Рішення

від 04.08.2015 по справі 918/614/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 серпня 2015 р. Справа № 918/614/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "АПРЕЛЬ"

до відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

про стягнення боргу в сумі 524 158 грн. 52 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Татарінцев О.В.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Апрель" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 487 224 грн. 70 коп. заборгованості, з яких 304 806 грн. 73 коп. - основний борг, 113173 грн. 94 коп. - інфляційні втрати, 4 347 грн. 52 коп. - 3 % річних, 64 896 грн. 51 коп. - пеня. Свої вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов Договору поставки №01-09/2014 від 01.09.2014 р. в частині оплати вартості отриманого товару.

14 липня 2015 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 304 806 грн. 73 коп. - основного боргу, 124 056 грн. 34 коп. - інфляційних втрат, 5 575 грн. 65 коп. - 3 % річних, 89 719 грн. 80 коп. - пені, всього 524 158 грн. 52 коп. Вказана заява відповідає вимогам ст.ст. 22, 54-56 ГПК України, тому прийнята судом до розгляду.

Представник позивача у судових засіданнях вимоги підтримав повністю, з урахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача 524 158 грн. 52 коп. боргу.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав. Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, вимог не заперечив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції адресату (арк.с. 53,83). Водночас, через канцелярію суду повторно подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості узгодити з позивачем суму заборгованості.

Клопотання про відкладення розгляду справи відхилене судом, оскільки відповідачу було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків. Відповідач не був позбавлений права направити докази по справі поштовим зв'язком. Крім цього розгляд справи вже відкладався за аналогічним клопотанням. Відтак, подане клопотання про відкладення розгляду справи є безпідставним та необґрунтованим, і на думку суду спрямованим на затягування розгляду справи.

Слід зауважити, що двомісячний строк розгляду даного спору закінчується 04 серпня 2015 року. Дана обставина також унеможливлює відкладення розгляду справи №918/614/15.

Статтею 22 ГПК України встановлено права та обов'язки сторін в судовому процесі. Зокрема вказаною статтею передбачено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Відповідно до норм вказаної статті сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Не забезпечивши явку свого представника в судове засідання відповідач не виявив бажання скористатися наданими йому вищевказаними нормами ГПК правами. Крім того, ухвалами суду про відкладення розгляду справи не було визнано явку сторін в судове засідання обов'язковою.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. При цьому суд виходив з такого.

Судом встановлено, що 01 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Апрель" (Постачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Покупець) було укладено Договір поставки №01-09/2014 (арк.с. 9-10). Згідно з п.п. 1.1., 1.2. Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти товар, за ціною,в асортименті та кількості, погодженим сторонами і оплатити його на умовах даного договору. Постачальника гарантує належне походження і якість товару. Кількість товару, його асортимент, вартість вказується у видаткових накладних на товар, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до розділу 3 Договору "Умови платежів" оплата отриманого товару (крім неякісного товару) здійснюється Покупцем на протязі 21 календарного дня з моменту отримання товару шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

У випадку несвоєчасної оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочки за кожен день прострочення платежу (пункти 3.2. та 7.2.1. Договору).

Нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобов'язань по даному Договору може здійснюватися протягом трьох років з дня, коли зобов'язання повинно було виконатися. Також, за домовленістю сторін, у даному Договорі встановлюється позовна давність у три роки для стягнення неустойки (штрафів, пені) та інших санкцій (пункт 5.3. Договору).

За умовами пунктів 4.1., 4.2. Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2014 р. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати договір, останній автоматично пролонговується на кожний наступний календарний рік на тих же умовах.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відбитками їх печаток.

На виконання умов вказаного вище Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 849 165 грн. 75 коп., що підтверджується видатковими та податковими накладними за період вересень-грудень 2014 року (арк.с. 11-46).

Проте відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару своєчасно не виконав, оплату провів частково в загальній сумі 544 359 грн. 02 коп. Доказом цього є надані позивачем виписки по особовому рахунку ТзОВ "Апрель", відомості по бухгалтерському обліку позивача (арк.с. 67-69).

Таким чином, основний борг відповідача на момент звернення позивача до суду з даним позовом складає 304 806 грн. 73 коп.

Керуючись пунктами 3.2. та 7.2.1. Договору поставки, з огляду на несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті вартості товару, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 24.09.2014 р. по 14.07.2015 р. в розмірі 89 719 грн. 80 коп.

Покликаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував 124 056 грн. 34 коп. - інфляційних втрат та 5 575 грн. 65 коп. - 3 % річних.

Надані суду розрахунки заборгованості перевірено та визнано правильними (арк.с. 73-76).

Отже, загальна сума боргу відповідача перед позивачем становить 524 158 грн. 52 коп. (304 806 грн. 73 коп. + 89 719 грн. 80 коп. + 124 056 грн. 34 коп. + 5 575 грн. 65 коп.).

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( частина 1 статті 712 ЦК України).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Встановлення умов щодо відповідальності є гарантією дотримання прав і обов'язків сторін, охороною майнових інтересів господарюючих суб'єктів. Положення про відповідальність є істотною умовою договору.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Апрель" про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 304 806 грн. 73 коп. - основного боргу, 124 056 грн. 34 коп. - інфляційних втрат, 5 575 грн. 65 коп. - 3 % річних, 89 719 грн. 80 коп. - пені, а всього 524 158 грн. 52 коп., підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на законі та договорі, не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний НОМЕР_1, АДРЕСА_1, м. Рівне, 33016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Апрель» (код ЄДРПОУ 30426821, вул. Матросова, 1-А, м. Харків, 61035) - 304 806 грн. 73 коп. - основного боргу, 124 056 грн. 34 коп. - інфляційних втрат, 5 575 грн. 65 коп. - 3 % річних, 89 719 грн. 80 коп. - пені, 10 483 грн. 16 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04 серпня 2015 року.

Суддя Бережнюк В.В.