cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2015 року Справа № 917/914/15
Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О. суддівБарицької Т.Л. Губенко Н.М. розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 (головуючий суддя Слободін М.М., судді Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) та на ухвалуГосподарського суду Полтавської області від 29.10.2013 (суддя Гетя Н.Г.) у справі№ 917/914/15 Господарського суду Полтавської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" доПублічного акціонерного товариства "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" провизнання частково недійсним рішення загальних зборів акціонерів, визнання недійсною нової редакції статуту, за участю представників: позивачаДіжевська В.О., відповідачаАрхіпов О.Ю.,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.10.2013, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015, порушено провадження у справі № 917/914/15 та задоволено заяву позивача про забезпечення позову: накладено арешт на рухоме майно, що належить ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів", та заборонено його відчуження; накладено арешт на нерухоме майно ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів", що знаходиться за адресою: 37800, Полтавська область, м. Хорол, вул. Молодіжна, 17, вул. Молодіжна, 13, вул. Молодіжна, 17, квартира 10 та провулок Фруктовий, будинок 6а та заборонено його відчуження; заборонено Державному реєстратору реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції Полтавської області вносити будь-які зміни до відомостей про ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого суду в частині вжиття заходів забезпечення позову та постанову апеляційної інстанції скасувати, а у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що місцевим та апеляційним судами було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, зокрема, ст.ст. 33, 43, 66 ГПК України.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" є акціонером Публічного акціонерного товариства "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" та станом на 25.03.2013 володіє часткою у статутному капіталі відповідача в розмірі 0,0241%.
29.04.2015 відбулися річні загальні збори Публічного акціонерного товариства "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів".
На вказаних загальних зборах було прийняте рішення про надання повноважень в.о. генерального директора товариства на укладення значних правочинів.
Судами також зазначено, що згідно з даними витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна все рухоме майно Товариства заставлене компанії СЕРП ФАЙНЕНС ЛІМІТЕД (Ірландія), розмір основного зобов'язання становить 2.667.271.192,00 грн. Строк виконання зобов'язання закінчується 30.06.2015. Все належне нерухоме майно також згідно з даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна передано в іпотеку компанії СЕРП ФАЙНЕНС ЛІМІТЕД (Ірландія).
При цьому згідно з інформацією з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна погашено 16.04.2015, на підставі чого його перенесено до ДРРП для припинення; згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис вилучено за завершенням п'ятирічного терміну зберігання.
Позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з даним позовом, в якому просив:
1) визнати недійсним рішення річних загальних зборів акціонерів ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" від 29.04.2015 в частині, а саме: питання 9 "Про внесення змін до Статуту Товариства" та питання 10 "Про попереднє схвалення вчинення значних правочинів, ринкова вартість майна або послуг, що може бути їх предметом, перевищує 25 та 50 відсотків вартості активів Товариства за даними річної фінансової звітності товариства за 2014 рік, які можуть вчинятися товариством протягом не більше як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості";
2) визнати недійсною нову редакцію Статуту Публічного акціонерного товариства "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" 2015 року, затвердженого річними загальними зборами акціонерів Товариства 29.04.2015.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у позовній заяві ставиться вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" від 29.04.2015 в названій частині, а тому заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане рухоме та нерухоме майно відповідача та заборони його відчуження, а також заборони Державному реєстратору реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції Полтавської області вносити будь-які зміни до відомостей про ПАТ "Хорольський молоконсервний комбінат дитячих продуктів" є адекватними.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
За загальними правилами особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Така ж позиція викладена в п. п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16 (зі змінами та доповненнями).
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, суди не встановили наявності жодних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення даного позову немайнового характеру.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що власник вказаного вище майна - ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" може відчужити це майно третім особам, що у разі задоволення позовних вимог може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Колегія суддів відзначає: достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, є умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру.
Разом з тим у даній справі позивачем заявлено вимоги немайнового характеру, а вказане вище майно не є предметом спору.
Суди зазначили, що надання в. о. генерального директора повноважень на укладення значних правочинів, можливість зміни адреси товариства та зняття із Єдиного реєстру встановлених раніше заборон на відчуження майна товариства, погіршення фінансового стану товариства свідчать про існування реальної загрози реалізації майна Публічного акціонерного товариства "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів".
Однак, як вбачається з оскаржуваних судових рішень, суди не встановили наявності належних доказів, які підтверджували б необхідність застосування заходів до забезпечення позову.
Зазначивши, що спірне майно може бути відчужене, суди не встановили відповідних обставин, які могли б свідчити про реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів купівлі-продажу, попередніх договорів тощо.
При цьому судами не встановлено також і правового зв'язку між фінансовим станом відповідача, можливим відчуженням його майна, а також можливою зміною місцезнаходження відповідача.
Таким чином, судами не встановлено обставин та не наведено відповідних доказів, на підставі яких можна було б стверджувати, що майно, на яке накладено арешт, може бути відчужене третім особам.
Колегія суддів бере до уваги, що згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи:
повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності;
ідентифікаційний код юридичної особи;
організаційно-правова форма;
місцезнаходження юридичної особи;
перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа;
види діяльності;
відомості про органи управління юридичної особи;
прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори;
дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи;
дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників) та про дату закінчення його формування;
дата та номер запису про втрату оригіналів установчих документів;
дані про відокремлені підрозділи юридичної особи;
дані про перебування юридичної особи в процесі провадження у справі про банкрутство, санації, зокрема, відомості про розпорядника майна, санатора;
дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством, щодо порушення (припинення) провадження у справі про банкрутство, щодо санації, щодо визнання її банкрутом, щодо скасування державної реєстрації припинення;
місце проведення державної реєстрації, а також місце проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом;
місцезнаходження реєстраційної справи;
дані про видачу виписок, витягів, довідок з Єдиного державного реєстру;
прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, що внесла до Єдиного державного реєстру запис про державну реєстрацію юридичної особи, внесла зміни до цього запису або внесла запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
відомості, отримані в порядку взаємного обміну інформацією з відомчих реєстрів органів статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України: дата та номер запису про взяття та зняття з обліку, назва та ідентифікаційні коди органів статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України, у яких юридична особа перебуває на обліку; дата надходження від органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України до державного реєстратора документів (повідомлень, інформації), передбачених цим Законом, у зв'язку з припиненням юридичної особи із зазначенням прізвища, імені та по батькові посадової особи, яка підписала документ; дані органів статистики про основний вид економічної діяльності юридичної особи, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік; дані Пенсійного фонду України про реєстраційний номер платника єдиного внеску, клас професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності; у разі зміни місцезнаходження юридичної особи - термін, до якого юридична особа перебуває на обліку в органі доходів і зборів за місцем попередньої реєстрації;
інша додаткова інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою;
фінансова звітність про господарську діяльність юридичної особи (крім бюджетних установ) у складі балансу і звіту про річні фінансові результати;
відомості про відкриття та закриття рахунків юридичних осіб;
відомості про накладення та зняття арештів на рахунки юридичних осіб та їх майно (у тому числі на закріплене за відокремленими підрозділами);
відомості про відкриття виконавчого провадження щодо юридичних осіб;
відомості про початок проведення органами доходів і зборів, Пенсійного фонду України позапланової перевірки, призначеної у зв'язку з припиненням юридичної особи;
відомості про неможливість проведення органами доходів і зборів, Пенсійного фонду України позапланової перевірки, призначеної у зв'язку з припиненням юридичної особи;
дата подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування, податкова адреса суб'єкта господарювання, місце провадження господарської діяльності, обрана група платників єдиного податку, дата надсилання електронної копії такої заяви до органу доходів і зборів, якщо така заява подана як додаток до реєстраційної картки;
дата подання реєстраційної заяви про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, дата надсилання електронної копії такої заяви до органу доходів і зборів, якщо така заява подана як додаток до реєстраційної картки.
Відповідно до п. п. 43-47 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 № 13 заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 66 ГПК України: якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Перелік заходів до забезпечення позову, встановлений статтею 67 ГПК України, є вичерпним.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:
- наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) товариства, зокрема шляхом заборони вчиняти дії лише щодо того пакета акцій, який безпосередньо пов'язаний із предметом спору.
Зазначивши про надання в.о. генерального директора повноважень на укладення значних правочинів, можливість зміни адреси товариства та зняття із Єдиного реєстру заборон встановлених раніше заборон на відчуження майна товариства, погіршення фінансового стану товариства, суди не встановили достатніх обставин, які свідчили б про вчинення певними особами дій, спрямованих на зменшення чи знецінення часток у статутному капіталі, та інших доказів, які давали б заявнику достатні підстави побоюватись, що у разі задоволення позову виконання відповідного рішення суду стане неможливим чи утрудненим.
Більш того, суди взагалі не зазначили, яким чином дані реєстраційної справи можуть зробити неможливими чи утруднити виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Всупереч положенням ст.ст. 33, 66 ГПК України заява позивача про забезпечення позову нічим не обґрунтована та базується лише на власних міркуваннях та припущеннях.
Відтак, у судів не було достатніх підстав для задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову, оскільки саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви.
Отже, з урахуванням характеру заявлених позовних вимог, а також зважаючи на значний перелік відомостей щодо юридичної особи, що міститься в реєстрі та може вимагати коригувань в частинах, що не мають відношення до предмету спору, вжиті заходи забезпечення позову у формі заборони державному реєстратору вчиняти дії щодо внесення будь-яких змін до реєстраційної справи товариства колегія суддів вважає не співмірними із заявленими позивачем вимогами та такими, що можуть порушувати права інших акціонерів (учасників) товариства.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала місцевого господарського суду в частині вжиття заходів до забезпечення позову та постанова, якою вона залишена без змін судом апеляційної інстанції, підлягають скасуванню, а заява про забезпечення позову - залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 49, 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.10.2013 в частині вжиття заходів забезпечення позову та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 у справі № 917/914/15 скасувати, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Головуючий суддя О.О. Євсіков судді Т.Л. Барицька Н.М. Губенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2015 |
Оприлюднено | 05.08.2015 |
Номер документу | 47892590 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Євсіков О.O.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні