків від зайвого витрачення бюджетних коштів в результаті проведення оплати в завищених обсягах за послуги водовідведення (перекачка, очистка) та вивіз рідких побутових відходів на загальну суму 10 427,91 грн. У разі необхідності провести претензійно позовну роботу щодо стягнення з КП «Вода» зайво сплачених бюджетних коштів за комунальні послуги.
Вважаючи даний пункт вимоги неправомірним, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його нечинним.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про Основні засади здійснення державного фінансового контролю в України" головним завданням органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Згідно до п. 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Вирішуючи спір про визнання незаконною та скасування вимоги органів державної фінансової інспекції, колегія судді Вищого адміністративного суду України звертає увагу на позицію Верховного суду України, висловленого у Постанові №21-120а-15 від 21.04.2015, відповідно до якої органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України та зазначити про їх наявність у вимозі, а також звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Отже, такі збитки не можуть бути примусово стягнуті з підконтрольної установи шляхом вимоги, вони відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення, як і наявність підстав для відшкодування, перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання протиправною вимоги про відшкодування збитків, яка не породжує безпосередньо права чи обов'язки для цієї установи, оскільки обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
Відповідно, вимоги органів державної фінансової інспекції України в частині відшкодування збитків не породжують прав та обов'язків для підконтрольної установи, а тому не підлягають скасуванню.
Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені правильно і повно, але при цьому суди допустилися порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Зважаючи на те, що судами при розгляді справи правильно та повно встановлені фактичні обставини справи, однак при прийнятті рішення допущені порушення норм матеріального права, які призвели до помилки при постановленні судових рішень, а також те, що у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про доцільність скасування постановлених у справі рішень та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Валківської районної державної адміністрації до Державної фінансової інспекції в Харківській області про визнання нечинним рішення в частині - відмовити.
Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2015 |
Оприлюднено | 04.08.2015 |
Номер документу | 47868131 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Калашнікова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні