Постанова

від 29.07.2015 по справі 910/1416/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року Справа № 910/1416/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І., суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 року у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аудіотекс" до третя особа:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Житло-Сервіс" 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Житло-Буд" простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у січні 2014 року, Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудіотекс" звернулось до господарського суду з позовом у якому просило стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 29 621,84 грн. заборгованості по договору № 3/2005 від 31.03.2005 року, 123,23 грн. на відшкодування інфляційних втрат та 965,57 грн. 3 % річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідно до умов договору № 3/2005 від 31.03.2005 року він зобов`язався здійснювати пошук споживачів послуг телефонного зв`язку та інтернет, а відповідач оплачувати це у розмірах, які визначаються відсотками від вартості наданих споживачам послуг.

На виконання взятих на себе зобов`язань позивач забезпечив укладання відповідачем угод щодо надання послуг мешканцям будинків АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, але всупереч взятим на себе зобов`язанням останній ухиляється від сплати належних позивачу відсотків, з квітня 2011 року припинив надання відповідних звітів, а тому позивач просив задовольнити його позов у розмірі, який відповідає платежам здійсненим відповідачем у попередні періоди.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.02.2014 року позовну заяву повернуто без розгляду, яка у подальшому була скасована постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.04.2014 року порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду, під час якого, ухвалою того ж суду від 10.06.2014 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ТОВ "Житло-Сервіс" та ТОВ "Житло-Буд".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.08.2014 року призначено судову експертизу, яка не була проведена із-за незадоволення клопотань експерта та нездійснення попередньої оплати вартості експертизи позивачем.

Розглянувши позов за наявними у справі матеріалами господарський суд м. Києва постановив рішення від 14.01.2015 року, яким у задоволенні позову відмовив.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ТОВ "Аудіотекс" 29 621,84 грн. заборгованості, 123,23 інфляційних втрат, 965,57 грн. 3 % річних та 2 329 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Постанову апеляційного господарського суду у справі оскаржено в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 03.07.2015 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, зокрема і після оголошення у судовому засіданні перерви до 29.07.2015 року, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове рішення про задоволення позову апеляційний господарський суд виходив з того, що рішенням господарського суду м. Києва від 10.09.2012 року у справі № 5011-61/6580-2012 відповідачу відмовлено у розірванні договору № 3/2005 від 31.03.2005 року, цей договір є чинним, що зобов`язує відповідача сплатити позивачу борг у розмірі, розрахованому за попередній період, який не є спірним.

Проте визнати, що наведене апеляційним господарським судом обґрунтування відповідає матеріалам справи, спростовує висновки місцевого суду та надавало підстави для скасування судового рішення про відмову у позові, не можна.

За умовами договору № 3/2005 від 31.03.2005 року позивач зобов`язався здійснювати пошук споживачів для надання відповідачем послуг телефонного зв`язку та інтернет з використанням технічного ресурсу останнього, що повинно було оформлятись угодою за участі і споживачів по формі, яка є додатками до договору № 1 та № 2.

Послуги зв`язку відповідач надає використовуючи свою власну кабельну мережу та розподільчий пристрій, який змонтований у приміщенні кросування абонентських ліній будинку, а далі по лінійним спорудам, що належать позивачу.

Оплату послуг за встановлення телефонів та виділення телефонних номерів споживачі здійснюють відповідачу, який у свою чергу сплачує кошти відповідачу, розмір яких визначається у відсотках до вартості наданих послуг споживачам та зазначається у додатках до договору.

Пунктом 4.5 договору сторони обумовили, що позивач за власні кошти забезпечує надання відповідачу місця для розміщення обладнання, що використовується для надання послуг та забезпечує електроживлення цього обладнання.

При цьому плату за надання місця для розміщення та електроспоживання свого обладнання відповідач не здійснює.

Цей договір не містить строку дії, оскільки посилання у п. 6.1 договору на його дію необмежений термін не відповідає поняттю строку/терміну в розумінні ст. ст. 251, 252 ЦК України.

За визначенням у назві та за своїм змістом, цей договір має ознаки договору про надання послуг, відносини між учасниками якого, окрім безпосередньо договору, регулюються нормами гл. 63 ЦК України.

Відповідно до приписів ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, в тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Не маючи наміру отримувати послуги за договором № 3/2005 від 31.03.2005 року, у травні 2012 року, відповідач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про його розірвання стверджуючи, що послуги він не отримує і відмовляється отримувати їх у майбутньому.

Передумовою цього було укладання відповідачем з ТОВ "Житло-Сервіс" договору оренди приміщень, де розташовано технічне обладнання № ЖС-20 від 01.10.2011 року (а.с. 105-112 т. 1), договору про надання послуг зв`язку з використання внутрішньої кабельної мережі будинків № 114 від 01.03.2012 року (а.с. 113-115 т. 1) за яким платежі за використання мереж та підключення телефонів відповідач сплачує ТОВ "Житло-Сервіс", яке є балансоутримувачем зазначених у позові будинків.

У свій час позивач здійснював підключення будинків до загальної телефонної мережі за угодами з забудовником ТОВ "Житло-Буд" (а.с. 25-39 т. 2), які передбачали виконання цих робіт на власний ризик та за власні кошти.

Виконанні позивачем роботи з обладнання внутрішніх телефонних мереж, зокрема у буд. АДРЕСА_3, передані ТОВ "Житло-Сервіс" у безоплатне користування (т. 2 а.с. 40).

За таких обставин, коли умовами договору № 3/2005 від 31.03.2005 року окрема плата за приєднання до змонтованих позивачем лінійних споруд не передбачалась, доказів повідомлення відповідача про наявність споживачів, укладання відповідних договорів, що передбачено додатками № 1 та № 2 до договору починаючи з квітня 2011 року позивачем не надано, як і інших доказів сприяння доходам відповідача, наведений ним розрахунок заборгованості є лише припущенням щодо можливого обсягу отриманих відповідачем доходів після квітня 2011 року, господарський суд першої інстанції правомірно постановив про відмову у позові і підстав для скасування рішення місцевого господарського суду за наведених у постанові апеляційного господарського суду мотивів не було, а тому керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 року скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2015 року залишити без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко