Ухвала

від 17.10.2016 по справі 917/914/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 жовтня 2016 року Справа № 917/914/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівБарицької Т.Л., Губенко Н.М., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 (головуючий суддя Істоміна О.А., судді Гребенюк Н.В., Слободін М.М.) та рішенняГосподарського суду Полтавської області від 02.07.2015 (суддя Гетя Н.Г.) у справі№ 917/914/15 Господарського суду Полтавської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" доПублічного акціонерного товариства "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" провизнання частково недійсним рішення загальних зборів акціонерів відповідача від 29.04.2015, визнання недійсною нової редакції Статуту відповідача, затвердженого річними загальними зборами акціонерів товариства 29.04.2015, витребування у відповідача протоколу річних загальних зборів акціонерів товариства від 29.04.2015 та копію Статуту відповідача, затвердженого зборами 29.04.2015,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.07.2015 у справі №917/914/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2015, позов задоволено повністю: визнано недійсним рішення річних загальних зборів акціонерів ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" від 29.04.2015, оформлених протоколом № 20042015 від 29.04.2015; визнано недійсною нову редакцію Статуту ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" 2015, затвердженого річними загальними зборами акціонерів Товариства 29.04.2015.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.

Згідно зі ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскаржувана постанова прийнята та набрала законної сили 21.09.2015, отже останнім днем на подання касаційної скарги є 11.10.2015.

Як встановлено судовою колегією, скаржник звернувся з касаційною скаргою (від 31.08.2016 без номера) лише 31.08.2016, що підтверджується вхідним штампом суду, тобто з пропуском строку на оскарження судового рішення більш ніж на 10 місяців.

До касаційної скарги додано клопотання, в якому заявник просить суд поновити строк на касаційне оскарження постанови апеляційного господарського суду.

Розглядаючи зазначене клопотання колегія суддів бере до уваги таке.

На розширення положення ст. 9 Конституції України в ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03.04.2008) (п. 47 рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення зі скаргою, заявник зазначає, що строк на касаційне оскарження ним було пропущено з причин неотримання представником товариства, який брав участь у справі та був присутнім 21.09.2015 у судовому засіданні, тексту постанови апеляційного господарського суду. За твердженням заявника, неотримання повного тексту постанови перешкоджало представнику ознайомитись з мотивами прийняття апеляційним судом рішення, а отже й перешкоджало своєчасній реалізації права на підготовку та подання мотивованої касаційної скарги. Оскільки представник ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" ознайомився з матеріалами справи 30.08.2016, на підтвердження чого додано копію заяви про ознайомлення з матеріалами справи, скаржник вважає, що процесуальний строк було пропущено з поважних причин.

Проте наведеним не підтверджується неможливість звернення відповідача зі скаргою в межах встановленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні апеляційного господарського суду 21.09.2015, при оголошенні судом вступної та резолютивної частин постанови, від відповідача був присутнім представник Архіпов О.Ю.

Тобто про прийняття рішення апеляційним судом 21.09.2015 відповідачу було відомо.

Повний текст постанови апеляційного господарського суду від 21.09.2015 складено та підписано 28.09.2015. Відміткою суду на звороті оскаржуваної постанови підтверджується надіслання апеляційним судом копій оскаржуваної постанови всім учасникам судового процесу 28.09.2015.

В матеріалах справи (а.с. 109, т. 2) міститься заява представника ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" Архіпова О.Ю. про отримання процесуальних документів в електронному вигляді на електронну адресу АДРЕСА_1., де скаржник просить суд, зокрема, у разі перегляду судового рішення апеляційною інстанцією надсилати процесуальні документи з даного провадження в електронному вигляді на зазначену електронну адресу, підтверджує факт реєстрації в системі обміну електронними документами між судом та учасником судового процесу та достовірність внесеної інформації про особу.

Також в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа за підписом головного спеціаліста статистично-інформаційного відділу Харківського апеляційного господарського суду, згідно з якою документ в електронному вигляді "ЄДРСР: ст. 105 Постанова" від 21.09.2015 у справі № 917/914/15 було надіслано 28.09.2015 одержувачу Архіпову Олександру Юрійовичу на його електронну адресу АДРЕСА_1 Документ доставлено до електронної скриньки 28.09.2015.

Таким чином копії постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 були надіслані відповідачу поштовим та електронним засобами зв'язку.

Також відповідно до п. п. 13, 14 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого Постановою КМ України від 25.05.2006 р. № 740, електронні копії судових рішень надсилаються відповідальною особою апарату суду не пізніше дня, що настає після ухвалення (постановлення) судового рішення. Електронні копії судових рішень, що підлягають негайному виконанню, надсилаються адміністраторові Реєстру відповідальною особою апарату суду відразу після їх ухвалення (постановлення). У передбачених процесуальним законодавством випадках електронні копії судових рішень надсилаються адміністраторові Реєстру в день складення повного судового рішення.

Згідно з п. 9 вказаного Порядку адміністратор Реєстру забезпечує функціонування Реєстру, зокрема, оновлення його інформаційних ресурсів та бази даних, цілодобовий загальний та повний доступ фізичних і юридичних осіб до електронних копій судових рішень через офіційний веб-портал судової влади.

На думку колегії суддів, скаржник належним чином не обґрунтував клопотання про відновлення пропущеного строку та не зазначив жодної поважної причини його пропуску крім посилання на дату ознайомлення з матеріалами справи 30.08.2016. Представник відповідача Архіпов О.Ю. був присутнім у судовому засіданні 21.09.2015 під час винесення рішення апеляційним судом, що підтверджується протоколом судового засідання та зазначено відповідачем в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, а отже позивач був обізнаний про прийняте судове рішення та відповідно до ч. 2 ст. 22 ГПК України мав можливість звернутись до суду апеляційної інстанції чи місцевого господарського суду із заявою про отримання на руки додаткової копії прийнятої у справі постанови у разі її неотримання. Також з повним текстом оскаржуваної постанови відповідач міг ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Стосовно посилань заявника на дату подання заяви та ознайомлення з матеріалами справи 30.08.2016, то в матеріалах справи наявні подані й раніше заяви відповідача про ознайомлення з матеріалами справи. Так, відміткою на заяві від 23.11.2015 (а.с. 34, т. 3) підтверджується факт ознайомлення 10.12.2015 представника відповідача Максименка О.В. (за довіреністю від 06.11.2015) з матеріалами справи, які надавались у трьох томах.

Таким чином скаржником не надано жодних належних доказів того, що у нього об'єктивно не було можливості звернутися зі скаргою у визначений процесуальним законом строк, в той час як за загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 110 ГПК України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

За таких обставин колегія суддів, у зв'язку з ненаданням скаржником переконливих доказів щодо наявності поважних причин пропуску строку, встановленого для подання касаційної скарги, вважає, що згідно з приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України в поновленні пропущеного процесуального строку слід відмовити.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 5 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відхилити клопотання Публічного акціонерного товариства "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" про відновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 та рішення Господарського суду Полтавської області від 02.07.2015 у справі № 917/914/15.

Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіТ.Л. Барицька Н.М. Губенко