Постанова

від 29.07.2015 по справі 918/993/14

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

29 липня 2015 року Справа № 918/993/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Гулова А.Г. ,

судді Петухов М.Г.

за участю представників сторін:

прокурора Лис Н.В.

позивача - не з'явився

відповідача - сільського голови Баранова В.Ф.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Баніта Бориса Васильовича - не з'явився

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області

не з'явився

Здолбунівської районної державної адміністрації - пред-ка Герасимюк С.В. (пост. дов. 915/01-25/15 від 25.03.2015 р.)

Рівненської обласної державної адміністрації - пред-ка Ганова О.О. (пост.дов. № 339/0/01-22/15 від 21.01.2015 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області

на рішення господарського суду Рівненської області від 29.07.14 р. (суддя Романюк Р.В. )

у справі № 918/993/14

за позовом фізичної особи-підприємця Стасюк Тетяни Миколаївни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Баніт Борис Васильович

до Будеразької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Реєстраційна служба Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області

Здолбунівська районна державна адміністрація

Рівненська обласна державна адміністрація

про визнання права власності

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення господарського суду Рівненської області від 29.07.2014 р. у справі № 918/993/14 задоволено позов фізичної особи-підприємця Стасюк Тетяни Миколаївни до Будеразької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, визнано за фізичною особою-підприємцем Стасюк Тетяною Миколаївною право власності на гідротехнічну споруду (шлюз), загальною площею 58,3 кв.м., що розташована біля с.Будераж на території Будеразької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, 29.05.2015 р. заступник прокурора Рівненської області подав апеляційну скаргу відповідно до норм ст.91, ч.2 ст.93 ГПК України та просить рішення господарського суду Рівненської області від 29.07.2014 р. у справі № 918/993/14 скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга прийнята до провадження.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Посилаючись на ст.ст.14, 121 Конституції України, п.3 ч.5 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", заступник прокурора зазначає, що з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законодавством ініціювати перегляд судового рішення, у тому числі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи.

Пояснює, що розпорядником земельної ділянки, на якій розташована гідротехнічна споруда (шлюз), у відповідності до ч.3 ст.122 Земельного кодексу України, ст.51 Водного кодексу України (чинної на момент укладення договору оренди води) є Здолбунівська районна державна адміністрація.

Ні прокурор, ні Здолбунівська районна державна адміністрація не приймали участі у розгляді справи в суді першої інстанції і про існування оскаржуваного рішення прокуратурі стало відомо лише 13.05.2015 р., після ознайомлення з матеріалами справи, що підтверджується відповідними відмітками в матеріалах справи.

Посилаючись на ст.27 ГПК України, прокурор зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача Здолбунівську районну державну адміністрацію, яка передавала в оренду підприємцю Стасюк Т.М. гідротехнічну споруду, на яку судом визнано право власності, що порушує інтереси районної державної адміністрації.

За наведених обставин прокуратура Рівненської області вбачає підстави для захисту інтересів держави в особі Здолбунівської райдержадміністрації шляхом подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Рівненської області від 29.07.2014 р. у справі № 918/993/14.

Колегія суддів відповідно до ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 р. залучено Здолбунівську районну державну адміністрацію та Рівненську обласну державну адміністрацію до участі у справі № 918/993/14 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Баніта Бориса Васильовича залучено до участі у справі № 918/993/14 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, заступник прокурора пояснює також, що головою Здолбунівської районної державної адміністрації 16.11.2004 р. прийнято розпорядження № 594 про передачу жителям с.Будераж Свердлюку В.А. і Дмитруку В.М. в оренду терміном на 20 років для риборозведення землі водного фонду (ставок) загальною площею - 32,09 га, в тому числі під водою - 31,62 га, під гідротехнічною спорудою (дамбою) - 0,47 га. На підставі даного розпорядження Здолбунівською районною державною адміністрацією та підприємцями Свердлюком В. А. і Дмитриком В.М. 25.11.2004 р. укладений договір оренди землі, де вказано, що на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - гідротехнічні споруди (дамби), що перебували на балансі Будеразької сільської ради та передаються в оренду терміном на 20 років орендарям із земель запасу водного фонду (ставок). Пояснює, що факт перебування гідроспоруд на балансі сільської ради підтверджено довідкою, виданою сільським головою Будеразької сільської ради 04.02.2004 р., яка знаходиться у технічній документації із землеустрою по відведенню вказаних вище земельних ділянок.

Посилається також на договір оренди водного об'єкту, укладений 21.10.2005 р. Здолбунівською районною державною адміністрацією та підприємцями Свердлюком В.А. і Стасюком М.М., зареєстрований у Дубенському МУВГ 27.10.2005 р. за № 2.

Умовами п.п.1.1, 1.2, 7.1 договору вказаним особам передано в користування терміном на 20 років для риборозведення водний об'єкт (став) загальнодержавного значення площею водного дзеркала 31,62 га, загальна площа земель - 32,09 га, з наявними гідротехнічними спорудами - земельна гребля та водоскидна споруда, що розташовані на території Півченської та Будеразької сільських рад.

Пояснює, що розпорядженням голови районної державної адміністрації № 44 від 02.02.2007 р. внесено зміни у п.1 розпорядження № 594 від 16.11.2004 р. щодо передачі вищезазначеної земельної ділянки - землі водного фонду (ставок) загальною площею 32,09 га, в тому числі під водою - 31,62 га, під гідротехнічною спорудою (дамбою) - 0,47 га - в оренду для риборозведення терміном на 20 років Стасюк Т.М. На виконання даного розпорядження сторонами 21.07.2007 р. внесені зміни до договору оренди землі від 25.11.2004 р. Вищевказана земельна ділянка з гідротехнічними спорудами (дамба) передана Стасюк Т.М. в оренду на підставі акту, підписаного 21.07.2007 р. першим заступником голови райдержадміністрації та Стасюк Т.М.

Також пояснює, що Здолбунівською районною державною адміністрацією та підприємцем Стасюк Т.М. 25.03.2010 р. укладено договір оренди водного об'єкта, за умовами якого останній передано на термін 20 років в користування водний об'єкт (ставок) загальнодержавного значення, що розташований біля с. Будераж на території Будеразької та Півченської сільських рад для риборозведення, площею водного дзеркала 31,62 га, з наявними гідротехнічними спорудами - земляною греблею та водоскидною спорудою.

Прокурор вважає, що судом першої інстанції не враховано той факт, що підприємець Стасюк Т.М. не є добросовісним володільцем даного майна, оскільки гідротехнічні споруди передані йому в оренду згідно вищевказаних договорів оренди землі та водного об'єкта Здолбунівською районною державною адміністрацією і знаходяться на балансі Будеразької сільської ради.

Крім того, підприємець Стасюк Т.М. фактично використовує гідротехнічні споруди з 21.07.2007 р., і на момент прийняття оскаржуваного судового рішення (29.07.2014 р.) такий строк користування був меншим як десять років.

Посилаючись на ст.ст.14, 121 Конституції України, прокурор зазначає, що розпорядником земельної ділянки та водного об'єкту, на якій розташоване спірне майно гідротехнічна споруда (шлюз), відповідно до ч.3 ст.122 Земельного кодексу України, ст.51 Водного кодексу України (чинної на момент укладення договору оренди води) є Здолбунівська районна державна адміністрація.

З посиланням на абз.1 п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р., доводить, що викладені обставини в їх сукупності дозволяють дійти висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції та постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Підприємець Стасюк Тетяна Миколаївна заперечує проти доводів апеляційної скарги. Зазначає, що матеріалами справи підтверджено відсутність реєстрації право власності на гідротехнічну споруду (шлюз) за будь-якою особою, вказаний об'єкт також не перебував на балансі в будь-яких осіб та не передавався в користування. У державній власності дана споруда також не перебувала.

Стверджує, що з 2003 року по цей час, тобто більше 10 років, позивач користувалась гідротехнічною спорудою та проводила поточний і капітальний ремонт споруди, яка за своєю правовою природою є безхазяйною річчю в розумінні ст.335 ЦК України.

Пояснює, що позивачу на договірній основі передана в користування земельна ділянка, розташована під ставом та вказаною гідротехнічною спорудою. Водночас, матеріалами справи спростовується той факт, що спірна гідротехнічна споруда (шлюз) була передана позивачу в оренду за укладеними договорами.

Доводить, що господарським судом Рівненської області вірно встановлено факт безтитульного набуття позивачем спірного об'єкту нерухомого майна, а тому майно набуте позивачем добросовісно і з 2003 року позивач правомірно вважав його своєю власністю. Посилаючись на ст.ст.316, 344 ЦК України, позивач вважає, що доказами у справі підтверджується факт відкритого та безперервного володіння позивачем протягом десяти років майном, яке добросовісно набуте останнім в користування і право власності на яке не оспорюється іншими особами.

Вважає, що суб'єктивне право Здолбунівської районної державної адміністрації на управління державним майном в даному випадку не порушено, тому прокурор не може звертатись з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Здолбунівської районної державної адміністрації.

Просить апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області на рішення господарського суду Рівненської області від 29.07.2014 р. у справі № 918/993/14 залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Баніт Борис Васильович також вважає апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області безпідставно, а рішення суду першої інстанції - законним та обґрунтованим.

Пояснює, що відповідно до договору купівлі - продажу від 02.03.2015 р. він, Баніт Б.В., є законним власником спірної гідротехнічної споруди (шлюз). Посилаючись на ст.ст.321, 328 ЦК України, стверджує, що правомірно придбав спірне майно, яким користується і володіє на законних підставах для проведення підприємницької діяльності.

Подав суду заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Будеразька сільська рада Здолбунівського району Рівненської області відзив на апеляційну скаргу не надала. В судовому засіданні сільський голова Баранов В.Ф. пояснив, що в архіві відсутні документи щодо перебування гідротехнічної споруди (шлюзу) на балансі сільської ради.

Здолбунівська районна державна адміністрація підтримує доводи заступника прокурора, викладені в апеляційній скарзі. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано той факт, що підприємець Стасюк Т.М. не є добросовісним володільцем гідротехнічної споруди, оскільки вказане майно їй передано Здолбунівською районною державною адміністрацією в оренду відповідно до укладених договорів.

Доводить, що позивач фактично використовує гідротехнічну споруду з 21.07.2007 р. і на момент прийняття оскаржуваного рішення строк користування даним майном був меншим за десять років.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Реєстраційна служба Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області вважає, що рішення про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна гідротехнічної споруди (шлюз), так само як ї його державна реєстрація є законними, а апеляційна скарга базується на незалученні Здолбунівської районної державної адміністрації до судового процесу з мотивації, що вона є розпорядником земельної ділянки на якій знаходиться гідротехнічна споруда. Але відповідно до норм чинного законодавства, розпорядник не є власник земельної ділянки та судом не приймалось будь-яке рішення, що мало відношення до земельної ділянки, а тому, на думку служби, скарга виходить за предмет спору, що вирішувався в суді першої інстанції.

Вважає, що судом першої інстанції правильно визначено об'єкт нерухомого майна, оскільки аналіз правових норм, які регулюють питання пов'язані з державною реєстрацією прав власності на нерухоме майно, дає можливість визначити характерні ознаки об'єктів нерухомого майна, на які здійснюють реєстрацію прав власності органом реєстрації. Критеріями віднесення речі до об'єкту нерухомого майна є, зокрема, нерозривний її зв'язок фундаментом із землею, постійний характер використання, а також наявність фактичної площі та об'єму. Як вбачається в технічній документації поданої на реєстрацію наявні ознаки нерухомого майна права на які підлягають державній реєстрації.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненська обласна державна адміністрація посилаючись на ст.ст.6, 51 Водного кодексу України, Земельний кодекс України та Закон України «Про аквакультуру» вважає, що гідротехнічна споруда нерозривно пов'язана з водним об'єктом. Разом з тим, водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

Стверджує, що наявність права власності на гідротехнічну споруду за позивачем, позбавить уповноважені органи проводити відповідні земельні торги.

Підтримує доводи заступника прокурора Рівненської області про те, що оспорювана гідротехнічна споруда входила в об'єкт договору оренди, укладеного позивачем та Здолбунівською районною державною адміністрацією.

Підприємець Стасюк Т.М., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Баніт Б.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Реєстраційна служба Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області не забезпечили участь своїх представників у судовому засіданні 29.07.2015 р.

Позивачем та Реєстраційною службою Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області 28.07.2015 р. до Рівненського апеляційного господарського суду подані клопотання про відкладення розгляду справи № 918/993/14 у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю представників /а.с.193, 196, 202/.

Колегія суддів відхиляє клопотання про відкладення розгляду справи з урахуванням такого.

Коло представників в господарському судовому процесі не обмежене нормами чинного законодавства і сторона/позивач не позбавлений можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника або взяти участь особисто. Представник позивача Бондарчук Л.П. була присутня в судовому засіданні 14.07.2015 р. і надала суду пояснення по суті спору. Сторони і треті особи належним чином повідомлені судом про час і місце судового засідання і не були позбавлені можливості надати суду необхідні докази та додаткові пояснення. Таким правом позивач не скористалась. Крім того, Рівненський апеляційний господарський суд відповідно до ухвали від 14.07.2015 р. не визнав обов'язковою явку представників сторін та третіх осіб, отже - колегія суддів вважає за можливе завершити розгляд апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.ст.99, 101 ГПК України.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб в судових засіданнях, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено слідуюче.

16.04.2004 р. розпорядженням голови Здолбунівської районної державної адміністрації № 594 передано землі водного фонду (ставків) в оренду для риборозведення жителям с.Будераж Свердлюку В.А. і Дмитрику В.М. на території Будеразької та Півченської сільської ради /а.с.97/.

25.11.2004 р. Здолбунівською районною державною адміністрацією/орендодавець та підприємцями Свердлюком В.А. і Стасюком М.М./орендарі укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в довгострокову оренду землі водного фонду (ставок) для риборозведення на підставі розпорядження Здолбунівської районної державної адміністрації від 16.11.2004 р. № 594. /а.с.101-104/.

Об'єктом оренди відповідно до п.2. договору оренди землі від 25.11.2004 р. є земельна ділянка (водний фонд ставок) загальною площею 25,48 га, в т.ч. під водою - 25,01 га, під гідротехнічними спорудами (дамби - 0,47 га.).

У п.3. договору оренди землі від 25.11.2004 р. визначено, що на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - гідротехнічні споруди, що перебували на балансі Будеразької сільської ради та передаються в оренду терміном на 20 років орендарям.

Згідно з п.43 договору оренди землі від 25.11.2004 р. цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір оренди землі від 25.11.2004 р. підписаний сторонами та зареєстрований у Здолбунівському районному відділу ДП «Рівненській регіональний центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.11.2004 р. № 02.

21.10.2005 р. Здолбунівською районною державною адміністрацією/орендодавець та підприємцями Свердлюком В.А. та Стасюком М.М./орендарі укладено договір оренди водного об'єкту, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в користування для риборозведення на умовах оренди водний об'єкт (став) загальнодержавного значення, що розташований на території Будеразької та Півченської сільської ради /а.с.98-100/.

Пунктом 1.2. договору оренди від 21.10.2005 р. визначена характеристика об'єкта оренди, зокрема наявність гідротехнічних споруд, їх стан - земельна гребля та водоскидна споруда в задовільному стані.

Договір підписаний сторонами, скріплений їх печатками та зареєстрований в Дубенському МУВГ 27.10.2005 р. за № 2.

02.02.2007 р. розпорядженням голови Здолбунівської районної державної адміністрації № 44 внесено зміни до розпорядження голови районної державної адміністрації 16.11.2004 р. № 594 щодо передачі Стасюк Тетяні Миколаївні в оренду терміном на 20 років для риборозведення землі водного фонду (ставок) загальною площею 32,09 га, зокрема за межами с. Будераж Будеразької сільської ради загальною площею 25,48 га, в т.ч. під водою - 25,01 га, під гідротехнічними спорудами (дамба) - 0,47 га /а.с.96/.

21.07.2007 р. Здолбунівською районною державною адміністрацією/орендодавець та приватним підприємцем Стасюк Тетяною Миколаївною/орендар укладено зміни до договору оренди землі від 25.11.2004 р. відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в довгострокову оренду землі водного фонду (ставок) для риборозведення, який знаходиться за межами с. Будераж Будеразької сільської ради, с. Півче Півченської сільської ради /а.с.46-49/.

Відповідно до п.2. змін до договору оренди землі від 25.11.2004 р., в оренду передається земельна ділянка (водний фонд ставок) загальною площею 32,09 га, в т.ч. під водою 31,62 га, під гідротехнічною спорудою (дамба) - 0,47 га, з них: за межами с.Будераж Будеразької сільської ради загальною площею 25,48 га, в т.ч. під водою - 25,01 га, під гідротехнічними спорудами (дамба) - 0,47 га .

Згідно з п.3. змін до договору оренди землі, на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - гідротехнічні споруди, та у п.6 зазначено, що земельна ділянка не має недоліків, що можуть перешкоджати ефективному використанню земель водного фонду за цільовим призначенням. Відповідно до п.16. змін до договору оренди землі визначено цільове призначення земельної ділянки - землі запасу (водний фонд - ставок).

Згідно з п.43. змін до договору оренди землі від 25.11.2004 р., договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Зміни до договору оренди землі від 25.11.2004 р., від 21.07.2007 р. підписані представниками сторін та скріплені їх печатками. Відомості про державну реєстрацію договору суду не надані.

Разом з тим, 21.07.2007 р. сторонами складений та підписаний акт приймання - передачі земельної ділянки, зокрема за межами с.Будераж Будеразької сільської ради загальною площею 25,48 га в т.ч. під водою - 25,01 га, під гідротехнічними спорудами (дамба) - 0,47 га /а.с.50/.

25.03.2010 р. Здолбунівською районною державною адміністрацією/орендодавець та приватним підприємцем Стасюк Тетяною Миколаївною/орендар укладений договір оренди водного об'єкту (надалі - договір оренди) відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в користування на умовах оренди водний об'єкт (ставок) загальнодержавного значення, розташований біля с.Будераж на території Будеразької та Півчанської сільських рад Здолбунівського району для риборозведення /а.с.42-45/.

Відповідно до п.1.2. договору оренди підставою для його укладання визначено договір оренди земельної ділянки від 16.04.2009 р., зареєстрований за № 040959600001, № 0409959600024.

Термін оренди земельної ділянки загальною площею 32,09 га визначено строком на 20 років (п.1.3. договору оренди).

Серед характеристик об'єкту у п.1.3. договору визначено наявність гідротехнічних споруд, їх стан: земельна гребля та водоскидна споруда в задовільному стані.

Згідно з п.п.3.2.1. договору оренди, орендар зобов'язаний прийняти в користування на умовах оренди водний об'єкт з гідроспорудами в зазначений строк .

Відповідно до п.п.3.2.3. договору оренди орендар зобов'язаний своєчасно та якісно проводити поточний ремонт гідроспоруд, не допускати умисного їх пошкодження

Відповідно до п.5.4. договору оренди водний об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі - приймання.

Згідно з п.8.5. договору оренди, договір набирає чинності з моменту реєстрації та підписання сторонами акту приймання - здачі водного об'єкта в оренду.

Договір оренди водного об'єкта підписаний сторонами, скріплений їх печатками та зареєстрований в Здолбунівській районній державній адміністрації 25.03.2010 р. за № 2 та в Дубенському МУВГ 23.04.2010 р. за № 11.

Отже, на умовах зазначеного договору між сторонами Здолбунівською райдержадміністрацією та підприємцем Стасюк Т.М. виникли правовідносини з оренди, врегульовані нормами пар.1 гл.58 ЦК України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та ст.ст.

Згідно зі ст.ст.16,21 Закон України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до п.а) ч.1 ст.17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом (в редакції з 2001 року).

Відповідно до ст.ст.116,122 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом. Відповідно до ч.3 ст.122 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, в т.ч. для ведення водного господарства.

Відповідно до ч.5 ст.122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно зі ч.3 ст.51 Водного кодексу України, водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Згідно з ч.5 ст.51 Водного кодексу України орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.

Отже, Здолбунівська районна державна адміністрація в межах наданих повноважень розпорядилась землями водного фонду та водного об'єкту загальнодержавного значення - надала в користування (оренду). Сторони в договорах обумовили наявність на земельній ділянці (водний фонд ставок) гідротехнічної споруди.

Позивач вважає, що підставою набуття власності на гідротехнічну споруду (шлюз) загальною площею 58,3 м є набувальна давність відповідно до норм ст.344 ЦК України. Доводить, що з 2003 року по час звернення до суду (01.07.2014 р.) вказана споруда знаходиться у володінні Стасюк Т.М., експлуатується виключно підприємцем Стасюк Т.М., яка здійснювала її поточний та капітальний ремонт. Вважає, що на законних підставах володіє гідротехнічною спорудою - на підставі договору оренди землі від 25.11.2004 р.

Колегія суддів вважає такі доводи позивача безпідставними, такими, що не ґрунтуються на доказах у справі та не відповідають нормам закону, зокрема - ст.344 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Нормами ст.328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першої статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

Отже, для набуття права власності на майно за набувальною давністю згідно з правилами ст.344 ЦК України необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто - особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач одержала гідротехнічну споруду у складі об'єкту оренди на підставі договору, тобто - підприємець Стасюк Т.М. знала і не могла не знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності, оскільки за договорами оренди майно передане у строкове користування, а не у власність.

Відповідно, орендар зобов'язаний вживати необхідні заходи для утримання майна в належному стані, зокрема, виконувати ремонт тощо. Як зазначено вище, умовами п.п.1.3, 3.2.3 договору оренди водного об'єкту, укладеного Здолбунівською райдержадміністрацією та підприємцем Стасюк Т.М. 25.03.2010 р., передбачено, що на об'єкті оренди наявна гідротехнічна споруда в задовільному стані, і орендар зобов'язаний своєчасно і якісно проводити ремонт гідроспоруд, не допускати умисного їх пошкодження.

Такі умови договору відповідають нормам ст.ст.773, 776 ЦК України, де визначено обов'язок орендаря виконувати як поточний, так і капітальний ремонт об'єкта оренди, а також - нормам ст.ст.44, 51 Водного кодексу України, де визначено, що водокористувач зобов'язаний утримувати в належному стані, зокрема, водогосподарські споруди.

Відповідно до Закону України «Про аквакультуру» гідротехнічними спорудами рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) є об'єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Подібне визначення гідротехнічних споруд міститься в Правилах безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом міністерства МНС від 03.04.2012 № 661 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.04.2012 р. за № 633/20946, де гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.

Судом встановлено факт передачі водного об'єкту в оренду разом з гідротехнічними спорудами і договором визначена їх характеристика та стан. Договір укладений та зареєстрований в установленому порядку.

Наведеним спростовані також твердження позивача у позовній заяві, що гідротехнічна споруда знаходилась в аварійному стані - договір підписаний позивачем без зауважень, інші докази про таке відсутні.

Отже, виконання поточного та капітального ремонту, про який зазначає позивач у позовній заяві, посилаючись на кошториси та акти приймання-виконання будівельних робіт і довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2009 року /а.с.15-33/, є обов'язком орендаря, який користується майном на умовах і в порядку, визначеному договором оренди водного об'єкту.

Таким чином, відкрите користування, в т.ч.ремонт гідротехнічною спорудою в даному випадку не є підставою для висновку про очевидне володіння.

Також необґрунтованими є доводи позивача про володіння гідротехнічною спорудою з 2003 року, оскільки таке твердження не підтверджено жодним доказом у справі. Так, позивач надав суду два договори, за умовами яких підприємець Стасюк Т.М. є орендарем земельної ділянки (водного фонду ставка) та водного об'єкта (ставка) загальнодержавного значення - зміни до договору оренди землі від 25.11.2004 року, укладеного 21.07.2007 р. з актом передачі /а.с.46-50/, та договір оренди водного об'єкта, укладений 25.03.2010 р.

Тобто - користування гідротехнічною спорудою відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки є підтвердженим з 21.07.2007 р.

Підтверджено також виконання позивачем ремонтних робіт у 2009 році, про що зазначено вище.

Відповідно до норм ст.344 ЦК України володіння нерухомим майном має бути безперервним протягом десяти років, і такий термін на час звернення позивачем з позовом про визнання права власності за набувальною давністю не настав.

Інші договори (надані прокурором разом із апеляційною скаргою та прийняті судом відповідно до ст..101 ГПК України, оскільки прокурор не був учасником процесу при вирішенні спору в суді першої інстанції) - договір оренди землі, укладений 25.11.2004 р. та зареєстрований у Здолбунівському райвідділі «Рівненський регіональний центр ДЗК» /а.с.101-104/, та договір оренди водного об'єкта, укладений 21.10.2005 р. та зареєстрований у Дубенському міжрайонному управлінні водного господарства /а.с.98-100/, є доказами користування спірним об'єктом іншими особами - відповідно підприємцями Свердлюком В.А. і Дмитриком В.М. та підприємцями Свердлюком В.А. і Стасюком М.М.

Такі документи жодним чином не підтверджують володіння гідроспорудою підприємцем Стасюк Т.М.

За загальним правилом право власності за набувальною давністю виникає з моменту спливу строків, визначених у частинах 1-3 ст. 344 ЦК. В порядку ст.ст.33-34 ГПК України позивач не довела виникнення набувальної власності з урахуванням наведених норм.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази здійснення будівництва позивачем гідротехнічної споруди (шлюз), що також спростовує такі пояснення позивача. Разом з тим, земельна ділянка чи водний об'єкт не надавався з метою будівництва шлюзу, а згідно зі ст.376 ЦК України право власності за набувальною давністю на об'єкт самочинного будівництва не може бути визнано судом, оскільки цією нормою передбачено особливий порядок набуття права власності на нерухоме майно, що збудоване або будується на земельній ділянці, не відведеній для такої мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність позовних вимог. Висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи, тому рішення господарського суду Рівненської області у даній справі підлягає скасуванню відповідно до п.3 ч.1 ст.104 ГПК України.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до норм ч.1 ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Здолбунівської районної державної адміністрації задоволити. Рішення господарського суду Рівненської області від 29.07.2014 р. у справі № 918/993/14 скасувати. Прийняти нове рішення. Відмовити у задоволенні позову.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Стасюк Тетяни Миколаївни (35304, Рівненська область, Рівненський район, с. Корнин, вул.Центральна, 16 Б; код ЄДРПУО 2658617261) в доход Державного бюджету України 913,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Рівненської області видати наказ на виконання цієї постанови.

Матеріали справи № 918/993/14 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Петухов М.Г.