Постанова

від 01.11.2011 по справі 2а-1670/7483/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7483/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 особи-підприємця ОСОБА_4 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2011 року позивач ОСОБА_3 особи-підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом, позивач, ФОП ОСОБА_4П.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі за текстом - відповідач, податковий орган, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування наказу від 15 червня 2011 року № 3138 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та податкового повідомлення-рішення від 15 липня 2011 року № 0033691702/11099.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо завищення суми податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті за березень 2011 року, що є наслідком порушення позивачем вимог пунктів 198.3 та 198.4 статті 198 Податкового кодексу України у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними, що видані для документального оформлення операцій за договором поставки, контрагентом, який має ознаки фіктивності. Позивач зазначає, що на момент вчинення правочинів ФОП ОСОБА_4 з його контрагентом ПП "Кременчук-Нафтотрансервіс" останній був існуючим суб'єктом господарювання (перебував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) та здійснював свою діяльність згідно статті 3 ГК України. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених ПП "Кременчук-Нафтотрансервіс", зазначаючи, що первинні бухгалтерські документи, отримані ним на виконання угоди з поставки, оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цим договором до податкового кредиту ФОП ОСОБА_4 Позивач також вказує, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти свого контрагента на предмет добросовісного виконання податкових зобов'язань.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, дії Кременчуцької ОДПІ в м. Полтаві вважає правомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що відповідає чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства та віднесено до складу податкового кредиту сум вартості придбаних товарів від постачальника ПП "Кременчук-Нафтотрансервіс", який не має технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності, а також має інші ознаки фіктивності.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 26 жовтня 2000 року зареєстрований як фізична-особа підприємець (ідентифікаційний код НОМЕР_1) виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

Відповідачем у період з 15 червня 2011 року по 21 червня 2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість з питань взаємовідносин з ПП "Кременчук-Нафтотрансервіс" за період з 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 року.

За результатами перевірки 29 червня 2011 року складено акт № 4542/17-311/НОМЕР_1, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 198.3 та 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті за березень 2011 року на суму 1200,00 грн.

На підставі акта перевірки від 29 червня 2011 року № 4542/17-311/НОМЕР_1 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 липня 2011 року № 0033691702/11099, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 1200,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 300,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності донарахування йому податкових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою скасувати спірне податкове повідомлення-рішення та наказ від 15 червня 2011 року № 3138 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки..

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 15 липня 2011 року № 0033691702/11099, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ПП "Кременчук-Нафтотрансервіс" (Постачальник) укладено Договір від 02 лютого 2011 року № 05 щодо поставки товарно-матеріальних цінностей у кількості, асортименті та за ціною, визначених у рахунку Постачальника.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вказаного договору, ПП "Кременчук-Нафтотрансервіс" 16 березня 2011 року поставлено ФОП ОСОБА_4 тканину ПВХ (синю) - 80,00 кв.м згідно видаткової накладної № РН-0000014 від 16 березня 2011 року (копія якої наявна в матеріалах справи) на загальну суму 3000,00 грн. та виписано податкову накладну від 16 березня 2011 року № 16 (копія наявна в матеріалах справи), а 18 березня 2011 року вказаним постачальником реалізовано позивачу тканину ПВХ (синю) - 112,00 кв.м згідно видаткової накладної № РН-000016 від 18 березня 2011 року (копія якої наявна в матеріалах справи) на загальну суму 4200,00 грн. та виписано податкову накладну від 18 березня 2011 року № 18 (копія наявна в матеріалах справи).

Судом також встановлено, що оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ПП "Кременчук-Нафтотрансервіс".

Наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень дають підстави стверджувати, що останній в повному обсязі виконав умови Договору з поставки ТМЦ від 02 лютого 2011 року № 05 в частині належної оплати товару.

Дослідивши податкові накладні від 16 березня 2011 року № 16 та від 18 березня 2011 року № 18, складені ПП "Кременчук-Нафтотрансервіс" для документального оформлення виконаної угоди, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності - зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні.

Таким чином, вказані податкові накладні оформлені належним чином, із акту перевірки слідує, що порушень при їх оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено.

Згідно податкових накладних від 16 березня 2011 року № 16 та від 18 березня 2011 року № 18 позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту за відповідний період та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

В судовому засіданні встановлено, що товар, придбаний у ПП "Кременчук-Нафтотрансервіс" поставлявся позивачу на умовах самовивозу. Згідно пояснення ФОП ОСОБА_4 доставка товарно-матеріальних цінностей до покупця здійснювалась останнім самостійно за допомогою власного автомобільного транспорту (ВАЗ 21063, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2). Суд оцінює як логічні та раціональні доводи представника позивача щодо відсутності необхідності залучати спеціальний автотранспорт для перевезення тканини ПВХ, оскільки остання поставлялась невеликими партіями та є компактною за габаритами.

Факт отримання товару позивачем підтверджується довіреностями № 22 від 16 березня 2011 року та № 23 від 18 березня 2011 року (виписка із журналу реєстрації виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей наявна в матеріалах справи).

Судом встановлено, що ПП "Кременчук-Нафтотрансервіс" на момент виконання договору від 02 лютого 2011 року № 5 з поставки товарно-матеріальних цінностей та складання податкових накладних було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Кременчук-Нафтотрансервіс" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, вищезазначені угоди виконані в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання таких правочинів сумнівними - відсутні.

Посилання органу ДПС на той факт, що у ПП "Кременчук-Нафтотрансервіс" відсутні основні фонди та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, судом відхиляються з мотивів безпідставності та недоведеності. Суд зазначає, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси, тощо.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України врегульовано, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.4 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Підпунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вимоги щодо оформлення податкової накладної викладені в статті 201 Податкового кодексу України на підставі якого платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка повинна мати перераховані у вказаній нормі реквізити та відомості.

Суд відзначає, що на момент укладення договору, що викликає сумнів у відповідача щодо реальності його виконання, ФОП ОСОБА_4 та ПП "Кременчук-Нафтотрансервіс" значились платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, оформлених ПП "Кременчук-Нафтотрансервіс", є правомірним.

Таким чином, з вищенаведених підстав судом відхиляються посилання податкового органу, щодо сумнівності угоди між позивачем та ПП "Кременчук-Нафтотрансервіс" та як наслідок - твердження відповідача щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними, отриманими від ПП "Кременчук-Нафтотрансервіс" на виконання договору поставки товару.

Аналізуючи вищевикладене, та враховуючи факт правомірного отримання позивачем податкових накладних від ПП "Кременчук-Нафтотрансервіс" на підтвердження підстав включення до складу податкового кредиту сум, передбачених цими документами, позивач правомірно сформував податковий кредит за березень 2011 року, а також без допущення порушень чинного законодавства розрахував та сплатив податкові зобов'язання з податку на додану вартість за цей період.

Крім того, позивач вказує на неправомірність наказу Кременчуцької ОДПІ від 15 червня 2011 року № 3138 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість з питань взаємовідносин з ПП "Кременчук-Нафтотрансервіс" за період з 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 року (а.с. 32), мотивуючи свою позицію безпідставністю його прийняття.

Визнаючи протиправним та скасовуючи вищевказаний наказ, суд виходить з наступного.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом , а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік обставин, за наявності яких проводяться документальні позапланові перевірки.

З Акта перевірки від 29 червня 2011 року № 4542/17-311/НОМЕР_1 слідує, що перевірка проведена відповідачем на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Разом із тим, підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачає, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності розпочатої процедури реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подання заяви про зняття з обліку платника податків.

Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що жодної, з передбачених підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки не було.

Аналізуючи текст акта перевірки від 29 червня 2011 року № 4542/17-311/НОМЕР_1 та Наказу Кременчуцької ОДПІ від 15 червня 2011 року № 3138 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, суд дійшов висновку про суперечність один одному вказаних документів, адже наказ передбачає проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а акт підтверджує факт проведення саме документальної позапланової виїзної перевірки.

Судом також вивчені письмові пояснення відповідача з приводу допущених помилок під час складення акта перевірки від 29 червня 2011 року № 4542/17-311/НОМЕР_1, з цього приводу суд відзначає факт наявності численних неточностей та спотворення обставин, що містить текст вищевказаного акта. Крім того, пояснення Кременчуцької ОДПІ з приводу допущених помилок під час складення акта перевірки від 29 червня 2011 року № 4542/17-311/НОМЕР_1 не спростовують доречності доводів позивача щодо неправомірності та безпідставності прийняття наказу Кременчуцької ОДПІ від 15 червня 2011 року № 3138 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Відповідно до п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статі 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до норм статей 75-86 розділу ІІ Податкового кодексу України та статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", з метою забезпечення єдиного порядку організації перевірок платників податків наказом Державної податкової адміністрації України від 14 квітня 2011 року № 213 затверджені Методичні рекомендації щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків.

Пунктом 1.1 розділу І Методичних рекомендацій передбачено, що відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II Кодексу про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом.

Згідно пункту 1.3. даних Методичних рекомендацій, обґрунтовані пропозиції щодо необхідності проведення документальної позапланової або фактичної перевірки оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника структурного підрозділу, який відповідно до функціональних обов'язків має інформацію, що може слугувати підставою для проведення документальної позапланової або фактичної перевірки відповідно до чинного законодавства.

Доповідна записка (висновок) надається на розгляд керівника органу ДПС, який приймає рішення про доцільність проведення такої перевірки та визначає підрозділ, який буде проводити (очолювати) цю перевірку, відповідати за її організацію та координацію дій залучених працівників інших структурних підрозділів, а також реалізацію матеріалів.

На неодноразову вимогу суду відповідач не надав доказів правомірності винесення наказу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 3138 від 15 червня 2011 року.

Вищевикладені обставини не можуть розцінюватись судом як правомірні, та позбавляють можливості встановити правомірність факту винесення наказу Кременчуцької ОДПІ від 15 червня 2011 року № 3138 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним спірного Наказу на проведення перевірки та податкового повідомлення-рішення, отже, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 особи-підприємця ОСОБА_4 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 15 червня 2011 року № 3138 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 15 липня 2011 року № 0033691702/11099.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 особи-підприємця ОСОБА_4 (39600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 07 листопада 2011 року.

Суддя А.О. Чеснокова