Ухвала

від 30.06.2015 по справі 811/2570/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2015 рокусправа № 811/2570/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2014 року

у справі № 811/2570/13-а

за позовом приватного підприємства «Рубіж-Україна»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Рубіж-України» звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.07.2013 № 0000282202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 119674 грн., № 0000272202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 306051 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що означені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі необґрунтованих висновків податкового органу, оскільки висновки акта перевірки є не відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам, ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу. Крім того, податковий орган не наділений повноваженнями щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.12.2014 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 16.07.2013 р. №0000272202, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в частині визначення штрафної (фінансової) санкції в сумі 51008,50 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 16.07.2013 р. №0000282202, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в частині визначення 52973 грн. - за основним платежем та 33188,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи на підтвердження господарських операцій з ПП «Агропромбудресурс», а також показання допитаних судом свідків (колишніх та теперішніх посадових осіб ПП «Агропромбудресурс») не підтверджують факт надання позивачеві маркетингових, юридичних послуг. Суд дійшов висновку про завищення витрат, безпідставність віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даних операціях у відповідних податкових періодах.

Разом з тим, суд першої інстанції встановив, що податковим органом невірно визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, сума в розмірі 52973 грн. визначена податковим органом помилково, враховуючи, що за операціями з ПП «Агропромбудресурс» позивачем віднесено до складу витрат за 2012 рік суму 127666,67 грн., а не як зазначено відповідачем в акті перевірки 379917 грн.

Також встановлено невірне нарахування відповідачем штрафних санкцій з податку на прибуток та податку на додану вартість в розмірі 50%, тоді як згідно пункту 123.1 статті 123 ПК України нарахуванню підлягає штрафна санкція в розмірі 25% від суми грошового зобов'язання.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач зазначає, що висновки акту перевірки є правильними, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом з дотриманням норм податкового законодавства.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Рубіж-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Агропромбудресурс» за період з 01.05.2012 по 31.05.2012, 01.08.2012 по 31.01.2013, ТОВ «Промінь Л» (код 36351872) за період з 01.05.2009 по 30.11.2009, за результатами якої складено акт №1/22-02/35958548 від 03.07.2013.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 137.1, п. 137.4 ст.137, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 206618 грн., у т.ч.: за 2 квартал 2009 року - на суму 29175 грн.; за 3 квартал 2009 року - на суму 53260 грн.; за 4 квартал 2009 року - на суму 44400 грн. в частині взаємовідносин з ТОВ «Промінь Л»;

за 3 квартал 2012 року - на суму 20510 грн.; за 4 квартал 2012 року - на суму 59273 грн. в частині взаємовідносин з ПП «Агропромбудресурс»;

пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.8 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 198.3, п. 198.6, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 305502 грн., у т.ч.: за травень 2009 року - на суму ПДВ 13340 грн., за червень 2009 року - на суму ПДВ 10000 грн., за липень 2009 року - на суму ПДВ 12333 грн., за серпень 2009 року - на суму ПДВ 14775 грн., за вересень 2009 року - на суму ПДВ 15500 грн., за жовтень 2009 року - на суму ПДВ 17760 грн., за листопад 2009 року - на суму ПДВ 17760 грн. в частині взаємовідносин з ТОВ «Промінь Л»;

за травень 2012 року - на суму ПДВ 29333 грн., за серпень 2012 року - на суму ПДВ 29167 грн., за вересень 2012 року - на суму ПДВ 29417 грн., за жовтень 2012 року - на суму ПДВ 29400 грн., за листопад 2012 року - на суму ПДВ 29500 грн., за грудень 2012 року - на суму ПДВ 29417 грн., за січень 2013 року - на суму ПДВ 27800 грн. в частині взаємовідносин з ПП «Агропромбудресурс».

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 16.07.2013:

- №0000272202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 306051,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 204034,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 102017,00 грн.;

- №0000282202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок прибуток на загальну суму 119674,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 79783,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 39891,00 грн.

Суми грошових зобов'язань вказаними податковими повідомленнями-рішеннями визначені за наслідками висновків щодо господарських операцій з ПП «Агропромбудресурс», які перебували в межах 1095 днів.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на отриманій ним інформації від Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області щодо ПП "Агропромбудресурс" (акт перевірки від 10.04.2013 №53/22-2/37096823), а саме: господарські операції ПП "Агропромбудресурс" з ПП «Рубіж-Україна» спрямовані на отримання податкової вигоди, оскільки усі операції купівлі-продажу ПП "Агропромбудресурс" не спричиняють реального настання правових наслідків та мають ознаки нікчемності. Як наслідок, відповідні первинні документи, сформовані при здійсненні господарських операцій з вказаним контрагентом, за змістом пункту 44.1 статті 44 ПК України не дозволяють формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України).

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, необхідною умовою для формування витрат та віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704, згідно якому первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Перевіркою встановлено, підтверджено матеріалами справи і не заперечується сторонами, що у періоді, який перевірявся, позивач (Клієнт, Замовник) мав господарські відносини з ПП «Агропромбудресурс» (Виконавець) на підставі укладених договорів, а саме:

- №04/05/12 від 04.05.2012 - про надання юридичних послуг, за умовами якого Виконавець бере на себе зобов'язання надати Клієнту юридичні послуги, які будуть відображатись у акті прийому-передачі наданих послуг, а Клієнт - оплатити їх. Відповідно до п.4.1, 4.2 договору загальна вартість послуг по договору складає 31000,00 грн., в т. ч. ПДВ 5166,67 грн.; оплата Клієнту за надані послуги здійснюється Виконавцем на підставі підписаного та скріпленого печаткою акту наданих послуг.

- №07/05/12 від 07.05.2012 - про надання маркетингових послуг, за умовами якого Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець зобов'язується надати останньому послуги з проведення маркетингових досліджень за об'єктом - надання охоронних послуг підприємствам державної та інших форм власності. Відповідно до п.6.1, 6.2 договору Замовник за цим договором виплачує Виконавцю винагороду в розмірі 89000,00 грн., в т. ч. ПДВ 14833,33 грн.; розрахунки здійснюються шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.

- №28/02/12 від 28.02.2012 - про інформаційно-консультативне обслуговування з питань ведення податкового і бухгалтерського обліку, за умовами якого Виконавець бере на себе питання, вказані у п.2.1 цього договору. Відповідно до п.3.1, 3.2 договору вартість послуг за цим договором визначається відповідно до актів виконаних робіт, укладених між Виконавцем і Замовником; Замовник здійснює оплату послуг Виконавця на підставі акту виконаних робіт.

- №20/04/12 від 20.04.2012 - про надання юридичних послуг, за умовами якого Виконавець бере на себе зобов'язання надати Клієнту юридичні послуги, які будуть відображатись у акті прийому-передачі наданих послуг, а Клієнт - оплатити їх. Відповідно до п.4.1, 4.2 договору загальна вартість послуг по договору складає 31000,00 грн., в т. ч. ПДВ 5166,67 грн.; оплата Клієнту за надані послуги здійснюється Виконавцем на підставі підписаного та скріпленого печаткою акту наданих послуг.

- №25/06-12 від 25.06.2012 - про надання маркетингових послуг, за умовами якого Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець зобов'язується надати останньому послуги з проведення маркетингових досліджень за об'єктом - надання охоронних послуг підприємствам державної та інших форм власності. Відповідно до п.6.1, 6.2 договору розрахунки здійснюються шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця; підставою для оплати є акт приймання-передачі виконаних робіт, а у випадку доопрацювання результатів дослідження - акт приймання-передачі доопрацювань.

- №03/01-13 від 03.01.2013 - про надання маркетингових послуг, за умовами якого Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець зобов'язується надати останньому послуги з проведення маркетингових досліджень за об'єктом - надання охоронних послуг підприємствам державної та інших форм власності. Відповідно до п.6.1, 6.2 договору розрахунки здійснюються шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця; підставою для оплати є акт приймання-передачі виконаних робіт, а у випадку доопрацювання результатів дослідження - акт приймання-передачі доопрацювань.

- №28/01/13 від 28.01.2013 - про інформаційно-консультативне обслуговування з питань ведення податкового і бухгалтерського обліку, за умовами якого Виконавець бере на себе питання, вказані у п.2.1 цього договору Відповідно до п.3.1, 3.2 договору вартість послуг за цим договором визначається відповідно до актів виконаних робіт, укладених між Виконавцем і Замовником; Замовник здійснює оплату послуг Виконавця на підставі акту виконаних робіт.

- №04/01/13 від 04.01.2013 - про надання юридичних послуг, за умовами якого Виконавець бере на себе зобов'язання надати Клієнту юридичні послуги, які будуть відображатись у акті прийому-передачі наданих послуг, а Клієнт - оплатити їх. Відповідно до п.4.1 договору оплата Клієнту за надані послуги здійснюється Виконавцем на підставі підписаного та скріпленого печаткою акту наданих послуг.

- №10/11/12 від 10.11.2012 - про надання консалтингових послуг, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надавати Замовнику комплексні консалтингові послуги, які полягають в організації і здійсненні інформаційних заходів та підготовці документації для участі в тендері по наданню послуг з охорони об'єктів. Відповідно до п.6.1, 6.2 договору вартість послуг за даним договором складає 58800,00 грн., в т. ч. ПДВ 9800,00 грн., оплата послуг здійснюється до 5 числа поточного місяця.

Фактичне виконання вказаних договорів підтверджується податковими накладними, актами виконаних робіт, актами прийому-передачі наданих послуг, актами здачі прийняття-робіт (надання послуг).

Судом першої інстанції надана оцінка первинній документації підприємства, що оформлювалася в рамках вищевказаних правовідносин між позивачем та ПП «Агропромбудресурс».

Виходячи з визначеного у вказаних договорах предмету, умов цих договорів, суд першої інстанції дійшов висновку, що подані позивачем первинні документи не є достатніми для підтвердження виконання вказаних вище договорів.

Так, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договорами про надання маркетингових послуг містять лише загальну інформацію про проведення маркетингових досліджень, без розкриття конкретного змісту цих послуг. Також позивачем не надано жодного доказу на підтвердження фактичного проведення маркетингових досліджень ринку охоронних послуг, використання результатів цих досліджень у господарській діяльності позивача (не надано жодного договору, який би був підготовлений позивачем за наслідками консультативних послуг). Акти прийому-передачі наданих послуг за договорами про надання консультаційних, юридичних послуг містять інформацію про підготовку проектів господарських договорів, консультацій з питань цивільного, господарського, адміністративного права та консультацій, проте також жодного договору, який би був підготовлений позивачем за наслідками консультативних послуг суду не надано, як не надано і запитів позивача на визначення переліку спірних питань та законодавчих актів, які потребували роз'яснень.

З огляду на вказані обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що подані позивачем означені вище документи не можуть вважатися первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з контрагентом ПП «Агропромбудресурс», внаслідок чого законодавчо встановлені підстави для віднесення відповідних сум до складу витрат, сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту з вказаних операцій відсутні.

Приймаючи до уваги, що чинне податкове законодавство не надає право зменшувати суми податків шляхом формування податкового кредиту по операціях, які не пов'язані з господарською діяльність такого платника податків, зважаючи на непідтвердження реального виконання укладених договорів та їх пов'язаність із господарською діяльністю позивача, є вірним висновок суду першої інстанції про правомірність визначення відповідачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 16.07.2013 №0000272202 в розмірі 204034 грн. (основний платіж).

Щодо нарахування податковим органом штрафної (фінансової) санкції в розмірі 102017 грн., колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції.

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З наданого податковим органом розрахунку штрафних санкцій вбачається, що розмір штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням від 16.07.2013 №0000272202 визначений у розмірі 50% від суми основного зобов'язання з урахуванням податкових повідомлень-рішень про визначення грошових зобов'язань позивачу за попередні періоди.

В той же час, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 у справі № 811/2190/13-а скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.06.2013 №0000920227, яким ПП «Рубіж-Україна» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість.

Отже, приймаючи до уваги, що відповідачем не доведений факт повторного протягом 1095 днів визначення позивачеві суми податкового зобов'язання з цього податку, колегія суддів приходить до висновку про неправомірне застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 50% від суми основного зобов'язання, оскільки фактично штрафна санкція повинна бути обрахована в розмірі 25% від суми нарахованого податкового зобов'язання.

Визнання судом першої інстанції протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.07.2013 №0000272202 в частині визначення штрафної (фінансової) санкції в сумі 51008,50 грн. є правомірним.

Щодо правильності формування позивачем витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно висновків акту позапланової невиїзної перевірки від 03.07.2013 підприємством завищено валові витрати за 2012 рік в сумі 379917 грн. за господарськими операціями ПП «Агропромбудресурс», що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 79783 грн. (379917 х 21%).

Такі висновки зроблені відповідачем виключно на підставі даних декларацій з податку на прибуток підприємств та відповідей позивача на запити податкового органу від 18.05.2013 та від 20.06.2013.

Разом з тим, наданими доказами позивач обґрунтовує віднесення до складу витрат за 2012 року витрат за означеними вище господарськими операціями з ПП «Агропромбудресурс» у розмірі 127666,67 грн. (т.2 а.с.244-251).

Відповідно до пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №984 від 22.12.2010, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків (в даному випадку позивачем) вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків.

Судом першої інстанції встановлено, відповідачем не спростовано, що при проведенні позапланової невиїзної перевірки відповідач жодним чином не досліджував питання правомірності формування позивачем витрат у 2012 року, оскільки таку перевірку можливо провести лише на підставі головних книг та бухгалтерських проводок, які на позапланову невиїзну перевірку позивачем не надавались та не були витребувані податковим органом.

Таким чином, з визначеним податковим органом розміром витрат не може погодитись зважаючи на те, що валові витрати обраховуються виключно на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, а оскільки перевірка проводилась без дослідження первинних документів, висновок відповідача про завищення позивачем валових витрат за 2012 рік в сумі 379917 грн. за господарськими операціями ПП «Агропромбудресурс» є неправомірним.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України).

Враховуючи факт недоведення податковим органом формування позивачем валових витрат на загальну суму 379917 грн. по вказаним вище операціям з ПП «Агропромбудресурс» та документальне підтвердження позивачем валових витрат на суму 127666,67 грн., колегія суддів вважає неправомірним визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок прибуток за основним платежем на суму 52973,00 грн.

Щодо штрафних санкцій в розмірі 39891,00 грн., визначених в податковому повідомленні-рішенні №0000282202 від 16.07.2013 слід зазначити, що її розмір становить 50% від суми основного зобов'язання, в той же час, зважаючи на вказану вище постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 у справі № 811/2190/13-а, якою скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.06.2013 №0000930227, розмір штрафної санкції має обраховуватись виходячи з розміру 25% від суми грошового зобов'язання та повинен становити 6702,5 грн. (26810,00 грн. х 25%).

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставне визначення відповідачем суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 52973,00 грн. - за основним платежем та 33188,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями податковим повідомленням-рішенням від 16.07.2013 №0000282202.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають суттєве для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Передбачені ст..202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровогралській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2014 року у справі № 811/2570/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко