Рішення

від 01.03.2007 по справі 20-11/345

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-11/345

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"01" березня 2007 р. справа № 20-11/345

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тигрис”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Судотехсервис”

про  стягнення заборгованості в розмірі 25596,97 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Судотехсервис”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тигрис”

про   стягнення штрафу.

Суддя Дмитрієв В.Є.

Представники сторін:

від позивача – Мельніченко Т.С., довіреність б/н від 12.02.2007

від відповідача –Свиридова Г.В., довіреність б/н від 01.08.2006

СУТЬ СПОРУ:          

Товариство з обмеженою відповідальністю “Тигрис” звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Судотехсервис”   про стягнення заборгованості в розмірі 25596,97 грн.

          Ухвалою суду від 05.02.2007 зустрічну позовну заяву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Судотехсервис” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тигрис” про   стягнення штрафу було прийнято до провадження та об`єдано з справою № 20-11/345 для спільного розгляду.

Представник позивача в процесі судового розгляду уточнив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача  12645,6 грн., з яких 10000,0 грн. –основна заборгованість, 299,21 грн. –3% річних; 1446,39 –пеня,  900,0 грн. –інфляційне відшкодування,  обґрунтовує заявлені позовні вимоги неналежним виконання відповідачем п. 6.1  Договору № 12/06, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечує, заперечення обґрунтовує тим, що  Товариством з обмеженою відповідальністю “Тигрис” умови п. 1. 2 Договору № 12/06 були порушені з вини  Товариства з обмеженою відповідальністю “Судотехсервис”.

Представник відповідача проти задоволення первісних позовних вимог не заперечує,  на задоволенні зустрічних позовних вимог наполягає, зустрічні позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням позивачем умов п. 1. 2 Договору № 12/06.

Відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам  сторін були роз'яснені їх права і обов'язки.

В судовому засідання оголошувалися перерви.

Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін,  суд,  встановив:

17.04.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Судотехсервис” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тигрис” було укладено договір № 12/06 (далі  - Договір № 12/06).

Відповідно до умов Договору № 12/06 позивач прийняв на себе зобов`язання  здійснити роботи за заміною металлоконструкцій, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити роботи в строки, встановлені договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору № 12/06 орієнтовна вартість  робот складає 98500,0 грн.

Відповідно до акту здачі –прийому виконаних робіт № ОУ –0000010 від 07.05.2006 (арк. с. 11) позивач зобов`язання за договором виконав в повному обсязі на загальну суму 82625,04 грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору № 12/06 розрахунки за виконані роботи здійснюються наступним чином:

-          1 платіж –30% від орієнованої вартості, впродовж трьох банківських днів від дати укладення договору.

-          2 платіж –в розмірі, яка еквівалентна 85 % вартості уточненої вартості виконаних робіт до завершення робіт та підписання акту  прийому –передачі;

-          залишок –впродовж 30 банківських днів після здачі судна та надання позивачем  оригіналів рахунків –фактур.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 07.05.2006 до договору № 12/04 вартість виконаних робіт складає 82625,04 грн.

Перший платіж (30 % від орієнованої вартості) складає 29550,00 грн., оплата здійснена в повному обсязі  18.04.2006.

 Другий платіж складає 40681,3 грн. Акт прийому –здачі був підписаний 07.05.2006, таким чином, відповідно до п. 6.1 Договору № 12/06 другий платіж повинен був бути  здійснений  07.05.2006.

19.05.2006 відповідачем було здійснено оплату в розмірі 26000,0 грн.

01.06.2006 відповідачем було здійснено оплату в розмірі 10000,0 грн.

05.06.2006 відповідачем було здійснено оплату в розмірі 3681,3 грн.

26.10.2006 відповідачем було здійснено оплату в розмірі 1000,0 грн.

Остаточний розрахунок,  відповідно до п. 6.1 Договору № 12/06, був здійснений 23.07.2006 в розмірі 11000,0 грн. (здача судна була здійснена 14.05.2006).

26.10.2006 відповідачем було сплачено  1393,74 грн.

Вищезазначені оплати  підтверджується актом звірення взаєморозрахунків, який підписаний повноваженими представниками обох сторін, підписи скріплені печатками підприємств (арк. с. 81), відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 10000,0 грн.

В процесі судового розгляду представник позивача уточнив позовні вимоги, просить стягнути з відповідач 12645,6 грн., з яких 10000,0 грн. –основна заборгованість, 299,21 грн. –3% річних; 1446,39 –пеня,  900,0 грн. –інфляційне відшкодування.

Суд, розглянувши позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Тигрис”, вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором чи законом.

Додатково позивач просить стягнути пеню в розмірі 1446,39 грн.

Згідно ст. 546,  ст. 549, п.3 ст.611  Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є  неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.5 Договору № 12/06 про прострочки платежу замовник перераховує виконавцю пеню в розмірі 0,5 % за кожний день прострочки виконання зобов`язання.

В процесі судового розгляду представником позивача уточнено позовні вимоги в частині  стягнення пені, а саме нарахування пені обмежено подвійною обліковою ставкою НБУ.

Суд перевірив розрахунок пені, вважає його таким, який зроблений з додержанням вимог  вищезазначеного законодавства, тому суд вважає  позовні вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі  1446,39 грн. такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, позивач просить стягнути  3% річних в розмірі 299,21 грн. та інфляційне відшкодування в розмірі 900,0 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3%  річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши  розрахунок 3 % річних та інфляційного відшкодування, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Тигрис”  в цієї частині такими, що  підлягають задоволенню.  

Розглянувши матеріали справи в частині зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Судотехсервис”, суд дійшов висновку що вони підлягають задоволенню частково, відповідно до наступного.

Відповідно до п. 1.2 Договору № 12/06 строк виконання робіт за договором встановлений 12  діб з дати початку робіт.

Відповідно до п 1.3 Договору № 12/06 датою початку робіт являється дата постанови судна до доку.

Відповідно до п 1.4 Договору № 12/06 датою закінчення робіт являється підписання сторонами прийомо –здавального акту.

Відповідно до акту прийомки судна на ремонт (арк. с. 60) судно було  поставлено до доку 21.04.2006.

Таким чином дата закінчення робіт 02.05.2006.

Відповідно до прийомо –здавального акту № ОУ –0000010  (арк. с. 11) фактична дата закінчення робіт 07.05.2006. тобто строк прострочки виконання зобов`язання –5 днів.

Відповідно до п. 8.6 Договору № 12/06 у випадку затримки робіт з вини виконавця, замовнику повинен  бути сплачений штраф в розмірі 0,5 % за кожний день прострочки виконання зобов`язання, але не більше 10% від вартості робіт.

Згідно ст. 546,  ст. 549, п.3 ст.611  Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є  неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до розрахунків відповідача сума пені складає 2065,63 грн.

Відповідно до п. 1ст. 230 Господарського кодексу України   штрафні санкції –це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту шість статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою  НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, суд дійшов висновку, що нарахування пені повинно бути обмежено відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996,  статтею 3 якого розмір пені обчислюється  від  суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна  думка викладена в постанові Верховного суду України  від 28.03.06 по справі № 48/299.

За розрахунками суду, пеня підлягає стягненню в розмірі 251,05 грн.

82625,04 (грн.) *(2*9,5%):365*5(днів) :100=  251,05 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України   суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 78, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИ Р І Ш И В:

1.          Первісний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Судотехсервис” (99040 м. Севастополь, вул. Коломійця, 9; р/р 26007945154701 в СФ АКБ  Укрсоцбанк, МФО 324195;  код  ЄДРПОУ 30703155) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тигрис” (99045 м. Севастополь, вул. Ярошенко, 17; р/р 26000083303 в СФ АППБ “Аваль” м. Севастополя, ; МФО 324504; код  ЄДРПОУ 25147508) в розмірі 12645,6 грн., з яких 10000,0 грн. –основна заборгованість, 299,21 грн. –3% річних; 1446,39 –пеня,  900,0 грн. –інфляційне відшкодування, а також  витрати по сплаті державного мита в сумі  - 126,46 грн.  та інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу в  розмірі 58,30 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Тигрис” (99045 м. Севастополь, вул. Ярошенко, 17; р/р 26000083303 в СФ АППБ “Аваль” м. Севастополя, ; МФО 324504; код  ЄДРПОУ 25147508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Судотехсервис” (99040 м. Севастополь, вул. Коломійця, 9; р/р 26007945154701 в СФ АКБ  Укрсоцбанк, МФО 324195;  код  ЄДРПОУ 30703155) заборгованість в розмірі 251,05 грн., а також  витрати по сплаті державного мита в сумі  - 12,40 грн.  та інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу в  розмірі 14,34 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог відмовити.

Копії  рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                                                В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано   06.03.2007

РОЗСИЛКА:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Тигрис” –м. Севастополь, вул. Б.Михайлова, 1/13; 99045 м. Севастополь, вул. Ярошенко,17

Товариство з обмеженою відповідальністю “Судотехсервис” –99040 м. Севастополь, вул. Коломійця,9